Рішення № 12908240, 09.12.2010, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 2-5106 / 10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2010 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі: Осінцевій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпрорудненський водоканал» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області про стягнення заборгованості по заробітній платі, середньомісячного заробітку за час затримки та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Василівського районного суду Запорізької області з позовом до КП «Дніпрорудненський водоканал» про заборгованості по заробітній платі, середньомісячного заробітку за час затримки та моральної шкоди. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що з 01.08.2009 року вона працювала на підприємстві відповідача головним бухгалтером. Відповідно до наказу КП «Дніпрорудненський водоканал» № 07-К від 28.07.2010 року вона була звільнена у звязку з банкрутством (ліквідацією) підприємства, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. В день звільнення їй не було виплачено всіх належних сум, заборгованість по заробітній платі склала 11598,41 грн., в тому числі вихідна допомога 3939,46 грн. В серпні 2010 року взаємозаліком їй частково погашена заборгованість по заробітній платі на суму 7584,64 грн. та у вересні 2010 року на суму 2022,42 грн. Залишок непогашеної суми належної до виплати заборгованості по заробітній платі складає 1991,35 грн. У добровільному порядку відповідачем заборгованість по заробітній платі не погашена, тому вона вимушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з комунального підприємства «Дніпрорудненський водоканал» на свою користь залишок непогашеної заборгованості по заробітній платі в сумі 1991,35 грн. та середньомісячний заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку, що станом на 22.10.2010 року складає 12202,04 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнила заявлені позовні вимоги та просить стягнути з КП «Дніпрорудненський водоканал» на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 1991,35 грн., середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день розгляду справи в суді станом на 09.12.2010 року в сумі 19489,96 грн., а також стягнути з відповідача заподіяну моральну шкоду в розмірі 2000 грн., яка виразилася в порушенні нормальних життєвих звязків, відсутність розрахунку та невиплата належних грошових коштів на час звільнення привело її та її родину до тяжких душевних страждань, вона була змушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя, проходила стаціонарне лікування, була не в змозі купити необхідні речі та медикаменти та непогашення заборгованості по заробітній платі та всіх належних нарахувань пригнічувало її, вона втратила віру в справедливість, змушена була звертатися до різних установ за консультаціями, що посилило її душевні страждання, а також просить стягнути з відповідача судові витрати у вигляді витрат, повязаних з явкою до суду в сумі 55,43 грн, витрати по відправці телеграми в сумі 29,25 грн. та допустити негайне виконання судового рішення у справі. Наполягає на задоволенні уточнених позовних вимог за підставами, викладеними у позовній заяві.

Представник відповідача - ліквідатор Дмитренко Н.І. в судове засідання не з»явилася, про день та час розгляду справи сповіщена своєчасно та належним чином, надала суду заперечення проти позову, в яких просить провадження у справі закрити, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, проти позовних вимог в частині моральної шкоди заперечує, оскільки позовні вимоги в цій частині позивачем не доведені, суму моральної шкоди не обґрунтована та позивачем не доведено причинно-наслідкового звязку.

Вислухавши пояснення позивача, всебічно та повно зясувавши обставини справи, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно вимог ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.58 ч.1 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст.59 ч.2 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працювала на комунальному підприємстві «Дніпрорудненський водоканал» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області. Наказом підприємства №151 від 31.07.2009 року призначена на посаду головного бухгалтера (а.с.5). Згідно наказу КП «Дніпрорудненський водоканал» № 07-К від 28.07.2010 року ОСОБА_1 звільнена 28.07.2010 року у звязку з ліквідацією підприємства, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.6).

Станом на 16.11.2010 року позивач ОСОБА_1 має заборгованість по заробітній платі в сумі 1991,35 грн .,що підтверджується довідкою, виданою комунального підприємства “Дніпрорудненський водоканал” Дніпрорудненської міської ради за № 793 від 16.11.2010 року (а.с.65).

Згідно довідки, виданої КП “Дніпрорудненський водоканал” Дніпрорудненської міської ради довідка № 794 від 16.11.2010 року середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 становить 3918,36 грн ., середньоденна заробітна плата складає 207,34 грн . (а.с.64)

Постановою господарського суду Запорізької області від 12.05.2010 р. комунальне підприємство «Дніпрорудненський водоканал» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області визнане банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Дмитренко Н.І., зобовязано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру у строк до 12.05.2011 року (а.с.16,17).

Відповідно до положень ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинне виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст.233 КЗпП Українипрацівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Згідно п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року зі змінами та доповненнями, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у звязку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після предявлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь час затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року зі змінами та доповненнями, при визначені середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100. Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров»я та призначення пенсії.

Відповідно до абз. 3,4 п.2, ч.1 п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року за № 100 з наступними змінами середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Згідно даного «Порядку обчислення середньої заробітної плати», якщо працівник не мав заробітку не з вини працівника, розрахунки проводять, виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового /місячного/ окладу. А нарахування виплат проводиться, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати, яка визначається діленням посадового окладу на середньомісячну кількість календарних днів /30.44/ і множиться на число робочих днів в даному розрахунковому періоді /постанова КМ України від 26.09.2001 року №1266 «Про обчислення середньої заробітної плати /доходу, грошового забезпечення/ для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням».

Отже, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 становить 3918,36 грн . (4136,60 грн. + 3700,13 грн.) : 2 міс. = 3918 грн. 36 коп.

Середньоденна заробітна плата становить 207,34 грн . (4136,60 грн. + 1669,01 грн) : (17 дн. + 11 дн.) = 7836,73 грн : 28 днів = 207,34 грн.

Враховуючи те, що по даний час позивачу не виплачена заборгованість по заробітній платі, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки по день винесення рішення (з 29.07.2010 року по 09.12.2010 року = 4 місяці 8 робочих днів), що становить 17332 грн. 16 коп. (3918,36 грн. х 4 місяці) + (207,34 грн. х 8 днів) = 17332,16 грн.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі та середньомісячного заробітку за затримку розрахунку при звільненні є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, на підставі вищевикладеного розрахунку та вважає необхідним стягнути з комунального підприємства «Дніпрорудненський водоканал» на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої заробітної плати в розмірі 1991,35 грн., середній заробіток за весь час затримки по день постановлення судового рішення (з 29.07.2010 року по 09.12.2010 року) в розмірі 17332,16 грн. , сума яких відповідачем не оспорюється та підтверджується відповідними довідками, виданими КП „Дніпрорудненський водоканал” (а.с.64,65).

Згідно до п.п.8.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обовязків, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення тощо), обовязок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв*язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику, а порядок відшкодування моральної шкоди передбачений ст. 23 ЦК України, згідно ч.3 якої розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Позивач не надав правового обґрунтування як підстав, так і розміру оціненої моральної шкоди, тому в цій частині його позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, згідно положень ст.ст.79,85 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати у вигляді витрат, повязаних з явкою до суду в розмірі 55,43 грн., а також витрати, повязані з повідомленням відповідача та відправленням телеграми про виклик до суду в сумі 29,25 грн.

Крім того, згідно п.2 ч.3 ст.81 ЦПК України, ст.4 Декрету КМУ „Про державне мито” позивач звільнений від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 193,24 гривні, що становить 1% від розміру задоволених позовних вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Керуючись ст. ст. 21, 22, 35, 43, 56, 62 Конституції України, ст. ст. 116,117, 237-1 КЗпП України, ст.2 Закону України «Про оплату праці», Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, ст.ст.7, 10, 11, 60, 88, 89, ст.ст. 209, 212-215, 218 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Дніпрорудненський водоканал» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області (ліквідатор Дмитренко Наталія Іванівна, 69035 АДРЕСА_1, розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 АКБ Індустріалбанк м.Дніпрорудного МФО-313849, ОКПО 32597938) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітної платі в розмірі 1991 грн. 35 коп., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 17332 грн. 16 коп., судові витрати у вигляді витрат, повязаних з явкою до суду в розмірі 55 грн. 43 коп., витрати, повязані з повідомленням відповідача в сумі 29 грн.25 коп., а всього 19408 (девятнадцять тисяч чотириста вісім) гривень 19 копійок.

Стягнути з Комунального підприємства «Дніпрорудненський водоканал» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області (ліквідатор Дмитренко Наталія Іванівна, інд.69035 АДРЕСА_1, розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 АКБ Індустріалбанк м.Дніпрорудного МФО-313849, ОКПО 32597938) в дохід держави судовий збір в розмірі - 193 (сто девяносто три) гривні 24 копійки.

Стягнути з Комунального підприємства «Дніпрорудненський водоканал» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі - 120,00 (сто двадцять) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дати проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО