Рішення № 129083529, 24.07.2025, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13880/25

Провадження № 2-а/161/188/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2025 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого - судді ГриняО.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про скасування постанови від 05 липня 2025 року серії MVA №2517040,

В С Т А Н О В И В:

11 липня 2025 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на те, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, оскільки її автомобіль був припаркований з дотриманням приписів п.15.10 «в» ПДР.

Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 05 липня 2025 року серії MVA №2517040.

Відповідач у письмовому відзиві позов заперечив. Узагальнена позиція відповідача зводиться до того, що паркування на тротуарі забороняється, якщо не встановлені дорожні знаки 5.42.1 «Місце для стоянки», 5.43 «Зона стоянки».

Частиною першою та другою статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Суд зауважує, що вказаний перелік порядків, за якими здійснюється судочинство в адміністративних справах, є вичерпним.

Оскільки вказана справа є незначної складності і для неї пріоритетним є швидке вирішення, суд розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, які визначені у ст.ст. 268, 269, 271, 286 КАС України. В свою чергу вищенаведені положення КАС України не містять у собі заборони або обмежень на застосування правил, передбачених для спрощеного позовного провадження у ч.5 ст.262 КАС України, а саме щодо можливості розгляду справи без повідомлення сторін за наявними матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 липня 2025 року інспектором з паркування Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Марачем Анатолієм Олександровичем винесена постанова серії MVA №2517040, у якій вказано, що особа, яка керувала транспортним засобом Renault Megane, НОМЕР_1 , 04 липня 2025 року о 13 год. 45 хв. за адресою м. Луцьк, пр. Волі, буд.19, порушила правила стоянки, а саме здійснила стоянку транспортного засобу на тротуарі у місці, яке не позначено відповідними дорожніми знаками з табличками, чим порушила п.15.10 «б» ПДР. У зв`язку з вищенаведеним, ОСОБА_1 , як власника транспортного засобу, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірній постанові по суті, суд зазначає наступне.

Як зазначено у п.15.10 ПДР, стоянка забороняється:

а) у місцях, де заборонена зупинка;

б) на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками);

в) на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м;

З наведеного слідує, що чинні ПДР, а саме п.15.10 «в» передбачають можливість стоянки легкового автомобіля на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м. Вказане є винятком із заборони, встановленої п.15.10 «б» ПДР.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року №749/447/17, в якій зроблений висновок стосовно правильного застосування п.15.10 «б» та «в».

В даному випадку, як видно з наданої фотофіксації, автомобіль позивача був припаркований з дотриманням п.15.10 «в» ПДР, а саме на краю тротуару. Автомобіль є легковим. Вимірювання відстані для руху пішоходів працівником відповідача не здійснювалася і будь-яких причин чому відповідач не здійснював таких дій, останнім суду не повідомлено.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що стоянка на тротуарі можлива лише у разі наявності дорожніх знаків 5.42.1 «Місце для стоянки», 5.43 «Зона стоянки», оскільки п.15.10 «в» ПДР, яким і керувався позивач здійснюючи паркування свого автомобіля, вимог стосовно обов`язкової наявності будь-яких інформаційно-вказівних дорожніх знаків не встановлює.

Посилання відповідача на судову практику Восьмого апеляційного адміністративного суду у справах №№161/7070/23, 161/18791/23, 161/7184/23, 161/5875/23 суд відхиляє, оскільки для суду є обов`язковими для врахування лише правові висновки Верховного Суду (частина шоста статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

До тогож,у справах№№ 161/9103/25, 161/15716/24, 161/16888/24, 161/5591/24 відомості про які наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень та участь в яких приймав Департамент муніципальної варти Луцької міської ради, Восьмий апеляційний адміністративний суд дотримується позиції про незаконність дій відповідача про притягнення власників транспортних засобів до адміністративної відповідальності в аналогічних ситуаціях, а саме у зв`язку з паркуванням на тротуарі з дотриманням приписів п.15.10 «в».

Отже, оскільки автомобіль позивача був припаркований на краю тротуару, який прилягає до проїзної частини, що дозволено п.15.10 «в» ПДР, а відповідачем не вимірювалася відстань для руху пішоходів, в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

З наведених вище підстав, оскільки судом встановлений факт відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, суд дійшов висновку, що слід скасувати рішення суб`єкта владних повноважень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

У зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн. який був сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст.139, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про скасування постанови задовольнити повністю.

Скасувати постанову Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради від 05 липня 2025 року серії MVA №2517040, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, а саме у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачем у справі є Департамент муніципальної варти Луцької міської ради, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 17, код ЄДРПОУ 39985748.

Повне судове рішення складено та підписано 24 липня 2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Олександр ГРИНЬ