Рішення № 129118351, 24.07.2025, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 177/270/25

2/214/2432/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24 липня 2025 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Попкової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, при заочному розгляді, цивільну справу №177/270/25 за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВАЯ КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Представники: від позивача - Тараненко А.І.,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК «ЕЙС» Тараненко А.І. звернувся до Криворізького районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою шляхом направлення через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 30.01.2025 (зареєстровано 31.01.2025), в якій просив суд: стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №00-11003812 від 20.01.2024 у загальному розмірі 42 311 грн. 50 коп., що включає: заборгованість за кредитом - 11 760 грн. 00 коп., заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом - 30 551 грн. 50 коп.; стягнути з відповідача 2 422 грн. 40 коп. судового збору та 7 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що 20.01.2024 між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №00-11003812 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. За допомогою мережі Інтернет, ОСОБА_1 перейшла на офіційний сайт Товариства - www.kachay.com.ua, ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику (Додаток №4), які є невід`ємною частиною кредитного договору, після чого добровільно без примусу чи тиску заявила про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказала свої персональні дані. ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані позичальника ОСОБА_1 , а і платіжна картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило, чи дійсно платіжна картка належить позичальнику. Позичальник підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 68381, 20.01.2024 о 12.25.27 год., ввівши ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснувши кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Відразу після вчинення алгоритму дій ОСОБА_1 , кредитор ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» 20.01.2024 перерахувало на рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 9 800 грн. 00 коп. на вказану нею банківську картку № НОМЕР_1 , тим самим кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі. Однак, ОСОБА_1 протягом обумовленого строку не виконала належним чином кредитні зобов`язання в частині повернення кредиту, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 42 311 грн. 50 коп., що включає: заборгованість за кредитом - 11 760 грн. 00 коп., заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом - 30 551 грн. 50 коп.

У подальшому, 22.01.2024 між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» було укладено договір факторингу №22-01/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» набуло права вимоги за кредитним договором №00-11003812 від 20.01.2024, укладеним між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 , у загальному розмірі вимог 42 311 грн. 50 коп. У подальшому, 16.08.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №00-11003812 від 20.01.2024 у загальному розмірі вимог 42 311 грн. 50 коп. Оскільки відповідач не здійснює платежів для погашення існуючої заборгованості, продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань, чим порушує законні права та інтереси ТОВ «ФК «ЕЙС», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 03.02.2025 матеріали позовної заяви передано для розгляду за підсудністю до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Матеріали надійшли до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 03.03.2025 та за результатами автоматизованого розподілу на підставі протоколу передано у провадження судді Євтушенку О.І.

Ухвалою суду від 05.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Витребувані відомості надійшли на адресу суду 26.03.2025 та 10.04.2025 шляхом направлення на електронну пошту суду.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з клопотанням представника позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» Тараненка А.І., викладеним у прохальній частині позову (п.п.2, 3), останній просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, будучи неодноразово повідомленою належним чином усіма процесуально можливими способами, визначеними ст.128 ЦПК України. Правом на подання відзиву не скористалася, причини неявки суду не відомі.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, належне повідомлення відповідача, її повторну неявку та не подання відзиву у встановлений судом строк, суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи.

Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 20.01.2024 між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-11003812 у формі електронного документа з використанням електронного підпису у формі одноразового персонального ідентифікатора 68381, 20.01.2024 о 12.25.27 год., який вона ввела у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи. За допомогою мережі Інтернет, ОСОБА_1 перейшла на офіційний сайт товариства, ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору, після чого добровільно без примусу чи тиску заявила про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказала свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.

Відповідно до п.1 договору, за цим договором кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 9 800 грн. 00 коп., а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту - кредитна лінія. Цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту): на споживчі потреби (п.п.1.2, 1.6 договору).

Пунктом 1.3 договору передбачено, що строк дії кредитної лінії (строк кредитування) - 360 календарних днів. Позичальник зобов`язується повернути кредит кредитодавця до 14.01.2025 (дата повернення кредиту), що співпадає зі строком дії договору (п.7.2 договору).

Як слідує з п.1.3.1 договору, позичальник зобов`язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме: 14.02.2024, та на кожний 25 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії. Дата (дати) повернення кредиту зазначаються в Графіку платежів, який міститься в пункті 7.21 цього договору. У разі, якщо позичальник виконав зобов`язання по сплаті процентів не пізніше наступного дня за днем періодичної дати оплати процентів, то він вважатиметься таким, що виконав свої зобов`язання по сплаті належним чином, а проценти за договором продовжуватимуть нараховуватися згідно умов цього договору. У разі, якщо позичальник виконає у повному обсязі свої зобов`язання за договором по сплаті нарахованих процентів на періодичну дату оплати процентів та поверне повністю суми кредиту не пізніше наступного дня за днем періодичної дати оплати процентів, то вважатиметься, що позичальник повністю достроково погасив кредит.

Згідно з п.1.4 договору, тип процентної ставки - фіксована. Відповідно до п.1.4.1 договору, стандартна процента ставка складає 2,47% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку користування Кредитом, зазначеного в пункті 1.3 цього договору (за виключенням строку кредитування, коли клієнт має право на використання зниженої процентної ставки - у разі якщо така знижена процентна ставка передбачена договором). Водночас, як слідує з п.1.4.2 договору, знижена процентна ставка становить 0,86% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.3.1. даного договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 25 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (дати видачі кредиту) протягом строку кредитування, зазначеного в пункту 1.3. цього договору.

Умовами п.1.5 договору передбачено, що за надання кредиту позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю одноразово комісію у розмірі 20% від суми кредиту, що складає 1 960 грн. 00 коп., яку сплачує в останній день повного погашення кредиту.

Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою на дату укладання договору становить 51 975 грн. 00 коп. (п.1.8 договору).

Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки та комісії (у разі її наявності) дорівнює 2.5% (п.1.6.1 договору). Денна процентна ставка за цим договором у разі використання позичальником права на знижену процентну ставку та комісії (у разі її наявності) дорівнює 2.4% (п.1.6.2 договору).

Як слідує з п.7.22 договору, позичальник підтверджує, що з внутрішніми Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту кредитодавця, ознайомлений в повному обсязі.

Порядок погашення кредиту визначений графіком платежів (п.7.21 договору), яким встановлюються кількість платежів, їх розмір та періодичність внесення позичальником з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, а також визначається загальна вартість кредиту для позичальника та реальна річна процентна ставка за договором про споживчий кредит.

Цього ж дня ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту / інформація, що надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), що є черговим свідченням її належної обізнаності з умовами кредитування.

Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.ст.628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч.2 ст.638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положення ч.1 ст.205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (ч.1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч.3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Згідно з ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч.6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши зміст кредитного договору, його форму, суд дійшов висновку, що кредитний договір №00-11003812 від 20.01.2024 дійсно укладений сторонами правочину - ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 в електронній формі із застосуванням електронної комерції, відповідає вимогам ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію». Доказів зворотного відповідач суду не надала, як і не спростувала факт укладення договору. Акцепт оферти позичальником - підписання договору одноразовим ідентифікатором є доведеним обсягом наявних у справі доказів. Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника - ОСОБА_1 , її персональні дані, номер мобільного телефону НОМЕР_2 , на який було відправлено одноразовий ідентифікатор «68381» в якості аналога власноручного підпису позичальника. Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача ОСОБА_1 - зобов`язання з повернення кредитних коштів.

Судовим розглядом також встановлено, що ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» свої зобов`язання за кредитним договором №00-11003812 від 20.01.2024 виконало належним чином, здійснивши перерахування коштів шляхом безготівкового зарахування через систему платіжного сервісу "Platon" на платіжну картку клієнта ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , емітовану АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (Монобанк) у сумі 9 800 грн. 00 коп. 20.01.2024 о 12.25.46 год., вказану нею при укладенні договору у поданій заяві на отримання грошових коштів в кредит, що підтверджується інформаційною довідкою №204/09 від 09.09.2024 ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН», транзакція №40574-63455-55663, код авторизації 407607.

Крім того, на виконання ухвали суду від 05.03.2025 від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшла відповідь за №3930-Л від 07.04.2025, з якої слідує, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , рахунок НОМЕР_4 , номер телефону НОМЕР_2 є фінансовим номером телефону за платіжною карткою та знаходиться в анкетних даних клієнта ОСОБА_1 . Із долученої до відповіді виписки слідує, що на вказану картку 20.01.2024 о 12.25.46 год. мало місце зарахування коштів в сумі 9 800 грн. 00 коп. через систему платіжного сервісу.

Таким чином, аналізом наявних доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом виконання ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» зобов`язань за кредитним договором №00-11003812 від 20.01.2024 перед ОСОБА_1 та отримання останньою кредитних коштів в сумі 9 800 грн. 00 коп. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає передбачене ч.1 ст.509 ЦК України право кредитора вимагати їх повернення.

Імперативним приписом ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.611, ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Судовим розглядом встановлено, що позичальник ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконувала належним чином. Із розрахунку заборгованості, проведеного ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» станом на 22.01.2024, слідує, що заборгованість за кредитним договором №00-11003812 від 20.01.2024 включає: заборгованість за тілом кредиту - 9 800 грн. 00 коп., заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом - 252 грн. 84 коп. (нараховані із застосуванням зниженої процентної ставки 0,86% щодня, тобто по 84 грн. 28 коп.), комісія - 1 960 грн. 00 коп., загальна сума боргу 1 012 грн. 84 коп. Жодних платежів на погашення заборгованості в межах періоду з 20.01.2024 до 22.01.2024 позичальником проведено не було.

Із розрахунку заборгованості, проведеного ТОВ «МАКС КРЕДИТ» станом на 16.08.2024, слідує, що заборгованість за кредитним договором №00-11003812 від 20.01.2024 включає: заборгованість за тілом кредиту - 9 800 грн. 00 коп., заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом - 30 551 грн. 50 коп., комісія - 1 960 грн. 00 коп. Останнє нарахування процентів мало місце 27.05.2024. Жодних платежів на погашення заборгованості в межах періоду з 22.01.2024 до 16.08.2024 позичальником проведено не було. Нарахування процентів за користування кредитом проведено за зниженою процентною ставкою 0,86% щодня до 13.02.2024, після чого проведено донарахування процентів за стандартною процентною ставкою 2,47% щодня, та в подальшому нарахування процентів здійснювалось саме за стандартною ставкою.

Оскільки відповідач не навела власного контррозрахунку суми боргу, не надала первинних документів, за якими можна було б прослідкувати здійснені нею платежі, виходячи з обсягу наявних у справі доказів, строку кредитування, суд вважає доведеною заборгованість за тілом кредиту у сумі 9 800 грн. 00 коп. та по комісії - 1 960 грн. 00 коп., оскільки вона розрахована арифметично вірно.

Що стосується заборгованості по процентам, то суд зауважує, що нарахування процентів за користування кредитом проведено арифметично вірно, у точній відповідності до умов кредитного договору та виключно в межах строку кредитування (строку дії договору). Провівши власний калькулятивний перерахунок процентів в межах заявлених вимог судом встановлено, що проценти нараховані на тіло кредиту (9 800 грн. 00 коп.) за узгодженою сторонами ставкою до 27.05.2024, в той час як загальний строк кредитування становив 360 днів до 14.01.2025.

Суд констатує, що доказів належного виконання кредитного зобов`язання ОСОБА_1 на користь первісного кредитора ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» матеріали справи не містять, заборгованість за тілом кредиту у сумі 9 800 грн. 00 коп., комісією - 1 960 грн. 00 коп. та по процентам за користування кредитом - 30 551 грн. 50 коп. є доведеною та відповідачем ні в межах строку дії договору, ні після його завершення (після 14.01.2025) не була погашена. Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №00-11003812 від 20.01.2024 у заявленому розмірі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

22.01.2024 між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» було укладено договір факторингу №22-01/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» набуло права вимоги за кредитним договором №00-11003812 від 20.01.2024, укладеним між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 , що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024 та витягом з реєстру боржників, де вимоги до ОСОБА_1 включені за порядковим номером 368.

У подальшому, 16.08.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-11003812 від 20.01.2024 у загальному розмірі вимог 42 311 грн. 50 коп., що підтверджується витягом з реєстру боржників.

Отже, вказані договори факторингу підтверджують належний перехід прав вимоги до відповідача від ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» кінцево до ТОВ «ФК «ЕЙС». Оскільки ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» відступило право вимоги щодо відповідача кінцево на користь позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512 та ст.513 ЦК України, що визначає правомірність звернення ТОВ «ФК «ЕЙС» до суду з вимогами до ОСОБА_1 як дійсним кредитором.

Суд зауважує, що належне підтвердження відступлення права вимоги (цесії) включає в себе наявність договору про відступлення права вимоги, який має бути укладений у письмовій формі та містити істотні умови, а також докази передачі права вимоги, такі як акти, накладні, або інші документи, що підтверджують факт передачі. За обсягом наданих позивачем доказів, суд вважає доведеним факт відступлення прав вимоги за кредитним договором №00-11003812 від 20.01.2024, укладеним із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС». Щодо реєстру боржників суд вважає за необхідне також зазначити, що позивачем додано до позовної заяви належним чином оформлений витяг з даного реєстру, скільки сам реєстр боржників містить персональні дані інших осіб, розголошення яких суперечитиме положенням Закону України "Про захист персональних даних".

Суд зауважує, що сам по собі факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредиторові за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення його від виконання зобов`язання, не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

Зважаючи на те, що відповідач не здійснила погашення заборгованості по кредиту ні перед попереднім кредитором, ні перед дійсним, та не повернула кредит протягом строку, обумовленого сторонами при укладенні договору, тим самим допустила істотне порушення виконання своїх кредитно-договірних зобов`язань, доведеність заявлених вимог у повному обсязі, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат за наслідками вирішення спору, суд виходить з такого.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, зважаючи на ухвалення рішення на користь позивача, понесені ТОВ «ФК «ЕЙС» та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422 грн. 40 коп. за подання позовної заяви слід покласти на відповідача.

Згідно з ч.ч.1-5 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення.

Так, на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката, суду було надано: договір про надання правничої допомоги №2211/Е від 22.11.2024, укладений між ТОВ «ФК «ЕЙС» та адвокатським бюро «Тараненко і партнери», протокол погодження вартості послуг до договору (додаток №1), акт прийому-передачі наданих послуг на 7 000 грн. (даний акт є невід`ємною частиною договору про надання правничої допомоги), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Тараненка А.І., копію довіреності на представлення інтересів ТОВ «ФК «ЕЙС» адвокатом Тараненком А.І.

Відповідно до п.п.3.3, 3.4 договору про надання правничої допомоги, гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору. Після належного виконання доручення адвокатське бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг.

Як зазначено в акті прийому-передачі наданих послуг від 22.11.2024 (даний акт є невід`ємною частиною договору про надання правничої допомоги №2211/е від 22.11.2024), адвокатом Тараненком А.І. надавалися такі послуги клієнту: складання позовної заяви - 5 000,00 грн.; вивчення матеріалів справи - 1 000,00 грн.; підготовка адвокатського запиту для отримання інформації - 500,00 грн., підготовка та направлення клопотання щодо отримання інформації - 500,00 грн. Всього витрачено часу 6 годин, сума 7000,00 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн., які є документально підтвердженими. При цьому, суд зауважує, що розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим, доведеним, співмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг. Клопотань про їх зменшення або незгоду з інших підстав відповідач не подавала.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №00-11003812 від 20.01.2024 у загальному розмірі 42 311 грн. 50 коп., що включає: заборгованість за кредитом - 9 800 грн. 00 коп., заборгованість за комісією - 1 960 грн. 00 коп., заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом - 30 551 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» 2 422 грн. 40 коп. судового збору та 7 000 грн. 00 коп. витрат на надання професійної правничої допомоги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Відомості про сторін:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження юридичної особи: Харківське шосе, буд.19, офіс 2005, м. Київ.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення у справі складено та підписано без проголошення 24.07.2025.

Суддя О.І. Євтушенко