Рішення № 129128447, 28.07.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6164/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, за участі третьої особи без самостійних вимог Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, за участі третьої особи без самостійних вимог Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2021 року №Ф-68856-17 У;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 38 888,74 (тридцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 74 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є самозайнятою особою, так як здійснює незалежну професійну діяльність, оскільки з 01.02.2011 року являється адвокатом згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1991. Крім того, позивач є пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності з 2008 року (2 група інвалідності) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року.

20.02.2025 року позивач отримав Постанову старшого державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Балінського Богдана Вікторовича про відкриття виконавчого провадження №77264264 від 19.02.2025 року. З постанови старшого державного виконавця, позивачу стало відомо, що підставою для відкриття виконавчого провадження стала Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2021 року №Ф-68856-17 У, відповідно до якої з позивача вимагається сплатити заборгованість (недоїмку) з ЄСВ в сумі 38 888,74 грн.

Позивач зазначає, що пунктом 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ встановлено, що платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно з положеннями частини 4 статті 4 Закону № 2464-VІ особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 51 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особини з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до з еч / пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, позивач вважає, що оскільки він є особою з інвалідністю та отримує пенсію по інвалідності, то у відповідності до частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» звільнений від сплати за себе єдиного внеску.

З огляду на викладене, позивач вважає вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2021 року №Ф-68856-17 У протиправною, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 28.02.2025 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/6164/25 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та виклику сторін.

Ухвалою від 28.02.2025 року суд задовольнив частково заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Вжив заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №77264264 з примусового виконання виконавчого документа - вимоги Головного управління ДПС в Одеській області від 08 лютого 2021 року №Ф-68856-17 У про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - до набранням законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №420/6164/25.

17.03.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до відзиву відповідач з позовними вимогами не погоджується та просить відмовити в їх задоволення.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що згідно реєстраційних та облікових даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 24.02.2011 року перебуває на обліку в якості фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю в Головному управлінні ДПС в Одеській області, Білгород-Дністровська ДПІ, м. Білгород-Дністровський (код ДПІ 1505), дата взяття на облік платником єдиного соціального внеску - 20.03.2013, згідно реєстраційних даних, зміни до яких були внесені 15.04.2021, має ознаку «особа з інвалідністю», дата встановлення пенсії 14.07.2008 року.

Згідно даних інтегрованої картки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) по платежу КБК 71040000 «для фізичних осіб підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність» за видом бюджету 70 (цільові фонди) станом на 01.03.2025 року заборгованість по сплаті єдиного внеску відсутня, станом на 01.01.2025 рахувалась заборгованість по сплаті єдиного внеску у загальній сумі 38888,74 грн, у тому числі: 8448 грн - заборгованість за період з 01.01.2017 по 31.12.2017; 2457,18 грн - заборгованість за період з 01.01.2018 по 31.03.2018; 2457,18 грн - заборгованість за період з 01.04.2018 по 30.06.2018; 2457,18 грн - заборгованість за період з 01.07.2018 по 30.09.2018; 2457,18 грн - заборгованість за період з 01.10.2018 по 31.12.2018; 2757,18 грн - заборгованість за період з 01.01.2019 по 31.03.2019; 2757,18 грн - заборгованість за період з 01.04.2019 по 30.06.2019; 2 757,18 грн - заборгованість за період з 01.07.2019 по 30.09.2019; 2757,18 грн - заборгованість за період з 01.10.2019 по 31.12.2019; 2078,12 грн - заборгованість за період з 01.01.2020 по 29.02.2020; 1039,06 грн - заборгованість за період з 01.06.2020 по 30.06.2020; 3178,12 грн - заборгованість за період з 01.07.2020 по 30.09.2020; 3300 грн - заборгованість за період з 01.10.2020 по 31.12.2020.

Нарахування єдиного внеску до інтегрованої картки платника по платежу КБК 71040000 у загальній сумі 38888,74 грн. проведено в автоматичному режимі відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8, абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», зі змінами та доповненнями (у редакції, що діяла до 01.01.2021 року) (далі Закон №2464), з урахуванням даних звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, наданих ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

За періоди виникнення заборгованості по єдиному внеску ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону №2464 до податкового органу за місцем реєстрації були надані звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску: за 2017 рік - 20.04.2018, реєстраційний номер 15456, сума нарахованого єдиного внеску становила 8448 грн, за 2018 рік 19.04.2019, реєстраційний номер 14152, сума нарахованого єдиного внеску становила 9828,72 грн, за 2019 рік 16.06.2020, реєстраційний номер 15724, сума нарахованого єдиного внеску становила 11016,72 грн, за 2020 рік 14.04.2021, реєстраційний номер 4423, сума нарахованого єдиного внеску становила 9595,30 гривень.

Єдиний внесок у загальній сумі 38888,74 грн., який згідно наданої звітності був самостійно нарахований ФО НПД ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в порушення п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464 станом на 01.01.2025 року не був сплачений.

24.03.2025 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що договір про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування він не укладав, відтак не є платником єдиного внеску, а тому, на думку позивача, відповідач безпідставно, в супереч положень частини 4 статті 4 Закону № 2464-УІ, здійснює з нього стягнення заборгованості (недоїмки) з ЄСВ в сумі 38 888,74 грн. на підставі Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-68856-17-У від 08.02.2021 року.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 01.02.2011 року є адвокатом згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1991.

Позивач є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААВ №803440 від 27.07.2016 року, та отримує пенсію по інвалідності (2 група інвалідності) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 від 11.08.2016 року.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 24.02.2011 року перебуває на обліку в якості фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю в Головному управлінні ДПС в Одеській області, Білгород-Дністровська ДПІ, м. Білгород-Дністровський.

Як вбачається з інтегрованої картки платника податків, станом на 31.01.2021 року податкова заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску становить 38888,74 грн, а саме: 8448 грн - заборгованість за період з 01.01.2017 по 31.12.2017; 2457,18 грн - заборгованість за період з 01.01.2018 по 31.03.2018; 2457,18 грн - заборгованість за період з 01.04.2018 по 30.06.2018; 2457,18 грн - заборгованість за період з 01.07.2018 по 30.09.2018; 2457,18 грн - заборгованість за період з 01.10.2018 по 31.12.2018; 2757,18 грн - заборгованість за період з 01.01.2019 по 31.03.2019; 2757,18 грн - заборгованість за період з 01.04.2019 по 30.06.2019; 2 757,18 грн - заборгованість за період з 01.07.2019 по 30.09.2019; 2757,18 грн - заборгованість за період з 01.10.2019 по 31.12.2019; 2078,12 грн - заборгованість за період з 01.01.2020 по 29.02.2020; 1039,06 грн - заборгованість за період з 01.06.2020 по 30.06.2020; 3178,12 грн - заборгованість за період з 01.07.2020 по 30.09.2020; 3300 грн - заборгованість за період з 01.10.2020 по 31.12.2020.

Відповідач стверджує, що за періоди виникнення заборгованості по єдиному внеску ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону №2464 до податкового органу за місцем реєстрації були надані звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску: за 2017 рік - 20.04.2018, реєстраційний номер 15456, сума нарахованого єдиного внеску становила 8448 грн, за 2018 рік 19.04.2019, реєстраційний номер 14152, сума нарахованого єдиного внеску становила 9828,72 грн, за 2019 рік 16.06.2020, реєстраційний номер 15724, сума нарахованого єдиного внеску становила 11016,72 грн, за 2020 рік 14.04.2021, реєстраційний номер 4423, сума нарахованого єдиного внеску становила 9595,30 гривень.

08.02.2021 року Головне управління ДПС в Одеській області сформувало ОСОБА_1 як фізичній особі-підприємцю вимогу №Ф-68856-17 про сплату боргу (недоїмки) станом на 31.01.2021 року у сумі 38888,74 грн відповідно до статті 25 Закону №2464-VI та даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Вказана вимога засобами поштового зв`язку була направлена на адресу позивача та в березні 2021 року була повернута відправнику з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Головне управлінні ДПС в Одеській області направило на адресу Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заяву за вих. № 2929/5/15-32-13-07-05 від 13.02.2025 року з вимогою Головного управлінні ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2021 року №Ф-68856-17-У та просило відкрити провадження на підставі вказаної вимоги.

У вимозі Головного управлінні ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2021 року №Ф-68856-17-У вказано дату набрання чинності - 05.02.2025 року.

На підставі заяви Головного управлінні ДПС в Одеській області старший державний виконавець Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Балінський Богдан Вікторович виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №77264264 від 19.02.2025 року.

Як зазначив позивач, 20.02.2025 року ним було отримано вказану постанову державного виконавця, з якої йому стало відомо, що підставою для відкриття виконавчого провадження стала Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2021 року №Ф-68856-17 У, відповідно до якої вимагається сплатити заборгованість (недоїмку) з ЄСВ в сумі 38888,74 грн.

Позивач стверджує, що вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ в сумі 38888,74 грн. від контролюючого органу не отримував.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, вважаючи вимогу Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2021 року №Ф-68856-17 У протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (Закон №2464-VI). Відповідно до вимог частини першої статті 2 цього Закону його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

За приписами частини четвертої статті 8 Закону №2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 14 Закону №2464-VI на податкові органи покладено обов`язок здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;.

Згідно з частиною четвертою статті 4 зазначеного Закону особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 51 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Враховуючи зазначене, необхідними умовами для застосування положень частини четвертої статті 4 Закону №2464-VI є отримання особою статусу пенсіонера чи встановлення такій особі інвалідності, а також отримання нею відповідно до закону пенсії або соціальної допомоги. При цьому єдиною підставою, за наявності якої вказані положення не підлягають застосуванню, - це добровільна згода особи на участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як визначено частинами другою-четвертою статті 25 Закону №2464-VI, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктами 3, 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (Інструкція №449; наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за №508/26953; у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21 грудня 2020 року №790) вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС (далі - ІТС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

За правилами пункту 5 розділу VI Інструкції №449 протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов`язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) не підлягає адміністративному оскарженню в частині сум недоїмки, які виникли на підставі поданих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом 10 календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Перевіряючи правомірність формування спірної вимоги та наявність у позивача обов`язку зі сплати єдиного внеску, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 з 01.02.2011 року є адвокатом згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1991.

Позивач є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААВ №803440 від 27.07.2016 року, та отримує пенсію по інвалідності (2 група інвалідності) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 від 11.08.2016 року.

В інтегрованій карткі платника податків, станом на 31.01.2021 року податкова заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску становить 38888,74 грн, а саме: 8448 грн - заборгованість за період з 01.01.2017 по 31.12.2017; 2457,18 грн - заборгованість за період з 01.01.2018 по 31.03.2018; 2457,18 грн - заборгованість за період з 01.04.2018 по 30.06.2018; 2457,18 грн - заборгованість за період з 01.07.2018 по 30.09.2018; 2457,18 грн - заборгованість за період з 01.10.2018 по 31.12.2018; 2757,18 грн - заборгованість за період з 01.01.2019 по 31.03.2019; 2757,18 грн - заборгованість за період з 01.04.2019 по 30.06.2019; 2 757,18 грн - заборгованість за період з 01.07.2019 по 30.09.2019; 2757,18 грн - заборгованість за період з 01.10.2019 по 31.12.2019; 2078,12 грн - заборгованість за період з 01.01.2020 по 29.02.2020; 1039,06 грн - заборгованість за період з 01.06.2020 по 30.06.2020; 3178,12 грн - заборгованість за період з 01.07.2020 по 30.09.2020; 3300 грн - заборгованість за період з 01.10.2020 по 31.12.2020.

Відповідач стверджує, що за періоди виникнення заборгованості по єдиному внеску ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону №2464 до податкового органу за місцем реєстрації були надані звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску: за 2017 рік - 20.04.2018, реєстраційний номер 15456, сума нарахованого єдиного внеску становила 8448 грн, за 2018 рік 19.04.2019, реєстраційний номер 14152, сума нарахованого єдиного внеску становила 9828,72 грн, за 2019 рік 16.06.2020, реєстраційний номер 15724, сума нарахованого єдиного внеску становила 11016,72 грн, за 2020 рік 14.04.2021, реєстраційний номер 4423, сума нарахованого єдиного внеску становила 9595,30 гривень.

Розділ V Інструкції №449 регламентує порядок добровільної сплати єдиного внеску та порядок укладення договорів про добровільну участь.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу V Інструкції №449 порядок укладення договорів про добровільну сплату врегульовано статтею 10 Закону. Перелік платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, визначено частиною першою статті 10 Закону.

Згідно з частиною третьою статті 10 Закону №2464-VI особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до податкового органу за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Податковий орган, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості. З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, податковим органом в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналогічний порядок добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування передбачений Інструкцією №449.

Наведене правове регулювання дає підстави для висновку, що підставою для нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на добровільних засадах є укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За встановленими судами обставинами, між позивачем і відповідачем не укладався договір про добровільну участь позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, а помилкова подача позивачем звітів за 2017 - 2021 роки не свідчить про його добровільну участь у системі страхування.

Варто зауважити, що вимога у цій справі сформована відповідно до статті 25 Закону № 2464-VI, якою вимагається сплатити недоїмку з ЄСВ.

Відповідно до частин другої - четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до підпунктів 14.1.153 і 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, податкова вимога і вимога про сплату недоїмки з ЄСВ не є тотожними документами, підстави їх формування є різними. Більш того, відповідно до пункту 1.3 статті 1 ПК України цей Кодекс не регулює, зокрема, питання погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій. Тобто спеціальним законом у цих правовідносинах є саме Закон № 2464-VI.

Подання позивачем звітів не є самостійним визначенням грошових зобов`язань в розумінні пункту 57.1 статті 57 ПК України, відповідно, ці суми неможливо ототожнити з узгодженими грошовими зобов`язаннями, а тому несплата сум, зазначених у них, не свідчить про виникнення податкового боргу.

Отже, з фактом подання звітів з ЄСВ не виникає обов`язок здійснювати його сплату, відповідно, несплата цих сум не призводить до виникнення недоїмки.

Аналогічна правова позиція зазначена у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі №806/1503/16 та від 11 лютого 2020 року у справі №240/4809/19.

Поряд з тим, суд звертає увагу, що обмін даними між Державною податковою службою України, Пенсійним фондом України та фондами соціального страхування відбувається відповідно до протоколів обміну інформацією, розроблених на виконання Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 19 вересня 2013 року №494, постановою Пенсійного фонду України від 19 вересня 2013 року №16-1. Так Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України складається протокол про обмін інформацією щодо даних про фізичних осіб (платників єдиного внеску), відповідно до норм якого Пенсійний фонд України щомісяця надає Державній податковій службі України інформацію щодо фізичних осіб (платників єдиного внеску) про те, що вони є пенсіонерами за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, із зазначенням дати встановлення пенсії або інвалідності.

Таким чином, фізичним особам-підприємцям, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, що набули статус пенсіонера та отримують відповідно до закону пенсію, або є особами з інвалідністю окремо повідомляти контролюючий орган про такий статус не потрібно.

З огляду на те, що судом визнана відсутність обов`язку позивача щодо сплати єдиного соціального внеску за період 2017-2020 рр., суд погоджується з доводами позивача та приходить до висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2021 року №Ф-68856-17-У є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 38 888,74 грн, суд зазначає наступне.

У пунктах 2-5 розділу І Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року №5, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 року №321/35943 (Порядок №5), терміни в цьому Порядку вживаються в таких значеннях:

- достовірність показників - відповідність інформації, що відображається в інтегрованій картці платника податків, показникам первинних документів;

- інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу;

- коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається у підсистемах інформаційної системи, первинним показникам та встановленим алгоритмам (правилам) логічного і арифметичного контролю;

- первинні документи - документи, що складені платниками та/або податковими органами, отримані від інших органів влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення податкового органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація Казначейства про надходження податків і зборів та єдиного внеску тощо);

- перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення показників у відповідних підсистемах інформаційної системи.

Оперативний облік платежів здійснюється податковими органами в інформаційній системі. Метою ведення оперативного обліку і складання звітності податкових органів є забезпечення користувачів повною, достовірною та неупередженою інформацією щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи.

Моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників у підсистеми інформаційної системи забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів.

Дії працівників територіальних органів ДПС під час відображення в інформаційній системі первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.

Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу ІІ Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Верховний Суд у постановах від 26 лютого 2019 року (справа №805/4374/15-а), від 10 квітня 2020 року (справа №813/1760/18), від 25 березня 2021 року (справа №280/4506/18), від 02 червня 2022 року (справа №360/2838/20) вказував, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність в останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, належним способом захисту, що відновить порушені права, є вимога про зобов`язання відповідача здійснити дії по відображенню/коригуванню у особовій картці платника податків дійсного стану зобов`язань перед бюджетом, в тому числі, і шляхом виключення неправомірно нарахованих і відображених сум.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління ДПС в внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 38 888,74 грн, підлягають задоволенню.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги належать до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а відтак судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), за участі третьої особи без самостійних вимог Білгород-Дністровського відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Миколаївська, 30, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл., 67700, код ЄДРПОУ 34890175) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2021 року №Ф-68856-17 У.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 38888 (тридцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 74 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 28.07.2025 року.

Суддя Г.В. Лебедєва