Рішення № 129126330, 28.07.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2025 року Справа№200/3587/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області

до селянського (фермерського) господарства «Степ»

про стягнення податкового боргу у розмірі 63649,89 гривень

Головне управління ДПС у Донецькій області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до селянського (фермерського) господарства «Степ» про стягнення до бюджету коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, у загальному розмірі 63649,89 гривень з яких:

- з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків (код класифікації доходів бюджету 18050500, код території UA14120230000038918), у сумі 54574,75 гривень;

- з орендної плата з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600, код території UA14120210000056793 ), у сумі 9075,14 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач селянське (фермерське) господарство «Степ» перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області (Краматорська ДПІ) як платник податків за основним місцем обліку з 02.01.2025 року, попереднє місце обліку Слов`янська ДПІ (м. Слов`янськ) з 16.02.2000 року. Будучи платником орендної плати з юридичних осіб та єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків відповідач має податковий борг в загальній сумі 63649,89 гривень, який виник у результаті несплати самостійно задекларованих податкових зобов`язань.

З метою погашення податкового боргу Головним управлінням ДПС у Донецькій області винесено податкову вимогу форми «Ю» від 25.02.2025 року № 0000189-1302-0599, яку було спрямовано на адресу С(Ф)Г «Степ» засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Лист з вимогою не вручено та повернуто поштою з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Податкова вимога не оскаржувалась та не відкликалась.

Проте, вжиті заходи не привели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вимоги п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача кошти з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків у рахунок погашення податкового боргу у загальній сумі 63649,89 гривень.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Прийнято розгляд справи проводити в строки встановлені ст. 258 КАС України.

Відповідно до вимог статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з нормами частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, проте, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву, який відповідає вимогам ст. 162 КАС України.

Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство «Степ» (далі С(Ф)Г «Степ»/відповідач) є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 30414245.

Основним видом діяльності С(Ф)Г «Степ» є 01.11. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, іншими видами діяльності є: 47.99. Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, 01.21. Вирощування винограду, 01.13. Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, 46.21. Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.90. Неспеціалізована оптова торгівля, про що свідчить інформація Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

С(Ф)Г «Степ» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області як платник податків за основним місцем обліку.

Пунктом 20.1.19 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, зокрема, мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, позивач Головне управління ДПС у Донецькій області є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов`язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пункт 291.3 статті 291 Податкового кодексу України визначає, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

За визначенням пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема: четверта група сільськогосподарські товаровиробники: а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

За приписами підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) -контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

01 лютого 2022 року відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2022 рік (звітна), в якій самостійно визначено суму зобов`язань з єдиного податку в загальній сумі 9804,68 гривень з щоквартальною розбивкою: за І квартал у сумі 980,47 гривень, за ІІ квартал у сумі 980,47 гривень, за ІІІ квартал у сумі 4902,35 гривень, за ІV квартал у сумі 2941,39 гривень.

15 лютого 2023 року відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік (звітна), в якій самостійно визначено суму зобов`язань з єдиного податку в загальній сумі 9804,68 гривень з щоквартальною розбивкою: за І квартал у сумі 980,47 гривень, за ІІ квартал у сумі 980,47 гривень, за ІІІ квартал у сумі 4902,35 гривень, за ІV квартал у сумі 2941,39 гривень. Також в податковій декларації за 2023 рік визначено позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов`язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за І квартал в сумі 35332,86 гривень.

У зв`язку з наявність переплати з єдиного податку в сумі 367,47 гривень, заборгованість з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків складає 54574,75 гривень.

Зазначена заборгованість підтверджується карткою особового рахунку з єдиного податку з товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про сплату відповідачем самостійно задекларованих податкових зобов`язань з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Стосовно заборгованості з орендної плати з юридичних осіб у сумі 9075,14 гривень, судом встановлено таке.

Відповідно до підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі які в силу вимог підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 30.04.2025 року № 424843627, С(Ф)Г «Степ» має в оренді земельну ділянку з кадастровим номером - 1424255600:04:000:0015 (договір оренди землі, серія та номер: без №, виданий 02.10.2019, видавник: Билбасівська селищна рада Слов`янського району Донецької області/С(Ф)Г «Степ»), строк дії договору до 02.10.2029 року з правом пролонгації.

Таким чином, у С(Ф)Г «Степ» перебуває в оренді земельна ділянка за яку сплачується орендна плата (земельний податок) з юридичних осіб.

02 лютого 2022 року відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію за 2022 рік (звітна) з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій самостійно визначено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за 2022 рік у сумі 4770,48 гривень та яке підлягає щомісячній сплаті рівними частками за січень грудень у розмірі 397,54 гривень.

15 лютого 2023 року відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію за 2023 рік (звітна) з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій самостійно визначено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за 2023 рік у сумі 5486,05 гривень та яке підлягає щомісячній сплаті рівними частками за січень листопад у розмірі 457,17 гривень та за грудень у розмірі 457,18 гривень.

У зв`язку з наявність переплати з орендної плати з юридичних осіб у сумі 1142,79 гривень, заборгованість з орендної плати з юридичних осіб складає 9075,14 гривень.

Загальна сума податкового боргу відповідача, яка самостійно задекларована та підлягає сплаті на підставі поданих декларації з орендної плати з юридичних осіб враховуючи переплату становить 9075,14 гривень.

Зазначена заборгованість підтверджується карткою особового рахунку з орендної плати з юридичних осіб.

Стаття 67 Конституції України встановлює обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно приписів пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 7 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 №610, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за №902/30770, встановлено, що податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (абзац перший).

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному абзацом третім пункту 6 цього розділу (абзац другий).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абзац третій).

Головним управлінням ДПС у Донецькій області сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 25.02.2025 року № 0000189-1302-0599, яка надіслана контролюючим органом за зареєстрованим у встановленому законодавством порядку на момент надіслання податкової вимоги місцезнаходженням відповідача, утім, не була вручена відповідачу з незалежних від контролюючого органу причин та повернута до податкового органу з довідкою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується наявною у матеріалах справи копією поштового відправлення. Відтак, вказана податкова вимога вважається врученою відповідачу.

Суд зазначає, що вимога надсилалися на юридичну адресу С(Ф)Г «Степ», а саме: 84170, Донецька область, Краматорський район, село Торець, вул. Зелена, буд. 17, яка наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У постанові Верховного Суду від 14.07.2022 року по справі № 120/479/21-а суд звертає увагу, що добросовісний платник податків, зобов`язаний забезпечити отримання кореспонденції, у разі невиконання цього обов`язку, платник не вправі посилатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних наслідків.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 року у справі № 140/30/20.

Відповідно до п. 42.2. ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Верховний Суд у постанові від 04.06.2020 року по справі №826/11455/15 дійшов висновку, що не виконання платником податків обов`язку щодо повідомлення контролюючого органу про зміну податкової адреси позбавляє його можливості посилатися у спорі з контролюючим органом, що документи, правомірності яких стосується спір, не були йому вручені, якщо буде встановлено, що документи були направлені в установленому законом порядку на його податкову адресу, навіть у випадку повернення цих документів підприємством поштового зв`язку через неможливість їх вручення. Такий правовий наслідок висновується з норми п. 42.2 статті 42 ПК України. Однак, цей наслідок не може бути поширений на випадок, коли контролюючий орган володіє достовірною інформацією про зміну платником місця проживання.

З урахуванням того, що у контролюючого органу відсутні відомості щодо зміни податкової адреси відповідача, а матеріалами справи не встановлена будь-яка інша адреса платника податків, направлення податкової вимоги на відому адресу відповідача свідчить про дотримання вимог п. 42.2 статті 42 ПК України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не вжиті заходи з самостійного погашення податкового боргу.

Строки добровільної сплати узгоджених податкових зобов`язань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов`язань, не призвели до їх погашення.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов`язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов`язкових платежів), однак вказані зобов`язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Згідно з п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки витрати суб`єкта владних повноважень на залучення свідків та проведення експертизи відсутні, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Доненька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59; адреса для листування: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ ВП 44070187) до селянського (фермерського) господарства «Степ» (84170, Донецька область, Краматорський район, село Торець, вул. Зелена, буд. 17, код ЄДРПОУ 30414245) про стягнення податкового боргу в сумі 63649,89 гривень.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства «Степ» (84170, Донецька область, Краматорський район, село Торець, вул. Зелена, буд. 17, код ЄДРПОУ 30414245) за рахунок грошових коштів, які знаходяться на рахунках/електронних гаманцях платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків до бюджету податковий борг в сумі 63649 (шістдесят три тисячі шістсот сорок дев`ять) гривень 89 копійок, з яких:

- з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків (код класифікації доходів бюджету 18050500, код території UA14120230000038918) в сумі 54574 (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот сімдесят чотири) гривні 75 копійок;

- з орендної плата з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600, код території UA14120210000056793 ) в сумі 9075 (дев`ять тисяч сімдесят п`ять ) гривень 14 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 28 липня 2025 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Л.Б. Голубова