Ухвала суду № 129111470, 28.07.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

28.07.2025Справа № 910/9036/25Господарський суд міста Києва в складі судді Андреїшиної І.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АБСОЛЮТ-КЛІМАТ» (02091, м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, 1Г; ідентифікаційний код 35837877)

до до Комунального некомерційного підприємства «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04075, місто Київ, вул. Федора Максименка, 26, ідентифікаційний код 05492309)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АБСОЛЮТ-КЛІМАТ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги», в якому просить:

- визнати протиправними дії комунального некомерційного підприємства «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо вимоги документів, перелік яких міститься у листах від 22 січня 2025 року № 36, від 04 лютого 2025 року № 57, від 30 червня 2025 року № 396 та від 16 липня 2025 року № 435 у Товариства з обмеженою відповідальністю «АБСОЛЮТ-КЛІМАТ»;

- зобов'язати Комунальне некомерційне підприємство «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) утриматись від вимог документів, перелік яких міститься у листах від 22 січня 2025 року № 36, від 04 лютого 2025 року № 57, від 30 червня 2025 року № 396 та від 16 липня 2025 року № 435 у Товариства з обмеженою відповідальністю «АБСОЛЮТ-КЛІМАТ».

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, також суд дійшов висновку, що заяву слід залишити без руху та надати заявнику час для усунення недоліків, встановлених при подані заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, позивачем у позовній заяві вказано не повну назву відповідача - Комунального некомерційного підприємства «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зокрема, вказано: Комунальне некомерційне підприємство «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги».

Отже, позивачу необхідно зазначити вказані вище відомості.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Положеннями ст. 1, 2 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, у відповідності до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже ставка судового збору за подання до господарського суду даної позовної заяви за дві вимоги немайнового характеру становить 6 056,00 грн (3 028,00 грн + 3 028,00 грн).

Натомість, позивачем не подано жодного доказу сплати судового збору за подання до суду позовної заяви у встановленому порядку та розмірі.

Крім того, Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що позивачем не дотримано вимог п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Суд відзначає, що предмет позову, тобто, певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Спосіб захисту суб'єктивних цивільних прав - це закріплені законом матеріально-правові засоби примусового характеру, за допомогою яких провадиться відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.

За загальним правилом (ч. 1 ст. 5 ГПК України) суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Викладене слід розуміти так, що суд захищає права, свободи та інтереси осіб у спосіб, який прямо передбачено нормою матеріального права або договором.

При цьому позивач, обираючи спосіб захисту, який він просить суд застосувати для захисту його прав, свобод чи інтересів, може обирати між кількома способами захисту (передбаченими законом або договором), якщо це не заборонено законом.

Якщо ж законом або договором не передбачено способу захисту, який би ефективно захищав права, свободи чи інтереси позивача, суд може захистити їх у спосіб, що не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 ГПК України).

Наведене з урахуванням положень ч. 1 ст. 2 ГПК України означає, що спосіб захисту, який позивач може обрати, а суд застосувати при здійсненні судочинства, у будь-якому випадку має бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, і дає змогу забезпечити реальне поновлення у порушених правах.

Отже, обираючи спосіб захисту, позивач насамперед повинен перевірити, чи не передбачає закон або договір ефективного способу захисту.

Якщо такий спосіб захисту законом або договором передбачено, позивач повинен обрати саме цей спосіб.

Якщо у зазначеному випадку позивач обрав інший спосіб захисту, суд має відмовити у задоволенні позову, крім випадку, коли з урахуванням положень ч. 2 ст. 5 ГПК України дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту спроможний більш ефективно захистити порушені права, свободи чи інтереси особи, але за умови, що такий спосіб захисту є адекватним обставинам справи.

Якщо ефективного способу захисту законом або договором не передбачено і позивач обирає інший ефективний спосіб захисту його прав, свобод чи інтересів, у позовній заяві має бути наведено відповідне обґрунтування необхідності застосування такого способу захисту, інакше суд залишає позовну заяву без руху на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України.

Суд не має права виходити за межі позовних вимог для визначення ефективного способу захисту права замість позивача.

Позивач звернувся до суду, серед іншого, з такими вимогами:

- визнати протиправними дії комунального некомерційного підприємства «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо вимоги документів, перелік яких міститься у листах від 22 січня 2025 року № 36, від 04 лютого 2025 року № 57, від 30 червня 2025 року № 396 та від 16 липня 2025 року № 435 у Товариства з обмеженою відповідальністю «АБСОЛЮТ-КЛІМАТ»;

- зобов'язати Комунальне некомерційне підприємство «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) утриматись від вимог документів, перелік яких міститься у листах від 22 січня 2025 року № 36, від 04 лютого 2025 року № 57, від 30 червня 2025 року № 396 та від 16 липня 2025 року № 435 у Товариства з обмеженою відповідальністю «АБСОЛЮТ-КЛІМАТ».

Звертаючись з позовом до суду з вищенаведеними вимогами, обираючи відповідний спосіб захисту своїх прав, свобод чи інтересів позивач мав вказати, чи передбачено відповідний спосіб захисту законом або договором або позивачем обрано інший ефективний спосіб захисту його прав, свобод чи інтересів та у такому випадку навести у позовній заяві відповідне обґрунтування необхідності застосування такого способу захисту. Проте, позовна заява не містить таких зазначень та обґрунтувань.

Отже, зі змісту прохальної частини не вбачається визначення правового способу захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить визначити у рішенні.

Крім того, у позовній заяви відсутні будь які обґрунтування щодо таких обраних позивачем способів захисту, які він просить суд застосувати для захисту його прав, свобод чи інтересів, зокрема, не вказано, чи передбачено обрані позивачем способи захисту законом або договором.

За таких обставин, позивачу слід усунути вказані недоліки шляхом - приведення позовної заяви у відповідність до вимог пунктів 4, 5, 6, 7 частини 3 статті 162.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АБСОЛЮТ-КЛІМАТ» підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 162, 164, 174, ч. 2 ст. 232, ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АБСОЛЮТ-КЛІМАТ» залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «АБСОЛЮТ-КЛІМАТ» усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- письмових пояснень щодо способу захисту порушеного права у заявлений позивачем спосіб з посиланням на норми матеріального права;

- оригіналів доказів оплати у встановленому законом порядку судового збору у сумі 6 056,00 грн;

- письмового зазначення повного найменування відповідача;

- письмових пояснень щодо доцільності залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Товариства з бмеженою відповідальністю "ІНЖ-ЦЕНТР", Товариства з бмеженою відповідальністю "ІНЖИНІРИНГБУД ЛТД" та Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

- доказів направлення заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «АБСОЛЮТ-КЛІМАТ» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Дата підписання ухвали 28.07.2025

Суддя І.О. Андреїшина