Рішення № 129094426, 16.07.2025, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/428/25

Провадження №2/594/359/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2025 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Зушман Г.І.

з участю секретаря Шимків Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Борщеві, цивільну справу за позовом керівника Чортківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 про конфіскацію у власність держави земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ :

Керівник Чортківської окружної прокуратури М.Марцун у квітні 2025 року звернувся в суд з цим позовом в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 , в якому просить припинити право власності громадянина російської федерації ОСОБА_1 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,5408 га за кадастровим номером 6120882900:02:001:0089, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с.Більче-Золоте Чортківського району Тернопільської області, шляхом її конфіскації в користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області. В обґрунтування позову посилається на те, що громадянин російської федерації ОСОБА_1 є власником цієї земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ННЕ №516853 від 27.05.2019. Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №10-19-0.92-4474/2-23 від 04.12.2023 земельна ділянка площею 0,5408 га за кадастровим номером 6120880900:02:001:0089 віднесена до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, знаходиться на території с. Більче-Золотецьке Чортківського (колишнього Борщівського) району, відомості про яку внесено до Державного земельного кадастру 17.12.2008, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 058289, виданого 17.12.2008 на ім`я ОСОБА_2 . За відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 27.05.2019 на вказану земельну ділянку зареєстровано право власності за ОСОБА_1 . У свідоцтвах про право на спадщину за заповітом 27.05.2019 зазначено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний обліковий номер платника податків за ДРФО НОМЕР_1 . Всупереч вимог чинного законодавства України ОСОБА_1 упродовж року після набуття права власності на дану земельну ділянку не відчужив її. Наявність у ОСОБА_1 громадянства російської федерації підтверджується інформацією Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області №6101.11-716/6101.1.1-25 від 19.02.2025, Державної міграційної служби України № 8.1-410/7.1.1-25 від 10.03.2025. Враховуючи те, що отримана у власність відповідачем спірна земельна ділянка ним добровільно не відчужена упродовж встановленого законодавством України річного строку (кінцевий строк сплив 27.05.2020), право власності на таку земельну ділянку підлягає припиненню шляхом її конфіскації за рішенням суду.

Ухвалою судді Борщівського районного суду Тернопільської області від 30.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.04.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Прокурор у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Представник позивача - Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області в судове засідання не прибув. У клопотанні, поданому в системі «Електронний суд» позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить слухати справу за відсутності представника позивача.

Відповідач в судовезасідання нез`явився,будучи належноповідомленим черезоголошення наофіційному веб-сайтісудової владиУкраїни.Про причининеявки неповідомив,заяв провідкладення розглядусправи віднього ненадходило.Відзиву напозов не подавав.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача, проти чого позивач не заперечував.

Дослідивши та оцінивши докази суд встановив такі фактичні обставини справи.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.07.2025 за ОСОБА_1 , який є громадянином російської федерації, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав, 27.05.2019 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,5408 га за кадастровим номером 6120882900:02:001:0089, для ведення особистого селянського господарства.

Документами, поданими для державної реєстрації права власності, копії яких містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зазначено свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 479, видане 27.05.2019, видавник: Гаврищук О.З., приватний нотаріус Борщівського районного нотаріального округу Тернопільської області.

У свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 27.05.2019 зазначено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний обліковий номер платника податків за ДРФО НОМЕР_1 .

Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №10-19-0.92-4474/2-23 від 04.12.2023 земельна ділянка площею 0,5408 га за кадастровим номером 6120880900:02:001:0089 віднесена до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, знаходиться на території с. Більче-Золотецьке Чортківського (колишнього Борщівського) району, відомості про яку внесено до Державного земельного кадастру 17.12.2008, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 058289, виданого 17.12.2008 на ім`я ОСОБА_2 .

Наявність у ОСОБА_1 громадянства російської федерації підтверджується інформацією Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області №6101.11-716/6101.1.1-25 від 19.02.2025.

Статтею 14 Конституції Українивизначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Устатті 26 Конституції Українизазначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленимиКонституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Земельного кодексу України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

За змістом частин 2, 3 та 4 статті 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті уразі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Устатті 13 Конституції Українизакріплено, що власність зобов`язує. Аналогічні положення викладені устатті 319 Цивільного кодексу України.

Приписамистатті 14 Цивільного кодексу Українивстановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, підставою виникнення зобов`язання є, зокрема, закон, що встановлює обов`язкові дії для того чи іншого суб`єкта. Невиконання обов`язкових дій цим суб`єктом, забезпечується відповідальністю.

Статтею 354 Цивільного кодексу Українипередбачено, що до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом.

Пунктом «е» частини першоїстатті 140 Земельного кодексу Українивстановлено, що не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом, є однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку.

За змістом частин 1, 2 та 4статті 145 Земельного кодексу Україниякщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Такий позов подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах, а ціна проданої земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Враховуючи те, що отримана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6120880900:02:001:0089 ним добровільно не відчужена упродовж встановленого законодавством України впродовж річного строку (кінцевий строк сплив 27.05.2020), то право власності на зазначену земельну ділянку необхідно примусово припинити шляхом конфіскації.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі - Конвенція) закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий і навпаки встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Слід зазначити, що право держави примусово припиняти право власності земельної ділянки, яка мала бути відчужена її власником, передбачене у чинному законодавстві України. Відповідні приписи, які регламентують цю процедуру, наведені у судовому рішенні.

З огляду на характер спірних правовідносин, встановлені судом обставини та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності заходу втручання держави у право відповідача на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

В даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника спірної земельної ділянки, оскільки він мав достатньо часу та засобів для реалізації свого права та виконання свого обов`язку, однак у встановлений законом строк земельну ділянку не відчужив, що порушує вимоги земельного законодавства та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу.

Зазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №513/444/15-ц від 23 січня 2018 року.

Крім того, частиною 4 статті 145 ЗК України передбачено, що конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

За таких обставин, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, підлягають до задоволення.

Згідно ч.1ст.141ЦПК Українизвідповідача в користь позивача підлягає до стягнення сплачений при поданні позову судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,5,12,13,19,76,77,81,258,263-265,268,280, 352,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Припинити право власності громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,5408 га за кадастровим номером 6120880900:02:001:0089 для ведення особистого селянського господарства, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Стягнути із ОСОБА_1 накористь Головногоуправління Держгеокадаструу Тернопільськійобласті судовівитрати,понесені насплату судовогозбору всумі 2422,40 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідачем може бути подано заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Керівник Чортківської окружної прокуратури (м.Чортків, вул.Горбачевського,4 Тернопільської області, кож ЄДРПОУ 0291009826) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, місцезнаходження: вул.Лисенка, 20а, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ: 39766192.

Відповідач: ОСОБА_1 , громадянин російської федерації, житель АДРЕСА_1 , московська область, російська федерація, РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне рішення складено 25 липня 2025 року.

Головуючий: Г.Зушман