Ухвала суду № 129081834, 25.07.2025, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/4270/25

Провадження 1-кс/185/618/25

У Х В А Л А

25 липня 2025 року м. Павлоград

Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Павлоград клопотання старшого слідчого слідчого відділу Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження № 12024040000001483, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 грудня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307, ч. 1, 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 310 КК України,

В С Т А Н О В И В:

23 липня 2025 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження № 12024040000001483, внесеного до ЄРДР 05 грудня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307, ч. 1, 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 310 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області за процесуального керівництва Павлоградської окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024040000001483. Досудове розслідування встановило, що мешканці м. Павлограда та Павлоградського району, діючи за попередньою змовою групою осіб, систематично займаються незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин.

У рамках цього кримінального провадження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень. 23 липня 2025 року в період з 12:23 до 13:15 за адресою: АДРЕСА_1 , проведено санкціонований обшук транспортного засобу марки Kia Optima, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_5 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ). Даний транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Слідчий просить накласти арешт на транспортний засіб марки Kia Optima, державний номерний знак НОМЕР_1 , шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування, з метою забезпечення збереження речових доказів та можливої конфіскації майна як виду покарання.

В судовому засідання слідчий ОСОБА_6 клопотання підтримав. Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглянуто без участі власника майна підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки у разі його виклику він може здійснити подальше відчуження цього майна, що унеможливить його збереження та накладення арешту у випадку задоволення клопотання. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Слідчим відділом Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області за процесуального керівництва Павлоградської окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024040000001483, відомості про яке внесено до ЄРДР 05 грудня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307, ч. 1, 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 310 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що на території Дніпропетровської області діє організована група осіб, які у період з грудня 2024 року до 04 червня 2025 року здійснювали збут психотропної речовини, обіг якої обмежено (метамфетаміну) та наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено (канабісу). До даної діяльності злочинної групи причетний ОСОБА_5 , який є власником транспортного засобу марки Kia Optima чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 . Відповідно до повідомлення про зміну повідомлення про підозру, ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч.2 ст.307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.06.2025 у справі № 185/4270/25(провадження№ 1-кс/185/521/25) було надано дозвіл слідчим слідчого відділу Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області на проведення обшуку транспортного засобу марки Kia Optima чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 , з метою відшукання та вилучення: речей, предметів, обіг яких обмежено та/або заборонено, у т.ч. наркотичні засоби, особливо небезпечні наркотичні засоби, психотропні речовини, особливо небезпечні психотропні речовини, їх аналоги та/або прекурсори; нарковмісні рослини; отруйні, сильнодіючі речовини; інгредієнти, знаряддя та пристосування для їх виготовлення, зберігання та фасування; отруйні, сильнодіючі лікарські засоби: фальсифіковані лікарські засоби; вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові пристрої, вибухові речовини; комп`ютерну техніку (системні блоки, ноутбуки, жорсткі диски, тощо), пристрої та системи пристроїв, що є компонентами комп`ютера, будь-яке обладнання, яке працює спільно з комп`ютерами (периферійні пристрої) та забезпечує його додаткову функціональність (веб-камери, роутери, тощо); оптичні та електронні носії інформації (диски, флеш-накопичувачі, карти пам`яті, накопичувачі на магнітних дисках/стаціонарних, переносних, тощо); відеореєстратори; мобільні телефони, сім-картки та сім-холдери операторів мобільного зв`язку; грошові кошти, здобуті злочинним шляхом; банківські картки будь-яких фізичних та юридичних осіб; документи (у т.ч. чорнові записи), що містять відомості про протиправну діяльність учасників організованої групи, які причетні до скоєння кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Згідно п.1 та п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно з п.1 ч.2 ст.167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

У випадку, передбаченомупунктом 1частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Заст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як випливає із змісту протоколу обшуку від 23.07.2025 р., у ході обшуку транспортного засобу марки Kia Optima, номерний знак НОМЕР_1 , за адресою м. Павлоград, вул. Полтавська, 123, жодних предметів, зазначених вище, у ході проведення обшуку не було виявлено та вилучено. Натомість, у протоколі зазначено про виявлення та вилучення самого транспортного засобу марки Kia Optima чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 .

Постановою старшого слідчого слідчого відділу Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про визнання речовим доказом від 23.07.2025 транспортний засіб марки Kia Optima чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 визнано речовим доказом.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які можуть бути використані для встановлення обставин кримінального правопорушення. В постановою про визнання речовим доказом від 23.07.2025 відсутня будь-яка змістовна інформація, щодо того, яким саме чином транспортний засіб марки Kia Optima чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 , може бути використані для встановлення обставин кримінального правопорушення, та не конкретизовано такі обставини.

Тож слідчийсуддя вважаєнеобґрунтованим тане доведеним клопотанняслідчого участині того,що транспортнийзасіб марки KiaOptimaчорного кольору,номерний знак НОМЕР_1 може бути використаний як доказ у вчиненні злочину, та його у разі його повернення власнику може бути створена перешкода у встановленні об`єктивної істини у кримінальному провадженні, та спричинити пошкодження та знищення суттєвих доказів. Речення клопотання «з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні виникає необхідність у накладанні арешту на зазначене майно» слідчий суддя вважає таким, що позбавлене фактичного змісту.

Одночасно, згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається як з метою забезпечення збереження речових доказів, так і для забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).

Санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, відтак вбачаються підстави підстави для накладення арешту на зазначений транспортний засіб з метою забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів такого забезпечення є арешт майна.

Частинами 1, 3 ст. 132 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді, а їх застосування допускається лише за умови, якщо слідчий доведе: 1) існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення; 2) потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права і свободи особи; 3) можливість виконання завдання, для якого подано клопотання.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт майна є тимчасовим позбавленням за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав вважати, що воно підлягає конфіскації. Завданням арешту майна є запобігання його приховуванню, пошкодженню, псуванню, знищенню чи відчуженню. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Враховуючи положення кримінального процесуального законодавства та те, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, доходжу висновку про необхідність накладення арешту на належне йому майно з метою забезпечення конфіскації як додаткового виду покарання.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. В той же час обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (наприклад, рішення ЄСПЛ у справі «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000, заява № 33202/96), та будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, заява № 8793/79).

В даному випадку належить обмежити право власності ОСОБА_5 в частині користування, розпорядження майном та його відчуження з метою запобігання його зміні чи знищенню, оскільки право користування визначає можливість добування корисних властивостей речей для задоволення потреб власника чи інших осіб, розпорядження майном це можливість його власника визначати долю такого майна, що зокрема полягає в можливості зміни фізичної сутності майна аж до його повного знищення або шляхом відмови від права на майно, а право відчуження полягає у можливості переходу прав власності від однієї особи до іншої.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 131132, 170, 172173, 369372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на транспортний засіб марки Kia Optima, державний номерний знак НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ), заборонивши відчуження, розпорядження та користування цим майном.

Вилучене майно зберігати відповідно до Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1