Рішення № 129108252, 28.07.2025, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/2913/25

Провадження №: 2/336/2208/2025

28.07.25

РІШЕННЯ

іменем України

28 липня 2025 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Нагорних О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу ЄУН 336/2913/25 (номер провадження № 2/336/2208/2025) за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3

про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання,-

встановив:

01 квітня 2025 року представник позивача адвокат Рогальський В.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання. В позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, аліменти у розмірі 1/4 від усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову і до закінчення навчання 30.06.2028 року, але не більше як до досягнення донькою 23-х років.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 25.09.2004 р., сторони уклали шлюб, який був зареєстрований в Запорізькому міському відділі реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 1070. Від даного шлюбу народилась дитина, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1

28.05.2014 р. рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі N334/4122/14-ц шлюб між сторонами розірвано. З часу розірвання шлюбу дитина проживає з позивачем.

21.07.2014 р. Шевченківським районним судом м. Запоріжжя у справі 336/4895/14-ц ухвалено рішення про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини в розмірі від усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ОСОБА_3 повноліття, починаючи з 23.06.2014 р.

03.07.2018 р. Шевченківським районним судом м. Запоріжжя в справі №336/3182/17, ухвалено рішення про збільшення розміру аліментів визначених за рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.07.2014р.(справа №336/4895/14-ц), а саме стягнуто з відповідача на користь позивача, аліменти на утримання дитини, у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 11.06.2018р. і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття, тому сплата аліментів на повнолітню дитину припинилась.

10.08.2024 р. наказом №2990 Бердянського державного педагогічного університету (ЄДРПОУ 02125220), зарахована на 1 курс І бакалаврського рівня вищої освіти денної форми навчання з 01.09.2024 р. Термін навчання з 01.09.2024р. по 30.06.2028р.

Відповідно до довідки Бердянського державного педагогічного університету №64-12/27 від 11.02.2025р., ОСОБА_3 навчається на соціально-гуманітарному факультеті університету, за спеціальністю: 014.03.

На теперішній час університет є релокованим з м. Бердянськ в м. Запоріжжя, за адресою: АДРЕСА_1 .

01.11.2024 р. ОСОБА_3 , Бердянським державним педагогічним університетом видано студентський квиток №АР15235862, дійсний до 30.06.2028р.

ОСОБА_3 , не працює, оскільки навчання в університеті вимагає багато часу. В силу вказаних обставин, відсутність у ОСОБА_3 самостійного заробітку, зумовлює її фактичне перебування на утриманні позивача.

Дані обставини ставлять позивача у тяжке матеріальне становище, оскільки навчання доньки в університеті потребує значних матеріальних витрат, а саме: коштів на підручники, харчування, одяг, взуття тощо. На даний час ОСОБА_3 , утримує позивач, але її коштів на навчання доньки не вистачає, а тому вона потребує матеріальної допомоги від батька. З цих підстав просить позов задовольнити.

Надавати матеріальну допомогу на дитину, відповідач може, оскільки працює в територіальному управлінні судової охорони Запорізької області. Відрахування на аліменти донедавна у виконавчу службу, надходили саме з служби судової охорони Запорізької області.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Роз`яснено відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву, також роз`яснено сторонам право на подання відповіді на відзив та заперечення.

Залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 . Роз`яснено третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору право для надання пояснень щодо аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову.

01 квітня 2025 року ОСОБА_3 подала до суду заяву, де зазначила, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити, справу розглядати за її відсутності.

30 квітня 2025 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву з доказами направлення іншим учасникам справи. Відповідач просить позов задовольнити частково стягнути аліменти у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) чи відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування заперечень проти позовних вимог відповідач зазначає, що ОСОБА_1 не зверталася до нього з приводу добровільної оплати аліментів, одразу звернулась до суду і не повідомила його про те, що має такий намір. Крім того, з початку воєнних дій в Україні вона з донькою виїхала до Польщі, отримує державну допомогу у розмірі 950-1679 злотих на одну особу, тобто, 10539,84 грн. Позивачу з донькою надано безкоштовно житло, тому очевидно, що навчатися на стаціонарі офлайн вона може, навчання проходить онлайн, а значить вона має ще й змогу працювати.

З донькою до часу подання цієї позовної заяви також спору не було, на її прохання він завжди їй допомагав грошовими коштами добровільно, пропонував їй оплатити навчання у м. Запоріжжі, у повному обсязі, так як вона хотіла отримати спеціальність: графічний дизайнер.

Він працює у Територіальному управлінні служби судової охорони у Запорізькій області, отримую стабільну заробітну плату у розмірі 17185грн. (без вирахування податків та аліментів), проживає окремо від позивача та доньки, крім того, має на утриманні двох батьків пенсіонерів, з якими зареєстрований та проживає, допомагає їм оплачувати квартиру та придбавати ліки.

Звертає увагу суду, що до позовної заяви не надано відомостей про власні доходи позивача, яка також повинна приймати участь в утриманні доньки, не надано жодного доказу щодо наявності у позивача витрат на навчання доньки. Навпаки, довідка від 11.02.2025 року свідчить про те, що донька навчається безкоштовно, за державним замовленням, інформації щодо отримання чи не отримання стипендії довідка не містить.

30 квітня 2025 року відповідач подав до суду клопотання про витребування доказів.

12 травня 2025 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій не погодився з доводами відповідача, вважає їх необґрунтованими та недоведеними.

Відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 червня 2025 року клопотання представника відповідача адвоката Трачук Н.І., яка діє в інтересах ОСОБА_4 про витребування доказів - задоволено. Витребувано з Державної прикордонної служби України інформацію про перетин державного кордону ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за період з січня 2022 року по теперішній час. Витребувано з Державної податкової служби України інформацію про доходи ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Витребувано з Бердянського державного педагогічного університету інформацію про те, чи дійсно ОСОБА_3 навчається на денному відділені соціально-гуманітарного факультету, з якого часу, яка форма навчання (офлайн чи онлайн) чим отримує стипендію.

19 червня 2025 року представник Бердянського державного педагогічного університету, на виконання ухвали суду, надав інформацію про те, що ОСОБА_3 є здобувачкою першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, 1 курс денної форми здобуття освіти, за спеціальністю: 014.03 Середня освіта (Історія та громадянська освіта) соціально-гуманітарного факультету Бердянського державного педагогічного університету. Навчається за рахунок кошів державного бюджету. Термін здобуття освіти з 01.09.2024 по 30.06.2028 (наказ про зарахування № 299 с від 10.08.2024 року). Академічна стипендія на другий семестр 2024/2025навчального року призначена наказом ректора від 15.01.2025 № 12.

27 червня 2025 року представник Державної прикордонної служби України, на виконання ухвали суду, надав інформацію про перетин державного кордону ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за період з січня 2022 року по теперішній час. Відповідно до наданої інформації ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перетинали державний кордон: 02.05.2022 (в`їзд), 04.05.2022 (виїзд), 25.06.2024 (в`їзд), 17.07.2024 (виїзд), 23.06.2025 (в`їзд).

09 липня 2025 року представник Державної податкової служби України, на виконання ухвали суду, надав інформацію про доходи ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Відповідно до наданої інформації ОСОБА_1 в період з січня 2024 року по березень 2025 року отримувала доходи, за 2024 рік її дохід склав 48724,94 грн., за 3 місяці 2025 року 9251,98 грн.; ОСОБА_3 отримувала доходи, з вересня 2024 року по грудень 2024 року її дохід склав 8000,00 грн., за 5 місяців 2025 року 10000,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав наведених в заявах по суті справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідача, заперечував проти задоволення позовних вимог.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, подала до суду заяву, де зазначила, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити, справу розглядати за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до положень статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. А у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 25 вересня 2004 року перебувала у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження.

28 травня 2014 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя у справі №334/4122/14-ц шлюб між сторонами розірвано, що підтверджується рішенням суду.

Сторони мають повнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка народилася в м. Запоріжжі Запорізької області, про що 03 квітня 2007 року складено відповідний актовий запис за № 424, Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції. Батьками дитини є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 03 квітня 2007 року.

З часу розірвання шлюбу донька проживає з позивачем.

21 липня 2014 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя у справі 336/4895/14-ц ухвалено рішення про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 від усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ОСОБА_3 повноліття, починаючи з 23.06.2014 року, що підтверджується рішенням суду.

03 липня 2018 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя у справі №336/3182/17 ухвалено рішення про збільшення розміру аліментів визначених за рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 липня 2014 року (справа №336/4895/14-ц), а саме стягнуто з відповідача на користь позивача, аліменти на утримання дитини, у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 11.06.2018 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що підтверджується рішенням суду.

ОСОБА_3 є здобувачкою першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, 1 курс денної форми здобуття освіти, за спеціальністю: 014.03 Середня освіта (Історія та громадянська освіта) соціально-гуманітарного факультету Бердянського державного педагогічного університету. Навчається за рахунок кошів державного бюджету. Термін здобуття освіти з 01.09.2024 по 30.06.2028 (наказ про зарахування № 299 с від 10.08.2024 року). Академічна стипендія на другий семестр 2024/2025навчального року призначена наказом ректора від 15.01.2025 № 12, що підтверджується довідкою № 64-12/27 від 11.02.2025 та інформацією Бердянського державного педагогічного університету наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів.

ОСОБА_3 навчається за рахунок кошів державного бюджету, однак позивачем, як матір`ю, витрачаються кошти на її утримання.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 18 червня 2019 року по теперішній час, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади.

ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з 18 червня 2019 року по теперішній час, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади та відміткою в паспорті щодо місця проживання.

З аналізу наведених документів слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та її мати ОСОБА_1 зареєстровані та проживають разом за однією адресою.

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за іншою адресою, чого сторони не оспорюють.

Наразі позивач ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 перебувають в Польщі, що підтверджується інформацією Державної прикордонної служби України про перетин державного кордону, свідоцтвами про реєстрацію тимчасового місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , договором оренди житлового приміщення.

Перебування ОСОБА_3 за кордоном не впливає на її навчання в Бердянському державному педагогічному університеті, що підтверджується інформацією Бердянського державного педагогічного університету.

Представник Державної податкової служби України, на виконання ухвали суду, надав інформацію про доходи ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Відповідно до наданої інформації ОСОБА_1 в період з січня 2024 року по березень 2025 року отримувала доходи, за 2024 рік її дохід склав 48724,94 грн., за 3 місяці 2025 року 9251,98 грн.; ОСОБА_3 отримувала доходи, з вересня 2024 року по грудень 2024 року її дохід склав 8000,00 грн., за 5 місяців 2025 року 10000,00 грн.

Відповідач ОСОБА_2 працює у Територіальному управлінні служби судової охорони у Запорізькій області та отримує заробітну плату у розмірі 17185грн., що підтверджується довідкою про доходи та відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованого податку.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

За умовами частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до частин першої, другої статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані, зокрема вартість навчання.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка зокрема передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження тощо.

Відповідно до статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Сімейний кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітній сину чи дочці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх дитина.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що для виникнення даного аліментного зобов`язання є необхідна сукупність юридичних фактів, а саме: на час розгляду справи в суді донька досягла повноліття; донька продовжує навчання у Бердянському державному педагогічному університеті. Навчається за рахунок кошів державного бюджету. Термін здобуття освіти з 01.09.2024 по 30.06.2028 (наказ про зарахування № 299 с від 10.08.2024 року), у зв`язку з навчанням повнолітня донька потребує матеріальної допомоги.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої доньки суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та їх спроможність її надавати.

ОСОБА_3 не працює, так як навчається у Бердянському державному педагогічному університеті, отримує стипендію.

ОСОБА_1 в період з січня 2024 року по березень 2025 року отримувала доходи, за 2024 рік її дохід склав 48724,94 грн., за 3 місяці 2025 року 9251,98 грн.

Відповідач ОСОБА_2 працює у Територіальному управлінні служби судової охорони у Запорізькій області та отримує заробітну плату у розмірі 17185грн., що підтверджується довідкою про доходи та відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованого податку.

Відповідач вказує, що має утриманні двох батьків пенсіонерів, допомагає їм оплачувати квартиру та купує їм ліки, однак належних доказів в підтвердження таких обставин не надає. Мати відповідача отримує пенсію, що підтверджується довідкою про доходи № 8227 1025 0722 8205 від 21 травня 2025 року.

Відповідач не надав доказів, що його непрацездатні батьки потребують лікування та матеріальної допомоги. Вказані доводи відповідача суд відхиляє.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішення даної справи суд враховує правові позиції Верховного Суду викладені в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 661/4545/15-ц (провадження № 61-16093св18), постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі N 208/3075/16 (провадження N 61-1343св18), аналогічна позиція сформульована у постановах Верховного Суду: 1) від 21 березня 2018 року у справі N 308/2268/16-ц (провадження N 61-9486св18); 2) від 01 серпня 2018 року у справі N 539/2580/16-ц (провадження N 61-20377св18); 3) від 12 вересня 2018 року у справі N 350/326/17-ц (провадження N 61-15310св18); 4) від 10 жовтня 2018 року у справі N 216/3757/16-ц (провадження N 61-16217св18); 5) від 05 грудня 2018 року у справі N 701/699/16-ц (провадження N 61-20608св18).

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду висловлену в постанові від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18 (провадження № 61-16005св20), відповідно до якої стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення, одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду висловлену в постанові від 08 травня 2023 року у справі № 756/9882/19 (провадження № 61-2065св23), де зазначено, що стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

Суд дійшов до висновку, що відповідач отримує дохід та може сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

При визначені розміру аліментів на повнолітню доньку, суд враховує, що відповідач є працездатною особою, отримує дохід, на утриманні інших осіб не має, донька отримує стипендію, позивач отримує дохід, за таких обставин суд вважає, що відповідач має змогу сплачувати аліменти на утримання доньки, яка продовжує навчання, в розмірі 1/6 частини всіх доходів щомісячно, задоволення цих позовних вимог не поставить відповідача в скрутне матеріальне становище.

Після досягнення ОСОБА_3 повноліття її мати ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

Відповідно до частини третьої статті 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Аналогічні положення містяться і в абз. 2 п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Судом встановлено, що повнолітня донька ОСОБА_3 проживає з матір`ю, перебуває на її утриманні. Відповідачем сплачувалися аліменти на утримання доньки до досягнення нею повноліття, на підставі рішення суду.

Статтею 201 СК України передбачено, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189 - 192 і 194 - 197 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом 01 квітня 2025 року, тому саме з цього дня з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на повнолітню доньку, яка продовжує навчання.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, необхідно відмовити у зв`язку з тим, що відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів може стосуватись лише розміру аліментів на неповнолітніх дітей.

Положення ч.1 ст. 6 СК України передбачають, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

В даному випадку до суду подано позов на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 01 квітня 2025 року до закінчення навчання у Бердянському державному педагогічному університеті до 30 червня 2028 року, але не більше, як до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років, в залежності від того, яка з цих обставин настане першою.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Щодо судових витрат

Згідно з ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення, серед іншого, суд вирішує питання як розподілити судові витрати.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат.

Позивач звільнений від сплати судового збору при подачі вказаного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору.

Якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо, то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, то суд стягує з відповідача судовий збір в розмірі 605,60 грн. у дохід держави у порядку ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 182, 198-201, 191 СК України, ст.ст. 2, 4, 7, 11, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 278-279, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 01 квітня 2025 року до закінчення навчання у Бердянському державному педагогічному університеті до 30 червня 2028 року, але не більше, як до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років, в залежності від того, яка з цих обставин настане першою.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з зі ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Дата складання повного судового рішення 28 липня 2025 року.

Суддя: