Рішення № 129131567, 23.07.2025, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 367/12818/24

Провадження № 2-о/369/277/25

РІШЕННЯ

Іменем України

23.07.2025 м. Київ

Києво-Святошинський районний суду Київської області у складі судді Янченка А.В. за участі секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу № 367/12818/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа: ОСОБА_2 .

У своїй заяві Заявник ОСОБА_1 стверджує, що він та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є родичами першого ступеня споріднення, а саме як син та мати.Однак документи, що підтверджують їхні родинні зв`язки, мають помилки в написанні прізвища, де в паспорті громадянки України серії НОМЕР_1 , виданий Києво-Святошинським РВ ГУ МВС України в Київській області зазначено прізвище ОСОБА_3 через літеру «Ї». В паспорті також стоїть відмітка про реєстрацію шлюбу із ОСОБА_4 .

Таким чином, у зв`язку з невірним зазначенням прізвища у паспорті , вийшла така ситуація, що в заявника та його матері різні прізвища, а саме - заявник (син)« ОСОБА_5 », через літеру «і», а мати - ОСОБА_3 , через літеру «ї».

Встановлення факту родинних відносин Заявнику потрібно з метою захисту особистих немайнових та майнових прав та встановлення обов`язків, які виникають між батьками та дитиною, а також які виникають у відносинах спадкування, захисту інших майнових та немайнових прав, встановлення обов`язків, які виникають між особами першого ступеня споріднення, передбачених чинними законодавством України та для оформлення необхідних документів по постійному догляду за матір`ю.

Враховуючи викладене, Заявник просить суд встановити факт родинних відносин між ним між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме встановити, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 січня 2025 року провадження у справі було відкрито, справу призначено до розгляду у порядку окремого провадження.

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Гайтан К.О. у судове засідання 23.07.2025 року не з`явилась, подала письмову заяву про розгляд справи без її участі та без участі заявника, просила задовільнити заяву про встановлення факту родинних відносин з підстав викладених у заяві.

Заінтересовані особи ОСОБА_2 також не з`явилися у судове засідання, про дату та час проведення судового засідання була повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила заяву задовольнити.

Неявка учасника справи, який належним чином повідомлений про місце, дату і час судового засідання і від якого не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, не перешкоджає його розгляду.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутністю учасників судового розгляду, які належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи №361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року.

В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».

Відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У відповідності до ч. 1ст. 223 ЦПК Українисуд визнав за можливе проводити розгляд справи без участі відсутніх учасників справи, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.13,43,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п.п. 3,4 ст.5ст.12 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє захисту їхніх прав у випадках встановлених нормамиЦПК України.

Відносно надання суду будь-яких інших доказів сторони до суду заяв та клопотань не надавали.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті293, частини другої статті315 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення та від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що «юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «[…] у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 , народився « ОСОБА_1 », про що свідчить копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , видана 08.05.2022 року (повторно) Виконавчим комітетом Горенської ради Києво-Святошинського району Київської області , у відповідності до якого, відомості про батьків зазначено наступним чином: « ОСОБА_6 ». мати,

У відповідності до Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 17.09.1968 року встановлено, що 17.09.1968 року укладено шлюб між ОСОБА_4 , 1944 року народження, та ОСОБА_7 , 1950 року народження, про що складено відповідний актовий запис №22. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_5 , дружини ОСОБА_5 .

Таким чином судом фактично встановлено, що дані Заявника та його матері різняться в частині даних прізвища, а саме « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_3 », інші дані співпадають, що суд вважає різним перекладом.

Відповідно доПостанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»(із змінами, внесених згідно зПостановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25 травня 1998 року), суд може встановлювати факти, що мають юридичне значення.

До справ окремого провадження не застосовується вимоги процесуального закону щодо змагальності процесу та меж судового розгляду справи, не діє право на укладення мирової угоди, справа не передається на розгляд третейського суду. Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання послуг в органах, що вчиняють нотаріальні дії.

Встановлення факту для заявника має юридичне значення, оскільки потрібне з метою подальшої реалізації особистих немайнових та майнових прав, а також та встановлення обов`язків, які виникають між батьками та дитиною (Розділ ІІІ Сімейного кодексу України).

Таким чином, суд на підставі належних та допустимих доказів, а також враховуючи те, що заінтересована особа, заперечень проти задоволення заяви не надала, приходить до висновку, що ОСОБА_1 , є рідним сином ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст.12,13,77,81,259,263-265,268 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин між фізичними особамизадовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин, яким визнати, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_4 , виданий ЦСВМ К-Святошинського РВ України в Київській області 18 березня 2000 року, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , виданий Києво-Святошинським РВ ГУ МВС України в Київській області, є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 28.07.2025 року.

Суддя А.В. Янченко