Рішення № 129126314, 28.07.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2025 року Справа№640/2059/20

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши в спрощеному проваджені без виклик сторін адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ43141267) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ43141267) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- № 0055513306 від 29.10.2019, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість і вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 185 541,00 грн, з яких 123 694 грн основне зобов`язання, 61 847 грн штрафні(фінансові) санкції;

-№ 0055523306 від 29.10.2019, яким ФОП ОСОБА_1 зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 13 859 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень рішень. Зазначає, що було зроблено технічну помилку та не заповнено графу 3 «період складання» у таблиці № 2 розділу II «Податковий кредит» додатку 5, проте це ніяк не може тягнути за собою відповідальність, та не може бути підставою збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість та зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість. Просить врахувати суд, що у самій Декларації вказано, за який саме період вона подається (за липень 2019 року). Крім того, позивач подав уточнюючу декларація в якій виправив помилку. Тому вважає висновки відповідача неправомірними та просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав відзив, в якому зазначив, що дані камеральної перевірки свідчать про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 13 859,00 грн., заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 123 694,00 грн. За висновками перевірки винесено спірні податкові повідомлення-рішення. Також зазначає, що уточнююча декларація була подана після проведення перевірки тому вона не враховувалась при прийнятті спірних податкових повідомлень рішень. Просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Позивач надав заперечення на відзив, в якому зазначив що при проведенні камеральної перевірки відповідач повинен був здійснювати зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з іншими джерелами, зокрема і Єдиним реєстром податкових накладних, а не лише шляхом звірки цифр у податковій декларації та додатків до неї. Крім того, усі порушення, вказані у акті та податкових повідомленнях-рішеннях стосуються факту не віднесення до податкового кредиту сум податку, не підтверджених зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, хоча правомірність їх реєстрації не оспорюється і не ставиться під сумнів відповідачем.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2020 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.05.2025 справу прийнято до провадження.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 за липень 2019 року, за виновками якої складено акт від 19.09.2019 № 1/26-15-33-06- 01/2328513579.

В ході перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2019 року та самостійно визначено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 13 859 грн.

Дані камеральної перевірки свідчать про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 13 859,00 грн., заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 123 694,00 грн.

За висновками перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 29.10.2019 № 0055523306 форми «В4» яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 13 859,00 грн. та № 0055513306 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання податку на додану вартість на суму 185 541,00 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями 123 694,00 грн. та штрафна санкція в сумі 61 847,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС

у м. Києві, ФОП ОСОБА_1 13.11.2019 були подані відповідні скарги до Державної податкової служби України (надалі «ДПС») в порядку адміністративного оскарження, передбаченого ст. 56 Податкового кодексу України (надалі «ПКУ»). У подальшому Позивачем було отримано рішення ДПС про продовження строку розгляду скарг.

14.01.2020 Позивачем було отримано Рішення ДПС про результати розгляду скарг від 09.01.2020 № 828/6/99-00-08-05-04-06 (надалі «Рішення»), відповідно до резолютивної частини якого ДПС залишила без змін податкові повідомлення-рішення № 0055513306 та

№ 0055523306 від 29.10.2019, а скарги ФОП ОСОБА_1 без задоволення.

Відповідно до п.75.1.ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп.75.1.1. до п.75.1.ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Згідно з п. 76.3. ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевіркаподаткової деклараціїабо уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, крім камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, строк проведення якої визначенийстаттею 200цього Кодексу.

Згідно із пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Кодексу, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 статті 36 Кодексу визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до п. 36.5 статті 36 Кодексу, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи.

Як було встановлено судом ФОП ОСОБА_1 , при поданні податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року не заповнив графу 3 «період складання» - липень 2019 у таблиці № 2 розділу II «Податковий кредит» додатку 5.

Після отримання 09.10.2019 акту позивачем 16.10.2019 був поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість, в якому були виправлені вказані недоліки, який, відповідно до квитанції № 2, був прийнятий ГУ ДПС у м. Києві 16.10.2019 за реєстраційним № 9241681614

Проте, відповідачем 29.10.2019 були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а)враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 ПК України на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б)або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 ПК України на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в)та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Згідно з п.1-п.8 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 28.01.2016 №21, уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертомупункту 50.1статті 50 розділу II Кодексу.

У графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.

У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення.

У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертомупункту 50.1статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу четвертогопункту 50.1статті 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

З огляду на вищезазначене суд прийшов до висновку, що уточнююча декларація подається у разі

Отже розділом VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 28.01.2016 №21 регулюється порядок заповнення уточнюючого розрахунку.

Як вже було зазначено судом раніше, позивач при поданні податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року не заповнив графу 3 «період складання» у таблиці № 2 розділу II «Податковий кредит» додатку 5.

При цьому розділ VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 28.01.2016 №21 взагалі не визначає виправлення помилки у графі 3 таблиці № 2 розділу II «Податковий кредит» додатку 5, де зазначений період складання податкових накладних.

Суд приймає доводи позивача про те, що податкові накладні, зазначені у Додатку 5 були зареєстровані в ЄРПН, при цьому правомірність їх реєстрації не оспорюється і не ставиться під сумнів відповідачем.

Разом з цим, як вбачається з акту перевірки, відповідач перевірку проводив виключно по декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року.

В той час, як згідно з приписами пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ камеральна перевірка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість та, зокрема, даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з актом перевірки та податковим повідомленням-рішенням встановлені відповідачем порушення стосуються факту не віднесення до податкового кредиту сум податку, не підтверджених зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.

При цьому доказів того, що податкові накладні із постачальниками, вказаними у Додатку 5 в ЄРПН не зареєстровані, або невірно зазначені всі необхідні їх реквізити та інші порушення відповідачем не надано.

Разом з цим, в матеріалах справи надані позивачем докази реєстрації податкових накладних та їх реєстр із номерами, що підтверджують їх реєстрацію у Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

З огляду на зазначене суд дійшо висновку, що не зазначення позивачем у графі 3 таблиці № 2 розділу II «Податковий кредит» додатку 5 податкової декларації за липень 2019 року «періоду складання - липень 2019 не може бути підставою для встановлення порушення щодо завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 13 859,00 грн., та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 123 694,00 грн.

При цьому, суд зазначає, що відповідач дійшов до такого помилкового висновку у зв`язку з порушенням ним приписів пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ в частині не використання даних Єдиного реєстру податкових накладних в ході проведеної перевірки.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0055513306 та № 0055523306 від 29.10.2019 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення рішення не можна вважати законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір у сумі 1994,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 15 840,00 підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ43141267) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0055513306 від 29.10.2019 та № 0055523306 від 29.10.2019.

Стягнути з Державної податкової служби в місті Києві (04116. м. Київ. вул. Шолуденка 33/19, ЄДРПО 44116011) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1994,00 грн.(одна тисяча дев`ятьсот дев`яносто чотири гривні) 00 коп.

Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві 04116. м. Київ. вул. Шолуденка 33/19, ЄДРПО 44116011) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 15 840,00 ( п`ятнадцять тисяч вісімсот сорок гривень) 00 коп.

Рішення складено та підписано 28.07.2025 року.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Стойка