Рішення № 129109672, 25.07.2025, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 688/1736/25

Провадження 2/681/446/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2025 року

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Горщара А.Г.

з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

У квітні 2025 року ТОВ «Споживчий центр» (далі - Товариство) через систему «Електронний суд» звернулось до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 13.06.2024-100002019 від 13.06.2024 у розмірі 25454,52 грн та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

В обґрунтування вимог представник позивача вказував, що 13.06.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачкою (позичальницею) було укладено вказаний вище кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 10000 грн на реквізити електронного платіжного засобу позичальниці.

Кредитний договір укладений в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», та підписаний позичальницею електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Під час укладення кредитного договору ОСОБА_1 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку.

Відповідачка за умовами договору отримала кредит на умовах строковості, платності та поворотності, зобов`язувалася його повернути, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, пов`язану з наданням кредиту, на умовах визначених договором.

Товариство свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі надавши відповідачці кредит у передбаченому договором розмірі.

Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подачі позовної заяви (16.04.2025) утворилась заборгованість у розмірі 25454,52 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000 грн, заборгованості по процентам в розмірі 11200 грн, заборгованості по комісії у розмірі 354,52 грн, неустойки в розмірі 3900 грн, чим порушуються права та інтереси Товариства.

Разом з тим відповідачкою були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вище вказаному кредитному договору на суму 2422,74 грн від 28.06.2024 та на суму 3122,74 грн від 19.07.2024, що було враховано позивачем при визначенні розміру заборгованості.

Ухвалою судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2025 року дану справу передано на розгляд за підсудністю до Полонського районного суду Хмельницької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полонського районного суду Хмельницької області від 19.05.2025 головуючим суддею по справі визначено суддю Горщара А.Г.

Згідно з ухвалою судді від 05 червня 2025 року відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам визначено строк для подачі заяв по суті справи; за клопотанням позивача витребувано докази, які надійшли до суду 19.06.2025.

Відповідачці копія позовної заяви з доданими документами надіслана позивачем цінним листом 11.04.2025.

ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження, надіслану судом, отримала 12.06.2025, про що свідчать дані рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. У встановлений судом строк відповідачка відзив на позовну заяву не подала.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та згідно зі ст. 280 ЦПК України за згодою позивача проводить заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що 13.06.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 13.06.2024-100002019. При укладенні вказаного кредитного договору ОСОБА_1 було пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи ВаnkID Національного банку, під час якої з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.

Кредитний договір між сторонами укладений на вебсайті позивача шляхом підписання відповідачкою одноразовим ідентифікатором Е448 пропозиції позивача укласти електронний кредитний договір (оферту) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», надання ТОВ «Споживчий центр» заявки, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальниця ознайомилася 13.06.2024 за посиланням htpp://sgroshi/com.ua/ua/informaciya-o-kompanii згідно зі ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», а також відповіді позичальниці про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, підписаної вказаним одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер телефону зазначений позичальницею при її ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті.

Відповідно до умов заявки та відповіді позичальниці про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного договору № 13.06.2024-100002019 ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 10000 грн шляхом перерахунку коштів за реквізитами електронного платіжного засобу позичальника НОМЕР_1 на строк 140 днів з дати його надання, дата повернення кредиту - 30.10.2024, процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, комісія, пов`язана з наданням кредиту - 20 % від суми кредиту та дорівнює 2000,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 22227,39 грн, загальні витрати за споживчим кредитом - 12227,39 грн, неустойка - 100 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов`язання.

Видача кредитних коштів за договором кредиту підтверджується даними квитанції про електронний переказ коштів від 13.06.2024, сформованої платіжним сервісом АТ «Приватбанк» LiqРау, ID платежу 2475223846, номер платіжного інструменту: НОМЕР_1, а також відомостями листа АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-250606/48343БТ від 11.06.2025, виписки по банківському рахунку ОСОБА_1 за договором б/н за період 13.06.2024-13.06.2024, відповідно до яких на ім`я відповідачки емітовано банківську картку № НОМЕР_1 , на яку 13.06.2024 зараховано кошти в розмірі 10000 грн від ТОВ «Споживчий цент» ID платежу 2475223846.

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі.

За умовами кредитного договору відповідачка зобов`язувалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісію в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Однак ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором.

При цьому, як зазначає позивач, відповідачка 28.06.2024 та 19.07.2024 провела часткову оплату по вище вказаному кредитному договору в загальному розмірі 5545,48 грн, що враховано позивачем при визначенні розміру заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до довідки-розрахунку за кредитним договором № 13.06.2024-100002019 від 13.06.2024 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 25454,52 грн та складається з 10000 грн основного боргу, 11200 грн - проценти, 354,52 грн - комісія, 3900 грн - неустойка, які позивач просить стягнути.

Перевіряючи правомірність позовних вимог законодавчим нормам, суд виходить з такого.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України.)

Абзац другий ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту.

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного суд вважає, що кредитний договір № 13.06.2024-100002019, підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, є укладеним, Товариство виконало умови договору та надало позичальниці кредит в узгодженому сторонами розмірі, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

ОСОБА_1 свої обов`язки за договором не виконала, у встановлений договором строк кредит не повернула, відсотків за користування кредитними коштами та комісію, пов`язану з наданням кредиту, в повному обсязі не сплатила.

Зважаючи на оформлений у встановленому порядку кредитний договір, позивач має право вимагати від позичальниці повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та комісії.

Станом на час розгляду справи відповідачка не надала доказів сплати нею зазначеної суми заборгованості за кредитом, не скористалася своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, не подала відзиву на позовну заяву, не надала власного розрахунку заборгованості, не навела жодних доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин.

За наведених обставин, позовні вимоги Товариства в частині стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10000 грн, за процентами в сумі 11200 грн, за комісією в сумі 354,52 грн підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачки неустойки, суд зазначає наступне.

Положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи викладене відсутні підстави для стягнення з відповідачки 3900 грн неустойки, оскільки така нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану.

На підставі зазначеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 21554,52 грн.

В силу вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, виходячи із задоволення позовних вимог на 84,68 %, з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2051,29 грн.

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 280-285, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 13.06.2024-100002019 від 13.06.2024, яка станом на 16.04.2024 складається з: 10000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 11200 грн - заборгованість за відсотками, 354,52 грн - заборгованість за комісією, а всього в загальному розмірі 21554 (двадцять одна тисяча п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 52 коп.

В решті вимог позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2051 грн 29 коп.

Відповідачкою може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А м. Київ поштовий індекс 01032.

Відповідачка - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: