Рішення № 129081530, 28.04.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/17327/23

Провадження № 2/202/142/2025

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2025року місто Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Шульги А.О., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства«ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» звернулося до суду з позовом, в якому зазначає, що 10 вересня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 5505619489.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`зується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно з п. 1.3. Кредитного договору позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах, передбачених в паспорті кредиту № 5619489, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.2. Кредитного договору цей Договір, паспорт кредиту № 5619489 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» складають єдиний кредитний договір.

Згідно умов кредитного договору позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах:

- сума кредиту 83036,19 грн.;

- строк користування 36 місяців;

- річні проценти 0,01 % від суми боргу за договором;

- щомісячні проценти 2,49 % від суми кредиту.

Кредит надається безготівковим шляхом, протягом 3 (трьох) банківських днів від дня укладення договору (п. 4 Паспорта кредиту).

Позичальник підтвердив ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Відповідно до п. 5.1. Умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» позичальник зобов`язується щомісячно, у граничний термін, повертати чергову частину кредиту та сплачувати щомісячні і річні проценти.

Кредит відповідачем було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений в кредитному договорі (п.4).

Отже кредитодавець свої обов`язки за кредитним договором виконав в повному обсязі.

Відповідно до Договору факторингу № 171221 від 17.12.2021 позивач є новим кредитором відповідача за кредитним договором № 5505619489 від 10 вересня 2021 року.

Умови кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (графіком погашення кредиту) строки не повернуті.

Станом на 11.06.2023 року заборгованість позичальника за кредитним договором № 5505619489 від 10 вересня 2021 року становить 112169,65 грн, з яких:

- заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) 77043,17 грн;

- заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) 10,29 грн;

- заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) 35116,19 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості по кредитному договору та виписками.

Враховуючи, що заборгованість не погашена, відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання за укладеним договором, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 5505619489 від 10 вересня 2021 року у розмірі 112169,65 грн. та понесені судові витрати.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2023 року у справі було відкрите спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивача у своєму позові просив проводити розгляд справи без участі його представника.

Відповідач та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнали частково, заперечували проти задоволення позовних вимог у частині стягнення процентів за користування кредитом, посилаючись на те, що після початку воєнних дій його матеріальний стан значно погіршився.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов АТ «ТАСКОМБАНК» підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Судом установлено, що 10.09.2021 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 5505619489, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 83 036,19 грн. на строк 36 місяців зі сплатою щомісячних процентів за користування кредитом у розмірі 2,49 % та річних процентів за користування кредитом 0,01%.

Власноручним підписом відповідач підтвердив, що на момент підписання ознайомлений з паспортом кредиту та іншими умовами кредитування ТОВ «ФК «ЦФР».

Укладаючи кредитний договір, сторони погодили графік повернення кредиту та суму щомісячних платежів.

Також судом установлено, що 17 грудня 2021 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «ТАСКОМБАНК» був укладений договір факторингу № 171221, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЦФР» відступило право вимоги за кредитним договором, укладеним із відповідачем, АТ «ТАСКОМБАНК».

Отже, АТ «ТАСКОМБАНК» є новим кредитором за кредитним договором № 5505619489 від 17 грудня 2021 року.

На підтвердження отримання кредиту та користування відповідачем кредитними коштами банк надав виписку по рахунку.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 11.06.2023 заборгованість відповідача складає 112169 грн. 65 коп., з яких: 77043,17 грн. основна сума боргу, 10,29 грн. заборгованість за річними відсотками, 35116,19 заборгованість за щомісячними відсотками.

12.05.2023 року банк направив відповідачу письмове повідомлення-вимогу за вих. № 11323/70.2.1 від 12.05.2023 року про погашення заборгованості за кредитним договором № 5505619489 від 10.09.2021.

В своєму позові банк наполягає на тому, що вказана вимога не була задоволена відповідачем і сума боргу не погашена.

При вирішенні спору між сторонами суд виходить із того, що відповідно достатті 627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1ст. 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

За змістом частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтями 526, 530 ЦК України визначено, що зобов`язання повинно виконуватися належним чином і у встановлений строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом (частина 2 статті 512 ЦК України).

Статтею 514 ЦК України визначено, щодо до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Суд вважає доведеним, що відповідач, уклавши кредитний договір на погоджених умовах, свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, належним чином не виконав, що підтверджується наявною заборгованістю.

Доказів на спростування заборгованості або її конкретного розміру відповідач суду не надав.

Суд звертає увагу, що всі суми, сплачені відповідачем у рахунок погашення кредиту і процентів, були враховані позивачем при розрахунку заборгованості.

Доводи відповідача про неможливість виконання ним своїх зобов`язань через воєнні дії в Україні та необхідність звільнення його від виконання зобов`язань, зокрема в частині сплати процентів за користування кредитом, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили; не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

При цьомувипадком визнаєтьсяобставина,яку неможна булопередбачити тапопередити;непереборна сила - надзвичаи?на і невідворотна за даних умов подія (ст. 263 ЦК України).

Для визначення обставин форс-мажорними необхідно обов`язкова наявність ряду чинників: непереборність сили, що викликала ці обставини, неможливість контролювати ситуацію, впливати на неї; виникнення перешкоди не могло бути передбачено під час укладення зобов`язання.

Загальновідомою та такою, що не потребує доказуванню відповідно достатті 82 ЦПК України, є та обставина, що 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала бойові дії проти України. Того ж дняУказом Президента України № 64/2022на всій території України був введений воєнний стан.

Водночас відповідачем не надано доказів, що вказана обставина вплинула на можливість виконання ним своїх зобов`язань перед позивачем.

Крім того, суд наголошує, що відповідно до закону особа звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, яке сталося внаслідок випадку або непереборної сили (штрафу, пені тощо), а не від самого зобов`язання. Сама по собі відсутність у боржника коштів не звільняє від виконання зобов`язання.

Отже, суд приймає до уваги, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за укладеним кредитним договором і згідно з матеріалами справи має заборгованість перед АТ«ТАСКОМБАНК», яке є правонаступником кредитора, в розмірі 112 169,65 грн., з яких: заборгованість за кредитом 77043,17 грн., заборгованість за річними процентами 10,29 грн., заборгованість за щомісячними процентами 35116,19 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов необхідно задовольнити, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 5505619489 від 10 вересня 2021 року в розмірі 112 169 грн. 65 коп., з яких: заборгованість за кредитом 77043,17 грн., заборгованість за річними процентами 10,29 грн., заборгованість за щомісячними процентами 35116,19 грн.

Крім того, при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн.

Згідно з частиною 1 статтею 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.258-259,263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства«ТАСКОМБАНК» (м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства«ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором № 5505619489 від 10 вересня 2021 року станом на 11.06.2023 в розмірі 112169 (сто дванадцять тисяч сто шістдесят дев`ять) грн. 65 коп., з яких: заборгованість за кредитом 77043 грн. 17 коп., заборгованість за річними процентами 10 грн. 29 коп., заборгованість за щомісячними процентами 35116 грн. 19 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Наталія Марченко