Рішення № 129105242, 25.07.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2025 року справа №320/3161/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач 2), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області №263040009804 від 18.11.2024 року;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) періоди роботи 3 02.04.1991 до 30.09.1991, 3 01.10.1991 до 31.10.1991, 3 05.01.1993 до 31.12.1993, 3 05.01.1994 до 30.12.1994.

Позовні вимоги базуються на тому, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (відповідач 2) з заявою встановленого зразка за перерахунком пенсії (через зміну стажу).

Заява позивача була направлена для опрацювання до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач 1).

Відповідачем 1 прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії. Підставою для відмови стала .

Позивач вважає рішення відповідача протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно порушує право Позивача на пенсійне забезпечення, а відтак останній звернувся за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

03.02.2025 до суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якому позивач вказав на механічну помилку при формулюванні позовних вимог, а саме: у пункті 4 прохальної частини позовної заяви помилково зазначений неправильний РНОКПП позивача - замість правильного РНОКПП " НОМЕР_1 " помилково вказано " НОМЕР_2 ". Зазначене взято судом до уваги при ухваленні цього рішення.

Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 12.02.2025 надіслав суду відзив, у якому просить відмовити у задоволення позову, мотивуючи це тим, що відповідні записи стосовно спірних періодів містять недоліки, що з огляду на положення чинного законодавства стають на заваді зарахуванню таких періодів до стажу позивача. Відтак відповідач 1 вказує, що діяв виключно в межах та спосіб, що передбачені чинними на момент виникнення спірних правовідносин нормативно-правовими актами, відмовляючи позивачу.

Відповідач 2 - Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві також подав відзив на позовну заяву (одержано судом 14.03.2025), в якому посилаючись на п. 18 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій (затверджений Постановою КМУ від 12 серпня 1993 р. № 637), просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 17.08.2022.

ОСОБА_1 звернулася з заявою про перерахунок пенсії від 20.09.2024 № 17358 «зміна страхового стажу набутого до 01.01.2004». Звернення опрацьовано за принципом екстериторіальності, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області. За результатом опрацювання заяви про перерахунок пенсії, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області винесено рішення про відмову від 18.11.2024 № 263040009804.

З огляду на зміст вказаного рішення, що міститься матеріалах справи, відповідач 1 вказав, що згідно п. 18 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій (затверджений Постановою КМУ від 12 серпня 1993 р. № 637), за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач 1 вказує, що до страхового стажу ОСОБА_1 не враховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_3 :

- з 02.04.1991 по 30.09.1991, з 01.10.1991 по 31.10.1991, оскільки не зазначено назву підприємства, що порушує вимоги п.2.14 Наказу №58 від 29.07.1993 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

- з 05.01.1993 по 30.12.1994, оскільки відсутня інформація про перейменування з магазину «Бруклін-Київ» на компанію «Бруклі н-Київ ЛТД».

- з 05.01.1994 по 31.12.1994 в ХКП «Горизонт», оскільки в даті прийняття ОСОБА_1 на роботу та в даті наказу про прийняття на роботу наявне виправлення, яке не завірене належним чином, що порушує вимоги п.2.6 Наказу №58 від 29.07.1993 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Відтак, на думку відповідача, виявлені недоліки трудової книжки є такими, що виключають можливість зарахування спірних періодів роботи до страхового стажу позивача.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), норми якого суд застосовує в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин.

У розумінні абз. 22 ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

За змістом ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності вказаним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених зазначеним Законом.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до «Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (яка діяла у спірний період 1982 - 1993):

- трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців;

- трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню

- всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження);

- записи проводяться акуратно, пір`яний чи кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору

- в розділах «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається; - в графі 3 розділу «Відомості про роботу» у вигляді заголовка пишеться повне найменування підприємства;

- в графі 3 пишеться: «Прийнято або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво» із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виробляються: для робітників - відповідно до найменуваннями професій, вказаних у Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників; для службовців - відповідно до найменуваннями посад, зазначених в Єдиної номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розкладу;

- при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів

- бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок

- після закінчення кожного місяця бухгалтерія вимагає від особи, відповідальної за ведення трудових книжок, звіту про наявність бланків трудових книжок і вкладишів до них, з додатком прибуткового ордера каси підприємства. На зіпсовані під час заповнення бланки трудових книжок і вкладишів до них складається акт.

Зазначена Інструкція втратила чинність на підставі наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993.

Аналіз вищезазначених положень дає суду підстави для висновку, що обов`язок ведення трудових книжок законодавцем покладений на адміністрацію підприємств, тому її неналежне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.

Більше того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 "Про трудові книжки працівників" № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Тому, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (до шлюбу - ОСОБА_2 ), згідно даних трудової книжки НОМЕР_3 :

- з 02.04.1991 до 30.09.1991 працювала в Представительстве по УССР ВНПР «Социальная помощь» майстром виробництва фарбувальної стрічки (записи: №5 та №6). В графі « 2» запису №5 датою прийому на роботу роботодавцем помилково зазначено 29.03.2021 року, оскільки підставою для прийняття на роботу в графі « 4» значиться наказ №21 від 02.04.1991 року. У зв`язку з тим, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, правильною датою початку трудової діяльності є 02.04.1991 року. В графі « 2» запису №6 датою звільнення значиться 30.09.1991 рік, однак роботодавцем допущено помилку в графі « 4», оскільки зазначено наказ №67 від 30.10.1991 року. Правильною датою звільнення є саме 30.09.1991 року оскільки, з наступного дня - 01.10.1991 року позивачку прийнято на роботу в МП «Імпульс»; - з 01.10.1991 до 31.10.1991 працювала в МП «Імпульс» майстром виробництва фарбувальної стрічки (записи №7 та №8). Записи про трудову діяльність у цей період містять неточності, а саме датою звільнення вказано 01.11.1991 рік, в той час як та ж сама дата 01.11.1991 рік є датою прийому на роботу в МП «ППМ» (запис №9). Оскільки період роботи в МП «ППМ» зараховано саме з 01.11.1991, то відповідно попередній період роботи в МП «Імпульс» підлягає зарахуванню з 01.10.1991 до 31.10.1991;

- з 02.04.1992 до 31.12.1993 працювала в СП «Бруклін-Київ, ЛТД»: оператором ЕВМ - з 02.04.1992 до 04.01.1993, адміністратором магазину - з 05.01.1993 до 31.12.1993 (записи №11, №12 та №13). Записи про трудову діяльність у вказаний період містять неточності оскільки датою прийняття на роботу зазначено 01.04.1992 року, яка одночасно вказана як дата звільнення з МП «ППМ» (запис №10);

- з 05.01.1994 до 30.12.1994 працювала в ГКП «Горизонт» зав. відділом реклами (записи №14 та №15). Запис №14 про прийняття на роботу містить виправлення (наведення сильнішим натиском дати).

На підтвердження стажу та факту роботи в Представительстве по УССР ВНПР «Социальная помощь», МП «Імпульс», СП «Бруклін-Київ, ЛТД» та ГКП «Горизонт» ОСОБА_3 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві були надані:

1) Довідка Головного управління статистики у м. Києві №04-07/3237-24 від 08.10.2024 року, відповідно до якої в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України міститься інформація про те що:

- в реєстрі значиться з подібною назвою МАЛЕ НАУКОВО-ВПРОВАДЖУВАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АТОН» (ідентифікаційний код - 13690609), яке до 27.06.1997 мало назву МАЛОЕ НАУЧНО-ВНЕДРЕЧЕСКОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ «АТОН» ПРИ ВРП «СОЦИАЛЬНАЯ ПОМОЩ»;

- в реєстрі значиться з подібною назвою МАЛЕ ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ІМПУЛЬС» (ідентифікаційний код - 16302269);

- з реєстру вилучено ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРУКЛІН-КИЇВ» (ідентифікаційний код 19369914, відповідає коду ЄДРПОУ на печатці у трудовій книжці №616),

- до Загальносоюзного класифікатора підприємств та організацій було занесено з 01.04.1993 року ХОЗРАСЧЕТНОЕ КОМЕРЧЕСКОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ «ГОГРИЗОНТ» (ідентифікаційний код 1901912), до державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України, а в подальшому до ЄДРПОУ інформація не вносилась.

2) Довідка Головного управління статистики у м. Києві №02.2-02/762-24 від 17.10.2024 року, про ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРУКЛІН-КИЇВ», яке значиться як виключене; правовий статус: юридична особа; місцезнаходження юридичної особи: 252103, м. Київ, Печерський р-н, Шосе залізничне, буд.47; дата ліквідації 29.09.1999 року.

3) Довідка Головного управління статистики у м. Києві №02.2-02/763-24 від 17.10.2024 про МАЛЕ НАУКОВО-ВПРОВАДЖУВАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АТОН» (ідентифікаційний код - 13690609), адресою місцезнаходження якого зазначено 03142, м. Київ, Святошинський район, вул. Семашка, буд. 16.

4) Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань про МАЛЕ ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ІМПУЛЬС». Датою державної реєстрації підприємства значиться 26.07.1991, адреса місцезнаходження: 03170, м. Київ, вул. Янтарна, б.5. (Святошинський р-н м.Києва).

Зазначені довідки містяться в матеріалах справи та підтверджують, що вказані підприємства дійсно існували і здійснювали господарську діяльність. Періоди діяльності підприємств охоплюють періоди трудової діяльності ОСОБА_3 , які вказані в її трудовій книжці.

На підтвердження стажу та факту роботи позивачки з 01.04.1992 року до 31.12.1993 року в СП «Бруклін-Київ, ЛТД» до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві була подана відповідь архівного відділу Печерської районної в місті Києві державної адміністрації №105-9940 від 10.09.2024 року та архівна довідка №11- 13/2286 від 10.09.2024 року, згідно якої в архівних документах спільного підприємства представництва «Бруклін - Київ», в наказах з особового складу значиться ОСОБА_4 :

- наказом генерального директора спільного підприємства «Бруклін-Київ» №6 від 01.04.1992 року ОСОБА_4 прийнято на роботу на посаду оператора ЕВМ з 01.04.1992 року;

- наказом генерального директора спільного підприємства «Бруклін-Київ» №2 від 04.01.1993 року ОСОБА_4 переведено на посаду адміністратора магазину з 04.01.1993 року. Архівна довідка підтверджує, що ОСОБА_3 дійсно працювала на вказаному підприємстві і була переведена з 04.01.1993 року на іншу посаду на тому ж підприємстві, а не звільнена.

Тобто після 04.01.1993 трудові відносини припинені не були, а продовжували тривали до 31.12.1993 року, про що міститься запис в її трудовій книжці (запис №13), згідно якого ОСОБА_3 звільнена 31.12.1993 року за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України. На підтвердження стажу і факту роботи позивачки в ГКП «Горизонт» з 05.01.1994 року до 30.12.1994 року Головному управлінню пенсійного фонду України в м. Києві надані пояснення двох свідків ОСОБА_5 (акт №15) та ОСОБА_6 (акт №16) та їх трудові книжки, які містять відповідні записи про трудову діяльність в КГП «Горизонт». Свідки повідомили, що працювали в КГП «Горизонт» разом з ОСОБА_3 () позивачем).

Позивачем також додано копію свідоцтва про шлюб між нею та ОСОБА_6 серії НОМЕР_4 та копії трудових книжок вказаних осіб, з яких судом було встановлено наступне.

В трудовій книжці ОСОБА_6 ( НОМЕР_5 ) містяться записи №9, №10 та №11 про те, що він працював в КГП «Горизонт» з 20.03.1992 до 26.02.1999.

В трудовій книжці ОСОБА_7 ( НОМЕР_6 ) містяться записи №12 та №13 про те, що він працював в КГП «Горизонти» з 20.11.1989 до 17.05.1999.

Позивачем також подано заяву про виклик вказаних осіб як свідків, проте оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, а доданих документів на переконання суду достатньо для встановлення обставин та фактів, на які посилаються сторони як на підстави для своїх вимог та заперечень, суд не вбачає необхідності в отриманні показань свідків стосовно відповідних обставин.

Суд також наголошує, що посилання відповідача 1 в оскаржуваному рішенні на п. 18 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій є абсолютно безпідставним, оскільки вказаний порядок та його відповідний пункт підлягають застосуванню виключно у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Позивачем же надано для пенсійного органу та для суду трудову книжку НОМЕР_3 , з якої вбачається наявність відповідних записів.

Трудова книжка ОСОБА_3 містить записи щодо її трудової діяльності за періоди: з 02.04.1991 до 30.09.1991 в Представительстве по УССР ВНПР «Социальная помощь», з 01.10.1991 до 31.10.1991 в МП «Імпульс», з 05.01.1993 до 31.12.1993 в СП «Бруклін-Київ, ЛТД», з 05.01.1994 до 30.12.1994 в ГКП «Горизонт». Записи засвідчені чітким відтиском печатки підприємств з посиланням на відповідні накази та не містять неточностей, які б давали підстави сумніватись у їх правдивості.

Недоліки заповнення трудової книжки позивачки при дотриманні порядку оформлення записів, що містять відомості про роботу (прийняття на роботу, звільнення з роботи тощо), не є достатньою підставою для не зарахування вказаних періодів роботи особи до страхового стажу, адже визначальним є підтвердження факту зайнятості особи та виконання роботи на підставі трудового договору на підприємстві, а не правильність заповнення трудової книжки.

При цьому необхідно зазначити, що за усталеною практикою розгляду пенсійних спорів, сформованою Верховним Судом, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Окремі недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не

врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Також відповідачі не надали суду жодних доказів на спростування факту роботи позивачки у спірні періоди.

Відтак суд вважає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за формальні недоліки оформлення записів наказів, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.

Так Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 у справі № 307/541/17 зазначив, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Крім цього Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Враховуючи встановлені судом обставини та описані вище правові норми, суд дійшов висновку про необхідність скасування спірного рішення Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області №263040009804 від 18.11.2024 року

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (відповідач 2) вчинити дії зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У справі, яка розглядається суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Донецькій області, рішенням якого позивачу відмовлено в зарахуванні спірного стажу роботи.

Тож, дії зобов`язального характеру щодо вирішення питання про зарахування стажу має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про перерахунок пенсії, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Донецькій області.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22 та 24.05.2024 №460/17257/23 .

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у спосіб зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) періоди роботи 3 02.04.1991 до 30.09.1991, 3 01.10.1991 до 31.10.1991, 3 05.01.1993 до 31.12.1993, 3 05.01.1994 до 30.12.1994.

А тому в частині вимог до Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві необхідно відмовити повністю.

Таким чином позов підлягає задоволенню частково.

Згідно приписів ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності свого рішення та дій.

Відтак суд задовольняє позов.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області №263040009804 від 18.11.2024 року.

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, Площа Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, Україна) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) періоди роботи з 02.04.1991 до 30.09.1991, з 01.10.1991 до 31.10.1991, з 05.01.1993 до 31.12.1993, з 05.01.1994 до 30.12.1994.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, Площа Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, Україна) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

В частині інших позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вісьтак М.Я.