Рішення № 129110875, 28.07.2025, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/69/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2025 Справа № 908/1455/25

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОРЕСУРС», (48101, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Теребовля, вул. Січових Стрільців, буд. 28), представник позивача адвокат Гусельников Мирослав Олександрович, (69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 94/3)

до відповідача Акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)

про стягнення 57787,37 грн.

15.05.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 1505/04, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 15.05.2025, (вх. № 1584/08-07/25 від 16.05.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОРЕСУРС», м. Теребовля Тернопільського району Тернопільської області до Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», м. Запоріжжя про стягнення 57787,37 грн. заборгованості за договором про закупівлю робіт № Р1440717 від 31.07.2017, в тому числі 32058,88 грн. основного боргу за виконані роботи, 4081,58 грн. 3 % річних та 21646,91 грн. інфляційних втрат.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2025 справу № 908/1455/25 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Федько О.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.05.2025 суддею Федько О.А. заявлено самовідвід від розгляду справи № 908/1455/25. Справу № 908/1455/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОРЕСУРС», м. Теребовля Тернопільського району Тернопільської області до Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», м. Запоріжжя про стягнення 57787,37 грн. заборгованості за договором про закупівлю робіт № Р1440717 від 31.07.2017 передано для повторного автоматизованого розподілу.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2025 справу № 908/1455/25 розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1455/25 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/69/25, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 07.08.2025.

03.06.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла заява вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 03.06.2025, (вх. № 11381/08-08/25 від 03.06.2025) про зміну найменування відповідача у справі № 908/1455/25 з Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00130926) на Акціонерне товариство «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00130926).

13.06.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області від Акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» надійшло Клопотання б/н, сформоване в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС від 13.06.2025, (вх. № 12122/08-08/25 від 13.06.2025) про розгляд справи № 908/1455/25 в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.06.2025 змінено найменування відповідача у справі № 908/1455/25 з Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», м. Запоріжжя на Акціонерне товариство «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», м. Запоріжжя. В задоволенні клопотання Акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», м. Запоріжжя про розгляд справи № 908/1455/25 за правилами загального позовного провадження відмовлено повністю.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст.ст. 509, 525, 526, 610-612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, , договір про закупівлю робіт № Р1440717 від 31.07.2017, на підставі яких позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 57787,37 грн. заборгованості, в тому числі 32058,88 грн. основного боргу за виконані роботи, 4081,58 грн. 3 % річних та 21646,91 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 26.05.2025 про відкриття провадження у справі № 908/1455/25 відповідачу запропоновано у строк до 12.06.2025, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, у разі незгоди з нарахованою сумою заборгованості навести свій контррозрахунок. Позивачу запропоновано, у разі отримання від відповідачів відзиву на позовну заяву, у строк до 25.06.2025, але не пізніше 10 днів з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву, подати письмову відповідь на відзив на позовну заяву.

10.06.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області Акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» поданий Відзив на позовну заяву (вх. № 11873/08-08/25 від 10.06.2025).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.06.2025 відзив на позовну заяву (вх. № 11873/08-08/25 від 10.06.2025) прийнятий судом до розгляду та залучений до матеріалів справи № 908/1455/25.

Відповідач заявлені вимоги вважає необґрунтованими і недоведеними. Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що наданий позивачем до матеріалів справи рахунок-фактура ЕР-1329 від 22.07.2020 на суму 32 058,88 грн. за Договором про закупівлю робіт № Р1440717 від 31.07.2017, що є підставою для здіи?снення оплати завиконані роботи відповідач не отримував, доказів зворотного позивачем не надано, як і доказів відправлення позивачем даного рахунку на адресу відповідача. Отже, вважає, що датаформування рахунку позивачем не може бути датою отримання вказаного рахунку відповідачем. Крім того, зауважив, що не виконано умови п. 4.2. Договору, що є однією із умов оплати, а саме на суму здіи?сненоі? Замовником передоплати відповідно до п. 4.2. цього Договору не надано підсумкових відомостеи? ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат, витрат по відрядженнях (копіі? документів, що підтверджують вартість цих витрат відповідно до вимог Податкового кодексу Украі?ни, а саме: копіі? документів Підрядника, що свідчать про направлення у відрядження працівників, документу Підрядника про встановлення розміру добових, розрахунку витрат Підрядника на добові поіменно, копіі? документів, що підтверджують витрати на наи?м житла (актів виконаних робіт, квитанціи?, тощо), адміністративних витрат, прибутку і т.п., копіі? накладних на придбання матеріалів та устаткування. Крім того, зазначає, що позивачем не надано до матеріалів справи Додаткову угоду № 8 від 21.11.2019, що регламентує строк завершення робіт за Договором. Також, з тих же підстав заперечує проти розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, який здійснено позивачем з 09.02.2021, тобто відрахувавши 180 днів з дати реєстрації податкової накладної 12.08.2020 на суму 32058,88 грн. за Договором про закупівлю робіт № Р144717 від 31.07.2017. Однак, вважає, що позивачем не враховано, що обов`язковою умовою оплати по Договору є рахунок на оплату за умови дотримання позивачем одночасно трьох умов Договору. Умови п. 4.3. Договору позивачем не дотримано, крім того відповідач не отримував рахунку № ЕР-1329 від 22.07.2020 на суму 32058,88грн., а доказів отримання рахунку позивачем не надано. Вважає, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних виконано не вірно, виходячи з того не встановлено дату, з якої відповідач прострочив виконання зобов`язань із оплати за виконані роботи за Договором. Також, зауважив, що позивачем до не надано Договору на надання правової допомоги, укладеного із адвокатом, та доказів оплати послуг з правової допомоги, а саме: рахунку на оплату, платіжного доручення про оплату, виписки з банку про зарахування коштів та ін. На підставі викладеного, відповідач просить у задоволенні позову відмовити, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 500,00 грн.

11.06.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОРЕСУРС» подана Відповідь на відзив (вх. № 11925/08-08/25 від 11.06.2025).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.06.2025 відповідь на відзив (вх. № 11925/08-08/25 від 11.06.2025) прийнято судом до розгляду та залучено до матеріалів справи № 908/1455/25.

У відповіді на відзив позивач зауважив, що що Договір укладений між сторонами слід вважати договором підряду, а тому з урахуванням до ст. 853 Цивільного кодексу України сторонами Договору підписані приймально-передавальні документи (акти, довідки). Жодних зауважень до них з боку Відповідача не надійшло. Таким чином, умови для здійснення оплати визначені ст. 853 Цивільного кодексу України, а також положеннями Договору настали. Відповідач не звертався до позивача за одержанням будь-яких документів, в тому числі рахунків. Відповідач також був достовірно обізнаний із банківськими реквізитами позивача які наведені у Договорі та додаткових угодах. Також,відповідач одержував претензію із проханням погасити борг із реквізитами для його погашення. Зауважив, що рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Ненадання рахунка - фактури, у контексті спірних правовідносин, не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України; тому наявність або відсутність рахунка - фактури не звільняє відповідача від обов`язку сплатити грошові кошти за Договором. Не надання рахунку не може перешкоджати проведенню розрахунків у разі підписання сторонами актів. Таким чином, вважає, що доводи відповідача щодо ненастання строку оплати є необґрунтованими, оскільки строк оплати в рамках Договору настав. Зазначене вказує на правомірне стягнення не лише основного боргу, а й 3 % річних та 21646,91 грн. інфляційних втрат.

16.06.2025 через підсистему через підсистему «Електронний суд» Акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 16.06.2025 (вх. № 12271/08-08/25 від 16.06.2025). У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, що позивач не заперечує факт того, що для здійснення розрахунку за Договором про закупівлю робіт № Р1440717 від 31.07.2017 Підряднику необхідно виконати умови п. 4.3. Договору, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями зареєстрованих податкових накладних, актів приймання виконаних робіт, акту приймання-передачі змонтованого устаткування, в тому числі рахунку від 22.07.2020 № ЕР-1329. Тобто, долучивши рахунок до матеріалів справи за 2020 рік позивач запевняє цим, що рахунок на оплату був наданий відповідачу у 2020 році, цим самим позивач виконав всі умови Договору. Натомість, вважає, що позивач вводить суд в оману, оскільки рахунок на оплату взагалі позивачем не надавався, а був підготовлений та доданий до позовної заяви, виходячи з того, що у 2020 році юридичною адресою ТОВ «Електроресурс» була адреса: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 159А, прим. 2, в червні 2022 року ТОВ «Електроресурс» змінило свою юридичну адресу на м. Теребовля, Тернопільський район, Тернопільська область, вул. Січових Стрільців, буд. 28. В рахунку № ЕР-1329 за 22.07.2020 значиться нова юридична адреса Позивача з червня 2022 року, а саме: м. Теребовля, Тернопільський район, Тернопільська область, вул. Січових Стрільців, буд. 28. Також, зазначає, що позивач не спростовує той факт, що відповідно до п. 4.1. Договору 20.11.2017 ним було отримано попередню оплату в розмірі 82 427,96 грн., що складає 50% від ціни Договору, та визнає, що позивачем не виконано п. 4.2. Договору. Посилання позивача щодо обов`язку відповідача здійснити оплату Підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи на підставі ст. 853 ЦК України є безпідставними, оскільки ст. 853 ЦК України не передбачає такої норми. На підставі ст. 610, ч. 1, 2 ст. 612, ст. 625 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України стверджує, що інфляційні втрати і 3% річних за своєю правовою природою не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Розділом 9 Договору про закупівлю робіт № Р1440717 від 31.07.2017 передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання зобов`язань або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення форс-мажору. З початку повномасштабного вторгнення військ рф на територію України певні підрозділи АТ «Запоріжжяобленерго» перебувають у тимчасовій окупації рф. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022, з 25.02.2022 та станом на даний момент 80% території Запорізької області є тимчасово окупованими рф. Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет та адресований "Всім кого це стосується", ТПП засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022. Просить у випадку задоволення позову - розстрочити виконання рішення суду на строк 5 місяців, що обґрунтовує ч.ч. 1, 2, 3 ст. 331 ГПК України.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 25.06.2025 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.06.2025 в задоволенні клопотання Акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», м. Запоріжжя про розгляд справи № 908/1455/25 за правилами загального позовного провадження відмовлено повністю.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 28.07.2025.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

31.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОРЕСУРС» (Підрядник, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (Замовник,відповідач у справі) укладено договір про закупівлю робіт № Р1440717 (Договір), за умовами якого Підрядник зобов`язувався у 2017 році виконати роботи, зазначені в п. 1.2. Договору, відповідно до проектно-кошторисної документації, наданої Замовником, а Замовник прийняти і оплатити роботи (закінчений будівництвом об`єкт) за цінами, в порядку і строки, визначені цим Договором (п.1.1.).

Найменування робіт: «Реконструкція КТП-10/200 та ПШ-0,4кВ від КТП-10/200 для електропостачання житлового будинку гр. Лебідь К.В. по вул.Каштанова, 30 с. Сонячне, Запорізькии? раи?он, Запорізька область» (шифр 0.1610.0198.01.02.16.452.00) (згідно з договором на стандартне приєднання No1610-0198 від 01.02.2016р. (СПП 1610-0198)) (п.1.2. Договору).

Згідно пункту 3.1 Договору, договірна ціна є динамічною та складає 164855,92 грн. з урахуванням ПДВ. Пунктом 4.1 Договору сторони узгодили, що після укладення Договору, по письмовому зверненню«Підрядника», можлива попередня оплата у розмірі до 50% від ціни Договору, при умові фінансовоі? можливості «Замовника» для виконання будівельно-монтажних робіт та придбання устаткування. Узгодження розміру передоплати здіи?снюється шляхом обміну листами.

Відповідно до п. 4.2. Договору Підрядник звітує про використання передоплати: актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) і довідкою вартості виконаних робіт та затрат (форма № КБ-3); актами приймання-передачі змонтованого устаткування. До актів додаються: підсумкова відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат, витрат по відрядженнях (копії документів, що підтверджують вартість цих витрат відповідно до вимог Податкового кодексу України, а саме: копії документів Підрядника, що свідчать про направлення у відрядження працівників, документу Підрядника про встановлення розміру добових, розрахунку витрат Підрядника на добові поіменно, копії документів, що підтверджують витрати на найм житла (актів виконаних робіт, квитанцій, тощо), адміністративних витрат, прибутку і т.п., копії накладних на придбання матеріалів та устаткування.

Пунктом 4.3 Договору визначено, що розрахунки за виконані роботи проводяться Замовником протягом 180 календарних днів після підписання Сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) і довідки вартості виконаних робіт і затрат (форма №КБ-3) на підставі отриманого Замовником рахунку за наявності таких умов:

- виконання Підрядником робіт на суму здійсненої Замовником передоплати та оформлення документів, зазначених у п.4.2 цього Договору;

- підписання Сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) і довідки вартості виконаних робіт і затрат (форма №КБ-3), акту приймання-передачі змонтованого устаткування;

- реєстрації Підрядником в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, яка складена відповідно до вимог законодавства, діючого на дату її складання, та умов цього Договору.

Строки виконання робіт: початок робіт з дати підписання Договору, закінчення робіт 31.10.2017 (п. 5.1.1. Договору).

Додатковою угодою № 8 від 21.11.2019 строк закінчення робіт по вказаному об`єкту продовжено до 31.08.2020 року.

Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідачем 20.11.2017 платіжним дорученням № 58038 здійснено попередню оплату на розрахунковий рахунок Позивача у розмірі 82427,96 грн., що складає 50% від ціни Договору.

Відповідач виконав роботи передбачені умовами Договору на загальну суму 114486,84 грн., із якої:

- 80918,40 грн. вартість будівельно-монтажних робіт, що підтверджується Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт від 22.07.2020 на суму 2386,61 грн.; Актом №2 приймання виконаних будівельних робіт від 22.07.2020 на суму 77860,49 грн.; Актом №3 приймання виконаних будівельних робіт від 22.07.2020 на суму 671,30 грн.

- 33568,44 грн. вартість змонтованого на об`єкті устаткування прийнятого за актами приймання-передачі змонтованого устаткування №1-1від 22.07.2020 на суму 6 165, 42 грн., №2-1від 22.07.2020 на суму 25 009, 32 грн., №3-1 від 22.07.2020 на суму 2393, 70 грн.

На усіх актах міститься штамп «Перевірено без зауважень» із прізвищами та підписами трьох осіб.

Жодних зауважень, або претензій до приймально-передавальних документів, виконаних робіт або переданого обладнання, відповідач до Підрядника не висував. Доказів зворотного Відповідачем суду не надано, як і заперечень проти встановлених судом вказаних фактичних обставин та змісту Договору.

Отже, позивачем виконані передбачені Договором роботи на суму 114 486,84грн., що підтверджується підписаними сторонами Актами приймання-передачі виконаних робіт, а також зареєстрованими у ЄРПН податковими накладними на виконані роботи і поставлене устаткування: - №35 від 20.11.2017; - №67 від 22.07.2020 (складена за фактом завершення виконання робіт і зареєстрована 12.08.2020).

Також на підставі вказаних Актів Позивач виписав на оплату Замовником рахунок-фактуру №ЕР-1329 від 22.07.2020 на суму 32058,88 грн.

24.04.2025 позивачем на адресу відповідача направлена претензія № 104, в якій він вимагав у десятиденний термін здійснити оплату заборгованості у сумі 32058,88грн.

Вказана претензія отримана представником відповідача Бурикіною 28.04.20245р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6903204736121 від 28.04.2025р., а також фіскальним чеком.

Претензія залишена без відповіді та задоволення.

Предметом розгляду справи є стягнення з Акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» заборгованості в розмірі 32058,88 грн. основного боргу за виконані роботи, а також нарахованих за невиконання зобов`язань щодо оплати виконаних робіт, 3 % річних в розмірі 4081,58 грн. та інфляційних втрат в розмірі 21646,91 грн.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором, який за своєю правовою природою є договором підряду.

Пункт 1 статті 837 ЦК України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1-3 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського Кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.3, що розрахунки за виконані роботи проводяться Замовником протягом 180 календарних днів після підписання Сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) і довідки вартості виконаних робіт і затрат (форма №КБ-3) на підставі отриманого Замовником рахунку.

Як вже зазначалось судом, за виконані роботи відповідач розрахувався лише частково, здійснивши попередню оплату у розмірі 82427,96 грн., що складає 50% від ціни Договору.

Таким чином розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за фактично виконані роботи складає 32058,88 грн., а у позивача виникло до відповідача право вимоги щодо здійснення оплати за виконані ним роботи на вказану суму.

Доказів здійснення оплати вказаної суми протягом визначеного п. 4.3 Договору строку у 180 календарних днів після підписання Сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) і довідки вартості виконаних робіт і затрат (форма №КБ-3) на підставі отриманого Замовником рахунку відповідач до матеріалів справи не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 32058,88 грн. заборгованості за договором про закупівлю робіт № Р1440717 від 31.07.2017 документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача про не надання позивачем усіх необхідних для здійснення такої оплати документів (пункт 4.2 Договору), в тому числі рахунку, суд зазначає наступне.

Відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Підписуючи Акти форми КБ-2 та КБ-3 відповідач як Замовник робіт мав право та можливість і був зобов`язаний перевірити наявність усіх необхідних документів, передбачених п. 4.2 Договору, або зауважити в них про їх відсутність, відкласти прийняття робіт та вимагати їх надання, чи відмовитись від прийняття робіт.

Натомість, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів звернення до позивача з мотивованою відмовою від приймання виконаних робіт, або будь яких дефектних актів чи зауважень, з виявленими відступами від умов договору чи виявлення недоліків виконаних робіт, в тому числі щодо комплектності документів.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства відповідач втратив право посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі, оскільки негайно не заявив про них.

Щодо зазначення у рахунку № ЕР-1329від 22.07.2020 іншої адреси, суд зауважує наступне.

Дійсно, у вказаному рахунку зазначена актуальна юридична адреса Позивача: вул. Січових Стрільців, буд. 28, м. Теребовля, Тернопільський район, Тернопільська область, 48101, яка була змінена 16 червня 2022 року, що підтверджується наданим Позивачем Витягом з ЄДРПОУ від 18.03.2024р. (стор. 8), реєстраційна дія № 1001031070018033790. До цієї дії остання реєстрація зміни місцезнаходження відбувалася 25.02.2015р. за № 11031050007033790.

Водночас, в Договорі міститься юридична адреса Позивача: 69035, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 159А, прим 2.

Вказане означає, що рахунок-фактура на оплату № ЕР-1329 від 22.07.2020 на суму 24897,54 грн., дійсно не міг бути виписаний раніше 16.06.2022.

З огляду на стандарт доказування «Вірогідність доказів», який закріплено у ст. 79 ГПК України: 1. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, суд дійшов висновку, що подані Позивачем докази виконання ним робіт та їх прийняття Відповідачем без зауважень, а отже і наявності усіх необхідних для цього документів, у їх сукупності є більш вірогідними ніж доводи Відповідача, які не підтверджуються жодними доказами, щодо відсутності таких документів.

Щодо не направлення рахунку, суд зауважує таке.

У відповідності до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно статті 9 даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер. Рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов`язку сплатити грошові кошти за договором.

Про те, що наявність чи відсутність рахунку на оплату виконаних робіт, наданих послуг не є відкладальною умовою для здійснення оплати неодноразово висловлювався Верховний Суд.

Так, у постанові від 11.11.2021 у справі №922/449/21 Верховний Суд вказав: «Верховним Судом неодноразово зазначалось, що рахунок або рахунок - фактура, що за своїми функціями є тотожними документами, за своїм призначенням не відповідають ознакам первинного документа, оскільки ними не фіксується будь яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а вони мають лише інформаційний характер. Рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Ненадання рахунка - фактури, у контексті спірних правовідносин, не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України; тому наявність або відсутність рахунка - фактури не звільняє відповідача за первісним позовом від обов`язку сплатити грошові кошти за Договором (близька за змістом правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 зі справи №918/537/18, від 29.08.2019 зі справи №905/2245/17, від 26.02.2020 зі справи №915/400/18, від 29.04.2020 зі справи №915/641/19).

Апеляційний господарський суд, з посилання на вищевказану практику Верховного Суду, надавав оцінку зазначеному аргументу скаржника та дійшов обґрунтованих висновків про його безпідставність, оскільки ненадання позивачем за первісним позовом рахунків для оплати не звільняє відповідача за первісним позовом від виконання свого зобов`язання за Договором щодо своєчасної оплати виконаних робіт».

У постанові від 18.02.2020 у справі №908/771/19, де відповідачем у справі виступало ПАТ «Запоріжжяобленерго», Верховний Суд надав оцінку подібним обставинам. Зокрема, спір у справі №908/771/19 виник через те, що відповідач вважав відсутнім у нього обов`язку зі сплати грошових коштів до отримання рахунку, а тому він не є боржником, що прострочив виконання зобов`язання. У відповідній постанові Верховний Суд окрім вже цитованих вище правових висновків вказав: не надання рахунку не може перешкоджати проведенню розрахунків у разі підписання сторонами актів.

Тобто, відповідач знає про існуючу заборгованість, а зазначені твердження відповідача суд розцінює як спосіб уникнення від відповідальності та виконання умов Договору.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем за порушення строків розрахунків заявлені вимоги про стягнення 4081,58 грн. 3 % річних за загальний період з 09.02.2021 по 13.05.2025.

Наданий позивачем розрахунок 3 % річних судом перевірений та встановлено, що вказаний розрахунок позивачем виконаний неправильно, оскільки позивачем допущені помилки при підрахунку розміру 3 % річних.

Згідно проведеного судом перерахунку, стягненню з відповідача підлягають 3 % річних в розмірі 4094,75 грн.

Проте, оскільки, відповідно до ст. 14 ГПУ України, суд вирішує спір в межах заявлених позовних вимог, стягненню з відповідача підлягає 4081,58 грн. 3 % річних за період з 09.02.2021 по 13.05.2025.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивачем за порушення строків розрахунків за постачання спожитої електричної енергії заявлені вимоги про стягнення 21646,91 грн. інфляційних втрат, які розраховані за загальний період з лютого 2021 по березень 2025 року.

Дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунок позивачем виконаний правильно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 21646,91 грн. інфляційних втрат заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.

Відповідачем контррозрахунок суми штрафних санкцій заявлених позивачем до стягнення суду не наданий.

Крім того, суд вважає безпідставними Доводи відповідача щодо застосування до спірних правовідносин положень Розділу 9 Договору про закупівлю робіт № Р1440717 від 31.07.2017 відносно того, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання зобов`язань або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення форс-мажору. Форс-мажорними обставинами (обставини непереборної сили) - це надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Так, відповідачем не надано суду доказів виконання ним п. 9.3 Договору, яким передбачено,що сторона, яка не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії форс-мажорних обставин, повинна не пізніше ніж протягом 10-ти днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

Крім цього, як це вказано вище, строк платежу за Договором настав ще 09.02.2021, тобто більше ніж за рік до початку збройної агресії рф проти України 24.02.2022, а тому у відповідача було більш ніж достатньо часу сплатити позивачу суму заборгованості в розмірі 32058,88 грн.

Також суд зауважує, що наведене відповідачем обґрунтування не містить прохальної частини про зменшення тієї чи іншої суми, а тому з огляду на принцип диспозитивності господарського процесу не підлягає задоволенню.

Відповідачем заявлено клопотання про розстрочку виконання рішення суду у даній справі строком на 5 місяців.

Розглянувши вказане клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Умовою для надання розстрочки виконання рішення суду є встановлення судом факту наявності виняткових обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен врахувати викладені відповідачем обставини, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, надання заявникові розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, і закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання розстрочки.

Отже, визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Відповідно до приписів частин 1-3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Законодавець визначає, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Обґрунтовуючи клопотання про надання розстрочки відповідач зазначив, що станом на 01.04.2025 дебіторська заборгованість споживачів перед АТ «Запоріжжяобленерго» складає 3 114 613 тис. грн., кредиторська заборгованість Відповідача перед ДП «Енергоринок» станом на 01.04.2025 року складає 680 166 тис.грн. за договорами реструктуризації 2010 року та 2012 року, а також за рішеннями суду. Також, у АТ «Запоріжжяобленерго» існує кредиторська заборгованість за роботи та послуги, постачання ТМЦ, яка станом на 01.04.2025 року складає 1 883 378 тис.грн. На діяльність товариства у 2025 році, в тому числі на наявність дефіциту обігових коштів, продовжують впливати обставини, що у 2022-2024 роках діяли тарифи на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання, які були затверджені виходячи з річного обсягу розподілу електричної енергії, що сформований за фактом 2021 року. Відповідач знаходиться у вкрай важкому фінансовому стані та не має можливості виконати рішення суду у справі № 908/1459/25, у зв`язку з відсутністю коштів на поточних рахунках та наявністю податкового боргу, який станом на 01.04.2025 року складає 884 тис.грн. Вказує, що АТ "Запоріжжяобленерго" є підприємством критичної інфраструктури, що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83. Щодо можливості виконання рішення у строки надання розстрочки зазначає, що одним із найбільших боржників АТ «Запоріжжяобленерго» є ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат», який 24.09.2024 року прийняв рішення про добровільне погашення заборгованості по штрафним санкціям та судовому збору за рішенням суду у справі 908/2384/18 на загальну суму 122 421 907,34 грн. з графіком сплати заборгованості до серпня 2025 року. У справі № 908/1463/18 було затверджено мирову угоду між АТ «Запорізький завод феросплавів» та АТ «Запоріжжяобленерго» щодо сплати заборгованості на користь останнього. Так, відповідно до вищевказаної мирової угоди, АТ «Запорізький завод феросплавів» сплачує заборгованість у розмірі 174 641 479,40 грн. за відповідним графіком. Також наголошує, що постановою НКРЕКП від 19.12.2024 № 2208 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «Запоріжжяобленерго» із застосуванням стимулюючого регулювання» передбачений прибуток на регуляторну базу активів для АТ «Запоріжжяобленерго» в 2025 році в розмірі 124 562 тис.грн., внаслідок чого у Товариства з`явились певні джерела для покриття витрат, в т.ч. розрахунків з кредиторами. Крім цього, ТОВ «Електроресурс» одночасно подано до господарського суду Запорізької області 5 (п`ять) позовних заяв по стягненню з АТ «Запоріжжяобленерго», що знаходяться наразі в провадженні суду, на загальну суму 342 865,00 грн., що значно ускладнює здійснити оплату одним платежем.

Також, суд зазначає, що відповідачем не надано належних доказів того, що саме введення воєнного стану стало причиною неможливості своєчасного розрахунку згідно договору.

Воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти.

Крім того, суд зауважує, що Договір № Р1440717 про закупівлю робіт між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОРЕСУРС» та Публічним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» укладено ще 31.07.2017, строк платежу за яким настав ще 09.02.2021, а тому пов`язані з цією агресією негативні фінансові наслідки для відповідача не заважали йому своєчасно розрахуватись з позивачем.

Крім того, Відповідач в обґрунтування можливості виконання цього рішення у строк 3 місяці посилається на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.06.2020 у справі №908/1463/18, якою було затверджено мирову угоду між АТ Запорізький завод феросплавівта ПАТ Запоріжжяобленерго щодо сплати заборгованості на користь останнього.

Суд зазначає, що вказаною ухвалою між сторонами погоджено графік погашення заборгованості з травня 2020 по вересень 2025, тобто ПАТ Запоріжжяобленерго вже більш як чотири роки отримує відповідні кошти, а отже навпаки мало можливість раніше та взмозі і тепер вчасно розраховуватись зі своїми контрагентами, в тому числі з Позивачем.

Крім того, слід зазначити, що складний фінансовий стан підприємства не є беззаперечною підставою для надання розстрочки виконання рішення. Неможливість виплати за судовим рішенням відповідачем має доводитися в загальному порядку.

Поряд з цим, надання розстрочки та відстрочки, у т. ч. зміну способу та порядку виконання рішення суду є правом, а не обов`язком суду. Посилання відповідача на обставини, які не підтвердженні засобами доказування, не вказують на ускладнення або неможливість виконання рішення суду та не є підставою для надання розстрочки суб`єкту господарювання.

Разом з цим, у пункті 6.2.9 Договору визначено, що при недостатньому фінансуванні Замовник має право в односторонньому порядку розірвати цей договір письмово повідомивши про це Підрядника, при цьому датою розірвання вважається дата отримання Підрядником повідомлення Замовника.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо відсутності належного фінансування за спірним Договором протягом строку його дії та повідомлення Позивача про наявність підстав для неможливості у зв`язку з цим виконання умов договору та його розірвання.

Крім того, уклавши договір Відповідачу було відомо про строки виконання його зобов`язань з оплати за роботи, а тому він як добросовісний учасник господарських відносин мав забезпечити наявність достатньої кількості коштів для здійснення розрахунку з Позивачем у визначений договором строк.

Також, відповідачем не обґрунтована вимога про надання розстрочки виконання рішення суду саме строком на 5 місяців, не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження того, яким саме чином він буде щомісячно погашати заборгованість.

Таким чином, оскільки посилання відповідача щодо ускладнення виконання рішення суду не підтверджені відповідними доказами, а також те, що поданими доказами не підтверджено винятковість обставин, які ускладнять виконання рішення, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про розстрочення виконання рішення на 5 місяців.

Оцінивши у сукупності надані докази, зіставляючи майнові інтереси обох сторін, беручи до уваги факт того, що інфляційні процеси в державі також негативно впливають на майнові інтереси позивача у справі, суд не вбачає виключних підстав для надання розстрочки виконання рішення на 5 місяців.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача суд визнав хибними.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Що стосується судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача -19 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (складання позовної заяві, засвідчення копій, супровід справи у суді).

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. і ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно частин 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Враховуючи наведене, заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу до стягнення не присуждаються.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОРЕСУРС», Тернопільська область, Тернопільський район, м. Теребовля до Акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОРЕСУРС», (48101, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Теребовля, вул. Січових Стрільців, буд. 28, код ЄДРПОУ 38520991) 32058 (тридцять дві тисячі п`ятдесят вісім) грн. 88 коп. заборгованості, 4081 (чотири тисячі вісімдесят одну) грн. 58 коп. 3 % річних, 21 646 (двадцять одну тисячу шістсот сорок шість) грн. 91 коп. інфляційних втрат та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Повне судове рішення складено « 28» липня 2025 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.