Рішення № 129070794, 24.07.2025, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2025 року Справа № 480/7123/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7123/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна"

до Київської митниці

про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської митниці, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100240/2024/510156/1 від 15.07.24 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100240/2024/000280.

Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 15.07.2024 року уповноваженою особою позивача Іванченко О.В., з метою митного оформлення товарів, подано до Київської митниці вантажну митну декларацію 24UA100240554862U0 та усі документи, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких передбачений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

За наслідками розгляду поданих позивачем документів, відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100240/2024/000280 та Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100240/2024/510156/1 від 15.07.24 року.

Митним органом у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100240/2024/000280 та Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100240/2024/510156/1 від 15.07.24 року, Повідомленні декларанту допущено описку, а саме зазначено, що вони стосуються митної декларації № 24UA100240554828U7, в той час як позивачем було подано митну декларацію № 24UA100240554862U0.

Рішення відповідача про коригування митної вартості товарів UA100240/2024/510156/1 від 15.07.24 року обґрунтовано тим, що на виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 Митного кодексу України (далі МКУ, Кодекс), п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією від 15.07.2024 № 24UA100240554828U7, встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме:

1) для підтвердження достовірності декларування витрат на транспортування надано довідку №09072024/2 від 09.07.2024 та рахунок-фактуру №ВМ-0040327 від 09.07.2024 від ФОП ОСОБА_1 та договір №01032023 від 01.03.2023. Разом з тим відповідно до відомостей транспортних (перевізних) документів фактичним перевізником (виконавцем умов договору) визначено ФОП ОСОБА_2 .. ФОП ОСОБА_1 є експедитором, що має право укладати договори й угоди із транспортними компаніями для виконання зобов`язання по перевезенню, проте вказані документи не надані, в т.ч. відсутні у графі 44 ЕМД. Згідно ст.9 ЗУ Про транспортну- експедиторську діяльність у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердження витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо) видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Таким чином, належним підтвердженням суми оплати за транспортування товару, у разі залучення сторонніх організацій, є рахунки таких фактичних перевізників. Отже, надані документи не підтверджують достовірність декларування витрат на транспортування. Відповідно до частини 2 статті 53 МК України, декларантом для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599: акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; заявка на здійснення послуг по доставці товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

2) у платіжному документі від 12.06.2024 № (MUR) 287 графа Призначення платежу містить посилання лише на контракт. Відповідно п.2.2. постанови Правління НБУ від 28.07.2008 № 216 платник заповнює реквізит Призначення платежу в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів. При цьому надати повну інформацію про документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів, означає надати реквізити як зовнішньоекономічного договору (контракту), так і рахунку-фактури (інвойсу), згідно з якими здійснюється оплата.

Позивач зазначає, що саме ці документи і дозволяють ідентифікувати платіжне доручення з поставкою оцінюваного товару. Без ідентифікації на основі посилання на такі документи платіжне доручення як доказ не може вважатися достатнім для доведення митної вартості певної партії товару. Так само платіжне доручення не є достатнім доказом митної вартості певної поставки товару в разі зазначення у ньому лише зовнішньоекономічного договору, на основі якого здійснена поставка певного товару.

Отже, платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж (у разі коли відповідно до умов відповідних зовнішньоекономічних договорів такий авансовий платіж мав здійснюватися лише після отримання декларантом рахунку-фактури (інвойсу), не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару.

ТОВ Інвентум Україна не погоджується з Рішенням про коригування митної вартості товарів № UA100240/2024/510156/1 від 15.07.24 року, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки рішення про коригування митної вартості товарів не містить відомостей, які саме документи подані декларантом під час митного оформлення товару, не містили всіх відомостей, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товару, та не давали можливості відповідно до вимог МК України здійснити розрахунки на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню, а також наданих декларантом документів було достатньо для прийняття рішення про визначення митної вартості товарів на підставі поданих документів, у зв`язку з чим звернулось до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 19.08.2024 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, не визнавши позовні вимоги, зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно з ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідач зазначив, що 15.07.2024 року декларантом ОСОБА_3 в електронному вигляді надіслано митну декларацію для здійснення митного оформлення у митному режимі ІМ 40 ДЕ товару: Мінеральна вата: Вироби із теплоізоляційних матеріалів: фактична щільність - 96 кг/м3. Класифікаційна температура: 1200 град.С.

Мат із керамічного волокна 1260 НР 25х610х7200 Р мм Bag - 100ролів. - 439,20м2. Теплопровідність (при t=600град.С) - 0,110 Вт/м*К.Хімічний склад: SiO2 - 53,80%, Al2O3-43,5%, MgO+CaO-0,25%, NA+K - 0,20%, Fe2O3 - 0,080%.фактична щільність - 128 кг/м3. Класифікаційна температура: 1200 град.С. Мат із керамічного волокна 1260 НР 13х610х14400 Р мм Bag - 200ролів. - 1756,80м2. Теплопровідність (при t=600град.С) - 0,110 Вт/м*К. Хімічний склад:SiO2 - 52,10%, Al2O3-44,7%, MgO+CaO-0,18%, NA+K - 0,23%, Fe2O3 - 0,060%.фактична щільність - 128 кг/м3. Класифікаційна температура: 1200 град.С.

Мат із керамічного волокна 1260 НР 25х610х7200 Р мм Bag - 220ролів. - 966,24м2. Теплопровідність (при t=600град.С) - 0,110 Вт/м*К.Хімічний склад:SiO2 - 53,20%, Al2O3-43,3%, MgO+CaO-0,25%, NA+K - 0,20%, Fe2O3 - 0,080%.фактична щільність -128 кг/м3. Класифікаційна температура: 1200 град.С.

Мат із керамічного волокна 1260 НР 50х610х3600 Р мм Bag - 200ролів. - 439,20м2. Теплопровідність (при t=600град.С) - 0,110 Вт/м*К.Хімічний склад:SiO2 - 53,80%, Al2O3-44,5%, MgO+CaO-0,9%, NA+K - 0,18%, Fe2O3 - 0,050%.Всього 720 ролів- 3601,44м2. Використовуються для теплоізоляції печей, обладнання та вузлів агрегатів в різних галузях промисловості.

Товар надійшов на адресу ТОВ "ІНВЕНТУМ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 36437713, м. Суми, вул. Машинобудівників,1) від експортера RBS RAVAGO INSAAT YALITIM URUNLERI A.S., Barbaros Mh Begonya Sk No:7 Alive Tower (Kat:5 Kapi No:50) 34746 Atasehir, Istanbul Turkey, згідно договору № 1902-21 від 19.02.2021року. Вказаній МД присвоєно реєстраційний номер 24UA100240554828U7.

Відповідно до графи 20 митної декларації зазначено умови поставки EXW TR Kayseri. Згідно положень Інкотермс -2020, за умовами терміну EX WORKS (... named place) ФРАНКО-ЗАВОД (... назва місця) означає, що продавець здійснює поставку в момент: -коли він надає товари у розпорядження покупця в названому місці (наприклад, на заводі або на складі); та таке назване місце може бути або не бути приміщенням продавця. Для здійснення поставки, продавець не повинен ані завантажувати товар на будь-який транспортний засіб, ані здійснювати очищення товарів для експорту, коли таке очищення застосовується. Продавець не має жодного зобов`язання перед покупцем щодо укладення договору (контракту) страхування.

Покупець зобов`язаний укласти договір (контракт) перевезення або організувати за власний рахунок перевезення товару з названого місця поставки.

Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов`язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв`язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.

На виконання положень статей 52-64, 335 Митного кодексу України, за результатами опрацювання документів поданих разом з електронною митною декларацією (далі ЕМД) МД №24UA100240554828U7 встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів, а саме:

1) Для підтвердження транспортних витрат декларантом надано довідку №09072024/2 від 09.07.2024 та рахунок-фактуру №ВМ-0040327 від 09.07.2024 від ФОП ОСОБА_1 та договір №01032023 від 01.03.2023.

Разом з тим відповідно до відомостей транспортних (перевізних) документів фактичним перевізником (виконавцем умов договору) визначено ФОП ОСОБА_2 ФОП ОСОБА_1 є експедитором, що має право укладати договори й угоди із транспортними компаніями для виконання зобовязання по перевезенню, проте вказані документи не надані, в т.ч. відсутні у графі 44 ЕМД.

Зазначені обставини не дають можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі.

Договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг з перевізником, зазначеним у автотранспортній накладній від 05.07.2024 №0161478, а також транспортні документи, відсутні серед наданих до митного оформлення документів.

Враховуючи вищезазначене, неможливо ідентифікувати надані документи про транспортні витрати з поставкою товарів за вказаною МД.

Отже, відбулося залучення третіх осіб, а тому це є достатньою підставою для обґрунтованих сумнівів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товарів. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару.

Проте, документів, передбачених положеннями наказу МФУ № 599 від 24.05.2012 Про затвердження Форми декларації митної вартості та правил її заповнення для підтвердження транспортних витрат, декларантом не надано.

Крім цього, відповідач зауважив, що позивачем не надано до Київської митниці більшості документів, на які представник позивача посилається в своєму позові.

Так, позивач надав до суду документи, які не були надані позивачем до Київської митниці до митного оформлення за МД від 15.07.2024 24UA100240554828U7, а саме: копію договору №28062024 про перевезення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 28.06.2024 (датований датою раніше ніж 15.07.2024 дати подання декларації); Акт №ВМ-0040328 від 09.07.2024 здачі прийняття робіт; платіжні інструкції №22615 від 17.07.2024 та №450 від 25.07.2024. Так, позивач не скористався своїм правом та не надав вищезазначені документи до митного органу.

Враховуючи зазначене, що Київська митниця виносила рішення виходячи із документів, наданих до декларації митної вартості, отже просить суд не брати до уваги зазначені документи, оскільки відсутністю, в тому числі, і цих відомостей відповідач і обґрунтовував своє рішення.

Тому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 61-68).

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач не погоджується з позицією відповідача та просить позовні вимоги задовольнити (а.с. 101-104).

У запереченні на відповідь на відзив на позовну заяву відповідач підтримав свою позицію, викладену у відзиві та просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 108-110).

Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 19.02.2021 ТОВ «Інвентум Україна» укладено із RBS RAVAGO INSAAT YALITIM URUNLERI A.S. контракт №1902-21 (далі по тексту-Контракт) (а.с.37).

Відповідно до п.1 предметом Контракту є теплоізоляційні матеріали торгової марки RAVABER YAPI URUNLERI SAN. VE TIC. A.S.

Згідно п.2.1. Контракту поставка товару здійснюється на умовах вказаних у специфікаціях на кожну відвантажувальну партію Товару, які є невід`ємною частиною цього Контракту, і є фіксованою на цю партію товару.

05.06.2024 ТОВ «Інвентум Україна» укладено із RBS RAVAGO INSAAT YALITIM URUNLERI A.S. Специфікацію №18 на поставку теплоізоляційних матеріалів на загальну суму 38223, 40 Дол. США. (а.с.36).

Відповідно до Специфікації від 05.06.2024 №18 умови поставки: поставка здійснюється на умовах EXW, Keyseri, Туреччина, згідно «Інкотермс-2020» впродовж трьох тижнів з моменту оплати замовлення.

01.03.2023 ТОВ «Інвентум Україна» укладено із ФОП ОСОБА_1 договір №01032023 про транспортно-експедиційні послуги та перевезення автомобільним транспортом (а.с.41-42).

Відповідно до п.1 договору визначено, що замовник доручає, а експедитор діє за дорученням та за рахунок замовника, в межах даного Договору організувати перевезення вантажів замовника та здійснювати розрахунки з транспортними організаціями (перевізниками) за перевезення вантажів Замовника.

28.06.2024 ФОП ОСОБА_2 укладено із ФОП ОСОБА_1 договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №28062024 (а.с.46-47).

Згідно п.1.1. Договору замовник доручає, а перевізник бере на себе обов`язок здійснювати на підставі заявок замовника перевезення вантажів, заявлених замовником до перевезення автомобільними транспортними засобами на території України.

15.07.2024 року уповноваженою особою позивача з метою митного оформлення товарів, подано до Київської митниці: вантажно митну декларацію 24UA100240554862U0 на товар: «Мінеральна вата: Вироби із теплоізоляційних матеріалів: фактична щільність - 96 кг/м3., сертифікат якості (Certificate of quality) rava-20240630 від 05.07.2024 року, сертифікат якості (Certificate of quality) rava-20240701 від 05.07.2024 року, сертифікат якості (Certificate of quality) rava-20240702 від 05.07.2024 року, сертифікат якості (Certificate of quality) rava-20240703 від 05.07.2024 року, пакувальний лист (Packing list) б/н року 05.07.2024 року, рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) RB02024000007373 від 05.07.2024 року, автотранспортна накладна (Road consignment note) 0161478 від 05.07.2024 року, супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24TR06060000160335 від 05.07.2024 року, сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) В1479022 від 05.07.2024 року, банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжна інструкція в іноземній валюті з додатком) (MUR) 287 від 12.06.2024 року, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги ВМ-0040327 від 09.07.2024 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару 09072024/2 від 09.07.2024 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару Договір-заявка №28/06/2024/2 від 28.06.2024, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 3 від 13.02.2023 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 4 від 19.02.2024 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) спец. 18 від 05.06.2024 року, контракт №1902-21 від 19.02.2021, договір про надання послуг митного брокера 4 від 01.01.2024 року, договір (контракт) про перевезення 01032023 від 01.03.2023 року.

Після перевірки митної декларації посадовими особами Київської митниці складено повідомлення декларанту від 15.07.2024, в якому зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності. А саме: 1) для підтвердження достовірності декларування витрат на транспортування надано довідку №09072024/2 від 09.07.2024 та рахунок-фактуру №ВМ-0040327 від 09.07.2024 від ФОП ОСОБА_1 та договір №01032023 від 01.03.2023. Разом з тим відповідно до відомостей транспортних (перевізних) документів фактичним перевізником (виконавцем умов договору) визначено ФОП ОСОБА_2 ФОП ОСОБА_1 є експедитором, що має право укладати договори й угоди із транспортними компаніями для виконання зобов`язання по перевезенню, проте вказані документи не надані, в т.ч. відсутні у графі 44 ЕМД. Згідно ст.9 ЗУ «Про транспортну- експедиторську діяльність» у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердження витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо) видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Таким чином, належним підтвердженням суми оплати за транспортування товару, у разі залучення сторонніх організацій, є рахунки таких фактичних перевізників. Отже, надані документи не підтверджують достовірність декларування витрат на транспортування. Відповідно до частини 2 статті 53 МК України, декларантом для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599: акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; заявка на здійснення послуг по доставці товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

2) у платіжному документі від 12.06.2024 № (MUR) 287 графа «Призначення платежу» містить посилання лише на контракт. Відповідно п.2.2. постанови Правління НБУ від 28.07.2008 № 216 платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів. При цьому надати повну інформацію про документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів, означає надати реквізити як зовнішньоекономічного договору (контракту), так і рахунку-фактури (інвойсу), згідно з якими здійснюється оплата. Саме ці документи і дозволяють ідентифікувати платіжне доручення з поставкою оцінюваного товару. Без ідентифікації на основі посилання на такі документи платіжне доручення як доказ не може вважатися достатнім для доведення митної вартості певної партії товару. Так само платіжне доручення не є достатнім доказом митної вартості певної поставки товару в разі зазначення у ньому лише зовнішньоекономічного договору, на основі якого здійснена поставка певного товару. Отже, платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж (у разі коли відповідно до умов відповідних зовнішньоекономічних договорів такий авансовий платіж мав здійснюватися лише після отримання декларантом рахунку-фактури (інвойсу), не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару» (а.с.13).

15.07.2024 декларантом позивача надано пояснення про відсутність додаткових документів та висловлено незгоду з митною оцінкою вартості товару (а.с.80).

15.07.2024 Київською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100240/2024/000280 та Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100240/2024/510156/1.

В обґрунтування рішення про коригування митної вартості товарів UA100240/2024/510156/1 від 15.07.2024 року зазначено: що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме:

1) для підтвердження достовірності декларування витрат на транспортування надано довідку №09072024/2 від 09.07.2024 та рахунок-фактуру №ВМ-0040327 від 09.07.2024 від ФОП ОСОБА_1 та договір №01032023 від 01.03.2023. Разом з тим відповідно до відомостей транспортних (перевізних) документів фактичним перевізником (виконавцем умов договору) визначено ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 є експедитором, що має право укладати договори й угоди із транспортними компаніями для виконання зобов`язання по перевезенню, проте вказані документи не надані, в т.ч. відсутні у графі 44 ЕМД. Згідно ст.9 ЗУ Про транспортну- експедиторську діяльність у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердження витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо) видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Таким чином, належним підтвердженням суми оплати за транспортування товару, у разі залучення сторонніх організацій, є рахунки таких фактичних перевізників. Отже, надані документи не підтверджують достовірність декларування витрат на транспортування. Відповідно до частини 2 статті 53 МК України, декларантом для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599: акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; заявка на здійснення послуг по доставці товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

2) у платіжному документі від 12.06.2024 № (MUR) 287 графа Призначення платежу містить посилання лише на контракт. Відповідно п.2.2. постанови Правління НБУ від 28.07.2008 № 216 платник заповнює реквізит Призначення платежу в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів. При цьому надати повну інформацію про документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів, означає надати реквізити як зовнішньоекономічного договору (контракту), так і рахунку-фактури (інвойсу), згідно з якими здійснюється оплата.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Частиною 1 статті 248 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частин першої, другої статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч.6 ст.257 МК України).

Крім цього, частиною третьою статті 318 МК України встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Стаття 51 МК України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Згідно з частиною першою цієї статті, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статі 51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ст.52 МК України).

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч.4 ст.58 МК України).

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. До переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьої статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи (ч.4 ст.53 МК України).

Отже, орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Крім цього, відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 03 травня 2023 року у справі № 140/6689/20.

Згідно ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Приписами ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

Так, з матеріалів справи встановлено, що 15.07.2024 року уповноваженою особою позивача з метою митного оформлення товарів, подано до Київської митниці: вантажно митну декларацію 24UA100240554862U0 на товар: «Мінеральна вата: Вироби із теплоізоляційних матеріалів: фактична щільність - 96 кг/м3., сертифікат якості (Certificate of quality) rava-20240630 від 05.07.2024 року, сертифікат якості (Certificate of quality) rava-20240701 від 05.07.2024 року, сертифікат якості (Certificate of quality) rava-20240702 від 05.07.2024 року, сертифікат якості (Certificate of quality) rava-20240703 від 05.07.2024 року, пакувальний лист (Packing list) б/н року 05.07.2024 року, рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) RB02024000007373 від 05.07.2024 року, автотранспортна накладна (Road consignment note) 0161478 від 05.07.2024 року, супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 24TR06060000160335 від 05.07.2024 року, сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) В1479022 від 05.07.2024 року, банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжна інструкція в іноземній валюті з додатком) (MUR) 287 від 12.06.2024 року, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги ВМ-0040327 від 09.07.2024 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару 09072024/2 від 09.07.2024 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару Договір-заявка №28/06/2024/2 від 28.06.2024, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 3 від 13.02.2023 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 4 від 19.02.2024 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) спец. 18 від 05.06.2024 року, контракт №1902-21 від 19.02.2021, договір про надання послуг митного брокера 4 від 01.01.2024 року, договір (контракт) про перевезення 01032023 від 01.03.2023 року.

При визначені митної вартості товару, декларантом позивача було обрано 1 метод.

Після перевірки митної декларації посадовими особами Київської митниці складено повідомлення декларанту від 15.07.2024, в якому зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності. А саме: 1) для підтвердження достовірності декларування витрат на транспортування надано довідку №09072024/2 від 09.07.2024 та рахунок-фактуру №ВМ-0040327 від 09.07.2024 від ФОП ОСОБА_1 та договір №01032023 від 01.03.2023. Разом з тим відповідно до відомостей транспортних (перевізних) документів фактичним перевізником (виконавцем умов договору) визначено ФОП ОСОБА_2 ФОП ОСОБА_1 є експедитором, що має право укладати договори й угоди із транспортними компаніями для виконання зобов`язання по перевезенню, проте вказані документи не надані, в т.ч. відсутні у графі 44 ЕМД. Згідно ст.9 ЗУ «Про транспортну- експедиторську діяльність» у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердження витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо) видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Таким чином, належним підтвердженням суми оплати за транспортування товару, у разі залучення сторонніх організацій, є рахунки таких фактичних перевізників. Отже, надані документи не підтверджують достовірність декларування витрат на транспортування. Відповідно до частини 2 статті 53 МК України, декларантом для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599: акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; заявка на здійснення послуг по доставці товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

2) у платіжному документі від 12.06.2024 № (МІЛЇ) 287 графа «Призначення платежу» містить посилання лише на контракт. Відповідно п.2.2. постанови Правління НБУ від 28.07.2008 № 216 платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів. При цьому надати повну інформацію про документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів, означає надати реквізити як зовнішньоекономічного договору (контракту), так і рахунку-фактури (інвойсу), згідно з якими здійснюється оплата. Саме ці документи і дозволяють ідентифікувати платіжне доручення з поставкою оцінюваного товару. Без ідентифікації на основі посилання на такі документи платіжне доручення як доказ не може вважатися достатнім для доведення митної вартості певної партії товару. Так само платіжне доручення не є достатнім доказом митної вартості певної поставки товару в разі зазначення у ньому лише зовнішньоекономічного договору, на основі якого здійснена поставка певного товару. Отже, платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж (у разі коли відповідно до умов відповідних зовнішньоекономічних договорів такий авансовий платіж мав здійснюватися лише після отримання декларантом рахунку-фактури (інвойсу), не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару»(а.с.13).

15.07.2024 декларантом позивача надано пояснення про відсутність додаткових документів та незгода з митною оцінкою вартості товару (а.с.80).

15.07.2024 Київською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100240/2024/000280 та Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100240/2024/510156/1 від 15.07.2024 року.

В обґрунтування рішення про коригування митної вартості товарів UA100240/2024/510156/1 від 15.07.2024 року зазначено: що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме:

1) для підтвердження достовірності декларування витрат на транспортування надано довідку №09072024/2 від 09.07.2024 та рахунок-фактуру №ВМ-0040327 від 09.07.2024 від ФОП ОСОБА_1 та договір №01032023 від 01.03.2023. Разом з тим відповідно до відомостей транспортних (перевізних) документів фактичним перевізником (виконавцем умов договору) визначено ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 є експедитором, що має право укладати договори й угоди із транспортними компаніями для виконання зобов`язання по перевезенню, проте вказані документи не надані, в т.ч. відсутні у графі 44 ЕМД. Згідно ст.9 ЗУ Про транспортну- експедиторську діяльність у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердження витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо) видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Таким чином, належним підтвердженням суми оплати за транспортування товару, у разі залучення сторонніх організацій, є рахунки таких фактичних перевізників. Отже, надані документи не підтверджують достовірність декларування витрат на транспортування. Відповідно до частини 2 статті 53 МК України, декларантом для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599: акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; заявка на здійснення послуг по доставці товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

2) у платіжному документі від 12.06.2024 № (MUR) 287 графа Призначення платежу містить посилання лише на контракт. Відповідно п.2.2. постанови Правління НБУ від 28.07.2008 № 216 платник заповнює реквізит Призначення платежу в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів. При цьому надати повну інформацію про документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів, означає надати реквізити як зовнішньоекономічного договору (контракту), так і рахунку-фактури (інвойсу), згідно з якими здійснюється оплата.

Відповідачем було визначено митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням Методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно МД №100240/2022/684245.

Надаючи оцінку зазначеним у спірному рішенні підставам для коригування митної вартості товарів, щодо розбіжностей в поданих документах, суд зазначає наступне.

Щодо тверджень відповідача, що відповідно до відомостей транспортних (перевізних) документів фактичним перевізником (виконавцем умов договору) визначено ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 є експедитором, що має право укладати договори й угоди із транспортними компаніями для виконання зобов`язання по перевезенню, проте вказані документи не надані, в т.ч. відсутні у графі 44 ЕМД. Отже, надані документи не підтверджують достовірність декларування витрат на транспортування, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 01.03.2023 ТОВ «Інвентум Україна» укладено із ФОП ОСОБА_1 договір №01032023 про транспортно-експедиційні послуги та перевезення автомобільним транспортом (а.с.41-42).

Відповідно до п.1 договору визначено, що замовник доручає, а експедитор діє за дорученням та за рахунок замовника, в межах даного Договору організувати перевезення вантажів замовника та здійснювати розрахунки з транспортними організаціями (перевізниками) за перевезення вантажів Замовника.

П.2.2.3 договору передбачено, що експедитор зобов`язується в разі необхідності самостійно знайти перевізника для виконання замовлення Замовника та укласти від свого імені та за рахунок замовника договір перевезення з перевізником.

28.06.2024 ФОП ОСОБА_2 укладено із ФОП ОСОБА_1 договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №28062024 (а.с.46-47).

Згідно п.1.1. Договору замовник доручає, а перевізник бере на себе обов`язок здійснювати на підставі заявок замовника перевезення вантажів, заявлених замовником до перевезення автомобільними транспортними засобами на території України.

Згідно акту здачі -прийняття робіт (надання послуг) №ВМ-0040328 від 09.07.2024 до договору 01032023 від 01.03.2023 ФОП ОСОБА_1 надала ТОВ ІНВЕНТУМ УКРАЇНА транспортно експедиційні послуги по організації перевезення вантажу ТОВ ІНВЕНТУМ УКРАЇНА.

Вказане підтверджується Довідкою про транспортно-експедиційні витрати №09072024/2 (а.с.35).

Також, в графі 16 СМR № 0161478 зазначений перевізник ФОП ОСОБА_2 (а.с. 24).

Таким чином, суд наголошує, що Довідка про транспортно-експедиційні витрати №09072024/2 не містить жодних розбіжностей з іншими поданими документами .

Крім того, суд звертає увагу, що декларантом на підтвердження зазначених правовідносин відповідачеві також було надано Рахунок-фактуру № ВМ-0040327 від 09.07.2024 року на загальну суму 145 964,88 грн.

09.07.2024 року сторонами (ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ІНВЕНТУМ УКРАЇНА») підписано Акт №ВМ-0040328 здачі-прийняття робіт (надання послуг) згідно договору №01032023 від 01.03.2023 року на загальну суму 145 964,88 грн.

Відповідно до Платіжної інструкції № 22615 від 17.07.2024 року здійснено оплату 72 982,94 грн. (50% згідно рахунку № ВМ-0040327 від 09.07.2024 року)

Відповідно до Платіжної інструкції №450 від 25.07.2024 року здійснено оплату 72 982,44 грн. (50% згідно рахунку № ВМ-0040327 від 09.07.2024 року).

Таким чином, транспортні послуги ФОП ОСОБА_2 були наданими та оплачені в розмірі, зазначеному позивачем при декларуванні, разом з тим, оскільки оплата була здійсненна вже після винесення оскаржуваного рішення відповідача, а тому, позивач підтвердження оплати за транспортні послуги при митному оформленні надати не міг.

Відповідно до п. 2.1. Контракту №1902-21 від 19.02.21 року, поставка товару здійснюється на умовах, вказаних у специфікаціях на кожну відвантажувальну партію товару, які є невід`ємною частиною цього контракту, і є фіксованою на цю партію товару.

Поставка, в межах якої прийнято оспорюване рішення, здійснювалась за «Специфікацією товару № 18 до контракту № 1902-21 від 19.02.2021 року» від 05.06.2024 року на умовах EXW, Keyseri, Туреччина, згідно «Інкотермс-2020».

Відповідно до умов поставки ЕХW Інкотермс-2020, усі витрати на перевезення вантажу покладаються на покупця - тобто позивача.

Таким чином, суд приходить висновку, що до ціни, що була фактично сплачена позивачем, підлягали включенню і витрати до місця ввезення на митну територію України.

Щодо доводів митного органу, що у платіжному документі від 12.06.2024 № (MUR) 287 графа «Призначення платежу» містить посилання лише на контракт, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до платіжного документу від 12.06.2024 (MUR) 287 (а.с.30) зазначено призначення платежу «контракт №№1902-21» (а.с.30).

Так, загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами (далі - уповноважений банк), порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті, встановлює Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2008 року №216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2008 року за №910/15601 (надалі - Порядок №216).

Пунктом 2.2 Порядку №216 передбачено, що платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.

Суд звертає увагу відповідача, що чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Отже, сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18.

Таким чином, суд наголошує, що посилання відповідача на те, що платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс) на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару, є помилковим.

Разом з тим, судом встановлено, що вартість товару, що вказана у митній декларації, також узгоджується з документами, наданими відповідачу при митному оформленні, зокрема:

-Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) спец. 18 від 05.06.2024 року;

-Пакувальний лист б/н року 05.07.2024 року;

-Рахунок-фактура (інвойс) В.В02024000007373 від 05.07.2024 року;

-Платіжна інструкція в іноземній валюті з додатком (MUR) 287 від 12.06.2024 року.

Таким чином, суд приходить висновку, щопозивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України.

Враховуючи, що відповідачем не доведено існування обґрунтованих сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, не доведено наявність недоліків в документах поданих до митного оформлення, то у відповідача відсутні підстави вимагати у декларанта документи передбачені у ч.3 ст.53 МКУ.

Відтак, відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та безпідставно оформлено картку відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що документи, що були надані позивачем містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі вищезазначеного, рішення про коригування митної вартості товарів №UA100240/2024/510156/1 від 15.07.2024 року не відповідає приписам ч.2 ст.55 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, що зумовлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Враховуючи, що картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100240/2024/000280 відповідачем заповнено у зв`язку з прийнятим оспорюваним рішенням про коригування митної вартості товарів, яке є незаконним, а тому вказана картка відмови є протиправною та підлягає скасуванню.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Інвентум Україна при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 6056, 00 грн. (а.с.9)

Враховуючи вказане, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6056, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвентум Україна" до Київської митниці про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Скасувати Рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100240/2024/510156/1 від 15.07.2024 року.

Скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100240/2024/000280.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інвентум Україна (40020, Сумська область, м. Суми, вул. Машинобудівників,1, ЄДРПОУ 36437713) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (б. Гавела Вацлева, буд. 8А, м.Київ, ЄДРПОУ 43997555) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6056 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук