Рішення № 129093286, 24.07.2025, Оболонський районний суд міста Києва

24.07.2025 Справа № 756/4437/25

Унікальний номер 756/4437/25

Провадження номер 2/756/3459/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2025 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Лисенко Д. О.,

за участі:представника відповідача - Абакумова В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ПОСТАНОВИВ:

У березні 2025 року позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (надалі - КП ВО «Київтеплоенерго») звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість, що виникла за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , у загальному розмірі 109391,57 грн., з яких заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з центрального опалення у розмірі 1651,41 грн., інфляційну складову у розмірі 196,52 грн. та три відсотки річних - 45,74 грн.; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 50625,58 грн., інфляційна складова боргу - 5467,56 грн., три відсотки річних - 1402,26 грн., заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року по 28 лютого 2025 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 42190,43 грн., інфляційна складова боргу - 4227,48 грн., три відсотки річних - 977,23 грн., пеня - 664,07 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1277,79 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 665,50 грн. та просить стягнути судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог вказує, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами послуг за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначає позивач, відповідачу надавалися послуги з централізованого опалення, теплової енергії, та постачання гарячої води, проте відповідач своєчасно не сплачував за спожиті послуги, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 31 січня 2025 року становить 109391,57 грн.

Надання послуг здійснювалося на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами, який був опублікований 31 липня 2014 року на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06 серпня 2014 року № 111 (4511).

Відповідач від послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у встановленому законодавством порядку не відмовлялася (не відключалася).

З цих підстав позивач просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги та вирішити питання судових витрат.

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 01 квітня 2025 року справу передано для розгляду головуючому судді Шролик І. С.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 02 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження на 20 травня 2025 року.

24 квітня 2025 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, у якій просив розглянути справу в порядку загального позовного провадження з метою всебічного врахування обставин врегулювання спору.

24 липня 2025 року до суду надійшов уточнений відзив на позовну заяву.

В судове засідання, призначене на 24 липня 2025 року представник позивача КП ВО «Київтеплоенерго» не з`явився, про розгляд справи повідомлені судом належним чином. 24 липня 2025 року представник позивача надав до суду заяву, в якій зазначає, що заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити та проводити розгляд справи без присутності представника позивача.

Відповідачі в судове засідання, призначені на 29 травня 2025 року не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином.

Представник відповідачів Абакумов В.М. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позоних вимог з підстав та мотивів викладених у відзиві. Зауважив суду, що вважає нарахування заборгованості з оплати за центральне опалення проведені не вірно, так як не відповідає технічній документації та будинок в частині розміру опалювальної площі будинку, площі МЗК та технічних приміщень, що впливає на розрахунок заборгованості. Через оснащення деяких квартир індивідуальними засобами обліку, вважає розмір заборгованості завищеною.

Заслухавши позицію представника відповідачів, дослідивши повно та всебічно обставини справи, письмові докази по справі в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладеного Договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам. У зв`язку з чим КП «Київтеплоенерго» здійснює з 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Мешканцям будинку, в якому розташована квартира відповідача, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води надаються Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго».

Надання послуг здійснювалося на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами, який опублікований у газеті «Хрещатик» від 06 серпня 2014 року № 111 (4511).

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 по теперішній час, а тому є споживачами послуг, які надає позивач.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Частиною1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Водночас такому праву прямо відповідає визначений в п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Отже, згідно з наведеними законодавчими нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем.

Відповідачі від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством не відмовлявся, не відключався.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач своєчасно не сплачував за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, теплової енергії, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 31 січня 2025 року становить 109391,57 грн. Станом на день звернення позивача до суду відповідачі не сплатили зазначену заборгованість.

Відповідно до п. п. 1, 5, 8 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII виконавець зобов`язаний: забезпечувати своєчасність, безперервність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; вести облік вимог (претензій) споживачів у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт.

Водночас факт ненадання послуги або зниження якості наданої послуги (що є порушенням умов договору у розумінні ст. ст. 526, 530 ЦК України) повинен бути зафіксований належним чином.

Враховуючи те, що Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» надавались послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води споживачам, які отримували вказані послуги і користувалася ними за адресою: АДРЕСА_1 у відповідачів, як споживачів, виник обов`язок щодо оплатити цих послуги.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачів 3% річних, інфляційні втрати та пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Суд зазначає, що за змістом ч.2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підтвердження своїх доводів щодо заборгованості відповідачів, позивач надав суду розрахунок заборгованості за надані послуги, з якого вбачається, що станом на 31 січня 2025 року наявна заборгованість яка становить 109391,57 грн., яка складається з заборгованості за спожиті послуги, інфляційних збитків та 3% річних за порушення грошового зобов`язання.

Запречення представника відповідача, про те, що обсяг заборгованості за оплення (теплову енергію) проведений без урахування опалювальної площі будинку, розмір якої не відповідає технічній документації на будинок не знайшли свого докуметального підтвердження. Навпаки, судом досліджена відповідь на запит ОСОБА_3 надану директором КП ВО "Київтеплоенерго" про надання інформації, в якій наведений порядок нарахування оплати за ЦО в різні періоди із застосуванням, діючих на час проведення розрахунку нормативних актів. Зокрема зазначено, що з листопада 2018 по квітень 2020 року нарахування за користування ЦО проводилось на підставі показів засобу обліку загальнобудинкового лічильника. Зазначено, що кількість квартир в даний період була обладнана засобами обліку теплової енергії, тому розрахунок плати за опалення МЗК здійснювався відповідно до методики №359 від 31 жовтня 2006 року. З жовтня 2019 року в будинках, які мають комбіновану систему опадення , індивідуальні вузли обліку теплової енергії знято з обліку, як такі, що не відповдають вимогам діючого законодавства. З листопада 2020 року змінено порядок нарахування та розподілу обсягу послуг центрального опалення через улаштування окремих вузлів комерційного обліку теплової енергії в окремих під`їздах. листопада 2021 року нарахування за послугу постачання теплової енергії проводиться за Методикою №315 від 22 листопада 2018 року. Згідно умов якої, споживачі мають сплачувати за обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби на опалення місць загального користування , допоміжних приміщень, внутрішньобудинкових систем. В опалювальни періоди 2021/2022 року цей показиник визначався окремо. З початку опалювального періоду 2022/2023 року окреме поняття опалення МЗК відсутне, тобто окремо не визначається, входить до загальнобудинкових витрат. До відповіді долучені таблиці нарахування , що були виставленні до розрахунку за опалення з листопада 2018 по березень 2025 роки.

Дослідивши наявні у справі докази, суд не встановив, а представник відповідача не довів в чому невідповідність нарахування, який розмір нарахування та не відповідає яким показникам, доказів в підтвердження належного виконання умови договору, та оплати за отримані послуги не надано. Позивачем доведено належними та достатніми доказами обґрунтованість заявленої до стягнення солідарно з відповідачів суми боргу у розмірі за надані житлово - комунальні послуги, з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних в загальному розмірі 109391,57 грн, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з положень п. 3 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції № 32083 від 19 березня 2025 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд дійшов висновку про стягнення з кожного з відповідачів на користь позивача судових витрат в рівних частках з кожного по 1514,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 263-265, 279, 280, 354 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 109391,57 грн. (сто дев`ять тисяч триста дев`яності одну гривню п`ятдесят сім копійок).

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» витрати по сплаті судового збору з кожного по 1514,00 грн. (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень нуль копійок).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторони:

Позивач - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (місцезнаходження: м. Київ, площа Івана Франка, 5, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 40538421);

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 )

Відповідач 2 - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 )

Повний текст рішення складений 24 липня 2025 року.

Суддя І. С. Шролик