Єдиний державний реєстр судових рішень
1Справа № 335/4638/23 2/335/2365/2025
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., за участі секретаря Духняк К.О., представника позивача Глазунова В.С., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення боргу за електроенергію, -
ВСТАНОВИВ:
31.05.2023 Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж, в особі представника Лєлєкової В.В., звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за електроенергію.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає відповідач та користується електроенергією на підставі особового рахунку № НОМЕР_1 , але обов`язків по сплаті за використану електроенергію не виконує, у зв`язку з чим виник борг у сумі 829 грн. 27 коп., за період з 01.09.2018 по 01.01.2019.
На підставі чого, просить стягнути з відповідача суму заборгованості у зазначеному вище розмірі, а також судовий збір.
Відповідно до відзиву на позовну заяву, відповідач ОСОБА_1 зазначає, що між ним та позивачем дійсно є відносини з надання послуг та сплати за ці послуги, що відбуваються. Однак, вважає, що позивач пропустив строки позовної давності, встановлені п. 24 Договору від07.12.2012 та ст. 257 ЦК України (3 роки), що є підставою для відмови у задоволенні позову. Згідно з викладеним у позовній заяві періодом нарахування заборгованості: за вересень 2018 строк позовної давності закінчився 21.10.2021; за жовтень 2018 строк позовної давності закінчився 21.11.2021; за листопад 2018 строк позовної давності закінчився 21.12.2021; за грудень 2018 строк позовної давності закінчився 21.01.2022. Позивач звернувся до суду влітку 2023 року, що суттєво перевищує трирічний строк позовної давності. Крім того, підстав для зупинення перебігу строку, передбачених ст. 263 ЦК України, позивачем не наведено. Зокрема у п 1. ч.1 ст. 263 ЦК України зазначено «Перебіг позовної давності зупиняється: 1) якщо пред`явленнюпозову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія», але позовна заява має вхідну дату 31.05.23, проте карантин з COVID-19 було припинено лише о 24:00 30.06.2023 постановою КМУ від 27 червня 2023 р. № 651, тобто самий факт подання заяви доводить, що карантин не перешкоджав подачі позову.
При цьому, зазначає, що 26.04.2018 організацією ПАТ Запоріжжяобленерго» було засновано ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» (код ЄДРПОУ 42093239). Відповідно до даних з відкритих реєстрів, АТ «Запоріжжяобленерго» володіє 100% корпоративних прав ТОВ «Запоріжжяелектропостачання». Тобто, ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» (код ЄДРПОУ 42093239) є безроздільною власністю АТ «Запоріжжяобленерго», і було протягом періоду з ранішої дати стосовно предмету позову, 01.09.2018. У період 2018-2019, в електронній системі Приват24 відбулося заміщення рахунків отримувачів для системи платежів за електропостачання у м. Запоріжжя, що їх контролював позивач. Відповідно, гроші сплачені користувачами системи Приват24, було переспрямовано на рахунки ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» (код ЄДРПОУ 42093239), внутрішній облік грошей є відповідальністю АТ «Запоріжжяобленерго». Користувачам не було повідомлено, що є два окремих рахунки в окремих організаціях, і на них треба сплачувати окремі суми відповідно до двох окремих сум заборгованостей, тобто одна сума до АТ «Запоріжжяобленерго» ЄДРПОУ 00130926, інша до ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» ЄДРПОУ 42093239. Облік показників продовжує проводити АТ «Запоріжжяобленерго». ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» тільки приймає платежі після 01.01.2019 про що зазначено на сайті АТ «Запоріжжяобленерго». На сайті АТ «Запоріжжяобленерго» не зазначено окремих реквізитів для оплати боргу, що міг залишитися у користувачів перед АТ «Запоріжжяобленерго» після переведення основного потоку платежів на ТОВ «Запоріжжяелектропостачання», взагалі не зазначено потреби перевірити наявність боргу та окремо його сплачувати. Можливість повідомити користувачів у разі неможливості внутрішніх перерозрахунків у АТ «Запоріжжяобленерго» була (сайт для подання показників, кол-центр, робітники що проводять контрольні обліки), але не була застосована. Позивачем у позові зазначено, що за період з 01.09.2018 по 01.01.2019 оплати за спожиту електричну енергію надійшло на суму 26,33 грн. Проте, зокрема 12.11.2018 через Приват24 було здійснено оплату на відповідний рахунок позивача на суму 500 грн. У позові ця сума не зазначена. Після 01.01.2019 через ту саму систему оплати у Приват24, на обліковий рахунок помешкання, зазначеного в позові надходили гроші на оплату послуг з електропостачання. Які стало відомо позивачу, ці гроші йшли на рахунок зі спеціальним режимом використання організації ТОВ «Запоріжжяелектропостачання»(ЄДРПОУ 42093239), що є порушенням п. 18 Договору від07.12.2012. Розподіл таких коштів є відповідальністю організації, що керує системою платежів та відповідною послугою Приватбанк, тобто це відповідальність АТ «Запоріжжяобленерго». Організація АТ «Запоріжжяобленерго» мала виправити розбіжності раніше, ніж за 4 роки. У зв`язку з цим неможливо достовірно встановити, чи не дублює позивач вимоги щодо вже сплачених сум, помилково або неналежно зарахованих на інші рахунки. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.08.2023, позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж суму боргу за спожиту електричну енергію, за період з 01.09.2018 по 01.01.2019 у розмірі 829,27 грн., та стягнуто судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 22.05.2025, заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 серпня 2023 року у цій справі - скасовано. Призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.
У судовому засідання представник позивача Глазунов В.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить задовольнити їх, з підстав зазначених у позові. Зазначає про те, що строк на звернення позивача з цим позовом, заявленим у травні 2023 року, тобто під час карантину та військового стану, не сплив.
Відповідач у судовому засідання заперечував проти задоволення позовних вимог позивача, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на підстави зазначені у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.
Судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований відповідач ОСОБА_1 , який користується електроенергією, на підставі особового рахунку № НОМЕР_1 .
07.12.2012 між Запорізькими міськими електричними мережами ВАТ «Запоріжжяобленерго» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про користування електричною енергією № 16103129, в якому визначені права та обов`язки сторін.
За період з 01.09.2018 по 01.01.2019 у відповідача, у зв`язку з неналежним виконанням обов`язків по сплаті за використану електроенергію, виник борг у сумі 829 грн. 27 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості.
Правовідносини між енергопостачальником та побутовим споживачем електричної енергії, до 26.06.2028, регулювалися Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. №1357, із наступними змінами та доповненнями (далі за текстом - ПКЕЕН) та в подальшому Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджено Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. №312 (далі за текстом - ПРРЕЕ).
Згідно з абзацом 2 пункту 1 ПКЕЕН, ці Правила обов`язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
З 01.01.2019 керуючись Законом України «Про ринок електричної енергії» № 2019-УІІІ від 13.04.2017 ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності на підставі ліцензії, що надана Товариству Постановою НКРЕКП № 1415 від 13.11.2018 р. «Про видачу ПАТ «Запоріжжяобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом».
Правовідносини між оператором системи розподілу електричної енергії, яким є ПАТ «Запоріжжяобленерго» (далі за текстом ОСР) та побутовими споживачами електричної енергії з 26.06.2018 регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 р. № 312 (далі за текстом ПРРЕЕ).
Відповідно п. 1.1.2 ПРРЕЕ споживач електричної енергії - фізична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Відповідно до п. 2.1.3 ПРРЕЕ ініціатором укладання договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач.
Згідно вимог п. 2.1.2 ПРРЕЕ оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії з усіма споживача, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи.
Відповідно до вимог п. 2.1.5. Договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил та як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи договору на умовах складеного оператором системи паспорта точки розподілу/передачі.
2.1.17. Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання, зміст якого визначається оператором системи на основі типового договору, що є додатком 4 до цих Правил, оприлюднюється на офіційному вебсайті оператора системи та укладається шляхом надання електропостачальником заяви - приєднання. Датою початку дії зазначеного договору є наступний робочий день від дня отримання оператором системи заяви-приєднання електропостачальника щодо укладення такого договору.
Відповідно до підпункту.16 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ споживач зобов`язаний не пізніше ніж за 20 робочих днів до припинення користування електричною енергією на об`єкті споживача письмово повідомити електропостачальника, оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про розірвання договорів та розрахуватися за електричну енергію, включаючи день виїзду.
Відповідно до ч.1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно з ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Таким чином, договірні відносини з Відповідачем мали місце на засадах публічного договору і конклюдентні дії (споживання та оплата спожитої електричної енергії) вважаються такими що були направлені на укладення даного договору з Відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Частиною другою цієї статті встановлено, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій які могли б порушити права інших осіб.
П.1 ст. 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетики та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до пункту 19 ПКЕЕН Розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показів засобів обліку.
Згідно з пунктом 20 ПКЕЕН, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Відповідно до пункту 42 ПКЕЕН, споживач електричної енергії зобов`язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Пунктом 4.12. ПРРЕЕ передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 21 ПКЕЕН, передані побутовим споживачем та отримані у порядку, визначеному у договорі, та/або зняті електропостачальником (електророзподільним підприємством) дані про покази засобу обліку протягом періоду, що починається за два робочі дні до кінця розрахункового місяця та закінчується на третій робочий день наступного розрахункового періоду (календарного місяця), вважаються даними на перше число календарного місяця.
Зняті споживачем чи отримані та/або зняті енергопостачальником (електророзподільним підприємством) дані про покази засобу обліку в інший день вважаються вихідними даними для визначення показів засобу обліку на перше число календарного місяця шляхом додавання (віднімання) середньодобового споживання, помноженого на кількість днів (діб) між датою зняття показів та першим числом календарного місяця. Середньодобове споживання визначається виходячи з даних про покази засобу обліку, зафіксовані між двома послідовними зняттями, та кількості днів між цими зняттями показів.
Згідно з п. 8.6.4. Кодексу комерційного обліку, затверджений Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (надалі Кодекс), зчитані та передані індивідуальним побутовим споживачем покази лічильника в будь-який інший день календарного місяця за відсутності переданої (зчитаної) з нього інформації шляхом дистанційного зчитування лічильника є вихідними даними для визначення даних комерційного обліку на перше число місяця шляхом додавання (віднімання) величини добутку середньодобового споживання на кількість днів (діб) між датою зчитування показів та першим числом календарного місяця.
Відповідно до п. 8.6.5. Кодексу, у разі неотримання до початку четвертого календарного дня місяця, що настає за розрахунковим, показів лічильника та за умови, що лічильник електричної енергії не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний обсяг розподілу та споживання електричної енергії по споживачу за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання.
Згідно вимог п. 8.6.6. Кодексу, якщо за підсумками наступного місяця споживач надасть покази лічильника, визначення фактичного обсягу розподілу та споживання електричної енергії за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показів та показів, на які споживачу здійснено розрахунки.
Відповідно до п. 8.6.11. Кодексу, середньодобовий обсяг споживання електричної енергії для цілей розрахунків визначається на основі фактичних даних (показів) лічильника(ів), зафіксованих за період між двома послідовними зчитуваннями показів, та кількості днів між цими зчитуваннями показів в аналогічному періоді попереднього року або, у разі відсутності відповідних даних за попередній рік, за згодою сторін на основі фактичних даних (показів) лічильника за попередній розрахунковий місяць.
Згідно з п. 8.6.16. Кодексу, у разі виявлення у платіжному документі помилкових показів лічильника споживач має повідомити про це відповідного оператора системи/ППКО та електропостачальника та надати фактичні покази лічильника. Водночас індивідуальному побутовому споживачу достатньо надати фактичні покази лічильника оператору системи розподілу або електропостачальнику.
Відповідно до п. 8.6.17. Кодексу, оператор системи/ППКО має забезпечити протягом п`яти робочих днів від дня отримання відповідного повідомлення проведення перевірки вказаних у рахунку показів лічильника, а в разі потреби протягом 20 робочих днів забезпечити перевірку лічильника та, у разі потреби, виправити помилкові дані, та проінформувати споживача про результати перевірки. Електропостачальник, оператор системи та споживач за ініціативою однієї зі сторін оформлюють акт звірки спожитої та сплаченої електричної енергії відповідно до отриманих фактичних показів ЗКО.
Отже, при здійсненні розрахунків за спожиту електричну енергію позивач керувався вищезгаданими нормами законодавства.
Відповідно до знятих показів лічильника станом на 01.01.2019 вони складали 18233 кВТ/ч, за вказаний період спожито 695 кВт/ч на суму 855,60 грн., за вказаний період оплати за спожиту електроенергію від відповідача надійшло на суму 26,33 грн., а відтак сума заборгованості складає 829,27 грн.
Доводи викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву, не спростовують встановленого факту наявності заборгованості за електроенергію за період з 01.09.2018 по 01.01.2019 у розмірі 829,27 грн., і не свідчать про відсутність зобов`язань у відповідача з її сплати.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості.
Водночас, відповідач у своїй заяві просить застосувати строк позовної давності. Вирішуючи вказану заяву про застосування строку позовної давності, суд виходить з наступного.
Як встановлено судом, позивач звернувся із позовом до суду 31.05.2023, заборгованість виникла з 01.09.2018 (строк оплати по якому настав 01.10.2018). Однак, слід врахувати приписи Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 30 березня 2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12, яким встановлено, що під час карантину строки, визначені, зокрема, ст. ст.257 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом з 12 березня 2020 року в Україні було запроваджено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID -19, спричиненої коронавірусом» від 09 грудня 2020 року № 1236, зі змінами дію карантину продовжено до 30 червня 2023 року.
З 24.02.2022 по теперішній час в Україні діє воєнний стан, під час якого відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного стану, строки, визначені зокрема, ст. ст.257, 258 Кодексу, продовжуються на строк його дії ( ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, в редакції, що діяла на час звернення до суду).
Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46 гс 22).
Враховуючи викладені обставини, суд доходить до висновку, що позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 01.09.2018 по 01.01.2019 (дата подачі позову 31.05.2023) у межах строку позовної давності, оскільки строк позовної давності було продовжено.
Відповідно дост. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в розмірі 2684 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст.10,12,13,76-80141,259,263265 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення боргу за електроенергію задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (код ЄДРПОУ 0130926) суму боргу за спожиту електричну енергію, за період з 01.09.2018 по 01.01.2019 у розмірі 829,27 (вісімсот двадцять дев`ять гривень 27 копійок) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (ЄДРПОУ 0130926) судовий збір у розмірі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривень 00 копійок) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги.
Повне рішення суду складено 22 липня 2025 року.
Суддя І.А. Крамаренко
Судове рішення № 129137958, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 17.07.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 335/4638/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: