Ухвала суду № 129139955, 26.07.2025, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 26.07.2025

Справа № 334/5989/25

Провадження № 1-кс/334/1937/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2025 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 , погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, маючого середню-спеціальну освіту, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09.04.2025 року за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.,

у кримінальному провадженні № 12025082050001431 від 25 липня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

установив:

25.07.2025 року приблизно о 05:00 годині ОСОБА_5 , знаходячись біля «Міської клінічної лікарні № 9», розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд. 1, шляхом вільного доступу через відкриті двері зайшов до приміщення вказаної лікарні. В подальшому, ОСОБА_5 , знаходячись у приміщенні «Міської клінічної лікарні №9», направився на третій поверх до хірургічного/травматологічного відділення, через відкриті двері шляхом вільного доступу проник до приміщенні палати №1, в якій на той час знаходився та спав потерпілий ОСОБА_8 , де ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, в умовах воєнного стану, таємно викрав мобільний телефон «iPhone 14» в корпусі блакитного кольору, імей 1: НОМЕР_1 , імей 2: НОМЕР_2 , вартістю 36 000 гривень, який належить потерпілому ОСОБА_8 .

Після чого, ОСОБА_5 залишив місце вчинення кримінального правопорушення разом із викраденим майном, яким розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_8 майнової шкоди па суму 36 000 гривень.

Таким чином, дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя, українець, громадянин України, який має середню-спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх і малолітніх дітей, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 09.04.2025 засуджений Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 850 гри.

25.07.2025 о 07:29 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КГІК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженні доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме, показаннями потерпілого ОСОБА_8 , показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , протоколом огляду місця події від 25.07.2025, протоколом впізнання, протоколом слідчого експерименту від 25.07.2025.

Зібрані під час досудового розслідування докази в сукупності підтверджують існування обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України є підставою для застосування запобіжного заходу.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час проведення досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КІ1К України, а саме ОСОБА_5 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно вили вази па потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному проваджені;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.

Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КГІК України підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, постійного джерела прибутку і стійких соціальних (сімейних) зв`язків не має, що дає підстави вважати, що, усвідомлюючи невідворотність покарання, з метою уникнення відповідальності за вчинений тяжкий злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Корисливий характер вчиненого ОСОБА_5 злочину, особистість останнього, який раніше неодноразово вчиняв злочини проти власності, свідчать про схильність ОСОБА_5 до вчинення корисливих злочинів та відсутність наміру па виправлення та перевиховання.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що перебування ОСОБА_5 на волі може створювати загрозу здійснення впливу на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні. ОСОБА_5 може негативно впливати на потерпілого та свідків, що провокуватиме у них бажання відмовитися від наданих свідчень, які є беззаперечними доказами вини підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, очікуючи на можливу помсту з його боку, або відчуваючи до підозрюваного співчуття. Вищевказане може вплинути на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування та на встановлення обставин, які згідно ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, а саме встановлення мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення, а також виду і розміру завданої шкоди тощо.

З урахуванням отриманих характеристик на ОСОБА_5 , який не мас стійких соціальних зв`язків (не працевлаштований, не одружений) та схильність останнього до вчинення корисливих кримінальних правопорушень, є підстави вважати, що останній може продовжити свою злочинну діяльність, що є ризиком, передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Прокурор та слідчий підтримали у судовому засіданні клопотання з підстав, викладених вище.

ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, вказавши на те, що не мав наміру вчиняти злочин. Так, о 5-й ранку він прийшов до лікарні на прийом до невролога і «випадково» забрав речі потерпілого. Підозрюваний вказав на те, що він має роботу, власне житло та рідну сестру, яка так само проживає у місті Запоріжжі, а тому просив обрати більш м`який запобіжний захід.

Захисник ОСОБА_6 також заперечив проти задоволення клопотання, вказавши на те, що ОСОБА_5 є особою з інвалідністю та отримує пенсія, а відтак має офіційне джерело доходу. Також у ОСОБА_5 у власності перебуває квартира, де він проживає один, а тому з урахуванням вказаного застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є більш доцільним.

Заслухавши пояснення учасників та дослідивши надані суду докази, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, слідчий суддя, надаючи оцінку обґрунтованості підозри, враховує, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання, які повинні вирішуватися судом під час судового розгляду кримінального провадження, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, кваліфікації її дій, а лише на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

Таку ж позицію виклав Європейський суд з прав людини у рішенні «Мюррей проти Сполученого Королівства», у якому зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим, залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішенні «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».

У даному випадку слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри, яка підтверджується наданими суду матеріалами.

Частиною другою статті 183 КПК України визначено виключні випадки у яких до особи може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого злочину та є особою неодноразово судимою.

Отже, матеріали провадження дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також слідчий суддя погоджується із доводами слідчого та прокурора стосовно існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо можливості впливу підозрюваного на свідків та потерпілого, оскільки ним вчинено злочин відносно особи, яка отримала бойове поранення та проходила курс лікування, перебуваючи в ослабленому стані, а свідками здебільшого є працівники лікарні, відтак підозрюваному відоме місце їх роботи, що збільшує ризик впливу на них.

При цьому суд погоджується із твердженням захисника про необґрунтованість ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, адже дійсно підозрюваний має офіційне джерело доходу та власне житло.

Проте наявність вище перелічених ризиків на переконання суду є достатнім для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму, що становить 60 560 гривень..

керуючись ст. 176-178, 181, 184, 194 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу, яку необхідно внести на депозитний рахунок: № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_5 провадження по справі №1-кс/334/1937/25, ЄУН 334/5989/25. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду,

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3) утриматись від спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному проваджені.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі якщо підозрюваний порушить покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали слідчого судді доручити Запорізькому РУП ГУНП в Запорізькій області.

Термін дії ухвали закінчується 22 вересня 2025 року о 07 годині 29 хвилин.

Моментом фактичного затримання ОСОБА_5 вважати 25 липня 2025 року 07:29 год.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення до Запорізького апеляційного суду. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Вступна та резолютивна частини ухвали виготовлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26.07.2025 року.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.07.2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1