Ухвала суду № 129094557, 22.07.2025, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2025 Справа №607/9886/25 Провадження №1-кп/607/1499/2025

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі с./з. ОСОБА_2 ,

під час проведення відкритого підготовчого судового засідання, в приміщенні зали суду, в м.Тернополі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024000000000732 від 12.04.2024 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст.368 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді у Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024000000000732 від 12.04.2024 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст.368 КК України,

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 подав на адресу суду скаргу №1 в порядку ч.2 ст.303 КПК України, про визнання незаконними дій слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України, пов`язаних з внесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у результаті чого розпочато розслідування у кримінальних провадженнях №12024000000001815, №12024000000001816, №12024000000001898, №12024000000001899.

В обґрунтування вказаної скарги адвокат зазначив, що 12.04.2025 керівник органу досудового розслідування - перший заступник начальника Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 доручив здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000000732 слідчій групі.

До слідчої групи серед інших включений начальник відділу Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 .

02.09.2024 начальник відділу ОСОБА_9 , який у складі слідчої групи здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000000732 звернувся з рапортом до першого заступника начальника Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , який за посадою у кримінальному провадженні є керівником органу досудового розслідування.

Цим рапортом ОСОБА_9 доповідає, що у діях осіб він вбачає ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 369 КК України, а тому просить у керівника органу досудового розслідування ОСОБА_8 дозволу на внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення.

Після написання такого рапорту, на думку захисника, змінюється процесуальний статус особи, яка його подала, - фактично вона втрачає статус слідчого та стає заявником. Якби така особа діяла відповідно до свого процесуального статусу слідчого, то згідно з приписами частини першої статті 214 КПК України вона без будь-яких погоджень чи дозволів зобов`язана була внести до ЄРДР відомості про виявлене нею кримінальне правопорушення. Подавши рапорт своєму керівнику, вона замість виконання свого посадового (процесуального) обов`язку вчинила дії, які у юридичному сенсі є нічим іншим, як повідомленням (заявою) про кримінальне правопорушення. По суті подання такого рапорту є зверненням із заявою/повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування.

Це свідчення позапроцесуального погоджувально-дозвільного порядку внесення відомостей до ЄРДР, за якого визначальним стає не об`єктивний (наявність передбачених законом підстав), а суб`єктивний критерій - рішення керівника, яке виражалося у відповідній резолюції на поданому йому рапорті.

Тим самим слідчий втрачає свою процесуальну самостійність, яка серед іншого закріплена і у частині п`ятій статті 39 КПК України.

Цим самим слідчий створює передумови для втручання у його процесуальну діяльність та ставить виконання свого процесуального обов`язку у залежність від керівника, до якого звернувся з рапортом.

У свою чергу керівник органу досудового розслідування, до якого з рапортом звернувся слідчий, при вирішенні порушеного у рапорті питання виходить за межі своїх повноважень, оскільки кримінально процесуальне законодавство не наділяє його правом надання слідчому дозволу (згоди, вказівки тощо) на внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Тому вважає, що подання ОСОБА_9 згаданого рапорту керівнику органу досудового розслідування порушує цей порядок, оскільки закон: 1) не передбачає такого процесуального документа як рапорт слідчого своєму керівнику про виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) не передбачає звернення слідчого до свого керівника за погодженням (дозволом) щодо внесення виявлених ним самостійно відомостей до ЄРДР; 3) зобов`язує слідчого самостійно без будь-чиїх погоджень чи дозволів внести до ЄРДР відомості про виявлені ним самостійно обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) не наділяє начальника слідчого, навіть якщо він є керівником органу досудового розслідування (стаття 39 КПК України), правом погоджувати чи не погоджувати, дозволяти чи не дозволяти здійснення слідчим повноважень (точніше - виконання обов`язку), передбачених статтями 40 та 214 КПК України.

Також у судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 подав скаргу про визнання неправомірними дій слідчого ГСУ НП України ОСОБА_10 щодо внесення відомостей до ЄРДР 12.04.2024 про вчинення кримінального правопорушення №12024000000000732 за ч.4 ст. 191 КК України.

В обґрунтування вказаної скарги зазначив, що як видно з обвинувального акту, кримінальне провадження №12024000000000732 було зареєстроване в ЄРДР 12.04.24.

У відповідності до витягу з ЄРДР від 12.02.24 за вказаним вище номером було зареєстроване кримінальне провадження на підставі матеріалів правоохоронних, судових чи контролюючих органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, а попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення визначена за ч. 4 ст. 191 КК України.

При цьому, зазначено, що невстановленими особами, в порушення вимог постанови КМУ від 25.04.18 №410, з метою отримання від НСЗУ коштів, внесено недостовірні відомості до інформаційних баз МОЗ України, чим фактично завищено кількість та обсяги наданих послуг. Крім цього, службовими особами закладів охорони здоров`я внесено недостовірні відомості до актів приймання виконаних робіт форми КБ-2В шляхом завищення обсягів фактично виконаних робіт та завищено вартість закупленого медичного обладнання з метою отримання незаконного прибутку від підрядних організацій.

Проте, наведений короткий виклад обставин, на думку захисника, не дає правових підстав для попередньої кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 191 КК України.

Так, вказану інформацію до ЄРДР було внесено ОСОБА_10 , слідчим ГСУ НП України.

Як видно з відкритих стороні захисту матеріалів вказаного кримінального провадження, внесення відомостей до ЄРДР було здійснено на виконання письмового розпорядження без дати першого заступника голови НП України - начальника ГСУ ОСОБА_12 .

В свою чергу, обумовлене письмове розпорядження ОСОБА_12 надав на підставі рапорту начальника відділу ГСУ НП України ОСОБА_13 від 12.04.24, в якому він зазначив, що до ГСУ НП України надійшли матеріали УСР ДСР НП України в Тернопільській області про те, що на території Тернопільської області службові особи органів місцевого самоврядування та закладів охорони здоров`я заволоділи коштами державного бюджету у великих розмірах в умовах воєнного стану.

Cлідчий ГСУ НП України ОСОБА_10 зареєстрував вказане кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 191 КК України за відсутності будь-яких даних про заволодіння, розтрату чи привласнення майна службовими особами в умовах воєнного стану (що безпосередньо впливає на правову кваліфікацію), тобто як вчинення тяжкого злочину. Така дія слідчого безпідставно відкрила йому можливості для застосування негласних слідчих (розшукових дій).

Таким чином, слідчим ГСУ НП України ОСОБА_10 12.04.24 було безпідставно внесено відомості до ЄРДР про чинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 191 КК України №12024000000000732, оскільки ним не було самостійно виявлено обставин, що свідчили про вчинення відповідного кримінального правопорушення, а долучені до листа начальника УСР в Тернопільській області від 05.04.24 ОСОБА_14 матеріали не містити будь-яких обґрунтованих даних про розтрату, заволодіння чи привласнення майна службовими особами в умовах воєнного стану для попередньої правової кваліфікації в ЄРДР дій невстановлених осіб за ч. 4 ст. 191 КК України.

Також, захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 подав на адресу суду скаргу №2 в порядку ч.2 ст.303 КПК України, про визнання незаконними рішень першого заступника начальника Головного слідчого Управління Національної поліції України, прийнятих у формі: постанови про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024000000000732 групі слідчих та визначення місця здійснення досудового розслідування від 12.04.2024; постанови про внесення змін до слідчої групи у кримінальному провадженні №12024000000000732 та визначення місця здійснення досудового розслідування від 07.11.2024; постанови про внесення змін до слідчої групи у кримінальному провадженні №12024000000000732 та визначення місця здійснення досудового розслідування від 07.11.2024.

В обґрунтування вказаної скарги зазначив, що з відомостей, відображених у пункті 1 розділу II реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024000000000732 відомо, що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань вніс старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10

12.04.2025 керівник органу досудового розслідування - перший заступник начальника Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 доручив здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024000000000732 слідчій групі.

Згідно постанови до складу групи включенні начальник відділу, заступник начальника відділу, старші слідчі в особливо важливих справах повного слідчого управління Національної поліції України, а також: старший слідчий слідчого управління ГУ Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_15 ; старший слідчий слідчого відділу Надвірнянського районного відділу поліції ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_16 ; старший слідчий слідчого управління ГУ Національної поліції в Одеській області ОСОБА_17 .

Місцем здійснення досудового розслідування керівник органу досудового розслідування визначив Печерський район м. Києва.

Вважає, що начальник Головного слідчого управління та його заступники як керівники органу досудового розслідування у кримінальному провадженні мали процесуальні повноваження, передбаченні пунктом 1 частини другої статті 39 КПК України, виключно стосовно слідчих, які станом на 12.04.2024 перебували у трудових відносинах з Головним слідчим управлінням Національної поліції України як слідчі Головного слідчого управління.

У той же час начальник Головного слідчого управління та його заступники, у тому числі і перший заступник ОСОБА_18 , не були керівниками органу досудового розслідування для слідчих, які за посадою перебували у штаті слідчих управлінь ГУ Національної поліції в різних областях.

Тому, на думку захисника, рішення першого заступника ОСОБА_19 від 12.04.2024 про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024000000000732 групі слідчих та визначення місця здійснення досудового розслідування, яким до складу слідчої групи включенні непідпорядковані у кримінальних процесуальних правовідносинах слідчі слідчих управлінь ГУ Національної поліції в Полтавській, Івано-Франківській, Одеській областях, є незаконним.

За таких обставин жоден із слідчих не був уповноважений належним керівником органу досудового розслідування на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000000732.

З аналогічних, на думку захисника, підстав незаконними є два рішення першого заступника начальника Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , прийнятті у формі постанов в один день - 07.11.2024, відповідно до яких до слідчої групи у кримінальному провадженні №12024000000000732 включенні: слідча слідчого управління ГУ Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_20 ; старший слідчий слідчого управління ГУ Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_21 ; старший слідчий слідчого управління ГУ Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_22 ; слідчий слідчого управління ГУ Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_23 ; слідчий СВ Львівського РУП ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_24 .

Тому вважає, що при прийнятті цих рішень заступник начальника Головного слідчого правління Національної поліції України ОСОБА_8 як керівник органу судового розслідування вийшов за межі наданих кримінальним процесуальним законом повноважень та створив слідчу групу з слідчих інших органів досудового розслідування, які в процесуальному відношенні йому не впорядковані.

Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 подав на адресу суду скаргу №3 в порядку ч.2 ст.303 КПК України, про визнання:

- незаконними рішень старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 12024000000000732 про проведення обшуків без ухвал слідчих суддів: у приміщенням КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР за адресою: вул. Тролейбусна, 14, м. Тернопіль; за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 ; у приміщеннях, які орендує та користується ОСОБА_25 на території КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР за адресою: вул. Тролейбусна, буд. 14, м. Тернопіль; за місцем проживання ОСОБА_25 за адресою АДРЕСА_2 ; за місцем проживання ОСОБА_26 за адресою АДРЕСА_3 ; за місцем проживання ОСОБА_27 за адресою: АДРЕСА_4 ;

- незаконними дій старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , який 07.11.2024 без ухвали слідчого судді провів обшук у приміщенням КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР за адресою: вул. Тролейбусна, 14, м. Тернопіль; слідчого слідчої групи - старшого слідчого слідчого відділу Надвірнянського районного відділу поліції ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_16 , який 07.11.2024 без передбачених законом повноважень як слідчого у цьому кримінальному провадженні та ухвали слідчого судді провів обшук за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 ; слідчого слідчої групи - слідчого СВ Львівського РУП ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_24 , який 07.11.2024 без передбачених законом повноважень як слідчого у цьому кримінальному провадженні та ухвали слідчого судді провів обшук у приміщеннях, які орендує та користується ОСОБА_25 на території КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР за адресою: вул. Тролейбусна, буд. 14, м. Тернопіль; слідчого слідчої групи - старшого слідчого спеціальної поліції слідчого управління ГУ Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_22 , який 07.11.2024 без передбачених законом повноважень як слідчого у цьому кримінальному провадженні та ухвали слідчого судді провів обшук за місцем проживання ОСОБА_25 за адресою: АДРЕСА_2 ; слідчого слідчої групи - слідчого слідчого управління ГУ Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_23 , який 07.11.2024 без передбачених законом повноважень як слідчого у цьому кримінальному провадженні та ухвали слідчого судді провів обшук за місцем проживання ОСОБА_26 за адресою АДРЕСА_3 ; слідчого слідчої групи - старшого слідчого слідчого управління ГУ Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_21 , який 08.11.2024 без передбачених законом повноважень як слідчого у цьому кримінальному провадженні та ухвали слідчого судді провів обшук за місцем проживання ОСОБА_27 за адресою: АДРЕСА_4 .

В обґрунтування вказаної скарги адвокат зазначив, що з обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024000000000732 вбачається, що провадження розпочато що 12.04.2024, тобто за сім місяців до часу проведення обшуків.

Вважає, що у сторони обвинувачення було достатньо часу для отримання відповідного дозволу слідчого судді для проведення таких обшуків, а тому рішення та дії слідчих з цього приводу є незаконними.

08.11.2024 слідчими слідчої групи у цьому кримінальному провадженні складенні клопотання, адресовані слідчим суддям Печерського районного суду м. Києва, у яких вони просять надати дозвіл на проведення таких обшуків. Час надходження таких клопотань до суду стороні захисту на даний час невідомий.

У всіх шести клопотаннях зазначено, що 07.11.2024 старшим слідчим в ОВС ГСУНП України ОСОБА_10 винесені постанови про проведення обшуків у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК України. Однак у відкритих стороні захисту матеріалах досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні наявні лише три таких постанови, що відповідає даним, внесеним до Реєстру. Тобто у Реєстрі відображено, що слідчим ОСОБА_10 винесено лише три постанови про проведення обшуку у порядку частини третьої статті 233 КПК України.

Як самі постанови, так і клопотання не містять жодного обґрунтування невідкладності випадків проведення кожного з обшуків. Не зазначенні такі підстави і у протоколах обшуків. А тому відповідні рішення і подальші дії слідчих є, на думку захисника, очевидно протиправними.

Окрім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 підтримав подане заперечення, що подане у порядку ст. 309 КПК України про визнання незаконними ухвал слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_28 від 13.11.2024 про дозвіл на проведення обшуків:

* у приміщеннях за місцем знаходження КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР за адресою: вул. Тролейбусна, 14, м. Тернопіль (єдиний унікальний номер судової справи № 757/53220/24-к, провадження № 1-кс-45274/24);

* за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 (єдиний унікальний номер судової справи № 757/53182/24-к, провадження № 1-кс-45253/24);

* у приміщеннях за місцем знаходження КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР та приміщеннях, які використовуються ФОП ОСОБА_25 за адресою: вул. Тролейбусна, буд. 14, м. Тернопіль (єдиний унікальний номер судової справи № 757/53215/24-к, провадженням 1-кс-45272/24);

* за місцем проживання ОСОБА_25 за адресою: АДРЕСА_2 (єдиний унікальний номер судової справи № 757/53179/24-к, провадження № 1-кс-45251/24);

* за місцем проживання ОСОБА_26 за адресою: АДРЕСА_3 (єдиний унікальний номер судової справи № 757/53176/24-к, провадження № 1-кс-45249/24);

* за місцем проживання ОСОБА_27 за адресою: АДРЕСА_4 (єдиний унікальний номер судової справи № 757/53173/24-к, провадженням 1-кс-45247/24).

В обґрунтування вказаних заперечень вказав, що 08.11.2024 слідчими слідчої групи у цьому кримінальному провадженні складенні клопотання, адресовані слідчим суддям Печерського районного суду м. Києва, у яких вони просять надати дозвіл на проведення таких обшуків.

Час надходження таких клопотань до Печерського районного суду м. Києва на даний час стороні захисту невідомий, однак час винесення відповідних ухвал, які повинні постановлятись в день надходження клопотання, викликає сумніви у дотриманні стороною обвинувачення процесуального строку.

13.11.2024 слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва

ОСОБА_28 задовольнив такі клопотання та надав дозвіл на проведення

обшуків.

На думку захисника, слідчий суддя при постановленні цих ухвал не врахував, що обшуки проведенні слідчими, які включенні до слідчої групи з перевищенням повноважень керівником органу досудового розслідування, а також невмотивованість невідкладності випадків для їх проведення.

З огляду на вказане вважає, що легалізації слідчим суддею «ex post factum» вказаних обшуків була незаконною.

А також, захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 подав заперечення щодо законності та обґрунтованості ухвал слідчого судді Київського апеляційного суду ОСОБА_29 від 14.06.25, 12.08.25 та 02.10.25 у вказаному кримінальному провадженні, якими були надані дозволи слідчому на проведення НСРД відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_25 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_27 .

Вважає, що у відповідності до ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду ОСОБА_29 від 14.06.24 надано дозвіл на проведення НРСД відносно ОСОБА_3 , а саме: спостереження за особою для пошуку, фіксації і перевірки відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; аудіо-, відеоконтроль особи; зняття інформації з електронних комунікаційних мереж з абонентського номера НОМЕР_1 ; зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме з облікових засобів та програмних продуктів месенджерів Telegram Messenger, Signal, Viber, WhatsApp, Facebook Messenger, яка полягає у пошуку, виявленні та фіксації відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або їх частини, доступ до електронної інформаційної системи або її частини, а також отримання таких відомостей без відома власника, володільця або утримувача, з абонентського номеру абоненту НОМЕР_1 , яким він користується; установлення місцезнаходження радіообладнання (радіоелектронного засобу) з абонентським номером НОМЕР_1 , яким він користується; обстеження публічно недоступного місця шляхом таємного проникнення до нього з метою встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи - службового кабінету ОСОБА_3 на другому поверсі адміністративного корпусу літ. «В» за адресою - Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 14, транспортних засобів марка та мобедь Toyota Camry, днз НОМЕР_2 та Audi Q7, днз НОМЕР_3 , якими користується ОСОБА_3 . Зазначені заходи провести відносно ОСОБА_3 строком два місяця.

При цьому, вказана ухвала мотивована лише тим, що проведення вказаних НСРД строком 2 місяці надасть можливість отримати докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з`ясування обставин злочину.

Проте, у згаданій ухвалі не наведено жодних мотивів неможливості отримання відомостей про кримінальне правопорушення чи інформації про особу, що його вчинила, не інакше, як через проведення НСРД.

Разом з тим, в ухвалі не зазначено час надходження відповідного клопотання до слідчого судді, а також про участь у судовому засіданні особи, яка подала клопотання. Такі відомості також не були відкриті стороні захисту.

З огляду на відсутність відповідних даних в самій ухвалі та в матеріалах справи, які були відкриті стороні захисту, слід припустити, що особа, яка подала клопотання про проведення НСРД, участі у розгляді такого клопотання не брала, а саме клопотання було розглянуто слідчим суддею поза межами строків, визначених у ч. 1 ст. 248 КПК України.

З огляду на вказані обставини вважаю, що клопотання слідчого про проведення НСРД не відповідало вимогам ч. 2 ст. 248 КПК України.

Нажаль, клопотання слідчого та долучені до нього докази щодо надання нового дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_3 також не були відкриті стороні захисту. З огляду на неможливість дослідити та оцінити відповідне клопотання слідчого, а також відсутність відповідних даних в ухвалі слідчого судді від 12.08.24, слід дійти висновку, що таке клопотання також не відповідало вимогам ст. 248 КПКУкраїни.

Отже, ухвала слідчого судді від 12.08.24 про надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_3 була також постановлена з істотним порушенням норм процесуального права, що зумовило порушення прав ОСОБА_3 , гарантованих Конституцією України та ст. 8 Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод відносно недоторканості особистого життя, телефонних розмов, кореспонденції та спілкування.

02.10.2024 слідчим суддею Київського апеляційного суду ОСОБА_29 втретє прийнято ухвалу про надання дозволу на проведення аналогічних НСРД відносно ОСОБА_3 , при тому, що на цей час діяла ухвала вказаного слідчого судді від 12.08.24.

Вказана ухвала також не містить жодних мотивів щодо неможливості отримання в інший спосіб відомостей про кримінальне правопорушення чи особу, яка його вчинила, а також можливості отримати докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з`ясування обставин кримінального правопорушення або встановлення осіб, які вчинили кримінальне правопорушення.

Тому, на думку захисника, ухвали слідчих суддів Київського апеляційного суду були прийняті з істотним порушенням конституційних прав та свобод ОСОБА_3 та в силу вимог ст. 87 КПК України недопустимими є докази, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Захисники - адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 також зазначили, що не заперечують стосовно призначення вказаного обвинувального акту до розгляду та підтримують подані ними скарги та заперечення.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисників.

Прокурор ОСОБА_4 заперечив стосовно задоволення вказаних скарг, оскільки, вони на його думку, є необґрунтованими та вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ч.2 ст.291 КПК України, а тому слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з додатками та ознайомившись із скаргами захисників, поданими в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України та їх запереченнями, поданими в порядку ч.3 ст. 309 КПК України, приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим устатті 291 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч.2 ст. 291 КПК України встановлено вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором, зокрема: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.

Згідно ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Так, згідно ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст. ст. 314-316 цього Кодексу. Під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, передбачені п.п. 5 та 6 ч. 1 цієї статті.

У ч.1, ч. 2 ст. 309 КПК України наведено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

У ч. 3 ст. 309 КПК України вказано, що інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

У відповідності до ч. 2 ст.314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

Згідно ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

За ч.ч. 1, 2 ст. 315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

З метою підготовки до судового розгляду суд: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні. 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Згідно ч.1 ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Проаналізувавши вказані скарги та заперечення, суд встановив, що наведені в них доводи стосуються законності прийнятих процесуальних рішень органу досудового розслідування, вчинення дій в ході досудового розслідування та їх наслідків.

Разом з тим, як вже зазначалось, відповідно до ст. 291 КПК України разом із наданням суду обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування та інших, зазначених у вказаній статті процесуальних документів, надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Таким чином, оскільки суду у межах даного кримінального провадження було надано обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування та розписку про вручення обвинуваченому копій обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, то суд, відповідно, не вправі виходити за межі наданих йому нормами КПК України повноважень при проведенні підготовчого судового засідання та вдаватись фактично до оцінки доказів у кримінальному провадженні, їх легітимності та допустимості, які ще фактично суду не надані.

Скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_5 належить до скарг, передбачених ч. 2 ст. 303 КПК України, а заперечення, подані в порядку ч.3 ст. 309 КПК України, тобто є такими, що можуть бути розглянуті під час підготовчого судового засідання.

Однак ст.ст. 314-316 КПК України не містить серед переліку рішень, які може прийняти суд за результатами підготовчого судового провадження, рішення щодо вказаних вище скарг та заперечень.

Тому суд дотримується позиції про правильність подання стороною захисту саме під час підготовчого судового провадження скарг та заперечень, як повідомлення про наявність зі сторони органу досудового розслідування чи прокурора порушень вимог закону при здійсненні досудового розслідування, оскільки це передбачено ч. 2 ст. 303 КПК України та ч.3 ст. 309 КПК України.

Суд вважає, що питання, порушенні у скаргах та запереченнях захисників, лежать у площині оцінки доказів, в даному випадку їх допустимості.

Так, у відповідності до положень ст. 89 КПК України, суд вирішує питання щодо допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення або під час судового розгляду, а не у підготовчому судовому засіданні.

З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що у задоволенні скарг захисників обвинуваченого ОСОБА_3 адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , поданими в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України, та поданих заперечень, у порядку ч.3 ст. 309 КПК України слід відмовити.

Одночасно вказані скарги та заперечення слід долучити до матеріалів судового провадження для їх врахування в ході судового розгляду та під час оцінки доказів у нарадчій кімнаті при ухваленні остаточного рішення в даному кримінальному провадженні.

Разом з тим, суд вважає, що кримінальне провадження відповідно до ст.ст.32, 33 КПК України підсудне Тернопільському міськрайонному суду Тернопільської області.

Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстави для його повернення відсутні.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п.4-8 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України або зупинення провадження немає.

Наведене дає можливість призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду.

З врахуванням думки учасників судового провадження та вимог КПК України судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 314 - 316 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги №1 захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 про визнання незаконними дій слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України, пов`язаних з внесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у результаті чого розпочато розслідування у кримінальних провадженнях №12024000000001815, №12024000000001816, №12024000000001898, №12024000000001899, - відмовити.

В задоволенні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про визнання неправомірними дій слідчого ГСУ НП України ОСОБА_10 щодо внесення відомостей до ЄРДР 12.04.2024 про вчинення кримінального правопорушення №12024000000000732 за ч.4 ст.191 КК України, - відмовити.

В задоволенні скарги №2 захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 про визнання незаконними рішень першого заступника начальника Головного слідчого Управління Національної поліції України, прийнятих у формі: постанови про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024000000000732 групі слідчих та визначення місця здійснення досудового розслідування від 12.04.2024; постанови про внесення змін до слідчої групи у кримінальному провадженні №12024000000000732 та визначення місця здійснення досудового розслідування від 07.11.2024; постанови про внесення змін до слідчої групи у кримінальному провадженні №12024000000000732 та визначення місця здійснення досудового розслідування від 07.11.2024; - відмовити.

В задоволенні скарги №3 захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 про визнання:

- незаконними рішень старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 12024000000000732 про проведення обшуків без ухвал слідчих суддів: у приміщенням КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР за адресою: вул. Тролейбусна, 14, м. Тернопіль; за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 ; у приміщеннях, які орендує та користується ОСОБА_25 на території КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР за адресою: вул. Тролейбусна, буд. 14, м. Тернопіль; за місцем проживання ОСОБА_25 за адресою АДРЕСА_2 ; за місцем проживання ОСОБА_26 за адресою АДРЕСА_3 ; за місцем проживання ОСОБА_27 за адресою: АДРЕСА_4 ;

- незаконними дій старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , який 07.11.2024 без ухвали слідчого судді провів обшук у приміщенням КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР за адресою: вул. Тролейбусна, 14, м. Тернопіль; слідчого слідчої групи - старшого слідчого слідчого відділу Надвірнянського районного відділу поліції ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_16 , який 07.11.2024 без передбачених законом повноважень як слідчого у цьому кримінальному провадженні та ухвали слідчого судді провів обшук за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 ; слідчого слідчої групи - слідчого СВ Львівського РУП ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_24 , який 07.11.2024 без передбачених законом повноважень як слідчого у цьому кримінальному провадженні та ухвали слідчого судді провів обшук у приміщеннях, які орендує та користується ОСОБА_25 на території КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР за адресою: вул. Тролейбусна, буд. 14, м. Тернопіль; слідчого слідчої групи - старшого слідчого спеціальної поліції слідчого управління ГУ Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_22 , який 07.11.2024 без передбачених законом повноважень як слідчого у цьому кримінальному провадженні та ухвали слідчого судді провів обшук за місцем проживання ОСОБА_25 за адресою: АДРЕСА_2 ; слідчого слідчої групи - слідчого слідчого управління ГУ Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_23 , який 07.11.2024 без передбачених законом повноважень як слідчого у цьому кримінальному провадженні та ухвали слідчого судді провів обшук за місцем проживання ОСОБА_26 за адресою АДРЕСА_3 ; слідчого слідчої групи - старшого слідчого слідчого управління ГУ Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_21 , який 08.11.2024 без передбачених законом повноважень як слідчого у цьому кримінальному провадженні та ухвали слідчого судді провів обшук за місцем проживання ОСОБА_27 за адресою: АДРЕСА_4 - відмовити.

В задоволенні заперечення захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 про визнання незаконними ухвал слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_28 від 13.11.2024 про дозвіл на проведення обшуків:

*у приміщеннях за місцем знаходження КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР за адресою: вул. Тролейбусна, 14, м. Тернопіль (єдиний унікальний номер судової справи № 757/53220/24-к, провадження № 1-кс-45274/24);

*за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 (єдиний унікальний номер судової справи № 757/53182/24-к, провадження № 1-кс-45253/24);

*у приміщеннях за місцем знаходження КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР та приміщеннях, які використовуються ФОП ОСОБА_25 за адресою: вул. Тролейбусна, буд. 14, м. Тернопіль (єдиний унікальний номер судової справи № 757/53215/24-к, провадженням 1-кс-45272/24);

*за місцем проживання ОСОБА_25 за адресою: АДРЕСА_2 (єдиний унікальний номер судової справи № 757/53179/24-к, провадження № 1-кс-45251/24);

*за місцем проживання ОСОБА_26 за адресою: АДРЕСА_3 (єдиний унікальний номер судової справи № 757/53176/24-к, провадження № 1-кс-45249/24);

*за місцем проживання ОСОБА_27 за адресою: АДРЕСА_4 (єдиний унікальний номер судової справи № 757/53173/24-к, провадженням 1-кс-45247/24) - відмовити.

Заперечення захисника адвоката ОСОБА_5 на ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду ОСОБА_29 від 14.06.24, 12.08.2024 та 2.10.24 - долучити до матеріалів судової справи.

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024000000000732 від 12.04.2024 року стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст.368 КК України, у відкритому судовому засіданні на 12 год. 10 хв. 31.07.2025 в приміщенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за адресою: м. Тернопіль, вул. Котляревського, 34.

Про час судового розгляду повідомити прокурора, захисників та обвинуваченого.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1