Рішення № 129126339, 24.07.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2025 року Справа№200/1513/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Донецькій області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), у якому просить:

- стягнути із ОСОБА_1 до бюджету податковий борг у сумі 38998,46 грн, а саме: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код класифікації доходів бюджету 11010500), у сумі 3915,00 грн; військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код класифікації доходів бюджету 11011001), у сумі 326,25 грн; податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичними особами (код класифікації доходів бюджету 11011300), у сумі 34757,21 грн.

Ухвалою суду від 10.03.2025 року було залишено без руху позовну заяву Головного управління ДПС у Донецькій області у зв`язку з ненаданням належних доказів направлення відповідачці копії позовної заяви разом із доданими до неї документами.

Позивачем було усунено даний недолік позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2025 прийнято до розгляду позовну заяву Головного управління ДПС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та відкрити провадження у справі № 200/1513/25, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У порядку частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що копію ухвали суду від 14.04.2025 направлено рекомендованим листом на адресу відповідача: АДРЕСА_1 (до 2016 року Артемівка), Краматорський район, Донецька область, 85171, який повернувся на зворотну адресу з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується поштовим конвертом.

Згідно частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем наявна сума податкового боргу в розмірі 38998,46 грн., а саме: податковий борг з податку на доходи фізичних осiб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код класифікації доходів бюджету 11010500) у сумі 3915,00 грн.; податковий борг з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код класифікації доходів бюджету 11011001) у сумі 326,25 грн.; податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичними особами (код класифікації доходів бюджету 11011300) у сумі 34757,21 грн.; причини несплати грошових зобов`язань, нарахованих платником самостійно та грошових зобов`язань, нарахованих податковим органом.

Платником не виконуються належним чином обов`язок щодо своєчасної та в повному обсязі сплати податкових зобов`язань, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався. З клопотаннями або заявами потягом розгляду справи до суду не звертався.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Головне управління ДПС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно статті 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідач, ОСОБА_1 , перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Краматорська державна податкова інспекція, як платник податків за основним місцем обліку.

Судом встановлено, що відповідачем 15.02.2022 подано звітну податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2021 рік.

Наразі за ОСОБА_1 обліковується податковий борг, який раніше не був заявлений до суду, на загальну суму 38998,46 грн. та виник з причини несплати грошових зобов`язань, нарахованих платником самостійно та грошових зобов`язань, нарахованих податковим органом, у тому числі:

- податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код класифікації доходів бюджету 11010500) у сумі 3915,00 грн., а саме:

3915,00 грн. нараховано платником самостійно основного платежу за рік (декларація термін сплати поточний рік), податкова декларація про майновий стан i доходи від 15.02.2022 № 9431825601 термін сплати 01.08.2022;

- військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код класифікації доходів бюджету 11011001) у сумі 326,25 грн., а саме:

326,25 грн. нараховано платником самостійно основного платежу за рік (декларація термін сплати поточний рік), податкова декларація про майновий стан i доходи від 15.02.2022 № 9431825601, термін сплати 01.08.2022;

- податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичними особами (код класифікації доходів бюджету 11011300) у сумі 34757,21 грн., а саме:

34757,21 грн. нараховано податок на доходи фізичних осіб, податкове повiдомлення-рiшення від 11.06.2024 №472345-24/05-10, термін сплати 06.10.2024.

Судом встановлено, що зазначене податкове повідомлення-рішення у встановленому порядку направлялись поштою на податкову адресу платника податків: АДРЕСА_2 , та повернуто до контролюючого органу поштовою службою 31.07.2024 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», і відповідно до пункту 42.2 статі 42, абзацу 6 пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України повідомлення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось відповідачем в адміністративному чи судовому порядку.

15.10.2024 Головним управлінням ДПС у Донецькій області виставлено податкову вимогу форми «Ф» №0000588-1305-0599, якою визначено станом на 14.10.2024 суму податкового боргу в розмірі 38998,46 грн. Зазначена податкова вимога направлена 16.10.2024 на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, проте, зазначене поштове відправлення повернуто 26.10.2024 на адресу позивача з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується відтиском штемпеля на поштовому конверті.

Податкова вимога не була оскаржена та не відкликалась.

Вказані заходи не призвели до сплати податкового боргу.

Інтегрованою карткою платника податків підтверджується наявність боргу зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код класифікації доходів бюджету 11010500) у сумі 3915,00 грн., військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код класифікації доходів бюджету 11011001) у сумі 326,25 грн., податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичними особами (код класифікації доходів бюджету 11011300) у сумі 34757,21 грн., у загальному розмірі 38998,46 грн.

Податковий борг станом на день розгляду справи не сплачений.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 68 Конституції України зазначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки,

У пункті 57.1 статті 57 ПК України зазначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання декларації, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно з пунктом 57.2 статті 57 ПК України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Усупереч наведеним нормам чинного законодавства платник податків не вжив жодних заходів для своєчасного погашення податкових зобов`язань.

Податковим боргом згідно з пунктом 14.1.175 ст. 14 ПК України є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункт 59.3 статті 59 ПК України).

Як встановлено судом вище, у зв`язку з несплатою фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податкових зобов`язань, Головним управлінням ДПС у Донецькій області сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0000588-1305-0599 від 15.10.2024, яку 16.10.2024 спрямовано на адресу відповідача засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Лист з вимогою не вручено та повернуто позивачу поштою 26.10.2024 на адресу позивача з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання». Вказана податкова вимога не була оскаржена та не відкликалась.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 41.4 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/ емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Крім того, на відміну від учасників (засновників) підприємства, установи, організації фізична особа - підприємець, відповідно до частини другої статті 128 Господарського кодексу України, відповідає за своїми зобов`язаннями всім своїм майном, на яке може бути звернено стягнення.

Виходячи з вимог законодавства несплачений платником податків податковий борг підлягає стягненню з такого платника.

Вирішуючи спір судом враховані правові висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі №807/495/17, де Суд аналізуючи процесуальні положення Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають предмет доказування у справі (частина перша статті 138 Кодексу в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, а натепер аналогічні положення містить частина друга статті 73 Кодексу), згідно з якими предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, дійшов висновку, що з огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.

При цьому, питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, у тому числі й штрафних (фінансових) санкцій, не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкова вимога суб`єкта владних повноважень, згідно з якою відповідне зобов`язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати її правовий аналіз. Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Дотримання податковим органом встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку підтверджується податковою вимогою та податковим повідомленням-рішенням.

Суд бере до уваги, що позивачем була дотримана процедура формування та направлення податкової вимоги та податкового повідомлення-рішення, які не оскаржено відповідачем.

Таким чином, враховуючи, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суму податкового боргу, суд висновує про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; рнокппРНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету суму податкового боргу у загальному розмірі 38998 (тридцять вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 46 коп., а саме:

- податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код класифікації доходів бюджету 11010500) у сумі 3915,00 грн.;

- військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код класифікації доходів бюджету 11011001) у сумі 326,25 грн.;

- податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичними особами (код класифікації доходів бюджету 11011300) у сумі 34757,21 грн.

Повне судове рішення складено 24 липня 2025 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч