Рішення № 129069893, 23.07.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2025 р. № 640/12809/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СХІД ГІПРОМАШ", вул. Бориспільська, 9, корп. 3-а, м. Київ,02099,вул. Хрещатик, 10В, оф.1, м. Київ, 01001

до відповідачаГоловного управління ДПС у м. Києві, вул. Шолуденка, 33/19,м. Київ,04116,

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.01.2020 №0002100504,

Товариство з обмеженою відповідальністю "СХІД ГІПРОМАШ" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.01.2020 № 0002100504.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій з ТОВ "ТЕРА ГАРАНТ" та ТОВ "ЕЛІЗІЯ КОРП" є безпідставними та не підтверджені належними доказами, оскільки товариством у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів та податкових накладних сформовано податковий кредит. Зокрема, позивач стверджує, що господарські операції з вказаними контрагентами підтверджені належним чином складеними первинними документами, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги спірних операцій, та були надані податковому органу під час перевірки.

Позивач також зазначив, що його контрагенти на момент відображення у податковому обліку здійснених операцій були зареєстрованими в якості платника податку на додану вартість, а договори, вчинені із ТОВ "ТЕРА ГАРАНТ" та ТОВ "ЕЛІЗІЯ КОРП", не є безтоварними і не були визнані недійсними у судовому порядку. А тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення вважає незаконним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що Головне управління ДПС у м. Києві при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а податкові повідомлення-рішення є законними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.04.2025розгляд справи призначити за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В :

У період з 19.12.2019 по 21.12.2019 відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД ГІПРОМАШ" з метою дотримання вимог податкового законодавства.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 27.12.2019 №461/26-15-05-04-04/38681527 (надалі - Акт перевірки), згідно висновків якого встановлено порушення позивачем вимог п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, в періоді що перевірявся, назагальну суму 42903 грн., у тому числі за: травень 2017 року - 42903 грн.

Такі висновки контролюючий орган пов`язує з фактом відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТЕРА ГАРАНТ" та ТОВ "ЕЛІЗІЯ КОРП". Фактично висновки первірки грунтуються на припущенні про неспроможність вказаних контрагентів здійснити поставку асортименту вказаного в договорах та виконати роботи та послуги. Такі висновки зроблені за аналізом номенклатури зареєстрованих в ЄРПН контрагентами-постачальниками на адресу ТОВ "СХІД ГІПРОМАШ" податкових накладних, але без дослідження всіх документів, а тому не можуть вважатися достовірними.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.01.2020 № 0002100504, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання на загальну суму 53629,00 грн., в т.ч. 42903,00 грн., за податковими зобов`язаннями та 10726,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. «а» п. 198.1. ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2. ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до абз. 3 п. 198.6. ст. 198 ПК України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абз. 2 п. 201.10. ст. 2018ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб`єктами господарювання. Зокрема, платник податку не може нести відповідальність за неподання контрагентом обов`язкових звітів про свою господарську діяльність, а також за інші порушення законодавства.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (сертифікатів, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

В ході розгляду справи судом встановлено та підтверджено матеріалами справи наступні господарські операції позивача з контрагентом.

Щодо взаємовідносин з ТОВ "ТЕРА ГАРАНТ".

У 2017 році між позивачем та ТОВ "ТЕРА ГАРАНТ" укладено договір поставки від 03.04.2017 року №17/0403 на загальну суму 206400,00 грн. з ПДВ в т.ч.

Відповідно до умов договору поставки від 03.04.2017 року №17/0403 Постачальник зобов`язується передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити "Обладнання".

Обставини реальності виконання господарських зобов`язань за правочином в частині поставки товару підтверджується складеними та підписаними між позивачем (Покупець) та ТОВ "ТЕРА ГАРАНТ" (Постачальник) специфікацію від 03.04.2017 року на загальну суму 206400 грн. в т.ч. ПДВ, видатковою накладною №45 від 05.04.2017 року, рахунком на оплату №0504-1 від 05.04.2017, платіжним дорученням №96 від 10.04.2017.

На виконання вимог ПК УКраїни на адресу позивача була виписана податкова накладна №40501 від 05.04.2017.

Щодо взаємовідносин з ТОВ "ЕЛІЗІЯ КОРП".

У 2017 році між позивачем та ТОВ "ЕЛІЗІЯ КОРП" укладено договір поставки від 25.05.2017 №2505 на загальну суму 176400,00 грн. з ПДВ в т.ч.

Відповідно до умов договору поставки від 25.05.2017 №2505 Постачальник зобов`язується передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити "Обладнання".

Обставини реальності виконання господарських зобов`язань за правочином в частині поставки товару підтверджується складеними та підписаними між позивачем (Покупець) та ТОВ "ЕЛІЗІЯ КОРП" (Постачальник) специфікацію від 25.05.2017 на загальну суму 176400,00 грн. в т.ч., видатковою накладною від 29.05.2017 №1/2505, рахунком на оплату від 25.05.2017 №01/2505, платіжним дорученням від 26.06.2017 №199.

На виконання вимог ПК УКраїни на адресу позивача була виписана податкова накладна №96 від 29.05.2017.

Як зазначено в Акті перевірки, вказані податкові накладні відповідно до вимог чинного законодавства зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами дослідження вище перелічених первинних та інших документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

При цьому, суд звертає увагу на те, що з наявних матеріалів справи чітко прослідковується наявність взаємозв`язку між витратами на придбання товару у ТОВ "ТЕРА ГАРАНТ" та ТОВ "ЕЛІЗІЯ КОРП" та здійсненням ним господарської діяльності.

У той же час, відповідач не надав суду докази на спростування таких доводів позивача.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов`язкових реквізитів.

Крім того, судом встановлено, що на час укладання та виконання зазначених договорів, ТОВ "ТЕРА ГАРАНТ" та ТОВ "ЕЛІЗІЯ КОРП" були зареєстровані в якості юридичних осіб та були платником податку на додану вартість.

При цьому, в Акті перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "ТЕРА ГАРАНТ" та ТОВ "ЕЛІЗІЯ КОРП" були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання зазначеного вище договору.

Крім того, суд звертає увагу на те, що жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у ТОВ "ТЕРА ГАРАНТ" та ТОВ "ЕЛІЗІЯ КОРП" матеріальних ресурсів відповідачем суду не надано, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Окрім того, в законодавстві відсутня норма, яка б зобов`язувала підприємство перевіряти наявність таких ресурсів у контрагента та формувати податковий кредит лише за їх наявності.

Суд також наголошує, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/або трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків чи умови для отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи визнання понесених витрат.

Відповідачем під час розгляду справи не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та беззаперечно спростовують факти здійснення господарських операцій, їх оприбуткування, засвідчені наведеними документами і поясненнями.

На думку суду, недостатність адміністративно-господарських можливостей контрагента для виконання ним господарської операції може слугувати підставою для обґрунтованого сумніву щодо реальності господарської операції лише в сукупності з іншими фактами, які б свідчили про безтоварний характер господарської операції, зокрема, відсутність належним чином оформлених первинних документів, відсутність економічного змісту господарської операції, відсутність зміни майнового стану учасників господарської операції. Втім, наданими позивачем доказами підтверджується зворотне.

При цьому, суд звертає увагу на те, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку.

Не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов`язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Таким чином, факт наявності у сторін правочину протиправного умислу при його укладенні відповідачем не доведено.

Проте, чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Податкова відповідальність не може наступати коли відсутній склад податкового правопорушення, а саме: суб`єкт, об`єкт правопорушення, його об`єктивна та суб`єктивна сторона.

Жодних доказів наявності вини посадових осіб позивача, чи їх обізнаності з протиправним характером діяльності контрагента в акті перевірки не зазначено, до матеріалів справи не надано.

Суд відзначає, що сам по собі факт наявності кримінального провадження стосовно контрагента, не може слугувати беззаперечним доказом порушення податкового законодавства, тим більш позивачем.

За правилами ст. 78 ч. 6 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно із ст. 74 ч. 2 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Системний аналіз цих норм КАС України дозволяє зробити висновок про те, що тільки вирок суду та ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, є належними і допустимими доказами факту, в даному випадку, фіктивного підприємництва.

З урахуванням цього, суд не приймає до уваги посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень стосовно деяких з контрагентів позивача.

Відтак суд вважає, що висновки податкового органу про фіктивність господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТЕРА ГАРАНТ" та ТОВ "ЕЛІЗІЯ КОРП" є формальними та необ`єктивними, оскільки ґрунтуються не на первинних документах та результатах співставлення даних бухгалтерського і податкового обліку, як то передбачено пунктом 73.5 статті 75 Податкового кодексу України, а на обставинах, які не мають безпосереднього значення для формування податкових зобов`язань та податкового кредиту.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов до висновку про протиправність та необхідність скасування податкових повідомлень-рішень від 22.01.2020 № 0002100504.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД ГІПРОМАШ" (вул. Бориспільська, 9, корп. 3-а, м. Київ,02099, ідентифікаційний код 38681527) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19,м. Київ,04116, ідентифікаційний код 44116011) - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 22.01.2020 №0002100504.

3. Стягнути на користь овариства з обмеженою відповідальністю "СХІД ГІПРОМАШ" (вул. Бориспільська, 9, корп. 3-а, м. Київ,02099, ідентифікаційний код 38681527) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19,м. Київ,04116, ідентифікаційний код 44116011) сплачений судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. С. Брагар