Постанова № 129082461, 15.07.2025, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/3980/25

провадження № 3/405/1221/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2025 м. Кропивницький

Суддя Подільського районного суду міста Кропивницького Юр`єва К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №575479 від 18.06.2025, 18.06.2025, о 12 год. 00 хв., в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив стосовно своєї тещі ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: умисні дії психологічного характеру, ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, У наслідок чого завдана шкода психічного здоров`ю ОСОБА_2 .

Правопорушення вчинене повторно протягом року.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судові засідання призначені на 03.07.2025, 15.07.2025 не з`явився, про дату та час судових засідань повідомлений належним чином, про що свідчать довідки про доставку SMS, згідно яких повідомлення про виклик на 03.07.2025 ним отримано 30.06.2025, на 15.07.2025 ним отримано 03.07.2025, причини неявки до суду не повідомив, із заявою про відкладення розгляду справи не звертався.

При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає що, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суду необхідно виходити з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.

Враховуючи положення зазначених вище норм та беручи до уваги, що КУпАП не містить вимоги щодо обов`язкової участі в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за ч.3 ст. 173-2 КУпАП, на підставі чого, суд прийшов до висновку про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 за наявними у справі матеріалами.

За змістом ст. 9 КУпАП, єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо, так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, яка підтверджується:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №575479 від 18.06.2025, яким підтверджується, що саме 18.06.2025, о 12 год. 00 хв., в м. Кропивницький по вул. С. Котового, 16, відбулось адміністративне правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 ;

-терміновим заборонним приписом стосовно кривдника від 18.06.2025 серії АА №313385 від 18.06.2025, який виданий ОСОБА_1 про заборону контактування та перебування разом з постраждалою особою, тобто ОСОБА_2 ;

-письмовою заявою та поясненнями ОСОБА_2 від 18.06.2025, у яких вона вказала, що виражався в її бік нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою;

-формою оцінки ризиків від 18.06.2025 щодо постраждалої ОСОБА_2 , яка вказала, що ОСОБА_1 , зокрема: погрожував вбити постраждалу особу, або дітей, раніше кривдник застосовував фізичне насильство, яке спричинило ушкодження середнього або тяжкого ступеня; поведінка кривдника вплинула на безпеку постраждалої особи або дітей; кривдник має алкогольну залежність або зловживає алкогольними напоями; кривдник порушував заходи тимчасового обмеження своїх прав або вимоги, передбачені обмежувальний приписом у разі його отримання; кривдник виганяв постраждалу особу або дітей з місця проживання, погрожував такими діями;

-довідкою про наявність повторності, згідно якої ОСОБА_1 , постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.04.2025 визнано винним за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що: домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до ч. 2, 3 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Таким чином, по справі зібрано достатньо доказів, які у сукупності не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

При визначенні міри відповідальності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, береться до уваги, що основна мета адміністративного стягнення - виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ст. 9 КУпАП, єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладанні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує його особу, що він не працює, раніше притягувався до адміністративної відповідальності, адміністративні правопорушення до яких притягувався ОСОБА_1 за ст. 173, ч. 1, 2 ст. 187, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП є не знятими та не погашеними. Крім цього, в ході розгляду справи встановлено, що вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 відносно постраждалої особи, тобто ОСОБА_2 має систематичний характер, раніше накладені адміністративні стягнення у вигляді штрафу, за вчинення дій, які визначені диспозицією не принесли бажаного характеру щодо його виховання в дусі додержання законів України, що судом визнається як обтяжуючою обставиною.

За вказаних обставин, суд вважає, що адміністративне стягнення у виді штрафу не сприятиме вихованню ОСОБА_1 та запобіганню вчинення повторних правопорушень, тому суд переконаний про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді громадських робіт, строком на 40 годин.

Відповідно до п. 1 розділу І Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, виконання постанови суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації.

Крім цього, відповідно до ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".

Пунктом 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі по тексту - Закон) визначено, що до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством (ч. 6 ст. 28 Закон).

Враховуючи, що вчинення адміністративного правопорушення, який охоплюється дизпозицією ст. 173-2 КУпАП, ОСОБА_1 , як і порушення ним вимог обмежувального припису, має систематичний характер, з метою виховання ОСОБА_1 , спрямовану на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до власних вчинків та їхніх наслідків, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, суд вбачає наявність підстав для направлення кривдника ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.

Керуючись ст.33, 40-1, 124, 283-291 КпАП України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді громадських робіт строком на 40 годин.

Копію постанови направити до Подільський районний відділ з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Гоголя 86-а) - для виконання застосованого адміністративного стягнення.

Направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку, визначеному ст. 39-1 КУпАП, на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" строком на 3 (три) місяці.

Копію постанови направити до Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради (м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 41/26) - для виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.

Суддя Катерина Сергіївна Юр`єва