Вирок № 129118205, 28.07.2025, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6185/22

№ 1-кп/183/580/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2025 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув увідкритому судовомузасіданні обвинувальнийакт укримінальному провадженні12022041350000686від 02.08.2022 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бікін Хабаровського краю, громадянина України, маючого повну середню освіту, одруженого, працюючого водієм автотранспортних засобів ТДВ «Новомосковське АТП», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_3

в с т а н о в и в :

07 липня 2022 року, у період часу з 15 годині 00 хвилин до 16 години 30 хвилин, ОСОБА_3 прийшов до місця проживання свого знайомого ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , де між ними виник словесний конфлікт. Зайшовши до приміщення вказаного домоволодіння, ОСОБА_3 побачив праворуч від себе ОСОБА_6 , що сидів на дивані.

У цей час у ОСОБА_3 раптово виник прямий умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , 05.04.1957. При цьому він розумів за фізіологічними ознаками, що останній є особою похилого віку.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_3 , діючи умисно, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , наніс 3 удари лівою рукою в область правої частини його голови та 3-4 удари правою рукою в область лівої частини його голови, розуміючи, що наносить удари в область розташування життєво важливого органу - мозку, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння у вигляді смерті потерпілого, хоча повинен був і міг їх передбачити, оскільки розумів, що наносить удари в область розташування життєво важливого органу - мозку.

Після цього ОСОБА_3 залишив місце вчинення злочину та повернувся до свого місця мешкання.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у виді крововиливу у лівій лобно-скронево-тім?яній ділянці м?яких покривних тканин голови, крововиливу у вигляді згортка крові на внутрішній поверхні твердої мозкової оболонки відповідно лівої великої півкулі головного мозку, крововиливи під м?якою мозковою оболонкою на мозочку та випуклих поверхнях великих півкуль головного мозку, які мають ознаки тілесних ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості, від яких ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І.Мечникова».

За викладених вище обставин, дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, зазначив, що дійсно був скандал, він один раз махнув рукою і вдарив ОСОБА_6 по обличчю і все, жодної бійки далі не було, причетність до смерті останнього заперечував.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 зазначив, шо обвинуваченого необхідно покарати максимально суворо, цивільний позов не заявляв.

Не зважаючи на не визнання своєї вини ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого злочину, суд вважає його вину у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України встановленою, на підставі наступних доказів, досліджених в судовому засіданні:

-Показань потерпілого ОСОБА_6 , який показав в судовому засіданні, що він по службі приїхав до смт. Гвардійске на одну годину і заїхав до батька ( ОСОБА_6 ) та побачив, що останній знаходився в поганому стані, він відразу подзвонив своєму брату, щоб той заїхав до батька. Брат приїхав до батька і викликав швидку допомогу, після цього батька відвезли до лікарні, де він і помер. Зі слів ОСОБА_8 дізнався, що ОСОБА_3 побив його батька.

-Показань свідка ОСОБА_9 , яка показала в судовому засіданні, що подія мала місце 07 липня 2022 року, до неї на роботу прийшла дружина ОСОБА_10 і посиділа з нею, через деякий час остання пішла додому, згодом ОСОБА_11 їй зателефонувала і запропонувала прийти до неї додому. Вона зайшла в кімнату і почула, як ОСОБА_12 почав ображати свою дружину грубими словами, через хвилин п`ять гримнули двері паркану і в вікно вона побачила, як прийшов ОСОБА_3 та почався скандал і погрози. Почула, що ОСОБА_13 почав погрожувати ОСОБА_14 , через те, що останній його образив. Зазначила, що ОСОБА_3 був напідпитку та почав погрожувати, що всіх повбиває. Вона включила запис аудіо на телефоні. Під час сварки ОСОБА_3 і ОСОБА_6 почали бійку, перший удар наніс ОСОБА_15 в район голови і шиї ОСОБА_16 , ударів було три.

-Показань свідка ОСОБА_17 , який показав в судовому засіданні, що ОСОБА_6 є його батьком, літом 2022 року він приїхав з сектору, брат йому повідомив, що йому не подобається стан батька і запропонував йому його відвідати. Коли він зайшов до батька, то останній не розмовляв, мова була відсутня, він викликав швидку допомогу і батька направили до лікарні ОСОБА_18 , МРТ показало, що у батька гематома, пізніше він дізнався, що ОСОБА_15 у процесі сутички побив батька. Сутичка була за пару днів до його приїзду. Батько мешкав з жінкою ОСОБА_19 , але вона йому нічого не розповідала про це, казала, що це був інсульт. Після того, як батька доставили до лікарні, через 3-4 дні він помер.

-Показань свідка ОСОБА_20 , яка показала в судовому засіданні, що ОСОБА_6 був її чоловіком, 07 липня 2022 року вона перебувала у будинку з ОСОБА_6 , біля 17-18 години прийшов ОСОБА_3 і вони з ОСОБА_6 почали голосно кричати, потім вона вийшла під навіс там де стояв диван, ОСОБА_6 сидів на тому дивані і у нього під носом була кров, поруч стояв ОСОБА_15 і тримався за брів, вона взяла ганчірку, щоб витерти кров, була у шоці, бо вони ніколи не сварилися. Вона запитала у ОСОБА_16 та ОСОБА_21 , що сталось, на що ОСОБА_12 сказав їй, що ОСОБА_15 повинен йому грошей. Швидку допомогу не викликала.

-Показань свідка ОСОБА_22 , яка показала в судовому засіданні, що влітку 2022 року ОСОБА_23 розповіла їй, що ОСОБА_24 побили. Вона взяла телефон та подзвонила молодшому сину ОСОБА_25 , розповіла про те, що його батька побили, які мав ушкодження ОСОБА_12 вона не знає.

-Показань свідка ОСОБА_26 , який показав в судовому засіданні, що був знайомим ОСОБА_6 , бачився з ним влітку 2022 року. Потім йому стало відомо, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 побились, після чого ОСОБА_6 помер.

Проаналізувавши показання свідків у їх сукупності та нерозривному взаємозв`язку, які є процесуальними джерелами доказів, у розумінні ст. 84 КПК України, суд дійшов висновку, що вони підтверджують обставини вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Крім показань свідків, вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України підтверджується наступними дослідженими судом письмовими доказами:

-Витягом з ЄРДР від 02.08.2022, яким зафіксовано, що 07.07.2022 ОСОБА_3 знаходячись по АДРЕСА_2 спричинив тяжкі тілесні ушкодження знайомому ОСОБА_6 , від яких він помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в приміщенні лікарні ім. Мечникова.

-Протоколом огляду трупу ОСОБА_6 від 02.08.2022 року з фототаблицею до нього.

-Висновком експерта від 26.08.2022 за №3880/1930-Е, відповідно до якого встановлено, що при експертизі трупа виявлені тілесні ушкодження: крововилив у лівій лобно-скронево-тім?яній ділянці м?яких покривних тканин голови, крововилив у вигляді згортка крові на внутрішній поверхні твердої мозкової оболонки відповідно лівої великої півкулі головного мозку, крововиливи під м?якою мозковою оболонкою на мозочку та випуклих поверхнях великих півкуль головного мозку. Вказані тілесні ушкодження причинені прижиттєво, задовго до настання смерті, від дії тупого твердого предмета (предметів) або при ударі об такий (такі), перебувають у прямому причинному зв?язку з настанням смерті.

-Протоколом огляду місця події від 02.08.2022 року, а саме домоволодіння АДРЕСА_2 .

-Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.08.2022 року від ОСОБА_6 за фактом притягнення до відповідальності чоловіка на ім`я ОСОБА_27 , мешканця смт. Гвардійське Новомосковського району, який спричинив ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , тілесні ушкодження, від яких той помер у КП «ДОКЛ ім. Мечникова».

-Протоколом огляду речей від 02.08.2022, а саме добровільно наданий свідком ОСОБА_9 мобільний телефон Samsung Galaxy A10s з метою огляду аудіо-файлу з назвою «Голос 002», що знаходиться на вищезазначеному телефоні, який було викладено стенограмою.

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 02.08.2022 за участю свідка ОСОБА_9 , в ході якого остання розповіла та показала, де та за яких обставин ОСОБА_3 наніс три удари кулаком лівої руки в праву частину голови ОСОБА_6

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 02.08.2022 за участю підозрюваного ОСОБА_3 , в ході якого, останній показав і розказав, як він завдав удар ОСОБА_6

-Висновком експерта № 3880/2641 від 21.09.2022, яким встановлено, що дані судово-медичної експертизи трупу потерпілого та дані наданої медичної документації дозволяють висловлюватись про те, що встановити точну кількість спричинених травматичних впливів ОСОБА_6 не надається можливим у зв`язку з тривалим терміном, який минув з моменту спричинення тілесних ушкоджень до моменту проведення судово-медичної експертизи трупу потерпілого у морзі, що призвело до змінення первісної картини тілесних ушкоджень. За даними судово-медичної експертизи трупу потерпілого, проведеної через 27 днів після ймовірного спричинення тілесних ушкоджень, можливо висловитись чи стверджувати що на тілі потерпілого відображено слід як найменше 1-го травматичного впливу у ліву лобно-скронево-тім?яну ділянку м?яких покривних тканин голови.

Всі вище перелічені докази суд визнає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного, та є беззаперечними для визнання вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

До показань обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він не мав умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, яке спричинило смерть ОСОБА_28 , а хотів лише зупинити конфлікт, суд відноситься критично, оскільки оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд виходить із сукупності всіх обставин справи і бере до уваги ті з них, які переконливо свідчать про усвідомлення обвинуваченим суспільно небезпечного характеру своїх дій, передбачення їх суспільно небезпечних наслідків і бажання їх настання, а саме наніс тілесні ушкодження у виді крововиливу у лівій лобно-скроневій ділянці м?яких покривних тканин голови, крововиливу у вигляді згортка крові на внутрішній поверхні твердої мозкової оболонки відповідно лівої великої півкулі головного мозку, крововиливи під м`якою мозковою оболонкою на мозочку та випуклих поверхнях великих півкуль головного мозку, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що також узгоджується із записом розмови, який було досліджено в судовому засіданні та яким було підтверджено наміри ОСОБА_3 спричинити ОСОБА_6 тілесні ушкодження.

Тому,такі показання та таку позицію ОСОБА_3 суд розцінює як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин.

Твердження сторони захисту про те, що смерть ОСОБА_6 не могла настати внаслідок тілесних ушкоджень, спричинених саме обвинуваченим, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та повністю спростовуються показаннями свідків ОСОБА_9 , та ОСОБА_20 , які як в ході досудового розслідування, так і під час судового розгляду вказували на те, що саме ОСОБА_3 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_6 ударом лівої руки в праву частину голови останнього, що також узгоджується висновком експерта від 26.08.2022 за №3880/1930-Е, відповідно до якого встановлено, що вказані тілесні ушкодження причинені ОСОБА_6 прижиттєво, задовго до настання смерті, від дії тупого твердого предмету або при ударі об такий, перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Інших доказів, які спростовують настання смерті ОСОБА_6 від умисних дій ОСОБА_3 стороною захисту не надано.

Судом не встановлено порушень кримінально-процесуального закону під час досудового розслідування, які б могли перешкодити ухваленню вироку, а тому, за відсутності розумних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_3 , суд вважає доведеною його вину в інкримінованому злочині.

Таким чином, суд вважає встановленою вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні виду і міри покарання ОСОБА_3 суд враховує те, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем роботи характеризується позитивно.

Обставин, які пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає - вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Крім того, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, який віднесено законом до категорії тяжких з суспільно небезпечними наслідками у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_6 , враховуючи те, що ОСОБА_3 вину у скоєному злочині не визнав, легковажно поставився до настання можливих наслідків, небезпечних для життя особи, не прийняв жодних мір для відшкодування шкоди, завданої його діями потерпілому, потерпілий просив призначити обвинуваченому максимальне покарання в межах санкції ст. 121 КК України, що у сукупності із обставиною, яка обтяжує покарання, дає суду підстави для призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі та відсутності підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України.

Зазначені обставини вказують на відсутність підстав для призначення мінімального покарання передбаченого санкцією статті обвинувачення.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який було обрано 04 серпня 2022 року Новомосковським міськрайонним судом ОСОБА_3 втратив свою дію 02 жовтня 2022 року.

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років 6 (шість) місяців.

Початок строку покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання, строк попереднього ув`язнення з моменту затримання, а саме з 02 серпня 2022 року по 04 серпня 2022 року включно.

Речові докази по кримінальному провадженню:

-мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A10S» серійний номер « НОМЕР_1 » IMEI: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 вважати повернути за належністю ОСОБА_9 ;

- аудіо-файл з назвою «Голос 002» та аудіо-файл з назвою «Голос 002», який знаходиться на DVD-R диску, помаранчевого кольору, з надписами «Videx Excellenti DVD+R 16x 4.7GB 120 min» - залишити в матеріалах кримінального провадження 12022041350000686 від 02.08.2022;

-оригіналмедичної картистаціонарного хворого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за № е8882 від 21.07.2022, яка складається із 60 аркушів медичної документації, яка зберігається в службовому сейфі, що знаходиться в кабінеті №304 СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: вул. О.Цокура 19, м. Самар, Дніпропетровська область повернути до КП «Дніпровська обласна клінічна лікарня І.І. Мечникова» ДОР», розташованої за адресою: м. Дніпро, пл. Соборна, 14.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити ОСОБА_3 та прокурору негайно.

Суддя ОСОБА_1