Ухвала суду № 129082298, 24.07.2025, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1405/25

Провадження № 2/353/403/25

У Х В А Л А

24 липня 2025 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Лущак Н.І.,

з участю секретаря судового засідання Гаврилів Х.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Тлумачів порядкуспрощеного позовногопровадженнязаяву відповідача ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося в Тисменицький районний суд Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №108377585 від 17.08.2013 року, укладений між ПАТ «Банк Русский Стандарт» (правонаступником якого є АТ «БАНК ФОРВАРД») та ОСОБА_1 у розмірі 52042,54 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач взятіна себезобов`язанняза кредитнимдоговором невиконувала,у зв`язкуз чимдопустила виникненнязаборгованості покредитному договорув сумі52042,54 грн., що складається з 20403,99 грн. заборгованості за тілом кредиту; 16084,44 грн. заборгованості за відсотками; 15554,11 грн. заборгованості за комісією, яку просило стягнути на користь позивача. Також просило стягнути з відповідача понесені судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Також просило справу розглянутив в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 20.06.2025 року визначено підсудність даної цивільної справи Тлумацькому районному суду Івано-Франківської області, так як ОСОБА_1 є присяжною Тисменицького районного суду Івано-Франківської області.

24.06.2025 року на адресу Тлумацького районного суду Івано-Франківської області надійшла вищевказана цивільна справа та на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу передано для розгляду головуючій судді Лущак Н.І.

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 27.06.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження о 09 год. 00 хв. 24.07.2025 року без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено: відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання нею відзиву на позовну заяву, а позивачу - п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; відповідачу - п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Роз`яснено відповідачу,що відповіднодо ч.1ст.193ЦПК Україниу строкдля поданнявідзиву вонамає правопред`явити зустрічнийпозов.

23.07.2025 року відповідач ОСОБА_1 на електрону адресу суду надіслала заяву про відкладення розгляду справи (а.с. 107) та заяву про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву (а.с. 108), в якій вказала, що ухвалу суду від 27.06.2025 року вона отримала через виїздне відділення Укрпошти 08.07.2025 року. Відповідно остання дата надання відзиву на позовну заяву припадає на 23.07.2025 року. Вона зібрала частину доказів про оплату. Але через погіршення стану здоров`я з 16.07.2025 року по 23.07.2025 року перебуває на стаціонарному лікуванні, що унеможливлює вчасну підготовку та подачу відзиву на позовну заяву. Просила поновити пропущений процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву та врахувати даний відзив при прийнятті рішення по справі.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши заяву відповідча ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, суд приходить до висновку, що в її задоволенні слід відмовити, з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2ст. 191 ЦПК України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: (1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; (2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Нормами ч. 7 ст. 178 ЦПК України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Стаття 120ЦПК України визначає, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно дост.127ЦПК Українисуд зазаявою учасникасправи поновлюєпропущений процесуальнийстрок,встановлений законом,якщо визнаєпричини йогопропуску поважними,крім випадків,коли цимКодексом встановленонеможливість такогопоновлення.Встановлений судомпроцесуальний строкможе бутипродовжений судомза заявоюучасника справи,поданою дозакінчення цьогостроку,чи зініціативи суду.Якщо іншене встановленозаконом,заява пропоновлення процесуальногостроку,встановленого законом,розглядається судом,у якомуналежить вчинитипроцесуальну дію,стосовно якоїпропущено строк,а заявапро продовженняпроцесуального строку,встановленого судом,-судом,який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява,скарга,документи тощо),щодо якоїпропущено строк.Пропуск строку,встановленого закономабо судомучаснику справидля поданнядоказів,інших матеріалівчи вчиненняпевних дій,не звільняєтакого учасникавід обов`язкувчинити відповіднупроцесуальну дію.Про поновленняабо продовженняпроцесуального строкусуд постановляєухвалу.Про відмовуу поновленніабо продовженніпроцесуального строкусуд постановляєухвалу,яка непізніше наступногодня здня їїпостановлення надсилаєтьсяособі,яка звернуласяіз відповідноюзаявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

05 червня 2024 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 914/2848/22 досліджувала питання щодо продовження та поновлення пропущеного учасником процесуального строку для вчинення відповідної процесуальної дії та виснувала, що суд може поновити лише пропущений процесуальний строк, що встановлений законом, натомість поновлення строку, що встановлений судом, є неможливим.

Отже, так як строк на подання відзиву на позовну заяву встановлюється судом, з урахуванням приписів ст. 127 ЦПК України, такий строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи чи з ініціативи суду, і якщо він не сплив на час звернення учасника справи із заявою.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням ст. 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодосправедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов`язок застосувати передбаченіЦПК Українинаслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу.

За загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб`єктами правовідносин своїх прав та обов`язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов`язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.

Строк як відрізок часу обмежує дію суб`єктивних прав та обов`язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов`язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.

Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Загалом згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).

В судовому засіданні судом не встановлено жодних обставин, які б стали підставою для поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву по даній справі.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення змагальності сторін та рівних прав учасників справи щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, що встановлено статтею 12 ЦПК України, суд вважає, що у задоволенні заяви відповідача про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву необхідно відмовити.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 127, 247, 260-261 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Судове засідання по справі відкласти до 13 год. 00 хв. 16 вересня 2025 року та викликати сторін та їх представників в судове засідання, з метою заслухання їх усних пояснень в приміщення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, що є датою її ухвалення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

ГоловуючийН. І. ЛУЩАК