Рішення № 129071489, 24.07.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2025 року справа № 580/5649/25 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) подав позов Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії за період з 01.04.2019 року по 01.04.2023 року на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/5118/22 від 24.11.2022 року та за період з 01.07.2022 року по 01.11.2023 року на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/4864/23 від 17.07.2023 року на підставі Закону України Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків виплати;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії за період з 01.04.2019 року по 01.04.2023 року на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/5118/22 від 24.11.2022 року та за період з 01.07.2022 року по 01.11.2023 року на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/4864/23 від 17.07.2023 року на підставі Закону України Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків виплати.

В обґрунтування позовних вимог представниця позивача зазначила, що пенсія позивачу перерахована на підставі рішень Черкаського окружного адміністративного суду від 24.11.2022 у справі № 580/5118/22 та від 17.07.2023 року у справі № 580/4864/23, однак з вини відповідача своєчасно не виплачена. Таким чином, несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв`язку з неправомірним нарахуванням пенсії відповідачем, що встановлено вищевказаними судовими рішеннями, тобто з вини органу, який призначає і виплачує пенсію. Тому позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Ухвалою від 26.05.2025 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відзив на позов від відповідача до суду не надходив.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області та отримує пенсію у відповідності до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-ХІІ від 09.04.1992.

Рішенням від 24 листопада 2022 року у справі № 580/5118/22 Черкаський окружний адміністративний суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок з 01.04.2019 пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Департаменту виконання покарань від 05.09.2022 року № 9/3-695, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, та здійснити виплату пенсії з урахуванням фактично виплачених сум з 01.12.2019.

На виконання рішення суду відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 відповідно до статті 63 Закону України № 2262-XII від 09.04.1992 Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії, заборгованість відповідача по невиплаченим сумам складає 275181,90 грн, після перерахунку на виконання судового рішення у справі № 580/5118/22.

У подальшому, рішенням від 17 липня 2023 року у справі № 580/4864/23 Черкаський окружний адміністративний суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.07.2021 нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

На виконання рішення суду відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії, за пенсійною справою заборгованість відповідача із виконання судового рішення у справі № 580/4864/23 складає 56000 грн.

Дії ГУ ПФУ в Черкаській області щодо відмови нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії позивач вважає протиправними, а тому звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті, суд врахував таке.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабміну Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно із статтею 3 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі Порядок № 159).

Пунктами 2, 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Основною умовою для виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).

Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом зокрема у постановах від 12 лютого 2019 року у справі № 814/1428/18, від 18 липня 2023 року у справі № 200/10663/21 та від 21 серпня 2023 року у справі № 460/6767/20.

Згідно із ст. 4 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Тобто, Закон України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати фактично пов`язує виплату компенсації до виплати заборгованості, яка їй передує.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово надавав оцінку подібним правовідносинам, зокрема, у поставові від 20.10.2022 у справі №140/862/19 та ухвалі від 01.05.2024 у справі № 600/4650/23-а наголосив, що з системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Відтак, законодавець пов`язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.

Суд встановив, що виплату позивачу перерахованої на виконання судових рішень у справах № 580/5118/22, 580/4864/23 пенсії за період з 01.04.2019 та із 01.07.2021, станом на час виникнення спірних правовідносин, не здійснено. Таким чином, в цьому випадку позивач ще не набув право на отримання компенсації втрати частини доходів, оскільки така компенсація за нормами ст. 4 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати виплачується у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.

Суд відхиляє покликання представниці позивача на висновки Верховного Суду у постановах від 18 липня 2023 року у справі № 200/10663/21, від 21 серпня 2023 року у справі № 460/6767/20, оскільки у зазначених справах правовідносини не є релевантними до правовідносин у цій справі. Так, у зазначених постановах Верховний Суд висловив правову позицію щодо правовідносин, які виникли щодо уже виплаченої пенсії у визначеному розмірі. Натомість у цій справі виплату позивачу сум пенсії, нарахованих на виконання судових рішень у справах № 580/5118/22, 580/4864/23, за період з 01.04.2019 та із 01.07.2021 станом на час виникнення спірних правовідносин не здійснено.

Суд також враховує інші аргументи позивача, зазначені у позові, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );

2) відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 24.07.2025.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК