Рішення № 129079945, 21.07.2025, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/959/25

Провадження № 2-а/595/86/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2025

м. Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області

В складі

головуючого суддіСодомори Р.О.,

при секретарі Боднар М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бучач справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4994641 від 16 червня 2025 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП.

Свої позовнівимоги мотивуєтим,що 16 червня 2025 року поліцейським 1 взводу 3 роти 1 батальйону полку №1 Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції капралом поліції Юрченко О.Д. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4994641 від 16 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Згідно вищевказаної постанови, 16.06.2025 о 19:39 год. в м. Києві по вулиці Князів Острозьких водій, керуючи транспортним засобом, перетнув суцільну лінію 1.1, чим порушив п. 8.5 Правил дорожнього руху порушив правила горизонтальної розмітки. З даною постановою позивач категорично не погоджується, оскільки не порушував правил дорожнього руху. Позивач не заперечує, що 16.06.2025 здійснював рух по вулиці Князів Острозьких в місті Києві, яка є дорогою з одностороннім рухом, та здійснив поворот ліворуч для здійснення зупинки. Разом з тим, зазначає, що в місці, в якому він здійснював поворот ліворуч лінія розмітки не була суцільною, а була переривчастою, на підтвердження цього надає фотографії з місця події, з яких вбачається, що лінія розмітки в місці здійснення мною повороту є переривчастою. Позивач посилається на недоліки нанесення такої розмітки, оскільки, в даному місці дорожніми службами спочатку була нанесена переривчаста розмітка (з вигляду є старою та стертою), після цього, переривчаста розмітка була нанесена повторно (з вигляду є значно новішою). Разом з тим, при повторному нанесенні переривчастої розмітки, вона зазначала зміщення та частково накладається на попередню. Зазначає, що під час розгляду справи він намагався пояснити вищевказане інспектору патрульної поліції, однак, він, в порушення вимог статті 280 КУпАП, відмовився дослідити на місці дорожню розмітку, а просто упереджено стверджував, що позивач перетнув суцільну лінію. Крім того, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення він неодноразово клопотав про ознайомлення з доказами вчинення правопорушення, однак інспектор патрульної поліції у задоволенні клопотання відмовив, зазначив, що зі всіма доказами водій зможе ознайомитися в суді. Вважає, що вищевказаними діями поліцейський 1 взводу 3 роти 1 батальйону полку №1 Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції капрал поліції Юрченко О.Д. грубо порушив права, закріпленні статтею 268 КУпАП. Позивач посилається на відсутність будь-яких доказів порушення правил дорожнього руху. На підставі наведеного просить постанову серії ЕНА №4994641 від 16 червня 2025 року скасувати та провадження у справі закрити. Крім того, просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

21.07.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого Департамент патрульної поліції вважає твердження позивача хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідно до винесеної інспектором постанови 16.06.2025 о 19 год. 39 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «VOLKSWAGEN PASSAT», номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, порушив вимоги дорожньої розмітки 1.1, вузька суцільна лінія, перетнувши її під час перестроювання та здійснивши рух через напрямний острівець, в`їзд на який заборонено, чим порушив вимоги розділу 34 ПДР. Зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів які б свідчили про протиправність оскаржуваного рішення. Крім того, заперечує щодо стягнення витрат на правову допомогу, мотивуючи тим, що сума 5000 грн є не співмірною. На підставі наведеного просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з`явився, згідно поданої заяви просить суд розглядати справу у його відсутності та у відсутності його представника.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про дату та час судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, прийшов до переконання, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до постанови серії ЕНА № 4994641 від 16.06.2025 о 19:39:22 в м. Київ, вул. Князів Острозьких, водій керуючи транспортним засобом перетнув суцільну лінію 1.1., чим порушив п.8.5.1. ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, за що його притягнуто до відповідальності у виді штрафу в дохід держави у розмірі 340 грн.

Частиною другою статті 19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч.1 ст.122КУпАП України передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Пунктом 11 частини першої статті 23Закону Українивід 02липня 2015року №580-VIII«Про Національнуполіцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України від 30 червня 1993 року № 3353 «Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відтак, з матеріалів справи не встановлено, що позивачем порушено ч.1 ст.122 КУпАП, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Позивач зазначає, що він не здійснював перетин суцільної лінії дорожньої розмітки передбаченоїп. 1.1. ПДРУкраїни, звертав увагу на те, що розмітка була переривчаста, від початку розгляду справи він заперечував вчинення ним адміністративного правопорушення, на вимогу ознайомитися із доказами вчинення адміністративного правопорушення працівник поліції відмовив йому.

Так з наявної в матеріалах справи копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у пункті 7, не зазначено будь-яких відомостей.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилися, надіслав відзив на адміністративний позов до якого долучено диск, який містить два відеозаписи на нагрудну камеру поліцейського на яких зафіксовано події, які відбувалися після зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 . Однак на вказаних відеозаписах не зафіксовано факт здійснення позивачем даного адміністративного правопорушення, а саме перетину суцільної лінії 1.1.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, на жодні інші докази на підтвердження вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення відповідач не посилається.

Суд звертає увагу на те, що працівниками поліції не було зібрано та представлено суду належних та допустимих доказів, які б могли підтвердити факт і встановити вину позивача у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 122 КУпАП, а тому суд приходить до висновку, що позивач в даному випадку не порушував вимогправил дорожнього руху.

Відповідно до частин 1-3 статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

При цьому, суд наголошує, що постанова у справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватись виключно на висновках працівників поліції, за відсутності доказів винуватості особи, отриманих не інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Останній у справі, що розглядається, не довів правомірності свого рішення, яке оскаржує позивач.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що постанова ЕНА №4994641 від 16.06.2025 про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача сплаченого судового збору в сумі 484,48 грн та 5000 грн витрат на правову допомогу, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 п.1 ч.3ст.132КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 2 7 ст.134КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 7ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року по справі № 61-3416св18.

З наданих позивачем доказів вбачається, що витрати, понесені ним на правову допомогу складають 5000 гривень, що підтверджується Договором про надання правової допомоги (юридичних послуг) №25/06-2025 від 25 червня 2025 року, укладеним між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «ЛОУКЕЙС», в особі Старшого партнера Мідянки А.А.; актом прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги №25/06-2025 від 25 червня 2025 року, відповідно до якого вартість наданих правничих послуг в становить 5000 грн, зазначено, що адвокат виконав наступні послуги: ознайомлення з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4994641 від 16.06.2025; аналіз судової практики щодо спірних правовідносин; надання правової консультації; підготовка та подання позовної заяви про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4994641 від 16.06.2025.

Враховуючи наведене, дослідивши зазначені документи в контексті норм ч.ч.4,5ст. 134 КАС України, з урахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, суд дійшов висновку, що клопотання слід задовольнити, і з відповідача Департаменту патрульної поліції стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 484,48 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.8,9,10,20,47,77,90,132,134,139,210-211,241-246 КАС України, ст.ст. 251,252,245,256,258,268,276,277,280,283,288,289 КУпАП, ст.19 Конституції України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постановусерії ЕНА № 4994641 від 16 червня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн, і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути вкористь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп та 5000 (п`ять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у десяти денний строк з дня проголошення рішення суду.

Суддя: Р. О. Содомора