Ухвала суду № 129118898, 18.07.2025, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 387/666/25

Номер провадження по справі 2/387/432/25

УХВАЛА

18 липня 2025 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді Майстер І.П.

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

представник позивача ОСОБА_1

позивачка ОСОБА_2

представник відповідача

( в режимі відеоконференцзв`язку) Ведющенка В.В.

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт.Добровеличківка цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів

У СТ АН ОВ ИВ :

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 до відповідача про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів. У позові зазначено, що 23.11.2023 сторони зареєстрували шлюб у фортечному відділі державної реєстрації актів цивільного стану міста Кропивницького Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складено актовий запис № 939. Від подружнього життя у них народилася дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спільне життя у сторін не склалося у зв`язку з різними поглядами на життя та відсутністю взаєморозуміння. Дитина проживає з матерією. Сторони не можуть порозумітися та добровільно визначити місце проживання дитини. Крім того, батьки зобов`язані утримувати свою дитину, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

У підготовчому судовому засіданні відповідач, ОСОБА_3 , та його представник просили надати строк для примирення, оскільки у них є спільна дитина та дитина дружини від попереднього шлюбу, які емоційно прив`язані один до одного. ОСОБА_3 висловив бажання зберегти сім`ю. Щодо розбіжностей у поглядах з дружиною, відповідач вважає, що вони ще можуть примиритися й зберегти сімейні відносини. Також просив зупинити провадження у справі.

Позивачка ОСОБА_2 та її представник заперечували щодо надання терміну для примирення та пояснили суду, що примирення з відповідачем є неможливим, оскільки шлюбні відносини між ними фактично припинені. Відповідач систематично вчиняє сварки та вчиняє домашнє насильство. Рішення про розірвання шлюбу нею прийнято виважено, а тому просила не надавати час для примирення. Також вказала, що відповідач жодних дій щодо збереження сім`ї не здійснював, натомість неодноразово погрожував їй та ображав її, а тому примирення між ними не можливе.

Суд, дослідивши заяву, вислухавши пояснення сторін, дійшов наступного висновку.

Суд за результатом розгляду клопотання про надання строку для примирення зазначає, що згідно з п.4 ч.1 ст.251, п.3 ч.1 ст.253 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення. У даному випадку провадження у справі зупиняється до закінчення строку для примирення, визначеного судом.

Частиною 7 ст.240 ЦПК України передбачено, що у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судом законодавства у разі розгляду справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року, передбачене частиною 1 статті 111 CК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадках відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи, слухання та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК України). Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо у разі наявності неповнолітніх дітей.

При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.

Наявність наміру для примирення лише в одного подружжя без згоди на це іншого подружжя не є правовою підставою для надання строку для примирення. При цьому надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком.

Примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом.

Позивачка категорично заперечує проти примирення.

А тому, суд дійшов висновку, що надання подружжю строку для примирення, всупереч бажанню позивачки, буде суперечити закону та моральним засадам суспільства, оскільки суд не може примушувати одного з подружжя вчиняти дії, направлені на примирення з іншим.

А відтак, суд дійшов висновку, що за вказаних обставин суд не має підстав для застосування ст. 111 СК України та надання сторонам строку для примирення.

Керуючись п.4 ч.1 ст.251, ст.ст. 83, 200, 240, 258-261, 353 ЦПК, суд

ПОСТАНОВИВ :

В клопотанні відповідача про надання строку на примирення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку в частині поновлення строку для подання доказів до суду до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня складання повного судового рішення.

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області І.П. Майстер