Рішення № 129121338, 22.07.2025, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/306/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2025 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Котормус Т. І.

секретар судового засідання Груба Л.М.

Справа №446/306/25

Учасники справи:

заявник ОСОБА_1 ;

представник заявника ОСОБА_2 ;

заінтересовані особи Сколівська державна нотаріальна контора

Львівської області;

Сколівська міська рада;

ОСОБА_3 ;

ОСОБА_4 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка-Бузька в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованих осіб: Сколівська державна нотаріальна контора Львівської області, Сколівська міська рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем,

в с т а н о в и в:

11.02.2025 представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Михалевський Ю.Р. подав до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області заяву, в якій просить визнати встановити факт постійного спільного проживання заявника з спадкодавцем ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своєї заяви вказує, що його мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент її смерті, ОСОБА_5 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично проживала разом із ним за адресою АДРЕСА_2 . Зазначає, що коли він 03.10.2024 звернувся до Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , однак йому було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту поживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Оскільки заявник як спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_5 постійно проживав на час відкриття спадщини із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_2 та не заявляв про відмову від спадщини, він вважається таким що прийняв спадщину після смерті матері.

Встановлення зазначеного факту має для заявника юридичне значення з метою подальшої реєстрації права власності відповідно до чинного законодавства та приведення у відповідність правовстановлюючих документів на спадкове майно, однак, у зв`язку з виниклими обставинами в позасудовому порядку це зробити неможливо.

Ухвалою суду від 13.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами окремого позовного провадження.

11.06.2025 ухвалою суду залучено до участі у справі в якості заінтересованих осіб: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 своїми вимоги підтримали повністю та просили такі задоволити.

Представник заінтересованої особи - Сколівська державна нотаріальна контора Львівської області в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник заінтересованої особи - Сколівська міська рада в судове засідання не з`явився, причин своєї відсутності суд не повідомляв.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечили щодо задоволення вимог заявника, підтвердили факт проживання ОСОБА_5 разом із заявником за адресою АДРЕСА_2 .

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є матір`ю заявника - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . (а.с.6)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 02.05.2023, місце державної реєстрації Новояричівська селищна рада Львівського району (а.с.5)

03.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно та видано лист №730/01-16 від 03.10.2024, яким було повідомлено, що ОСОБА_1 пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Як видно з матеріалів справи, 27.11.2024, ОСОБА_1 надіслав у Сколівську державну нотаріальну контору Львівської області заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину, до якої долучив докази, які підтверджують факт спільного проживання разом із матір`ю ОСОБА_5 на момент відкриття спадщини, однак листом державного нотаріуса Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області №870/02-14 від 04.12.2024, ОСОБА_1 було повідомлено, що з метою реалізації спадкових прав, йому слід звернутися до суду за встановленням факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно довідки № 894 від 12.11.2024 виданої старостою Старояричівського старостинського округу Баглай І., на момент смерті, ОСОБА_5 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично проживала разом із своїм сином ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно вказаної довідки, разом з ОСОБА_5 постійно до дня смерті проживали: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 ОСОБА_1 (а.с.8)

Окрім цього, факт проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2 , підтверджується заявою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 яка засвідчена старостою Старояричівського старостинського округу Баглай І. та зареєстрована в реєстрі за № 101 (а.с.10), а також довідкою виданою Старояричівським старостинським округом Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області №893 від 12.11.2024. (а.с.9)

Відтак, суд вирішуючи питання встановлення факту постійного спільного проживання із спадкодавцем, встановив наступне.

Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно зі статтею 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1268 даного кодексу, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно пп. 4.10 п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року).

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

З пп. 3.22 п. 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки надані заявником докази є належними, допустимими, достовірними та в сукупності підтверджують постійне спільне проживання заявника ОСОБА_1 зі своєю матір`ю спадкодавцем ОСОБА_5 на момент її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Відтак, встановлення зазначеного юридичного факту необхідне заявникові для підтвердження факту прийняття спадщини відповідно до положень статті 1268 Цивільного кодексу України, а також з метою реалізації своїх спадкових прав та подальшого оформлення спадкового майна, а тому враховуючи вищенаведене, інтереси заявника, відсутність спору та інших шляхів захисту прав ОСОБА_1 , суд вважає необхідним задовольнити вимоги заявника у повному обсязі.

Згідно з частиною сьомою статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст.293, 294, 259, 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а саме з його матір`ю ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Старий Яричів Львівського району Львівської області.

Судові витрати не відшкодовуються.

Повний текст рішення складено 25 липня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду, який обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.І. Котормус