Рішення № 129126108, 28.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2025 рокуСправа №160/12324/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро заяву представника Фермерського господарства «ЕЛІТА» (вул. Садова, буд. 6, с. Новолатівка, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53772, код ЄДРПОУ 30952473) про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/12324/25 за позовною заявою Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Старокозацька, буд.52, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 25005978) до Фермерського господарства «ЕЛІТА» (вул. Садова, буд. 6, с. Новолатівка, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53772, код ЄДРПОУ 30952473) про стягнення адміністративно-господарських санкцій

УСТАНОВИВ:

30 квітня 2025 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Фермерського господарства «ЕЛІТА» на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік у розмірі 97 337,55 грн..

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у задоволенні позовної заяви Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Фермерського господарства «ЕЛІТА» про стягнення адміністративно-господарських санкцій відмовлено.

14.07.2025 представник Фермерського господарства «ЕЛІТА» через систему "Електронний Суд" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення №160/12324/25 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Фермерського господарства «ЕЛІТА», в якій просить ухвалити додаткове рішення щодо розподілу судових витрат та стягнути з позивача суму понесених відповідачем витрат на правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, встановив таке.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як передбачено частиною 2 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Так, статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із пунктами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню у судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи заяву, суд виходить із того, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч.2 ст.3, ст. 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони України, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, схвалених Установчим З`їздом адвокатів України від 17.11.2012 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Таким чином, усі ці витрати повинні перебувати у безпосередньому причинному зв`язку із наданням правової допомоги у конкретній справі, а їх розмір повинен бути розумним.

Суд встановив, що з метою надання відповідачу професійної правничої допомоги по даній справі, ФГ «ЕЛІТА» з Адвокатським бюро «ОЛЕКСАНДРА РИСІНА» було укладено Договір про надання правничої допомоги № 327/22/25 від 06.05.2025 р. 5.

Згідно з Угодою про розмір гонорару Бюро від 06.05.2025 р. вартість однієї години надання правничої допомоги становить 2 300 (дві тисячі триста) гривень.

Адвокатським бюро «ОЛЕКСАНДРА РИСІНА» (далі Бюро) були надані наступні послуги з професійної правничої допомоги, надання яких підтверджується актом прийому-передачі послуг з правничої допомоги від 10.07.2025 р.

Загальна фактична кількість годин надання правової допомоги становила : 6 годин, в тому числі: по підготовці та поданню відзиву від 23.05.2025 року на позов (4 години), заперечень від 02.06.2025 року на відповідь на відзив (2 години) по справі 6 годин.

Відповідно до Угоди про розмір гонорару Бюро від 06.05.2025 р. загальна вартість наданих Бюро послуг становить 16 063,20 грн. (шістнадцять тисяч шістдесят три гривні 20 копійок) грн., які Клієнт частково сплатив в сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень до підписання даного акту, а тому відповідно до вимог п. 3.2.2 Договору Клієнт зобов`язаний сплатити Бюро решту суми в розмірі 1 063,20 грн. (одна тисяча шістдесят три гривні 20 копійок) грн. до 20.07.2025 року, а саме: вартість послуг, зазначених в п. 2.1 цього Акту становить: 2 300 грн. (базова вартість години надання послуг) х 1,2 (коефіцієнт, що застосовується до вартості базової години) х 6 годин (фактична кількість годин надання даної послуги) - 3 % (знижка, передбачена Договором) х 2 300 грн. (базова вартість години надання послуг) х 1,2 (коефіцієнт, що застосовується до вартості базової години) х 6 годин (фактична кількість годин надання даної послуги) = 16 063,20 грн. (шістнадцять тисяч шістдесят три гривні 20 копійок) грн.

Ця сума була повністю оплачена відповідачем Бюро, що підтверджується платіжними інструкціями № 253 від 06.05.2025 р. на суму 15 000 грн. та № 415 від 11.07.2025 р. на суму 1 063,20 грн.

Відповідно до п. 6 Угоди про розмір гонорару Бюро від 06.05.2025 р. передбачено, що в разі відмови в задоволенні позову у справі № 904/12324/25, Клієнт додатково оплачує Бюро «гонорар успіху» в розмірі 5 000 грн., протягом 10 календарних днів після набрання чинності рішенням (додатковим рішенням) суду про задоволення судом заяви Клієнта про стягнення «гонорару успіху». 10. Згідно з Актом про нарахування «гонорару успіху» від 10.07.2025 р. «гонорар успіху» у цій справі становить 5 000 грн.

Таким чином загальна сума гонорару Бюро становить 16 063,20 грн. + 5 000 грн. («гонорар успіху») = 21 063,20 грн.

Суд також зазначає, щовитрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного судуусправах № 923/560/17, № 329/766/18,№ 178/1522/18.

Суд звертає увагу, що вказана адміністративна справа була визнана судом справою незначної складності, її розгляд вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що, в свою чергу, свідчить про те, що розмір витрат на правову допомогу, який зазначений представником відповідача, які відповідач поніс у зв`язку із розглядом справи не може бути визнаний судом співмірним зі складністю справи, обсягом та якістю наданих послуг позивачу, а також часом, витраченим на виконання відповідних робіт (послуг).

Суд також звертає увагу на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Надаючи оцінку співмірності заявленої до стягнення суми понесених витрат із критеріями, встановленими ч.5 ст.134 КАС України суд вважає, що погоджені сторонами витрати на правничу допомогу у розмірах 21 063,20 грн підтверджені поданими суду документами, проте зазначена представником відповідача вартість послуг в вказаному розмірі є безпідставною з огляду на предмет спору у справі незначної складності.

Відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні на користь якої ухвалено судове рішення всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi V. Italy), № 34884/97).

Враховуючи, що на підставі досліджених матеріалів даної справи суд зробив висновок, що ця справа є адміністративною справою незначної складності та Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю є бюджетною установою та фінансується за рахунок Державного бюджету України, та з урахуванням воєнного стану в країні, стягнення витрат на правничу допомогу буде становити надмірний тягар для відповідача, порушуючи принцип пропорційності, тому в даному випадку судові витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню та стягненню з відповідача у розмірі 10 000,00 грн.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

З огляду на викладене, суд зробив висновок про часткового задоволення заяви представника заявника про розподіл судових витрат у розмірі 10 000,00 грн.

Пунктом 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись ст. 132, 134, 139, 143, 243, 246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника Фермерського господарства «ЕЛІТА» (вул. Садова, буд. 6, с. Новолатівка, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53772, код ЄДРПОУ 30952473) про ухвалення додаткового рішення у справі №160/12324/25 Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Старокозацька, буд.52, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 25005978) доФермерського господарства «ЕЛІТА» (вул. Садова, буд. 6, с. Новолатівка, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53772, код ЄДРПОУ 30952473) про стягнення адміністративно-господарських санкцій - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул.Старокозацька, буд.52, м.Дніпро, 49101, ІК в ЄДРПОУ25005978) на користь Фермерського господарства «ЕЛІТА» (вул. Садова, буд. 6, с. Новолатівка, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53772, код ЄДРПОУ 30952473) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 10 000,00 грн.

У задоволенні решти вимог заявника - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогст. 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржено в строки, передбаченіст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук