Рішення № 129097628, 16.07.2025, Південний міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Южний міський суд Одеської області)

Справа №522/5111/25

2/519/630/25

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М УК РАЇ НИ

16.07.2025 року м.Південне

Південний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Барановської З.І., секретаря Гнатюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувсядо судуз зазначенимпозовом,мотивуючи своївимоги тим,що 02.06.2021між ТОВ«1Безпечно агентствонеобхідних кредитів»та ОСОБА_1 було укладенодоговір позики№75479888шляхом підписанняелектронним підписомвідповідача.Відповідно доумов Договорукредит надаєтьсяу виглядікредиту урозмірі 4000грн.ТОВ «1Безпечно агентствонеобхідних кредитів»виконало взятіна себезобов`язанняв повномуобсязі,надавши відповідачукредит,відповідно доумов укладеногодоговору.22.02.2022між ТОВ«1Безпечно агентствонеобхідних кредитів»та Товариствомз обмеженоювідповідальністю «ВердиктКапітал» булоукладено Договірфакторингу №22/02/22,відповідно доумов якогоТОВ «1Безпечно агентствонеобхідних кредитів»відступило ТОВ«Вердикт Капітал»право вимогиза договоромпозики №75479888від 02.06.2021,який булоукладено міжТОВ «1Безпечно агентствонеобхідних кредитів»та відповідачем.В своючергу,ТОВ «ВердиктКапітал» відступилоправо вимогиТОВ «КОЛЛЕКТЦЕНТР» відповіднодо Договорувідступлення (купівлю-продаж)прав вимоги№10-01/2023від 10.01.2023,в томучислі йза договоромпозики,який булоукладено ТОВ«1Безпечно агентствонеобхідних кредитів»та ОСОБА_1 .Відповідач порушиввзяті насебе зобов`язання,тому виниклазаборгованість закредитним договорому розмірі10516,23грн.Також,26.08.2021між ТОВ«Мілоан» та ОСОБА_1 було укладенодоговір позики№2728121шляхом підписанняелектронним підписомвідповідача.Відповідно доумов Договорукредит надаєтьсяу виглядікредиту урозмірі 15000грн.ТОВ «Мілоан»виконало взятіна себезобов`язанняв повномуобсязі,надавши відповідачукредит,відповідно доумов укладеногодоговору.15.12.2021між ТОВ«Мілоан» таТовариством зобмеженою відповідальністю«Вердикт Капітал»було укладеноДоговір факторингу№15/12-2021-22,відповідно доумов якогоТОВ «Мілоан»відступило ТОВ«Вердикт Капітал»право вимогиза договоромпозики №2728121від 26.08.2021,який булоукладено міжТОВ «Мілоан»та відповідачем.В своючергу,ТОВ «ВердиктКапітал» відступилоправо вимогиТОВ «КОЛЛЕКТЦЕНТР» відповіднодо Договорувідступлення (купівлю-продаж)прав вимоги№10-01/2023від 10.01.2023,в томучислі йза договоромпозики,який булоукладено ТОВ«Мілоан» та ОСОБА_1 .Відповідач порушиввзяті насебе зобов`язання,тому виниклазаборгованість закредитним договорому розмірі124300,00грн. Також, 26.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №102677268 шляхом підписання електронним підписом відповідача. Відповідно до умов Договору кредит надається у вигляді кредиту у розмірі 5000 грн. ТОВ «Мілоан» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору. 17.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №17/12-2021-62, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за договором позики №102677268 від 26.08.2021, який було укладено між ТОВ «Мілоан» та відповідачем. В свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі й за договором позики, який було укладено ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, тому виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 37265,00 грн.

До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 30.04.2025 відкрито провадження у даній цивільній справі, справа призначена у порядку спрощеного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Відповідно до Закону України №4273-ІХ від 26.02.2025 змінено найменування Южного міського суду Одеської області на Південний міський суд Одеської області.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, зазначивши в позовній заяві про розгляд справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явились, від представника відповідача до суду надійшов відзив в якому він просив розглянути справу без участі відповідача та її представника.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 02.06.2021 між ТОВ «1 Безпечно агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №75479888 шляхом підписання електронним підписом відповідача. Умовами Договору позики визначено розмір позики 4000 грн, строк позики 30 днів, дата повернення позики 02.07.2021, процентна ставка (базова) / день 1,99%, знижена процентна ставка 0,01%, процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за день (не застосовується в період карантину) 2,70%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 3,71%. (п.2.1, 2.2, 2.3 Договору позики).

22.02.2022 між ТОВ «1 Безпечно агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №22/02/22, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечно агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за договором позики №75479888 від 02.06.2021, який було укладено між ТОВ «1 Безпечно агентство необхідних кредитів» та відповідачем. В свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі й за договором позики, який було укладено ТОВ «1 Безпечно агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

Загальна сума заборгованості за кредитним договором №75479888 від 02.06.2021 становить 10516,23 грн, з яких: 3188 грн - заборгованість за кредитом, 7327,71 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, 0,52 грн нараховані 3% річних за користування коштами у відповідності до ст.625 ЦК України за період з 22.02.2022 по 23.02.2022.

Також, 26.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №2728121 шляхом підписання електронним підписом відповідача. Відповідно до умов Договору кредит надається у вигляді кредиту у розмірі 15000 грн, процентна ставка 2,00 відсотка за кожний день.

15.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №15/12-2021-22, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за договором позики №2728121 від 26.08.2021, який було укладено між ТОВ «Мілоан» та відповідачем. В свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі й за договором позики, який було укладено ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Загальна сума заборгованості за кредитним договором №2728121 від 26.08.2021 становить 124300 грн, з яких: 15000 грн - заборгованість за кредитом, 53200 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, 53250 - нараховані проценти, 2850,00 грн - заборгованість з комісії.

Також, 26.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №102677268 шляхом підписання електронним підписом відповідача. Відповідно до умов Договору кредит надається у вигляді кредиту у розмірі 5000 грн, процентна ставка 0,01 відсотка за кожний день.

17.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №17/12-2021-62, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за договором позики №102677268 від 26.08.2021, який було укладено між ТОВ «Мілоан» та відповідачем. В свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі й за договором позики, який було укладено ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Загальна сума заборгованості за кредитним договором №102677268 від 26.08.2021 становить 37265 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість за кредитом, 15015 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, 17250 нараховані проценти.

Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що кредитні договори укладені у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Уклавши дані договори на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов`язання виконувати умови, які були в них закріплені.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За змістом ст.526, 615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно із ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як визначається ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Але ж що стосується вимоги про стягнення з відповідача процентів за період невиконання грошового зобов`язання після завершення періоду кредитування, то суд виходить з наступного.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновків про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Пунктом 2.3. Договорів №2728121 від 26.08.2021 та №102677268 від 26.08.2021 передбачені умови пролонгації договору на 3, 7, 15 днів за відповідною пропозицією позикодавця із обов`язковим вчиненням позичальником певних дій, у тому числі сплатою комісії за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Тобто, волевиявлення позичальника продовжити строк користування/повернення кредиту підтверджується здійсненням ним відповідного платежу.

Зазначені обставини свідчать про те, що умовами даних кредитних договорів сторони передбачили порядок продовження строку кредиту та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.

Як вбачаєтьсяз розрахунківзаборгованості та відомостей прощоденні нарахуваннята погашенняза кредитнимидоговорами №2728121від 26.08.2021 та №102677268 від 26.08.2021 проценти нараховувались по 23.02.2022 включно.

Оскільки матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про пролонгацію даних договорів після закінчення строку їх дії, тобто 25.09.2021, то суд дійшов висновку, що товариство не мало права нараховувати проценти за користування кредитом після закінчення зазначеної дати.

Таким чином, вимоги щодо стягнення процентів підлягають задоволенню частково.

За кредитним договором №2728121 від 26.08.2021 за період з 26.08.2021 по 25.09.2021 у розмірі 8200 ((15000 грн*2%*30 днів) 800) грн, з урахуванням сплачених процентів 02.09.2021 у розмірі 800 грн, в іншій частині вимог відмовити.

За кредитним договором №102677268 від 26.08.2021 за період з 26.08.2021 по 25.09.2021 у розмірі 15 (5000 грн*0,01%*30 днів) грн, в іншій частині вимог відмовити.

Щодо нарахування процентів за кредитним договором №75479888 від 02.06.2021 укладеним між ТОВ «1 Безпечно агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

Пунктом 3 Договору визначено, що Позикодавець надає Позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у Додатку №1, який є його невід`ємною частиною.

До Договору Позики позивач додав Додаток №1 Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, згідно якої дата видачі кредиту/дата платежу 02.06.2021; кількість днів у розрахунковому періоді 30; чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період 4012 грн; процентна ставка за користування кредитом 12 грн; реальна річна процентна ставка 3,71 %; загальна вартість кредиту 4012 грн.

Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики (п.4 Договору).

Відповідно до п.5.2 Договору Позичальник до моменту підписання договору позики вивчив договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/uа/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

У п.9 Договору позики сторони зокрема узгодили, що Позичальник зобов`язаний повернути Позикодавцю Позику, одержану згідно Договору, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення (включно) за ставкою, що встановлена у п.2 Договору.

Відповідно до п.6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) нараховуються проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

У розділі 7 Правил визначено порядок продовження строку користування позикою.

Так, згідно з п.7.1 Правил, позичальник має право продовжити строк користування позикою. За продовження строку користування позикою, позичальник сплачує товариству проценти на умовах, обраних позичальником для здійснення певного виду пролонгації.

Пунктом 7.2 встановлено, що умови пролонгації вказуються в особистому кабінеті позичальника на сайті. При цьому, розмір процентів, що сплачує позичальник для оформлення пролонгації визначається виходячи з процентної ставки, зазначеної у Договорі позики та кількості днів, на яку позичальник бажає оформити пролонгацію.

Пунктом 7.5 Правил передбачено, що позичальник має право продовжити строк користування позикою необмежену кількість разів.

Відповідно до п.7.6 Правил, при кожному подовженні строку користування позикою, змінюється кінцева дата строку позики та кінцева дата строку (терміну) дії Договору позики на відповідну кількість календарних днів. Після кожного оформлення пролонгації, на електронну адресу позичальника, яку позичальник зазначив як контактну при реєстрації на сайті, товариство відправляє повідомлення з інформацією про оформлену позичальником пролонгацію. Таке повідомлення містить інформацію, зокрема, щодо нового строку позики, кінцевої дати строку позики, розміру заборгованості до повернення позичальником.

Відповідно до п.7.8 Правил позичальник погоджується, що при обранні виду пролонгації в особистому кабінеті та виконанні умов, встановлених товариством для оформлення пролонгації та продовження строку (терміну) дії Договору позики, таке оформлення та продовження відбувається автоматично, а згода позичальника проявляється у здійсненні дій по внесенню грошових коштів на ім`я товариства та без будь-якого додаткового документального оформлення. У такому випадку вчинена позичальником сукупність дій, спрямованих на оформлення пролонгації, в тому числі внесення позичальником грошових коштів на ім`я товариства, є діями, які виражають намір позичальника здійснити подовження.

Відповідачем були сплачені проценти 02.07.2021, 31.07.2021, 30.08.2021, 06.09.2021, 16.09.2021, 20.09.2021, тобто, вона надала згоду та оформила пролонгацію даного договору.

Таким чином, вимоги про стягнення заборгованості за процентами є обґрунтованими.

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за комісією у розмірі 2850 грн за кредитним договором №2728121 від 26.08.2021.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Крім того, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами 1 та 2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування.

Окрім того, Верховний Суд в постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 виклав висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи, що в кредитному договорі №2728121 від 26.08.2021 не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія, також позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим суд вважає відсутніми підстави для стягнення нарахованих позивачем у заборгованість по комісії за користування даним кредитом у розмірі 2850,00 грн.

За частиною 1 статті 1077, частиною 3 статті 1079 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно зі статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).

Суд вважає доведеним позивачем перехід прав вимог до відповідача за договорами, що підтверджується, зокрема:

-за договоромпозики №75479888від 02.06.2021копіями договору факторингу№22/02/22від 22.02.2022укладеному міжТОВ «1Безпечне агентствонеобхідних кредитів»та ТОВ«Вердикт Капітал»,акту приймання-передаванняреєстру боржниківвід 22.02.2022,акт приймання-передаванняреєстру боржниківв електронномувигляді від22.02.2022,платіжного доручення№333740001від 23.02.2021,реєстру боржниківта витягуз реєструборжників щодокредитного договору№75479888від 02.06.2021,а такожкопіями договорупро відступлення(купівлю-продаж)прав вимоги№10-01/2023від 10.01.2023укладеному міжТОВ «ВердиктКапітал» таТОВ «КоллектЦентр», акту приймання-передач реєстру боржників від 10.01.2023, реєстрів боржників (Додатки №1, №3) та витягу з реєстру боржників (Додаток №3) щодо кредитного договору №75479888 від 02.06.2021, акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 лютого 2023 року та акту прийому-передачі реєстру боржників;

- за договором позики №2728121 від 26.08.2021 копіями договору факторингу №15/12-2021-22 від 15.12.2021 укладеному між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», акту приймання-передавання реєстру боржників від 15.12.2022, акту приймання-передавання реєстру боржників в електронному вигляді від 15.12.2022, платіжного доручення №313550011 від 20.12.2021, реєстру боржників та витягу з реєстру боржників щодо кредитного договору №2728121 від 26.08.2021, а також копіями договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 укладеному між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», акту приймання-передач реєстру боржників від 10.01.2023, реєстрів боржників (Додатки №1, №3) та витягу з реєстру боржників (Додаток №3) щодо кредитного договору №75479888 від 02.06.2021, акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 лютого 2023 року та акту прийому-передачі реєстру боржників;

- за договором позики №102677268 від 26.08.2021 копіями договору факторингу №17/12-2021-62 від 17.12.2021 укладеному між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», акту приймання-передавання реєстру боржників від 17.12.2021, акту приймання-передавання реєстру боржників в електронному вигляді від 17.12.2022, платіжного доручення №313550009 від 20.12.2021, реєстру боржників та витягу з реєстру боржників щодо кредитного договору №102677268 від 26.08.2021, а також копіями договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 укладеному між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», акту приймання-передач реєстру боржників від 10.01.2023, реєстрів боржників (Додатки №1, №3) та витягу з реєстру боржників (Додаток №3) щодо кредитного договору №75479888 від 02.06.2021, акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 лютого 2023 року та акту прийому-передачі реєстру боржників.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Суду не надано доказів на спростовування презумпції правомірності вищевказаних договорів факторингу, кінцевим кредитором за якими є ТОВ «Коллект Центр».

У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачем умов кредитного договору та існування заборгованості, зазначеної в позовній заяві, суд задовольняє заявлений позов частково.

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, витяг з Акту №4 про надання юридичної допомоги від 31.01.2025 та заявку на надання юридичної допомогти №878 від 01.01.2025, згідно яких витрати понесені позивачем на правничу допомогу складають 25000 грн, за надання усної консультації 2 години (ціна 4000 грн), за надання письмової консультації 1 година (ціна 3000 грн), складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 6 години (ціна 18000 грн).

Однак, з огляду на складність справи, виконані адвокатським об`єднанням роботи, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000 грн не відповідає переліку/вартості виконаних робіт і критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому з огляду на зазначене вище та встановлені судом обставини, дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 4500 грн, що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 грн.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст.141 ЦПК України, у відповідності до ч.1-2 даної статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач при подачі позову до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028 грн.

Виходячи з положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням принципу пропорційності при розподілі судових витрат між сторонами, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума у розмірі 699,72 (43231,23 х 3028 / 197081,23) грн.

Керуючись ст.3, 12, 81, 141, 265, 282-284 ЦПК України, ст.512, 514, 526, 611, 612, 625, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №75479888 від 02.06.2021 у розмірі 10516,23 грн, з яких: 3188 грн заборгованість за тілом кредиту, 7327,71 грн заборгованість за процентами, 0,52 грн нараховані 3% річних за користування коштами у відповідності до ст.625 ЦК України за період з 22.02.2022 по 23.02.2022.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №2728121 від 26.08.2021 у розмірі 23200 грн, з яких: 15000 грн заборгованість за тілом кредитом, 8200 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №102677268 від 26.08.2021 у розмірі 5015 грн, з яких: 5000 грн заборгованість за тілом кредитом, 15 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 699,72 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 4500 грн.

В іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ТОВ «Коллект Центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Південного міського суду

Одеської області З.І. Барановська