Рішення № 129096164, 24.07.2025, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1396/25

Номер провадження 2/585/650/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2025 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді В.О. Шульги, за участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовом Романенка Михайла Едуардовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Романенко М.Е., який діє в інтересах ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить: 1. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 10003569081 від 13.04.2021 року у розмірі 29795,23 грн. Стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн. В обґрунтуваннязаявлених вимог,в позовнійзаяві вказано,що 13.04.2021р. за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, з використанням сервісу online-кредитування https://cashberry.com.uaA/, ОСОБА_1 (далі-Відповідач) подано Заявку на отримання кредиту. Дана заява № 10003569081від 13.04.2021знаходитьсяу власномукабінеті Відповідачана офіційномувеб -сайті ТОВ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ІНВЕСТ ФІНАНС»(далі-Кредитодавець).Електронний підписнакладено ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором. Електронним підписомодноразовим ідентифікаторомєдані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних дани`к особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електроннийдокумент,в якомуза допомогоюінформаційної системивказується особа,яка створилазапит.Законодавством Українипередбачено оформленняКредиту ондайніз використаннямодноразового пароляприрівнюється допідписання договорув паперовійформі власноручнимпідписом чиелектронного договору-електронним підписом. Оскільки Відповідачем було обрано один із вищеперерахованих варіантів підписання Договору, тим самим підтверджені прийняття умов Договору про надання споживчого кредиту №10003569081 від 13.04.2021. Таким чином, ОСОБА_1 укладений Договір про надання споживчого кредиту № 10003569081 від 13.04.2021 (надалі - Кредитний договір) з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» (надалі - ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 40284315) та 13.04.2021 Відповідачу перераховані кредитні кошти на банківську картку в сумі 7300 грн. Кошти Кредиту надаються Кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Позичальником Кредитодавцю з метою отримання Кредиту. Сума Кредиту перераховується Кредитодавцем протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладення відповідних Спеціальних умов. Термін платежу зазначається у Спеціальних умовах, а також розміщується Кредитодавцем в Особистому кабінеті. Факт перерахунку кредитних коштів на картковий рахункок Позивачальника, підтверджується доданою до позовної заяви копією листа від Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі по тексту - АТ «ПУМБ») за № КНО-/55 від 02.08.2024 та витягом з додатку до нього. 05.09.2022 р. згідно умов Договору факторингу №556/ФК-22, ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 40284315) відступлено право вимоги за Кредитним Договором N° 10003569081 від 13.04.2021р. на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» або Позивач) (ЄДРПОУ: 42649746), а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуте права вимоги до Відповідача. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 40284315, змінено найменування та скорочене найменування на ТОВ «КОМПАН ІНВЕСТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 40284315), що підтверджується Наказом N° 15 04-2024-1 від 15.04.2024 року, який додано до позовної заяви. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖ1 ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 29795,21 грн., із яких: 7300 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 22495,23грн. заборгованість за відсотками, 0 грн. заборгованість за комісійними винагородами, 0 грн. заборгованість за пенею. Щодо орієнтовного розрахунку судових витрат, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» повідомляє Суду, що судові витрати Позивача складаються зі сплаченого ним судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 6 000,00 грн.

Ухвалою судді від 21.04.2025 року заяву ТОВ «Діджи Фінанс» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

23.04.2025 року на адресу суду засобом електронного зв`язку надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою судді від 24 квітня 2025 року провадження у справі відкрито і вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши обставини справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалівсправи вбачається,що 13.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК» Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №10003569081 про надання кредиту в сумі 7300,00 гривень строком на 30 днів. Орієнтован загальна вартість кредиту для позичальника складає 7300,00 грн. Відповідно до п.4.1. строк кредиту може бути продовжено. (а.с.22 - 27).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК» Інвест Фінанс» загальна вартість кредиту становить 29795,23 грн. з яких: борг по тілу - 7300,00 грн., борг по відсоткам - 22495,23 грн. (а.с.17-20).

Відповідно до інформаційної довідки від 14.12.2022 року ТОВ «Платежі Онлайн» проведена успішна транзакція в сумі 7300,00 грн. (а.с.41).

Відповідно до договору факторингу №556/ФК-22 від 05.09.2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК`Інвест Фінанс» відступив ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 (а.с.31-35). До договору факторингу від 05.09.2022 р. долучено додаткові угоди про зміну умов договору №10003569081 від 13.04.2021р. (а.с 36,37,38,39,40).

Згідно витягу з додатку до договору факторингу №556/ФК-22 від 05.09.2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК`Інвест Фінанс» відступив ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 10003569081 на загальну суму заборгованості 29795,23 грн. з яких 7300,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 22495,23 грн. сума заборгованості за відсотками (а.с.12).

Як вбачається з досудової вимоги від 30.10.2023р. ОСОБА_1 повідомлено, що їй необхідно сплатити борг за кредитним договором в сумі 29795,23 грн. (а.с.43).

Підписанням заяви (оферти) ОСОБА_1 підтвердила вчинення електронного правоничу у формі електронного документа (а.с.49,зв.50).

З договору про надання правової допомоги №42649746 від 01.01.2025 року вбачається, що між ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатом Білецьким Б.М. було укладено договір відповідно до якого адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу ТОВ «Діджи Фінанс» (а.с.28-30).

Згідно додаткової угоди №410003569081 до Договору №42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025 адвокат Білецький Б.В. діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльності, з однієї сторони, та клієнт: ТОВ «Діджи Фінанс» в особі директора Романенка М.Е., що діє на підставі статуту, з другої сторони (а.с. 40)

Вказане свідчить, що між сторонами склалися спірні правовідносини з приводу кредитного зобов`язання, які регулюються нормами Глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 3 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» від03вересня 2015року електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно ч. 12 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» від03вересня 2015року електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст.12Закону України«Про електроннукомерцію» від03вересня 2015року якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використанняелектронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст.611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 1054ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст.1049ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною 2 статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини 1 статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини 2 статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини 1 статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, провадження № 12-142гс19, від 03 листопада 2020 року у справі № 921/315/18.

Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши докази зібрані у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості за кредитним договором.

Судом встановлено, що 13.04.2021 року між ТОВ «ФК» Інфест Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 10003569081 на підставі якого відповідач отримала кредит у розмірі 7300,00 грн. Право вимоги за даним договором перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».

Відповідач ОСОБА_1 зобов`язалась повернути Кредит у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором, проте взяті на себе зобов`язання не виконала, у передбачений в Договорі строк, грошові кошти та нараховані проценти не повернула. З наданих позивачем розрахунків вбачається, що сума заборгованості ОСОБА_1 становить 29795,23 грн. з яких 7300,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 22495,23 грн. сума заборгованості за відсотками.

Відповідач користувався наданими кредитними коштами, заперечень щодо незгоди із наданим їй кредитом та розміром нарахованої заборгованості суду не надала, доказів про відсутність заборгованості у розмірі, вказаному в розрахунку, суду нею також не надано, позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 , а тому суд дійшов висновку про необхідність захисту прав ТОВ «Діджи Фінанс», шляхом стягнення заборгованості за укладеним договором.

При зверненні з позовом у позовній заяві позивачем було зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 грн.

Положеннями статті 59КонституціїУкраїни закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод 1950 року.

Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

У відповідності до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на вказане, вирішуючи вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд вважає, що витрати в розмірі 9000 грн. є значно завищеними, оскільки з приводу розгляду таких позовів в Україні вже склалася стала судова практика, а тому адвокат при складанні позову та зібранні доказів не міг витрати скільки часу, який міг би коштувати 9200 грн. За таких обставин розмір судових втрат, які суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача 4000 грн.

Відповідно до ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати: 2422,40 грн. судового збору та 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 207, 526, 530, 549, 610, 633, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Позов Романенка Михайла Едуардовича, який діє в інтересах Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990) заборгованість за Кредитним договором № 10003569081 від 13.04.2021р. у розмірі 29795,23 грн. (двадцять дев`ять тисяч сімсот дев`яносто п`ять гривень 23 коп.), судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 копійок).

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга