Ухвала суду № 129128170, 28.07.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9490/24

УХВАЛА

28 липня 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановила:

До суду звернувся адвокат Бондаренко Ганна Євгенівна, діючий в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення з 01.12.2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 82 % відповідних сум грошового забезпечення на 70 % від відповідних сум грошового забезпечення під час перерахунку;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та нарахування пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 82 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням здійснених раніше виплат.

Ухвалою суду від 13.11.2024 року позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2025 р. ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції - для продовження розгляду.

Яке вбачається з мотивувальної частини постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2025 р., то вказаний висновок колегії суддів вмотивований, зокрема, тим, що

1) предметом спору є розмір нарахування пенсії за період з 01.12.2019 р. Однак, як свідчать матеріали справи, із запитом про надання інформації щодо перерахунку пенсії представник позивача звернувся до відповідача лише у 2024р., а з позовом до суду 26.03.2024 р. Тобто, враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом 26.03.2024р., колегії суддів, на відміну від суду 1-ї інстанції, вважає, що права останнього можуть бути захищені судом, однак з 26.09.2023 р. - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого у ч.2 ст.122 КАС України, а не з 01.12.2019р., як просив позивач. Отже, судова колегія вважає висновки суду 1-ї інстанції щодо необхідності залишення позову ОСОБА_1 без розгляду (за весь заявлений період) частково необґрунтованим та, з-поміж іншого, і передчасними.

2) колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, помилково не залишив позовну заяву без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути (у тому числі з урахуванням доводів відповідача), чим не надав ОСОБА_1 можливості повідомити про причини (у разі наявності таких) поважності пропуску строку на звернення до суду.

З огляду на вказані висновки суду апеляційної інстанції, суд вказує про таке.

Спірні правовідносини у даній адміністративній справі склалися з приводу протиправності дій пенсійного органу щодо зменшення з 01.12.2019р. основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 82% відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися й інші строки для звернення до суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або ж повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст.123 КАС України, у відповідності до ч.3 якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або ж повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Суд апеляційної інстанції, у контексті спірних правовідносин, звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020р. у справі №510/1286/16-а висловила наступну правову позицію щодо строків звернення до суду:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність чи помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність або несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 21.02.2020р. у справі №340/1019/19.

Тобто, пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну та об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Повертаючись до обставин даної справи суд зазначає, оскільки пенсія призначена на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що носить щомісячний характер (є регулярним платежем), то про порушення свого права позивач однозначно мав бути обізнаний щомісячно.

З огляду на вказане та враховуючи, що ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом 26.03.2024 р., позивачем пропущений строк звернення до суду, який охоплює період з 01.12.2019 р. по 25.03.2024 р. включно.

За положеннями частини 1 статті 123 КАС України, яка установлює, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Така правова позиція заснована на висновках Верховного Суду у справі №640/5645/19 (постанова від 23.09.2020) щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України. У цій справі суд касаційної інстанції дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2024 у справі №520/8938/23.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

З огляду на наведене позивачу пропонується надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення в частині позовних вимог, які охоплюють спірний період перерахунку його пенсії з 01.12.2019 р. по 25.03.2024 р. із зазначенням обставин, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від його волевиявлення, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, та не надано доказів на підтвердження таких обставин.

Керуючись ст. ст. 122, 243, 248 КАС України, -

ухвалив:

Продовжити розгляд адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовну заяву залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали, а саме, надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами з 01.12.2019 р. по 25.03.2024 р. із обов`язковим зазначенням інших обставин, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів .

Копію цієї ухвали надіслати позивачу.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.А. Дубровна