Вирок № 129079834, 21.07.2025, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/732/24 Провадження № 1-кп/450/213/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_5 , законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Пустомити врежимі відеоконференціїобвинувальний акту кримінальномупровадженні за ч. 2 ст. 286-1 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023141430000495 від 15.08.2023 року стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Львова, українець, громадянин України, із середньою спеціальною освітою, не працює, одружений, має на утриманні дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_3

обвинувачений ОСОБА_4

захисник обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_5

інші учасники судового провадження:

потерпілий (цивільний позивач) ОСОБА_6 , законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_6 ОСОБА_7 ,

встановив:

обвинувачений ОСОБА_4 будучи особою, яка керувала транспортним засобом, під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_6 , тяжкі тілесні ушкодження, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Злочин вчинено за таких обставин:

15.08.2023 близько о 14:30 водій ОСОБА_4 , перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, керуючи фургоном марки «VOLKSWAGEN» модель «CRAFTER» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на автодорозі «Львів - Самбір», неподалік будинку № 8 вулиці Старицького, в с. Оброшине Львівського району Львівської області порушив вимоги чинних Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами та доповненнями, а саме:

- Розділу 1, пунктів:

1.3 (учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими);

1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків);

1.10 (в частині значення терміну «дорожня обстановка» (сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом);

- Розділу 2 пункту 2.3 (підпунктів «б» (бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі) та «д» (не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху);

-Розділу 10, пункту 10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху);

- Розділу 13, пункту 13.1 (водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу),

що виразилось в тому, що він будучи під впливом лікарських препаратів, що знижуюсь увагу та швидкість реакції, керуючи вищевказаним транспортним засобом та рухаючись у правій смузі руху у напрямку до м. Львова, проявив неуважність та неналежне стеження за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, без причин технічного характеру виїхав правим бортом керованого транспортного засобу за межі правої смуги руху на ділянку дороги, між правою смугою руху до м. Львова та узбіччям, по якій в той час попереду у попутному напрямку рухався велосипед марки «WINNER» під керуванням ОСОБА_6 , та недотримавшись безпечної дистанції та безпечного інтервалу по відношенню до руху цього велосипеда, допустив зіткнення вказаних транспортних засобів, що відбулось між зазначеними смугою та узбіччям дороги.

В результаті порушення вказаних положень Правил дорожнього руху водієм фургону марки «VOLKSWAGEN» модель «CRAFTER» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої велосипедист ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, вогнищевого забою головного мозку важкого ступеня, дифузного аксонального пошкодження, субдуральної гематоми зліва, забійної рани голови, компресійного перелому 5-6 грудних хребців, перелому кісток тазу, інших та неуточнених травм легень, гемапарезу справа, психоорганічний синдром внаслідок перенесеного забою головного мозку важкого ступеня з переважним ураженням базальних гангліїв зліва, часткової атрофії зорових нервів, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя в момент спричинення.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вину у вчиненні злочину визнав частково та надав суду такі покази: 15.08.2023 близько о 14:30 год., він керуючи фургоном марки «VOLKSWAGEN» модель «CRAFTER», рухався по автодорозі «Львів - Самбір» у напрямку до м. Львова. Під час відповідного руху виявив як транспортний засіб, до рухався позаду блимнув світлом фар, а далі почав здійснювати обгін керованого ним ( ОСОБА_4 ) фургону, в процесі чого бачачи, що транспортний засіб, який виконував обгін не встигає завершити цього маневру, оскільки назустріч рухався інший транспортний засіб, він ( ОСОБА_4 ) прийняв фургоном правіше, після чого повернувши голову, виявив велосипедиста, із яким відбулось зіткнення. В процесі виконання обгону фургону транспортним засобом, який здійснював такий обгін, він ( ОСОБА_4 ) супроводжував поглядом відповідний транспортний засіб, не дивлячи попереду напрямку руху на автодорогу. Після вказаної ДТП він зупинив керований фургон та вжив всіх необхідних заходів, передбачених вимогами ПДР при діях водія, будучого причетного до ДТП. У вчиненому щиро кається, просить суворо його не карати.

Винність ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286-1 КК України, при викладених вище обставинах, доведена зібраними в ході досудового слідства та підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні доказами у справі:

показами законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_6 ОСОБА_7 , який в судовому засіданні пояснив, що по факту ДТП повідомити нічого не може, йому подзвонили з швидкої допомоги, що його син потрапив у ДТП і він прибув на місце події. Заявлений цивільний позов підтримав з підстав викладених у ньому, також зазначив, що шкода обвинуваченим не відшкодована;

показами малолітньогопотерпілого ОСОБА_6 , який в судовому засіданні пояснив, що 15 серпня 2023 р. після обіду спільно із своїм товаришем ОСОБА_9 перебували в с. Полянка Львівського району Львівської області, де кожен із них проводили літні канікули в своїх родичів. Будучи у вказаному селі вирішили поїхати в с. Оброшине Львівської області, магазин. Далі на велосипедах із с. Полянка направились в с. Оброшине. Він вів велосипед по асфальтному покритті поза межами смугу руху справа праворуч від такого по узбіччі та дещо позаду. Коли проїжджав повз автодорогу будучи в с. Оброшине автомобіль типу «бус», який рухався позаду попутно здійснив зіткнення із велосипедом;

показами свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив, що 15 серпня 2023 р. після обіду спільно із своїм товаришем ОСОБА_6 перебували в с. Полянка Львівського району Львівської області. Будучи у вказаному селі вирішили поїхати в с. Оброшине Львівської області, магазин, куди було потрібно ОСОБА_11 . Далі на велосипедах із с. Полянка направились в с. Оброшине. Доїхавши на велосипедах в сусіднє село, - с. Ставчани біля підприємства «Майола» ми повернули праворуч та далі продовжили рух у напрямку до м. Львова. Обоє рухались справа від цієї автодороги, один поблизу одного. Керований ним велосипед перебував у технічно справному стані також і велосипед ОСОБА_12 на його думку перебував у справному стані. Коли ми вже проїжджали повз автодорогу будучи в с. Оброшине побачив як автомобіль типу «бус», який рухався позаду попутно здійснив зіткнення із велосипедом під керуванням товариша ОСОБА_12 , після цього удару вказаний велосипед розламався та його відкинуло, а самого ОСОБА_12 цього ж удару відкинуло ще далі вперед. Після цього я побачив як учасник ДТП зупинився, а також і зупинився він;

показами свідка ОСОБА_13 , який в судовому засіданні пояснив, що 14 серпня 2023 року близько 14.30 год. він перебував пасажиром у фургоні марки «VOLKSWAGEN» модель «CRAFTER» під керуванням водія ОСОБА_14 . В той час ми їхали в м. Львів. У цьому фургоні він перебував на передньому пасажирському сидінні. Він, бачив як водій ОСОБА_15 вів керований автомобіль у правій смузі напрямку до м. Львова. Бачив як рухались справа від проїзної частини автодороги два велосипедиста. Такі велосипедисти рухались у попутному напрямку, один поруч одного. Далі під час цього руху, в один момент при подальшому зближенні із зазначеними велосипедистами, він побачив як фургон, в якому він перебував почав зміщуватись дещо правіше та правим бортом цей транспортний засіб перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, що розділяла правий край правої смуги руху у напрямку до м. Львова, після чого відбулось зіткнення фургону із одним із вказаних велосипедів;

показами свідка ОСОБА_16 яка в судовому засіданні пояснила, що з 15 листопада 2022 року їй відома особа ОСОБА_4 , як пацієнт лікувальної програми замісної підтримувальної терапії метадоном, із зазначеного часу, свідок ( ОСОБА_16 ) є лікуючим лікарем відповідного хворого. З метою постановки пацієнта на програму замісної підтримувальної терапії необхідно мати виписку епікриз із стаціонарного відділення, де встановлюється діагноз на засіданні лікарської консультативної комісії, в тому числі обов`язковою є добровільна згода самого пацієнта на постановлення такого на програму лікування. В процесі лікування ОСОБА_4 на програмі замісної підтримувальної терапії такому видаються лікарські препарати метадон гідрохлорид. Відповідні препарати ОСОБА_4 отримує у приміщенні КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» кожного понеділка кожного тижня, в процесі чого одноденну дозу на понеділок він споживає в цьому закладі охорони здоров`я під наглядом медсестри, а дозу на наступні шість днів тижня отримує для індивідуального споживання. Пацієнту ОСОБА_4 роз`яснювалося та ним підписувалася відповідна згода, що під час застосування вищевказаного препарату, а саме метадон гідрохлорид слід утриматися від керування автотранспорту та роботи з іншими механізмами, що потребують підвищеної уваги;

показами свідка ОСОБА_17 яка в судовому засіданні пояснила, що працює на посаді медичної сестри КНП ЛОР«Львівський обласниймедичний центрпревенції татерапії узалежнень»із 1997року. ОСОБА_4 є пацієнтом,який перебуваєв КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» на програмі замісної підтримувальної терапії. Приймаючи медичний препарат метадон гідрохлорид. Кожного понеділка ОСОБА_4 видається тижнева доза медичного препарату метадон гідрохлорид. ОСОБА_4 споживає в день отримання одноденну дозу та ще на наступні шість днів тижня йому надаються для подальшого індивідуального споживання. 14.08.2023 року ОСОБА_4 прибув у КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» для отримання тижневої дози лікарських препаратів, зокрема прийняв замісний препарат під наглядом медичної сестри ( ОСОБА_17 ) та отримав лікарський препарат метадон гідрохлорид для самостійного прийому на 6 днів;

витягом з реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12023141430000495 від 15.08.2023 року;

протоколом огляду місця ДТП від 15.08.2023 року, схемою до протоколу огляду місця ДТП від 15.08.2023 року, фототаблицею до протоколу огляду місця ДТП від 15.08.2023 року з яких слідує, зокрема, що ДТП відбулося на автодорозі Львів-Самбір вулиця Старицького неподалік с. Оброшине Львівський район Львівська область, якими зафіксовано місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди, стан дорожнього покриття, дорожню розмітку, погодні умови, розташування транспортного засобів після ДТП, тощо;

висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 001861 від 15.08.2023 року, згідно якого ОСОБА_4 під час ДТП перебував під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 001861 від 15.08.2023 року, згідно якого ОСОБА_4 під час ДТП перебував під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

належним чином завіреною копією результатів лабораторних досліджень, зокрема результатом імунохроматографічного дослідження (CITO TEST) 1861 від 15.08.2023 р. з якого вбачається результат дослідження: позитивний метадон;

заявою про отримання наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів і виконання призначень лікаря від 15.11.2022 року;

належним чином завіреними копіями медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_4 № 528 від 15.11.2022 р.;

протоколом проведення слідчого експерименту від 16.08.2023 року з схемою до протоколу, проведеного для встановлення механізму розвитку ДТП, з відеозаписом за участю свідка ОСОБА_4 який повідомив обставини дорожньо-транспортної пригоди;

висновком експерта № 251/2023 від 31.10.2023 року, з якого слідує, що у дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено діагноз: «Політравма: Закрита черепно-мозкова травма. Вогнищевий забій головного мозку важкого ступеню. Дифузне аксональне пошкодження. Субдуральна гематома зліва. Забійна рана голови. Компресійний перелом 5-6 грудних хребців. Перелом кісток тазу. Інші та неуточнені травми легень. Геміпарез справа психоорганічний синдром внаслідок перенесеного забою головного мозку важкого ступеня з переважним ураженням базальних гангліїв зліва. Часткова атрофія зорових нервів». Виявлена лікарями політравма у дитини ОСОБА_6 могла утворитися від дії тупих предметів або при ударі до таких, під час вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, при обставинах вказаних в постанові 15.08.2023 року, та в сукупності відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент її спричинення;

постановою про визнання речових доказів від 16.08.2023 року, згідно якої визнано речовим доказом вилучені 15.08.2023 у КНП Пустомитівської міської ради «Пустомитівська лікарня» відібрані у ОСОБА_4 зразки крові та зразки сечі;

висновком експерта № 1786/2023-т від 24.08.2023 року, з якого слідує, що при судово-токсикологічній експертизі речових доказів крові і сечі громадянина ОСОБА_4 , 1988 р.н. не виявлено: похідних барбітурової кислоти, наркотичних речовин з групи алкалоїдів опію, морфіну, кодеїну, героїну, кокаїну, промедолу, метадону, трамадолу, димедролу, ефедрину, ефедрону, похідних 1,4-бензодіазепіну, похідних фенотіазинового ряду, амфетаміну та його похідних канабіноїдів;

постановою про визнання речових доказів від 16.08.2023 року, згідно якої автомобілі- учасники ДТП та правий кросівок (взуття) визнано речовими доказами у справі;

ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.08.2023 року;

постановою провизнання речовихдоказів від27.10.2023року,згідно якоївизнано речовимдоказом карту№ 67350стаціонарного хворого ОСОБА_6 та карту № 77910 стаціонарного хворого ОСОБА_6 ;

висновком експерта № СЕ-19/114-23-16421-ІТ судової автотехнічної експертизи, за результатами проведення якої зроблено висновки, що на момент огляду робоча гальмівна система досліджуваного фургону марки «VOLKSWAGEN» модель «CRAFTER» р.н. НОМЕР_1 знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції передбачені конструкцією. На момент огляду система рульового управління досліджуваного фургону марки «VOLKSWAGEN» модель «CRAFTER» р.н. НОМЕР_1 знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції передбачені конструкцією;

висновком експерта № СЕ-19/114-23/16392-ІТ судової автотехнічної експертизи, за результатами проведення якої зроблено висновки, що на момент огляду система гальм переднього колеса досліджуваного велосипеда марки «WINNER» знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції, передбачені конструкцією та система гальм заднього колеса досліджуваного велосипеда марки «WINNER» знаходиться в стані часткової непрацездатності по причині руйнуванні ободу заднього колеса до якого прикладається гальмівне зусилля від гальмівного механізму. На момент огляду система рульового управління досліджуваного велосипеда марки «WINNER», знаходиться в стані повної відмови, по причині руйнування з`єднання руля велосипеда з іншими елементами системи. Дане питання стосовно гальмівної системи переднього колеса досліджуваного велосипеда марки «WINNER» втрачає технічний зміст. Пошкодження та руйнування, які призвели до стану повної відмови системи рульового управління та несправності системи заднього гальма досліджуваного велосипеда марки «WINNER» утворились внаслідок дії на систему значних одномоментних ударних навантажень і є наслідком ДТП;

висновком експерта № 3630-Е судової транспортно-трасологічної експертизи, за результатами проведення якої зроблено висновки, що пошкодження на автомобілі Volkswagen Crafter р.н. НОМЕР_2 і велосипеді Winner, та механізм їх утворення докладно описані в дослідницькій частині висновку. В даному випадку мало місце попутне зіткнення, з кутовою складовою розташування велосипеда - зліва направо відносно напрямку руху автомобіля Volkswagen Crafter р.н. НОМЕР_2 , при цьому повздовжні осі транспортних засобів були розташовані під кутом біля 5° відносно одна одної, який розкривається в напрямку руху годинникової стрілки відносно повздовжньої осі автомобіля Volkswagen Crafter р.н. НОМЕР_2 . Місце зіткнення автомобіля Volkswagen Crafter р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 з велосипедом Winner під керуванням ОСОБА_6 розташоване на початку ділянки з подряпинами, при напрямку руху в сторону м. Львова. В момент первинного контакту між собою автомобіль Volkswagen Crafter р.н. НОМЕР_2 перебував у русі. Встановити трасологічними методами факт руху чи нерухомого стану велосипеда Winner в момент первинного контакту не видалось можливим, з причин відсутності слідів, які б свідчили про це;

висновкомексперта №3631-Есудової автотехнічноїекспертизи іздослідження обставині механізмуДТП,за результатамипроведення якоїзроблено висновки, що у зв`язку із відсутністю необхідних методик та необхідного об`єму слідової інформації дана експертизу не має можливості визначити значення швидкості руху автомобіля фургона марки «Volkswagen» модель «Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з якою він рухався у момент наїзду на велосипед марки «WINNER» під керуванням ОСОБА_6 . Встановити експертним шляхом дійсну швидкість руху велосипеда марки «WINNER» під керуванням ОСОБА_6 на момент зіткнення з фургона марки «Volkswagen» модель «Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_1 не видається можливим через відсутність спеціально розроблених методик;

висновком експерта № СЕ-19/114-23-16421-ІТ судової автотехнічної експертизи дослідження механізму розвитку та обставин дорожньо-транспортної пригоди, за результатами проведення якої зроблено висновки, в даній дорожній ситуації, при наданих слідством на дослідження вихідних даних, водій фургону марки «VOLKSWAGEN» модель «CRAFTER» р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 повинен був керуватися вимогами п.п. 10.1. та 13.1.чинних Правил дорожнього руху. В даній дорожній ситуації, при наданих слідством на дослідження вихідних даних, велосипедист ОСОБА_6 керуючий велосипедом марки «WINNER» повинен був керуватись вимогами п. 11.14. чинних Правил дорожнього руху. В даній дорожній ситуації, при заданих вихідних даних, у водія фургону марки «VOLKSWAGEN» модель «CRAFTER» р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 була технічна можливість попередити (уникнути) наїзду на велосипедиста, ця можливість для нього обумовлювалася дотриманням вимог п.п. 10.1. та 13.1. чинних Правил дорожнього руху, для чого завад технічного характеру у нього не було. При заданих вихідних даних, порівнюючи фактичні дії водія фургону марки «VOLKSWAGEN» модель «CRAFTER» р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 в дорожній обстановці, яка склалася та наведена, з тим як він повинен був діяти згідно чинних Правил дорожнього руху, в них з технічної точки зору вбачається суперечність вимогам п.п. 10.1. та 13.1. чинних Правил дорожнього руху, при цьому вказана суперечність знаходиться з технічної точки зору в причинному зв`язку із настанням даної ДТП. При заданих вихідних даних фактичні дії велосипедиста ОСОБА_6 керуючого велосипедом марки «WINNER» в дорожній обстановці, яка склалася та наведена, з тим як він повинен був діяти згідно чинних Правил дорожнього руху, в них з технічної точки зору не вбачається суперечності вимогам п. 11.14. чинних Правил дорожнього руху. З технічної точки зору, при заданих вихідних даних, причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди, стала суперечність дій водія фургону марки «VOLKSWAGEN» модель «CRAFTER» р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вимогам п.п. 10.1 та 13.1 чинних Правил дорожнього руху;

протоколом проведення слідчого експерименту від 28.08.2023 року з схемою до протоколу, проведеного для встановлення механізму розвитку ДТП, з відеозаписом за участю свідка ОСОБА_13 , який повідомив обставини дорожньо-транспортної пригоди.

Дані висновки експерта відповідають обставинам вчинення злочину, ніким не оспорюються, а тому суд вважає їх правильними.

Таким чиномсудвважає доведенимфакт вчиненняобвинуваченим ОСОБА_4 порушення правилдорожнього руху,будучиособою,яка керуєтранспортним засобом під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Покази обвинуваченого,щодо того,що вінкерував транспортнимзасобом неперебував підвпливом лікарськихпрепаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакціїв деньДТП,на чомувін наполягавв судовомузасіданні спростовуютьсядослідженими всудовому засіданнідоказами,а саме висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 001861 від 15.08.2023 року, згідно якого ОСОБА_4 під час ДТП перебував під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є пацієнтом лікувальної програми замісної підтримувальної терапії метадоном з 15.11.2022 року, суд оцінює критично, та вважає їх такими, що спрямовані на уникнення останнім кримінального покарання за вчинений ним злочин, так як такі спростовуються зібраними в ході досудового розслідування та перевіреними в судовому засіданні доказами.

За вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_4 підлягає покаранню, при визначені виду та міри покарання, суд бере до уваги суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, характер вчиненого злочинного діяння, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Відповідно до довідки № 2324191474326673706 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 раніше не судимий.

Органом досудового слідства вказується як обставина, що пом`якшує покарання обвинуваченому, щире каяття. Однак суд не вбачає дану пом`якшуючу обставину, так як обвинувачений під час судового розгляду не визнавав ті обставини які йому інкриміновано досудовим слідство, а саме факт керування транспортним засобом, під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Верховний Суд у Постанові №166/1065/18 від 18.09.2019 р. розкаяння передбачає, крім визнання особою факту скоєння злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини в скоєному злочині, щирий жаль із приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинне виражатись у визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки скоєного. Факт щирого каяття особи повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Також слід зазначити, що щире каяття кореспондується з активним сприянням розкриттю злочину, щире каяття, характеризуючи суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Будучи внутрішнім, морально-психічним процесом у свідомості особи, яка вчинила злочин, щире каяття підлягає встановленню у кожному конкретному випадку з урахуванням посткримінальної поведінки винного, правдивості його свідчень під час досудового слідства і розгляду справи у суді тощо. Виражене словесно і закріплене письмово визнання особою своєї вини у злочині не завжди є проявом саме щирого каяття, оскільки може поєднуватись із критикою чинного законодавства, виправдовуванням своєї протиправної поведінки.

Активне сприяння розкриттю злочину - це активні дії особи, що мають на меті надати допомогу правоохоронним органам у встановленні обставин даної справи, а також осіб, причетних до вчиненого злочину.

Відтак суд вважає, що останній в судовому засіданні вказував, що він частково визнає пред`явлене звинувачення та кається, лише з метою пом`якшення при призначенні йому покарання. Крім того, в діях останнього не було жодного каяття, так як за час судового розгляду, обвинувачений жодного разу не контактував з стороною потерпілого, а також не намагався відшкодувати спричинену шкоду, що підтвердив законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_6 ОСОБА_7 .

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.

При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п. 38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16 жовтня 2008 р. та у п. 34, 41 "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 р.

Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винуватого. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 144 від 08.02.2024 р. ОСОБА_4 на даний час тяжким психічним розладом не страждає, виявляє розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, контрольована залежність за своїм психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У період інкримінованих дій ОСОБА_4 тяжким психічним розладом хронічного чи тимчасового характеру не страждав і міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру. ОСОБА_4 потребує продовження лікування на замісній підтримуючій терапії з приводу розладів психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів.

Дотримуючись принципівзаконності,справедливості,обґрунтованості таіндивідуалізації покарання,зважаючи нате,що головноюметою покаранняє вихованнята соціальнареабілітація винного,та обираючипокарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховуєхарактер татяжкість вчиненогоним кримінальногоправопорушення,фактичні обставинисправи,тяжкість заподіянихзлочином наслідків,спосіб вчиненнязлочину ійого мотиви,форму вини,обстановку вчиненнязлочину тате,що обвинуваченийпозитивно характеризуєтьсяпо місцюпроживання,має двохнеповнолітніх дітейна утриманні,до кримінальноївідповідальності ранішене притягувався,на облікув лікаряпсихіатра неперебуває,перебуває наобліку влікаря наркологаз діагнозом:розлади психікита поведінкивнаслідок вживанняопіоїдів,вчинив тяжкийзлочин знеобережності,спричинену шкодуне відшкодував,вважає занеобхідне призначитийому покаранняв межахсанкції ч.2ст.286-1КК України у виді позбавлення волі з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

На думку суду, такий вид покарання буде достатній, як кара для обвинуваченого та є необхідним для виправлення останнього. На думку суду, ізоляція обвинуваченого від суспільства не забезпечить мети покарання, визначеної ч. 2 ст. 50 КК України. Щодо додаткового покарання то суд вважає, що уникнення обвинуваченим ОСОБА_4 додаткового покарання за вказаних вище обставин негативно вплине на сприйняття суспільством, зокрема іншими водіями, необхідності дотримуватися Правил дорожнього руху України.

Разом з тим, згідно висновку органу пробації про відсутність підстав, що вказували на схильність обвинуваченого до вчинення повторного злочину, відсутність у нього схильності до вчинення суспільно небезпечних діянь, глибоке усвідомлення самим обвинуваченим скоєного діяння та розуміння не вчинення в подальшому таких діянь, що в сукупності вказує на формування в обвинуваченого позитивних установок, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення; та орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк, без ізоляції від суспільства. Даний висновок суд оцінює критично, оскільки ОСОБА_4 як вбачається з висновку органу пробації притягався до адміністративної відповідальності в період з 01.01.2023 року по теперішній час за ч. 1 ст. 178 КУпАП, ч. 1 ст. 122 КУпАП, ч. 1 ст. 127 КУпАП, ч. 2 ст. 123 КУпАП, а також будучи обізнаним про те, що під час застосування лікарського препарату, а саме метадон гідрохлорид слід утриматися від керування автотранспорту та роботи з іншими механізмами, що потребують підвищеної уваги вчинив правопорушення, яке має ознаки кримінального караного діяння та призвело до тяжких наслідків.

Законодавець чітко визначив керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння злочином, який має чи не найвищий рівень суспільної небезпечності, оскільки такі дії особи ставлять у небезпечне становище невинних учасників дорожнього руху та призводять до жахливих наслідків. Зазначена позиція законодавця знайшла своє вираження у ст.75 КК України, згідно якої вчинення порушення правил ПДР у стані алкогольного сп`яніння відноситься до «виключення» і за такі дії суд не може звільнити особу від відбування покарання, а у санкції статті 286-1 КК України передбачено тільки покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами.

З огляду на вищенаведене, суд прийшов до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України основного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотирьох) років 5 (п`ять) місяців з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Що стосується заявленого представником цивільного позивача ОСОБА_7 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 ОСОБА_18 позову до обвинуваченого ОСОБА_4 , то суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст.128 КПК Україниособа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями, зокрема, підозрюваного або обвинуваченого.

Згідно ч. 2ст. 1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимогстатті 979 ЦК Україниза договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За приписами п. 22.1ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до вимогст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що підтверджується висновком екперта № 251/2023 від 31.10.2023 р.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність обвинуваченого була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» згідно полісу № 211241195.

За п. 9 ч.2ст.16 ЦК Україниспособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч.1ст.1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Так, відповідно дост. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушення нормальних життєвих зв`язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 5Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.95 р. зі змінами та доповненнями, при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд приходить до висновку, що потерпілому ОСОБА_6 завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких останній зазнав у зв`язку із заподіянням йому тілесних ушкоджень -закрита черепно-мозкова травма, вогнищевий забій головного мозку важкого ступеню, геміпарез справа психоорганічний синдром внаслідок перенесеного забою головного мозку важкого ступеня з переважним ураженням базальних гангліїв зліва, часткова атрофія зорових нервів, на підставі медичного висновку № 10/7 від 10.01.2024 року йому встановлено інвалідність підгрупи «А», тому враховуючи характер немайнових втрат, глибини фізичних та душевних страждань, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, тривалість лікування та реабілітації, відновлення та організації нормального життя потерпілого та вимоги розумності і справедливості, вимушені зміни у його життєвих стосунках, що відповідає глибоким душевним переживанням потерпілого, суд приходить до висновку, що розмір компенсації в грошовому еквіваленті, що підлягає стягненню відповідає сумі в 800 000 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 26.1Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Відтак, ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» зобов`язане відшкодувати потерпілій моральну шкоду у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 7747,13 грн.

Згідно зст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак з ОСОБА_4 підлягає стягненню на користь потерпілого завданої моральної шкоди у розмірі 792252,87 грн.

Судові витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів у розмірі 18802,40 грн., у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

Питання про долю речових доказів слід вирішити згідно вимогст.100 КПК України.

Підстави для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286- 1 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 5 (п`яти) місяців позбавлення волі з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу засудженому ОСОБА_4 не обирати.

Стягнути із ОСОБА_4 в дохід держави 18802,40 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот дві грн. сорок коп.) судових витрат.

Речові докази у кримінальному провадженні:

фургон марки «VOLKSWAGEN» модель «CRAFTER» реєстраційний номер НОМЕР_1 , - вважати повернутим ОСОБА_4 згідно розписки від 02.10.2023 року;

велосипед марки «WINNER», - повернути законному володільцю;

правий кросівок (взуття) - повернути законному володільцю;

медична картастаціонарного хворого№ 67350 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із ВП«Лікарня СвятогоМиколая» КНП«1територіальне медичнеоб`єднання м.Львова» тамедична картахворого №77910 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із ВП«Лікарня СвятогоМиколая» КНП«1територіальне медичнеоб`єднання м.Львова»,-повернути ВП«Лікарня СвятогоМиколая» КНП«1територіальне медичнеоб`єднання м.Львова» ;

медична карга стаціонарного хворого № 528 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », - повернути КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та узалежнень».

Цивільний позов заявлений представником цивільного позивача ОСОБА_7 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 ОСОБА_18 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок кримінального правопорушення, - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 завданої моральної шкоди у розмірі 792252,87 грн. (сімсот дев`яносто дві тисячі двісті п`ятдесят дві гривні вісімдесят сім копійок).

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення апеляційним судом.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

СуддяОСОБА_1