Вирок № 129068150, 24.07.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 761/24937/18

Провадження №1-кп/761/350/2025

В И Р О К

іменем України

24 липня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретарів с/з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва матеріали кримінального провадження № 12014100100009319 від 02 вересня 2014 року, щодо:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Якубівка Іллінецького району Вінницької області, громадянина України, який має вищу освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого в порядку ст. 89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 197-1, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_6 розробив злочинний план, направлений на самовільне захоплення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , всупереч установленого порядку передачі (надання) земельних ділянок з установленням меж та оформлення речового права на фізичних осіб, оформивши кадастровий номер ділянки 8000000000:91:109:0341, шляхом залучення до вчинення кримінального правопорушення виконавців для підробки документів та підставних осіб для оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна.

Згідно з рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.07.2007 за № 112/1946 ОСОБА_6 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3 з кадастровим № 8000000000:91:109:0163 (державний акт на право власності на земельну ділянку від 19.12.2008).

У подальшому, в невстановлений час та у невстановленому місці, ОСОБА_6 вирішив всупереч встановленому порядку, передбаченому ст. 116, ч. 1 ст. 117, ч. 6, ч. 7, ч. 8, ч. 9 ст. 118 Земельного Кодексу України, оформити право власності на частину земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:91:109:0341), що межує з земельною ділянкою, яка належить йому на праві власності, з подальшим її використанням у власних цілях шляхом юридичного оформлення її на підставних осіб, а у подальшому на ОСОБА_16 , з яким у останнього родинні зв`язки, достовірно знаючи про те, що рішення щодо відведення вказаної земельної ділянки ІНФОРМАЦІЯ_3 не приймала та вказана земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:91:109:0341 не надавалася у власність чи користування.

З метою реалізації злочинного умислу, направленого на самовільне захоплення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 вирішив оформити право власності на вказану земельну ділянку шляхом підроблення рішення суду та вчинення фіктивного правочину, а саме укладення договору дарування між підставною особою та ОСОБА_16 , предметом якого виступив індивідуальний будинок по АДРЕСА_3 , який фактично не був збудований на зазначеній земельній ділянці та його подальшої реєстрації.

Реалізуючи свій злочинний умисел, влітку 2014 (більш точні дату та час встановити не виявилось можливим) ОСОБА_6 звернувся до свого знайомого ОСОБА_17 з проханням взяти формальну участь у оформленні документів на земельну ділянку, переконавши останнього у правомірності та законності своїх дій. В подальшому, ОСОБА_17 надані анкетні дані, а саме, прізвище ім`я та по - батькові свого брата ОСОБА_18 для оформлення документів ОСОБА_6 .

У подальшому, ОСОБА_6 підшукав невстановлену особу, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, для виготовлення підробленого рішення суду, якій надав анкетні дані ОСОБА_18 . В результаті зазначених дій невстановленою особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, виготовлено рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23 січня 2014 року у справі №122/2367/14-ц, відповідно до якого право власності на індивідуальний будинок площею 134 кв.м. по АДРЕСА_3 визнано за ОСОБА_18 .

У подальшому, у невстановлені дату, час та місці, але до 06 березня 2014 року, невстановлена особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, передала ОСОБА_6 підроблене рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23 січня 2014 року у справі №122/2367/14-ц, відповідно до якого право власності на індивідуальний будинок площею 134 кв.м. по АДРЕСА_3 визнано за ОСОБА_18

ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, направлений на самовільне зайняття земельної ділянки з метою подальшого здійснення будівництва на ній, з метою надання правомірності набуття права власності на земельну ділянку, надав підроблене рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23 січня 2014 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі якого 06 березня 2014 року до Державного реєстру прав на нерухоме майно 06 березня 2014 року внесено запис про право власності № 4905925 про реєстрацію права власності на індивідуальний будинок літ. «А», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_18 . В цей час ОСОБА_6 достовірно знав, що на зазначеній земельній ділянці житловий будинок відсутній.

Надалі ОСОБА_6 12 червня 2014 року особисто прибув та організував прибуття до офісу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_19 за адресою: АДРЕСА_4 , сторін фіктивного правочину - свого знайомого ОСОБА_17 , який не був поінформований про злочинний характер дій ОСОБА_6 , та свого сина - ОСОБА_16 для укладання договору дарування індивідуального будинку літ. «А», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 132 кв.м., достовірно знаючи, що ОСОБА_17 використовував паспорт свого брата ОСОБА_18 .

Також, ОСОБА_6 12 червня 2014 року, перебуваючи в приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_19 за адресою: АДРЕСА_4 , надав нотаріусу підроблене рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23 січня 2014 року у справі №122/2367/14-ц та документи щодо технічних характеристик об`єкту нерухомості.

На підставі наданих ОСОБА_6 документів, а саме підробленого рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23 січня 2014 року у справі №122/2367/14-ц, документів щодо технічних характеристик об`єкту нерухомості, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_20 за адресою: АДРЕСА_4 , 12 червня 2014 року посвідчено Договір дарування 1/2 частини будинку за № 1969 та Договір дарування 1/2 частини будинку за № 1970, відповідно до яких ОСОБА_18 , від імені якого виступав ОСОБА_17 , використовуючи паспорт брата ОСОБА_18 , безоплатно передає у власність ОСОБА_16 належний йому на праві приватної власності індивідуальний будинок літ. «А», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 132 кв. м.

Відповідно до отриманої інформації з ІНФОРМАЦІЯ_4 за період з 01 січня 2011 року по 23 вересня 2015 року до провадження ІНФОРМАЦІЯ_6 справа за позовом ОСОБА_18 до ОСОБА_21 про визнання права власності не надходила, судом рішення у справі №122/2367/14-ц від 23 січня 2014 року не ухвалювалось.

У подальшому ОСОБА_6 у невстановлені точні дату, час та місці, але до 17 жовтня 2014 року, з метою розроблення технічної документації звернувся до ФОП ОСОБА_22 (безстрокова ліцензія ІНФОРМАЦІЯ_7 серії НОМЕР_2 на проведення робіт із землеустрою), у якого замовив та отримав проектну документацію на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , замовником якого виступив ОСОБА_16 , а підрядником - ФОП ОСОБА_23 .

17 жовтня 2014 року ОСОБА_6 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо реєстрації вказаної земельної ділянки на підставі розробленої технічної документації.

30 жовтня 2014 року державним кадастровим реєстратором ІНФОРМАЦІЯ_8 у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 за № 1051, здійснено державну реєстрацію земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,1 га, тобто внесено до Державного земельного кадастру відомості про формування земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 8000000000:91:109:0341.

Згідно з актом обстеження земельної ділянки за № 009 від 20 жовтня 2015 року, складеним ІНФОРМАЦІЯ_9 , встановлено, що на земельній ділянці за кадастровим №8000000000:91:109:0163 знаходиться житловий будинок, територія огороджена капітальним цегляним парканом та знаходиться під постійною охороною та відео спостереженням.

Крім того, на прилеглій земельній ділянці орієнтовно площею 0,35 га, спільно огородженій парканом, присутні ознаки будівельних (підготовчих) робіт, а саме вертикальне планування території.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018 - 2000, споруди - це будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до інформації Інституту археології встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до Генерального плану міста Києва, затвердженого рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28 березня 2002 року за № 370/1804 «Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період 2020 року» входить до меж Центрального історичного ареалу м. Києва та до меж пам`ятки місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпро» (наказ ІНФОРМАЦІЯ_10 від 03.02.2010 №58\0\16-10, охоронний номер: 2600189).

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 316 від 13 березня 2012 року об`єктом культурної спадщини вважається територія пам`яток, охоронювані археологічні території, зони охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою на території України.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 116 ЗК України охоронні зони створюються навколо особливо цінних природних об`єктів, об`єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів. Відповідно до методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 за № 963 складає 231 698 грн 31 коп.

Органом досудового розслідування такі дії ОСОБА_6 кваліфіковані як самовільне будівництво споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці в охоронних зонах, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України.

Крім того, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на самовільне захоплення земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_5 (більш точні дату та час встановити не виявилось можливим) ОСОБА_6 звернувся до свого знайомого ОСОБА_17 з проханням взяти формальну участь у оформленні документів на земельну ділянку, переконавши останнього у правомірності та законності своїх дій. У подальшому, ОСОБА_17 надані анкетні дані - а саме, прізвище ім`я та по-батькові свого брата ОСОБА_18 для оформлення документів ОСОБА_6 .

У подальшому, ОСОБА_6 підшукав невстановлену особу, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, для виготовлення підробленого рішення суду, якій надав анкетні дані ОСОБА_18 . В результаті зазначених дій невстановленою особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, виготовлено рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23 січня 2014 року у справі №112/2367/14-ц, відповідно до якого право власності на індивідуальний будинок площею 134 кв.м. по АДРЕСА_3 визнано за ОСОБА_18 .

У подальшому у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час та місці, але до 06 березня 2014 року, невстановлена особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, передала ОСОБА_6 підроблене рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23 січня 2014 року у справі № 112/2367/14-ц, відповідно до якого право власності на індивідуальний будинок площею 134 кв.м, по АДРЕСА_3 визнано за ОСОБА_18 .

Відповідно до отриманої інформації з ІНФОРМАЦІЯ_4 за період з 01 січня 2011 року по 23 вересня 2015 року до провадження ІНФОРМАЦІЯ_6 справа за позовом ОСОБА_18 до ОСОБА_21 про визнання права власності не надходила, судом рішення у справі № 112/2367/14-ц від 23 січня 2014 року не ухвалювалось.

Органом досудового розслідування такі дії ОСОБА_6 кваліфіковані як пособництво у підробленні офіційного документу, який видається організацією і який надає права з метою його використання підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України.

Крім того, з метою реалізації злочинного умислу, направленого на самовільне захоплення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 вирішив оформити право власності на вказану земельну ділянку шляхом підроблення рішення суду та вчинення фіктивного правочину, а саме укладення договору дарування між підставною особою та ОСОБА_16 , предметом якого виступив індивідуальний будинок по АДРЕСА_3 , який фактично не був збудований на зазначеній земельній ділянці та його подальшої реєстрації.

Реалізуючи свій злочинний умисел, влітку 2014 (більш точні дату та час встановити не виявилось можливим) ОСОБА_6 звернувся до свого знайомого ОСОБА_17 з проханням взяти формальну участь в оформленні документів на земельну ділянку, переконавши останнього у правомірності та законності своїх дій. У подальшому, ОСОБА_17 надані анкетні дані - а саме, прізвище ім`я та по - батькові свого брата ОСОБА_18 для оформлення документів ОСОБА_6 .

У подальшому, ОСОБА_6 підшукав невстановлену особу, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, для виготовлення підробленого рішення суду, якій надав анкетні дані ОСОБА_18 . В результаті зазначених дій, невстановленою особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, виготовлено рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23 січня 2014 року у справі № 122/2367/14-ц, відповідно до якого право власності на індивідуальний будинок площею 134 кв.м. по АДРЕСА_3 визнано за ОСОБА_18 .

У подальшому, у невстановлені дату, час та місці, але до 06 березня 2014 року невстановлена особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, передала ОСОБА_6 підроблене рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23 січня 2014 року у справі № 122/2367/14-ц, відповідно до якого право власності на індивідуальний будинок площею 134 кв.м. по АДРЕСА_3 визнано за ОСОБА_18

ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, направлений на самовільне зайняття земельної ділянки з метою подальшого здійснення будівництва на ній, з метою надання правомірності набуття права власності на земельну ділянку, надав підроблене рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23 січня 2014 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі якого 06 березня 2014 року до Державного реєстру прав на нерухоме майно внесено запис про право власності № 4905925 про реєстрацію права власності на індивідуальний будинок літ. «А», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_18 . Разом з цим, ОСОБА_6 достовірно знав, що на зазначеній земельній ділянці житловий будинок відсутній.

Далі ОСОБА_6 12 червня 2014 року особисто прибув та організував прибуття до офісу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_24 за адресою: АДРЕСА_4 сторін фіктивного правочину - свого знайомого ОСОБА_17 , який не був поінформований про злочинний характер дій ОСОБА_6 ,, та свого сина - ОСОБА_16 для укладання договору дарування індивідуального будинку літ. «А», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 132 кв.м., достовірно знаючи, що ОСОБА_17 використовував паспорт свого брата ОСОБА_18 .

Також, ОСОБА_6 12 червня 2014 року, перебуваючи у приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_19 за адресою: АДРЕСА_4 , надав нотаріусу підроблене рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23 січня 2014 року у справі № 112/2367/14-ц та документи щодо технічних характеристик об`єкту нерухомості.

На підставі наданих ОСОБА_6 документів, а саме підробленого рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23 січня 2014 року у справі №112/2367/14-ц, документів щодо технічних характеристик об`єкту нерухомості, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_20 за адресою: АДРЕСА_4 , 12 червня 2014 року посвідчено Договір дарування 1/2 частини будинку за № 1969 та Договір дарування 1/2 частини будинку за №1970, відповідно до яких ОСОБА_18 , від імені якого виступав ОСОБА_17 , використовуючи паспорт брата ОСОБА_18 , безоплатно передає у власність ОСОБА_16 належний йому на праві приватної власності індивідуальний будинок літ. «А», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 132 кв.м.

Відповідно до отриманої інформації з ІНФОРМАЦІЯ_4 за період з 01 січня 2011 року по 23 вересня 2015 року до провадження ІНФОРМАЦІЯ_6 справа за позовом ОСОБА_18 до ОСОБА_21 про визнання права власності не надходила, судом рішення у справі №112/2367/14-ц від 23.01.2014 не ухвалювалось.

У подальшому ОСОБА_6 у невстановлені точні дату, час та місці, але до 17 жовтня 2014 року з метою розроблення технічної документації звернувся до ФОП ОСОБА_23 (безстрокова ліцензія ІНФОРМАЦІЯ_7 серії НОМЕР_2 на проведення робіт із землеустрою), у якого замовив та отримав проектну документацію на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , замовником якого виступив ОСОБА_16 , а підрядником - ФОП ОСОБА_23 .

17 жовтня 2014 року ОСОБА_6 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо реєстрації вказаної земельної ділянки на підставі розробленої технічної документації.

30 жовтня 2014 року державним кадастровим реєстратором ІНФОРМАЦІЯ_8 у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 за № 1051, здійснено державну реєстрацію земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,1 га, тобто внесено до Державного земельного кадастру відомості про формування земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 8000000000:91:109:0341.

Такі дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані як використання завідомо підробленого документа, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Згідно з приписами ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону (ст. 21 КПК України).

З урахуванням того, що відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ст. 26 КПК України).

Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Стаття 25 КПК України зобов`язує прокурора, слідчого в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст. 9 КПК України.

За правилами ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.

Таким чином, обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Суд заслухавши доводи сторін з боку обвинувачення та захисту, провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 2 т. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоби судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов`язок доведення лежить на обвинуваченні і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.

Перевіряючи на предмет належності, допустимості та достовірності дані, які містяться в доказах, досліджених у судовому засіданні, суд виходить з наведених вище положень кримінального процесуального закону та аналізуючи зміст доказів доходить таких висновків.

У рамках цього кримінального провадження судом було досліджено, у порядку ст. 94 КПК України, надані з боку сторони обвинувачення та захисту, наступні фактичні дані, на підставі яких кожна із сторін просить суд встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню у ньому, як-то: показання, документи, висновки, та з них не установлено із дотриманням критерію доведеність винуватості обвинуваченого «поза будь-яким розумним сумнівом», у світлі такого.

Так, будучи допитаним у судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 197-1, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України не визнав, та надав показання, згідно з якими зазначив, що кому саме станом на 2014 рік належала земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 , він не знає. Він ніякого відношення до вказаної земельної ділянки не має. У нотаріуса він ніколи не був та будь-яких договорів щодо набуття у власність чи то земельної ділянки, чи то домоволодіння не оформляв. У судовому засіданні 10 грудня 2020 року цивільний позов прокурора в інтересах держави про стягнення з нього матеріальної шкоди не визнав.

Такі показання обвинуваченого ОСОБА_6 були перевірені судом шляхом безпосереднього дослідження доказів, наданих сторонами обвинувачення та захисту.

На обґрунтування винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за клопотанням сторони обвинувачення судом були допитані наступні свідки.

Свідок ОСОБА_25 , допитаний у судовому засіданні 26 травня 2023 року, суду показав, що має вищу освіту з лісового господарства. Коли він працював у « ІНФОРМАЦІЯ_11 », його було викликано на огляд земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , більш точну адресу він не пам`ятає. В його обов`язки як працівника « ІНФОРМАЦІЯ_11 » входило: визначити дерева, які йдуть на знос, оцінити зелені насадження, скласти акти про пошкодження зелених насаджень. По приїзді на земельну ділянку було виявлено зрізані дерева, які лежали на схилі. Він визначив розмір шкоди, спричиненої вирізкою дерев, відповідно до таблиці вартості кожної деревини та склав акт на обвинуваченого ОСОБА_6 , як на власника земельної ділянки, оскільки на іншу особу, яка не є власником ділянки, акт не складається. Чи перевірялась особа обвинуваченого при складанні акту він не пам`ятає. Чи була якась будівля на земельній ділянці він не пам`ятає.

Аналізуючи показання свідка ОСОБА_25 , судом встановлено, що з них лише слідує виключно сам факт вирубки зелених насаджень, спричинення та обрахування розміру шкоди, спричиненої вирізкою дерев, але з них жодним чином не слідує факт учинення особисто обвинуваченим ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 197-1, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України. Суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_25 в частині складення акту вирубки зелених насаджень на ОСОБА_6 як на власника земельної ділянки, оскільки однозначної відповіді про встановлення особи обвинуваченого при складанні акту свідком не зазначено.

Свідок ОСОБА_17 , допитаний у судовому засіданні 04 березня 2025 року, суду показав, що навесні 2014 року до нього звернувся обвинувачений ОСОБА_6 та попросив допомогти оформити земельну ділянку. Обвинувачений запитав чи проживає він у Києві та чи є у нього реєстрація місця проживання саме в Києві. Він відповів обвинуваченому, що він не має місця реєстрації у Києві, натомість в Києві зареєстрований його брат. Погодившись безоплатно допомогти обвинуваченому, він взяв паспорт свого брата ОСОБА_18 , який не був обізнаний про це, та вони з ОСОБА_6 та його сином ОСОБА_16 під`їхали до нотаріуса Погребняка, офіс якого розташований у АДРЕСА_6 . Це було 12 червня 2014 року. Перебуваючи у нотаріуса, він пред`явив останньому паспорт свого брата ОСОБА_18 . Нотаріус, перевіривши його особистість за паспортом, надав на підпис два договори дарування частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , які він підписав замість брата. На земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 , він жодного разу не був, будь-яких винагород від ОСОБА_6 він не отримував за вчинені правочини, він це робив безкоштовно, оскільки хотів допомогти обвинуваченому, вважаючи його нормальною людиною. Про існування рішення ІНФОРМАЦІЯ_12 , яким визнано право власності його брата ОСОБА_18 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , йому нічого не відомо. Обвинувачений кожного разу запевняв його, що всі нотаріальні дії легальні. Договори у нотаріуса він підписував від імені свого брата, з яким він зовнішнє схожий. До нотаріуса він приїздив два рази та кожного разу підписував договори. Грошові кошти за послуги нотаріусу сплачував саме ОСОБА_6 . У подальшому його було засуджено за вказані незаконні дії. Вказав, що саме ОСОБА_6 організував схему незаконного оформлення земельної ділянки, зокрема віднайшов юриста, нотаріуса, послуги яких оплачував саме ОСОБА_6 ОСОБА_18 обвинувачений жодної грошової винагороди не сплатив. В судовому засіданні при огляді договорів дарування 1/2 частини будинку від 12 червня 2014 року на а.с. 43, 44 т. 6 підтвердив, що в них стоїть саме його підпис.

Вказані показання свідка ОСОБА_17 суд частково покладає в обґрунтування даного вироку, оскільки, його показання відображають хронологію подій, що відбувались в частині підписання ним договорів дарування часток будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_16 , однак з урахуванням досліджених доказів, наведених нижче, не містять будь-якої інформації, яка б прямо чи опосередковано вказувала на вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 197-1, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Так, свідок ОСОБА_17 не був очевидцем факту самовільного будівництва споруд та самовільного зайняття земельної ділянки в охоронних зонах за адресою: АДРЕСА_3 , саме обвинуваченим ОСОБА_6 , більш того, свідок у судовому засіданні показав, що він жодного разу не був на вказаній земельній ділянці.

З показів свідка не здобуто доказів винуватості обвинуваченого у використанні завідомо підробленого документа та пособництві у підробленні офіційного документу, який видається організацією і який надає права з метою його використання підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб. В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду показав, що не був обізнаний про існування рішення ІНФОРМАЦІЯ_12 , яким визнано право власності його брата ОСОБА_18 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , яке підроблене.

Крім того, суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_17 в частині його переконання у законності оформлення нотаріальних дій, оскільки він не міг не розуміти що особисто використовує не власний документ (паспорт громадянина України), а паспорт члена своєї родини ОСОБА_18 , який є його братом.

Це вказує на нещирість свідка та умисне намагання останнього штучно створити у суду уяву про необізнаність його у вчиненні дій, що суперечать діючому законодавству при оформленні правочинів, що в свою чергу створює у суду переконання на наявність обґрунтованих сумнівів щодо показань даного свідка в цілому.

Будучи допитаним в судовому засіданні 18 квітня 2025 року свідок ОСОБА_24 надав показання, що з обвинуваченим ОСОБА_6 він не знайомий та не підтримує жодних стосунків. Перед засіданням він ознайомився з нотаріальною справою, щодо спірної земельної ділянки та може сказати, що під час укладання договорів дарування були присутні тільки учасники правочину, сторонніх осіб не було. Під час посвідчення договорів він встановив та перевірив осіб - сторін правочину за паспортом та зовнішніми ознаками. Встановив, що перед ним саме ті особи, які надали документи. З обвинуваченим він жодних стосунків не мав та останній йому ніяких документів не надавав.

Суд покладає в основу вказаного вироку показання свідка ОСОБА_24 , оскільки за своїм змістом дані показання є чіткими та послідовними, а також такими, що протирічать показанням свідка ОСОБА_17 в частині перебування ОСОБА_6 в приміщенні нотаріуса за адресою: АДРЕСА_6 , при укладенні договорів дарування частини будинку АДРЕСА_3 , що створює у суду обґрунтовані сумніви в достовірності показань ОСОБА_17 в цій частині. При цьому, суд не може надати перевагу тим чи іншим показанням.

Будь-яких інших свідків, які володіють інформацією щодо інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 197-1, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, стороною обвинувачення не забезпечено, як не надано суду інших доказів в обґрунтування пред`явленого обвинувачення.

Так, на обґрунтування винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 197-1, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, сторона обвинувачення, посилається на наступні письмові докази, які в судовому засіданні були безпосередньо досліджені судом, а саме:

- витяг з кримінального провадження № 12014100100009319 від 01 вересня 2014 року, відповідно до якого слідчим Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_26 . 02 вересня 2014 року за заявою ОСОБА_27 внесено відомості про кримінальне правопорушення за ст. 356 КК України, а саме про те, що впродовж серпня 2014 року посадові особи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » незаконно проводили будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_3 , знищивши пам`ятки архітектури;

- витяг з кримінального провадження № 12014100100009319 від 01 вересня 2014 року, відповідно до якого слідчим ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_26 . 02 вересня 2014 року за заявою ОСОБА_27 внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 197-1 КК України (після зміни прокурором правової кваліфікації кримінального правопорушення), а саме про те, що впродовж серпня 2014 року посадові особи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » незаконно проводили будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_3 , знищивши пам`ятки архітектури;

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018100100000948 від 26 січня 2018 року, відповідно до якого слідчим Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_26 26 січня 2018 року за власним рапортом від 25 січня 2018 року внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України, а саме про те, що ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на самовільне захоплення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , влітку 2014 року звернувся до свого знайомого ОСОБА_17 з проханням взяти формальну участь в оформленні документів на земельну ділянку, переконавши останнього у правомірності та законності своїх дій. У подальшому, ОСОБА_17 надано анкетні дані свого брата ОСОБА_18 для оформлення документів ОСОБА_6 . У подальшому, ОСОБА_6 підшукав невстановлену особу, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, для виготовлення підробленого рішення суду, якій надав анкетні данні ОСОБА_18 . Невстановленою особою виготовлено рішення ІНФОРМАЦІЯ_12 від 23 січня 2014 року у справі № 112/2367/14-ц, відповідно до якого право власності на індивідуальний будинок, площею 134 кв.м. по АДРЕСА_3 визнано за ОСОБА_18 ;

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018100100000947 від 26 січня 2018 року, відповідно до якого слідчим ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_26 26 січня 2018 року за власним рапортом від 25 січня 2018 року внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 358 КК України, а саме про те, що на підставі наданих ОСОБА_6 документів, а саме підроблених рішення ІНФОРМАЦІЯ_12 від 23 січня 2014 року у справі № 112/2367/14-ц, документів щодо технічних характеристик об`єкту нерухомості, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_24 за адресою: АДРЕСА_4 , 12 червня 2014 року посвідчено Договір дарування частини будинку за № 1969 та Договір дарування частини будинку за № 1970, відповідно до яких ОСОБА_18 , від імені якого виступав ОСОБА_17 , використовуючи паспорт брата ОСОБА_18 , безоплатно передає у власність ОСОБА_16 належний йому на праві приватної власності індивідуальний будинок літ. «А», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 132 кв.м. 30 жовтня 2014 року державним кадастровим реєстратором ІНФОРМАЦІЯ_8 , у порядку визначеному постановою КМУ від 17 жовтня 2012 року за № 1051 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,1 га, тобто внесено до Державного земельного кадастру відомості про формування земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер 8000000000:91:109:0341;

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018100100001241 від 02 лютого 2018 року, відповідно до якого слідчим Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_26 02 лютого 2018 року за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень від 02 лютого 2018 року внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 358 КК України, а саме про те, що 12 червня 2014 року, перебуваючи у приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_24 за адресою: АДРЕСА_4 , реалізовуючи свій умисел, направлений на внесення недостовірної інформації у документи, а саме на вчинення правочину, видаючи себе за рідного брата - ОСОБА_18 , використав його документи, тобто фактично вчинив підроблення правовстановлюючих документів на земельну ділянку з метою їх подальшого використання ОСОБА_6 . Так, надавши на прохання нотаріуса ОСОБА_24 оригінал паспорту громадянина України та РНОКПП на ім`я ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , маючи схожі з братом зовнішні прикмети, скористався цим, розуміючи протиправний характер своїх дій, поставив підписи від імені ОСОБА_18 у Договорі дарування частини будинку за № 1969 та Договорі дарування частини будинку за № 1970, відповідно до яких ОСОБА_18 , від імені якого виступав ОСОБА_17 безоплатно передає у власність ОСОБА_16 нібито належний йому на праві приватної власності індивідуальний будинок літ. «А», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 132 кв.м.;

- об`єднаний Витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12014100100009319 від 01 вересня 2014 року;

Щодо витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження, які надані прокурором на підтвердження вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, судом враховується, що ЄРДР є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 Глави 2 Розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 69 від 17липня 2012 року, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та, згідно з частиною 2 статті 84 КПК України, витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів.

Вказані документи лише фіксують факти реєстрації відомостей про кримінальні правопорушення, однак без доказів вчинення таких дій, не доводять вини саме обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, які останньому інкримінуються органом досудового розслідування.

Такі правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 761/28347/15-к.

- Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 36675895 від 23 квітня 2015 року, отриману на виконання доручення слідчого ІНФОРМАЦІЯ_16 про проведення слідчих розшукових дій у порядку ст. 40 КПК України, згідно з якою право спільної приватної часткової власності (1/2 частина) на індивідуальний будинок літ. А, об`єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровано за ОСОБА_16 , номер запису про право власності 5989695, номер запису про право власності 5990814, державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_24 , підстава виникнення права власності: договір дарування частини будинку;

- повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_12 від 25 вересня 2015 року на запит слідчого ІНФОРМАЦІЯ_16 про те, що відповідно до перевірки журналу вхідної кореспонденції електронного журналу автоматизованої системи документообігу суду, за період з 01 січня 2011 року по 23 вересня 2015 року до провадження ІНФОРМАЦІЯ_12 справа за позовом ОСОБА_18 до ОСОБА_28 про визнання права власності не надходила та не розглядалась;

- повідомлення заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 24 січня 2015 року, згідно з яким державним кадастровим реєстратором ІНФОРМАЦІЯ_8 , у порядку визначеному постановою КМУ від 17 жовтня 2012 року № 1051 було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,1000 га, тобто внесено до Державного земельного кадастру відомостей про формування земельної ділянки та присвоєно їй кадастровий номер 8000000000:91:109:0341. Вид користування - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; цільове призначення - 02.01. Державну реєстрацію земельної ділянки було здійснено на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 06 вересня 2014 року; розробник - фізична особа-підприємець ОСОБА_23 ;

- повідомлення заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 21 січня 2015 року, згідно з яким рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26 липня 2007 року № 112/1946 ОСОБА_6 передано у приватну власність земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:91:109:0163, площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_7 (державний акт на право власності на земельну ділянку від 19.12.2008 № 01-7-01453). Відповідно до даних міського земельного кадастру земельна ділянка на АДРЕСА_8 (код ділянки 91:109:294), площею 26436,8 кв.м. обліковується як землі не надані у власність чи користування на підставі квартального технічного звіту зі встановленням зовнішніх меж землекористування. Документи, що посвідчують право користування зазначеною земельною ділянкою станом на 31.12.2012 в Департаменті не зареєстровані. Рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 за поданням ІНФОРМАЦІЯ_17 щодо передачі (надання) земельної ділянки не приймала;

- лист ІНФОРМАЦІЯ_8 від 25 березня 2015 року з додатками, відповідно до якого 30 жовтня 2014 року державним кадастровим реєстратором ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_29 у порядку, визначеному постановою КМУ від 17 жовтня 2012 року № 1051 було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,1000 га, тобто внесено до Державного земельного кадастру відомостей про формування земельної ділянки та присвоєно їй кадастровий номер 8000000000:91:109:0341. Вид користування - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, цільове призначення - 02.01. Інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня. Державну реєстрацію земельної ділянки було здійснено за заявою ОСОБА_16 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- повідомлення директора ІНФОРМАЦІЯ_18 від 24 лютого 2015 року, згідно з яким земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до Генерального плану міста Києва, затвердженого рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28 березня 2002 року № 370/1804 «Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року» входять до меж Центрального історичного ареалу міста Києва та до меж пам`ятки місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпро» (наказ ІНФОРМАЦІЯ_10 від 03.02.2010 № 58/0/16-10, охоронний номер: 2600189);

- повідомлення директора ІНФОРМАЦІЯ_18 від 24 лютого 2015 року, відповідно до якого земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:91:109:109:0341 за адресою: АДРЕСА_3 , входить до меж пам`ятки археології національного значення « ІНФОРМАЦІЯ_19 » (ІХ-ХІІІ ст., Лиса гора, Юрковиця, постанова КМУ від 03.09.2009, охоронний номер 928260029-Н), до меж пам`ятки місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпро» (наказ ІНФОРМАЦІЯ_10 від 03.02.2010 № 58/0/16-10, охоронний номер 2600189) та відповідно до Генерального плану міста Києва, затвердженого Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28 березня 2002 року № 370/1804 «Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року» входять до меж Центрального історичного ареалу м. Києва;

- повідомлення першого заступника ІНФОРМАЦІЯ_20 від 25 березня 2015 року, згідно з яким дозволів на проведення земляних робіт за адресою: АДРЕСА_3 чи його структурними підрозділами не надавалась;

- повідомлення першого заступника ІНФОРМАЦІЯ_20 від 31 березня 2016 року, згідно з яким земельна ділянка по АДРЕСА_3 розташовується на території пам`ятки археології національного значення « ІНФОРМАЦІЯ_19 » з місцем розташування « ІНФОРМАЦІЯ_21 » у м. Києві (постанова КМУ від 03.09.2009 № 928 (охоронний № 260029-Н);

- повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_17 від 02 жовтня 2014 року, відповідно до якого рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26 липня 2007 року № 112/1946 ОСОБА_6 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_7 (державний акт на право власності на земельну ділянку від 19 грудня 2008 року № 01-7-01453);

- лист ІНФОРМАЦІЯ_22 від 14 січня 2016 року, відповідно до якого земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та АДРЕСА_9 відповідно до Генерального плану міста Києва, затвердженого рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28 березня 2002 року № 370/1804 «Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року» входить до меж Центрального історичного ареалу м. Києва та до меж пам`ятки місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпро» (наказ ІНФОРМАЦІЯ_10 від 03 лютого 2010 року № 58/0/16-10, охоронний номер 2600189);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 06 жовтня 2015 року, відповідно до якого оперуповноважений ІНФОРМАЦІЯ_23 ОСОБА_30 у приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_24 , на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 вересня 2015 року про тимчасовий доступ до речей і документів, ознайомився та вилучив: оригінал договору дарування частини будинку від 20 червня 2014 року за реєстровим № 1970, копію рішення ІНФОРМАЦІЯ_12 від 23 січня 2014 року у справі № 112/2367/14-ц, копію витягу з ЄРРП на НМ № 18717811 від 06 березня 2014 року, копію довідки про склад сім`ї від 11 червня 2014 року, копію висновку про вартість оцінки від 10 червня 2014 року, виконаних ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_24 » та копію сертифікату суб`єкта оціночної діяльності, копію паспорта та РНОКПП на ім`я ОСОБА_18 , копію паспорта та РНОКПП на ім`я ОСОБА_16 , договір дарування частини будинку від 20 червня 2014 року за реєстровим № 1969, оригінал рішення ІНФОРМАЦІЯ_12 від 23 січня 2014 року, оригінал Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 18717811 від 06 березня 2014 року оригінал довідки про склад сім`ї, виданої ЖЕК « ІНФОРМАЦІЯ_25 » від 11 червня 2014 року, оригінал висновку про вартість об`єкта оцінки від 10 червня 2014 року, виконаного ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_24 »;

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 29 червня 2017 року, відповідно до якого слідчий СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_31 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_26 , на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 19 червня 2017 року про тимчасовий доступ до речей і документів, ознайомився та вилучив документи на підставі яких 06 березня 2014 року зареєстровано право власності на індивідуальний будинок під літерою «А», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_18 на 28 аркушах. При ознайомленні встановлено документи, на підставі яких зареєстровано право власності на будинок під літерою «А», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_18 на 28 аркушах. Зокрема, вилучено копії: картки прийому заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), подана ОСОБА_18 № 11450436, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 18717811 від 06 березня 2014 року, Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 18717579 від 06 березня 2014 року, Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 18717682 від 06 березня 2014 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 11464755 від 06 березня 2014 року, Заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від ОСОБА_18 , технічного паспорта на будинок АДРЕСА_3 , рішення ІНФОРМАЦІЯ_12 від 23 січня 2014 року по справі № 112/2367/14-ц у справі за позовом ОСОБА_18 до ОСОБА_28 про визнання права власності на індивідуальний будинок літ. «А» по АДРЕСА_3 , паспорту ОСОБА_18 ;

- лист ІНФОРМАЦІЯ_27 від 01 червня 2017 року, отриманий на запит слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві у порядку ст.ст. 40, 41 КПК України, відповідно до якого Департамент не видавав та не реєстрував документів дозвільного та декларативного характеру, які б надавали право на виконання підготовчих і будівельних робіт та не приймав в експлуатацію об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_3 . Департаментом не проводились планові та позапланові перевірки за вказаною адресою;

- Акт обстеження земельної ділянки від 07 вересня 2015 року № 387/10 з план-схемою та світлинами, відповідно до якого головним спеціалістом відділу землеустрою та моніторингу земель Шевченківського району ОСОБА_32 проведено обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_3 , кадастровий номер 8000000000:91:109:0163. Відповідно до даних міського земельного кадастру, земельна ділянка площею 0,1 га рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.07.2007 № 112/1946 передана у власність ОСОБА_6 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 . Під час обстеження встановлено, що на земельній ділянці площею 0,1 га розташовані двоповерховий будинок і господарчі споруди, а на прилеглій до неї ділянці орієнтованою площею 0,35 га, спільно огородженій парканом, присутні ознаки будівельних (підготовчих) робіт, а саме вертикальне планування території. У зв`язку з тим, що площа згідно відводу становить 0,1 га вбачаються ознаки самовільного зайняття земельної ділянки орієнтованою площею 0,35 га, яка відповідно до даних міського земельного кадастру обліковується як землі не надані у власність чи користування та відноситься до зеленої зони;

Надаючи оцінку акту слід зазначити, що у постанові від 13.11.2018 по справі № 697/1276/15-к Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального зауважив, що відповідно до статті 84 КПК процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Натомість акт не є висновком експерта в розумінні процесуального закону (стаття 101 КПК).

У ньому наведено інформацію про установлені обставини в процесі огляду.

Отже, враховуючи вищевказане, а також те, що зазначений документ (акт обстеження) не замінює висновку експерта, то відповідно до вимог КПК цей акт не може визнаватися доказом.

Також, оскільки з огляду на зазначене, особа, яка підписала вказаний акт, не може виступати в якості експерта.

Відповідно суд в цій справі оцінює вказаний акт критично з наведених ВС у справі № 697/1276/15-к передумов, так як такі є слушними та не сприймає його як доказ винуватості ОСОБА_6

- ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2015 року, відповідно до якої накладено арешт на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , за кадастровим номером 8000000000:91:109:0341;

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 02 листопада 2015 року, відповідно до якого слідчий СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_26 у приміщенні відділу землеустрою та моніторингу земель Департаменту земельних ресурсів Шевченківського району, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2015 року про тимчасовий доступ до речей і документів, ознайомився та вилучив документи, що містяться в кадастровій справі про передачу ОСОБА_16 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ;

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 02 серпня 2017 року, відповідно до якого слідчий СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_26 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_28 , на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 липня 2017 року про тимчасовий доступ до речей і документів, ознайомився та вилучив документи, що містяться в реєстраційній справі ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_29 » для отримання вільних зразків підпису ОСОБА_16 . Зокрема, вилучено: реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи, копії довіреностей від 19 лютого 2015 року від ОСОБА_33 та ОСОБА_16 ;

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 05 квітня 2016 року, відповідно до якого т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_30 , у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_28 , на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09 березня 2016 року про тимчасовий доступ до речей і документів, ознайомився та вилучив копії документів, що містяться в реєстраційній справі ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_29 »;

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 19 квітня 2016 року, відповідно до якого т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_30 , у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_8 , на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 березня 2016 року про тимчасовий доступ до речей і документів, ознайомився та вилучив оригінал заяви ОСОБА_16 про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 31 липня 2017 року, відповідно до якого слідчий СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_34 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_26 , на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 липня 2017 року про тимчасовий доступ до речей і документів, ознайомився та вилучив рішення ІНФОРМАЦІЯ_12 від 23 січня 2014 року у справі № 112/2367/14-ц за позовом ОСОБА_18 до ОСОБА_28 про визнання права власності на індивідуальний будинок літ. «А» по АДРЕСА_3 ;

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 28 липня 2017 року, відповідно до якого слідчий СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_26 у приміщенні архіву ІНФОРМАЦІЯ_31 , на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 липня 2017 року про тимчасовий доступ до речей і документів, ознайомився та вилучив: тестові завдання вступного випробування з фаху випробування для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста ОСОБА_16 , атестаційний листок № 204СПІДВ, заяву форми 4-1.01.3 від 11.07.2013, згоду на обробку персональних даних ОСОБА_16 , заяву щодо допуску до вступних іспитів від імені ОСОБА_16 від 01.07.2009, згоду на обробку персональних даних від 08.10.2012;

- протокол обшуку від 23 січня 2018 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року, за участі ОСОБА_16 , захисника ОСОБА_35 , в присутності понятих, за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до якого під час обшуку було виявлено та вилучено: копію проекту котеджу, розташованого в кварталі по вул. Отто Шмідта у Шевченківському районі, копію договору дарування частини індивідуального будинку літ. «А», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , від ОСОБА_18 на ім`я ОСОБА_16 від 12 червня 2014 року, копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 22924475 від 12 червня 2014 року, копію договору дарування частини індивідуального будинку літ. «А», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , від ОСОБА_18 на ім`я ОСОБА_16 від 12 червня 2014 року, копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 22927568 від 12 червня 2014 року;

- лист приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_24 від 21 вересня 2015 року з додатками у виді копій: договору дарування частини будинку від 12 червня 2014 року, реєстровий № 1969, відповідно до якого ОСОБА_18 дарує ОСОБА_16 частину будинку літ. «А», розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , договору дарування частини будинку від 12 червня 2014 року, реєстровий № 1970, відповідно до якого ОСОБА_18 дарує ОСОБА_16 частину будинку літ. «А», розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , копію рішення ІНФОРМАЦІЯ_12 від 23 січня 2014 року, яким позов задоволено, визнано право власності за ОСОБА_18 на індивідуальний будинок по АДРЕСА_3 , загальною площею 134 кв.м., паспорта ОСОБА_18 та РНОКПП, довідки про склад сім`ї, видану ОСОБА_18 , висновку про вартість об`єкта оцінки;

- протокол отримання експериментальних зразків підпису для експертизи від 25 січня 2016 року з додатками, відповідно до якого слідчим ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_26 в приміщенні кабінету № 425 ІНФОРМАЦІЯ_15 за участі захисника ОСОБА_36 , отримано експериментальні зразки підпису ОСОБА_6 ;

- протокол отримання експериментальних зразків підпису для експертизи від 02 грудня 2015 року з додатками, відповідно до якого слідчим ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_26 в приміщенні кабінету № 425 ІНФОРМАЦІЯ_15 отримано експериментальні зразки підпису ОСОБА_18 ;

- протокол отримання експериментальних зразків підпису для експертизи від 21 березня 2016 року з додатками, відповідно до якого слідчим ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_26 в приміщенні кабінету № 425 ІНФОРМАЦІЯ_15 отримано експериментальні зразки підпису ОСОБА_18 ;

- протокол отримання експериментальних зразків підпису для експертизи від 21 березня 2016 року з додатками, відповідно до якого слідчим ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_26 в приміщенні кабінету № 425 ІНФОРМАЦІЯ_15 отримано експериментальні зразки підпису ОСОБА_17 ;

- протокол отримання експериментальних зразків підпису для експертизи від 20 січня 2016 року у ОСОБА_17 ;

- висновок експерта № 305/тдд від 01 квітня 2016 року (почеркознавча експертиза), відповідно до якого підпис навпроти графи «Дарувальник» у договорі дарування частини будинку від 12 червня 2014 року за реєстровим № 1970 виконаний не ОСОБА_18 , а виконаний ОСОБА_17 . Підпис навпроти графи «Дарувальник» у договорі дарування частини будинку від 12 червня 2014 року за реєстровим № 1969 виконаний не ОСОБА_18 , а виконаний ОСОБА_17 ;

- висновок експерта № 8-4/1659 від 29 вересня 2017 року (почеркознавча експертиза), відповідно до якого:

Рукописний запис «З оригіналом згідно» на першому аркуші Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_3 - виконано не ОСОБА_18 , зразки якого було надано для порівняння, а іншою особою.

Вирішити питання про те, чи ОСОБА_17 , чи іншою особою виконано рукописний запис «З оригіналом згідно» на першому аркуші Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_3 - не виявилося можливим.

Підпис на першому аркуші Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_3 - виконано не ОСОБА_18 , зразки якого було надано для порівняння, а іншою особою.

Вирішити питання про те, чи ОСОБА_17 , чи іншою особою виконано підпис на першому аркуші Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_3 не виявилося можливим.

Підпис у графі «Підпис заявника» в Заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - виконано не ОСОБА_18 , зразки якого було надано для порівняння, а іншою особою.

Вирішити питання про те, чи ОСОБА_17 , чи іншою особою виконано підпис у графі «Підпис заявника» в Заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - не виявилося можливим.

Рукописні записи в Заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - виконано не ОСОБА_18 , зразки якого було надано для порівняння, а іншою особою.

Вирішити питання про те, чи ОСОБА_17 , чи іншою особою виконано рукописні записи в Заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - не виявилося можливим.

Рукописний запис «З оригіналом згідно» на Фотокопії ідентифікаційного коду на ім`я ОСОБА_18 - виконано не ОСОБА_18 , зразки якого було надано для порівняння, а іншою особою.

Вирішити питання про те, чи ОСОБА_17 , чи іншою особою виконано рукописний запис «З оригіналом згідно» на Фотокопії ідентифікаційного коду на ім`я ОСОБА_18 - не виявилося можливим.

Підпис на Фотокопії ідентифікаційного коду на ім`я ОСОБА_18 - виконано не ОСОБА_18 , зразки якого було надано для порівняння, а іншою особою.

Вирішити питання про те, чи ОСОБА_17 , чи іншою особою виконано підпис на Фотокопії ідентифікаційного коду на ім`я ОСОБА_18 - не виявилося можливим.

Рукописний запис «З оригіналом згідно» на першому аркуші Фотокопії паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_18 НОМЕР_1 - виконано не ОСОБА_18 , зразки якого було надано для порівняння, а іншою особою.

Вирішити питання про те, чи ОСОБА_17 , чи іншою особою виконано рукописний запис «З оригіналом згідно» на першому аркуші фотокопії паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_18 НОМЕР_1 - не виявилося можливим.

Підпис на першому аркуші Фотокопії паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_18 НОМЕР_1 - виконано не ОСОБА_18 , зразки якого було надано для порівняння, а іншою особою.

Вирішити питання про те, чи ОСОБА_17 , чи іншою особою виконано підпис на першому аркуші фотокопії паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_18 НОМЕР_1 - не виявилося можливим.

Рукописний запис «З оригіналом згідно» на другому аркуші фотокопії паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_18 НОМЕР_1 - виконано не ОСОБА_18 , зразки якого було надано для порівняння, а іншою особою.

Вирішити питання про те, чи ОСОБА_17 , чи іншою особою виконано рукописний запис «З оригіналом згідно» на другому аркуші фотокопії паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_18 НОМЕР_1 - не виявилося можливим.

Підпис на другому аркуші фотокопії паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_18 НОМЕР_1 - виконано не ОСОБА_18 , зразки якого було надано для порівняння, а іншою особою.

Вирішити питання про те, чи ОСОБА_17 , чи іншою особою виконано підпис на другому аркуші фотокопії паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_18 НОМЕР_1 - не виявилося можливим.

Підпис у графі «2.ОБДАРОВАНИЙ:» в Договорі Дарування частини будинку від 12 червня 2014 року за реєстровим № 1970 - виконано ОСОБА_16 , зразки якого були надані для порівняння.

Питання про те, чи ОСОБА_17 , чи іншою особою виконано підпис у графі «Документи згідно з переліком отримав:» в Картці прийому заяви № 11450436 - не вирішувалося.

Підпис у графі «2.ОБДАРОВАНИЙ:» в Договорі Дарування частини будинку від 12 червня 2014 року за реєстровим № 1969 - виконано ОСОБА_16 , зразки якого були надані для порівняння.

Вирішити питання про те, чи ОСОБА_17 , чи іншою особою виконано рукописні записи «рішення», «тех паспорт», «Витяг» в Картці прийому заяви № 11450436 - не виявилося можливим.

Підпис у графі « ОСОБА_18 » в Договорі № 81/06 на проведення оцінки від 05 червня 2014 року - виконано не ОСОБА_18 , зразки якого було надано для порівняння, а іншою особою.

Вирішити питання про те, чи ОСОБА_17 , чи іншою особою виконано рукописний запис « ОСОБА_18 » в Картці прийому заяви № 11450436 - не виявилося можливим.

Підпис у графі «Від замовника:» в Акті № ОУ-00000081 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10 червня 2014 року - виконано не ОСОБА_18 , зразки якого було надано для порівняння, а іншою особою.

Вирішити питання про те, чи ОСОБА_37 , чи іншою особою виконано підпис у графі «Начальник» в Довідці про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 11.06.2014 - не виявилося можливим.

Вирішити питання про те, чи ОСОБА_16 , чи іншою особою виконано підписи у Заяві за вх. № 057/к-2885 від 06.10.2015 - не виявилося можливим.

Питання про те, чи ОСОБА_6 , чи іншою особою виконано підписи у Заяві за вх. № 057/к-2885 від 06.10.2015 - не вирішувалося.

Питання про те, чи ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , чи іншою особою виконано підпис у графі «Начальник» в Довідці про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 11.06.2014 - не вирішувалися.

Підпис у графі «підпис Заявника» в Заяві за вх. № 08/К-1938 від 01.08.2014 у технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянина ОСОБА_16 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 - виконано, ймовірно, не ОСОБА_16 , зразки якого були надані для порівняння, а іншою особою.

Вирішити питання про те, чи ОСОБА_6 , чи іншою особою виконано підпис у графі «підпис заявника» в Заяві за вх. № 08/К-1938 від 01.08.2014 у технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянина ОСОБА_16 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 - не виявилося можливим.

Підпис у графі « ОСОБА_16 » в Технічному завданні на встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянина ОСОБА_16 від 01.08.2014 у технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянина ОСОБА_16 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 - виконано, ймовірно, не ОСОБА_16 , зразки якого були надані для порівняння, а іншою особою.

Вирішити питання про те, чи ОСОБА_6 , чи іншою особою виконано підпис у графі « ОСОБА_16 » в Технічному завданні на встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянина ОСОБА_16 від 01.08.2014 у технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянина ОСОБА_16 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 - не виявилося можливим.

Підпис у графі « ОСОБА_16 » в Акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 19 серпня 2014 року у технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянина ОСОБА_16 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 - виконано, ймовірно, не ОСОБА_16 , зразки якого були надані для порівняння, а іншою особою.

Вирішити питання про те, чи ОСОБА_6 , чи іншою особою виконано підпис у графі « ОСОБА_16 » в Акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 19 серпня 2014 року у технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянина ОСОБА_16 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 - не виявилося можливим.

Вирішити питання про те, чи ОСОБА_6 , чи іншою особою виконано підпис у графі « ОСОБА_6 » в Акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 19 серпня 2014 року у технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянина ОСОБА_16 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 - не виявилося можливим.

Питання про те, чи ОСОБА_16 , чи іншою особою виконано підпис у графі « ОСОБА_6 » в Акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 19 серпня 2014 року у технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянина ОСОБА_16 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 - не вирішувалося.

Підпис у графі « ОСОБА_16 » в Списку межових знаків, переданих на зберігання у технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянина ОСОБА_16 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 - виконано, ймовірно, не ОСОБА_16 , зразки якого були надані для порівняння, а іншою особою.

Вирішити питання про те, чи ОСОБА_6 , чи іншою особою виконано підпис у графі « ОСОБА_16 » в Списку межових знаків, переданих на зберігання технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж в натурі (на місцевості) громадянина ОСОБА_16 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 - не виявилося можливим.

Вирішити питання про те, чи ОСОБА_16 , чи іншою особою виконано підпис у графі «Громадянин ОСОБА_16 » в Акті перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель від 19 серпня 2014 року у технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянина ОСОБА_16 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 - не виявилося можливим.

Питання про те, чи ОСОБА_6 , чи іншою особою виконано підпис у графі «Громадянин ОСОБА_16 » в Акті перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель від 19 серпня 2014 року у технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянина ОСОБА_16 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_3 - не вирішувалося.

Підпис у графі «2. ОБДАРОВАНИЙ:» в Договорі дарування 1/2 частини будинку від 12 червня 2014 року за реєстровим № 1970 - виконано ОСОБА_16 , зразки якого були надані для порівняння.

Підпис у графі «2. ОБДАРОВАНИЙ:» в Договорі дарування 1/2 частини будинку від 12 червня 2014 року за реєстровим № 1969 - виконано ОСОБА_16 , зразки якого були надані для порівняння.

Підпис у графі « ОСОБА_18 » в Договорі № 81/06 на проведення оцінки від 05 червня 2014 року - виконано не ОСОБА_18 , зразки якого були надані для порівняння, а іншою особою.

Вирішити питання про те, чи ОСОБА_17 , чи іншою особою виконано підпис у графі « ОСОБА_18 » в Договорі № 81/06 на проведення оцінки від 05 червня 2014 року - не виявилося можливим.

Підпис у графі «Від, Замовника:» в Акті № ОУ-00000081 здачі- прийняття робіт (надання послуг) від 10.06.2014 - виконано не ОСОБА_18 , зразки якого були надані для порівняння, а іншою особою.

Вирішити питання про те, чи ОСОБА_17 , чи іншою особою виконано підпис у графі «Від Замовника:» в Акті № ОУ-00000081 здачі -прийняття робіт (надання послуг) від 10.06.2014 - не виявилося можливим;

- Звіт про незалежну оцінку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , складений ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_24 » на замовлення ОСОБА_18 ;

- рішення ІНФОРМАЦІЯ_32 від 25 березня 2021 року у справі № 761/22525/16-ц (провадження № 2/761/63/2021) відповідно до якого позов керівника ІНФОРМАЦІЯ_33 в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_18 , ОСОБА_16 про визнання недійсними договорів та повернення земельної ділянки задоволено.

Визнано недійсним договір дарування частини будинку за адресою: АДРЕСА_3 , від 12 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_18 та ОСОБА_16 , зареєстрований в реєстрі за № 1969.

Визнано недійсним договір дарування частини будинку за адресою: АДРЕСА_3 , від 12 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_18 та ОСОБА_16 , зареєстрований в реєстрі за № 1970.

Зобов`язано ОСОБА_16 повернути територіальній громаді м. Києва в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 земельну ділянку кадастровий номер № 8000000000:91:109:0341 за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення набрало законної сили 03 листопада 2021 року;

- постанову ІНФОРМАЦІЯ_34 від 03 листопада 2021 року, відповідно до якої рішення ІНФОРМАЦІЯ_32 від 25 березня 2021 року залишено без змін;

- ухвалу ІНФОРМАЦІЯ_35 від 03 лютого 2022 року по справі № 761/22525/16-ц, відповідно до якої касаційну скаргу ОСОБА_16 на рішення ІНФОРМАЦІЯ_32 від 25 березня 2021 року та постанову ІНФОРМАЦІЯ_34 від 03 листопада 2021 року у справі за позовом керівника ІНФОРМАЦІЯ_33 в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_24 , про визнання недійсним договорів та зобов`язання повернути земельну ділянку, визнано неподаною та повернуто;

- копію акта державного виконавця від 18 грудня 2023 року, відповідно до якого головним державним виконавцем ІНФОРМАЦІЯ_36 ОСОБА_38 при примусовому виконанні виконавчого листа № 761/22525/16-ц від 02 березня 2023 року, виданого ІНФОРМАЦІЯ_37 про зобов`язання ОСОБА_16 повернути територіальній громаді м. Києва в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:91:109:0341, за адресою: АДРЕСА_3 , в присутності представника ІНФОРМАЦІЯ_2 та понятих, повернуто територіальній громаді міста Києва в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:91:109:0341, за адресою: АДРЕСА_3 , за адресою: АДРЕСА_3 ;

- постанову про закінчення виконавчого провадження від 12 січня 2024 року, відповідно до якої виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 761/22525/16-ц, виданого 02 березня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_37 , про зобов`язання ОСОБА_16 повернути територіальній громаді міста Києва в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:91:109:0341 за адресою: АДРЕСА_3 , закінчено у зв`язку з його виконанням відповідно до акту державного виконавця від 18 грудня 2023 року.

- копію вироку ІНФОРМАЦІЯ_38 від 04 серпня 2018 року по справі № 757/9667/18-к, відповідно до якого ОСОБА_17 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України та призначено йому покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_17 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

Також судом в перебігу судового слідства досліджені: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01 вересня 2014 року від ОСОБА_27 та письмове пояснення ОСОБА_39 , заяву про злочин ОСОБА_27 з додатками від 01.09.2014, повідомлення на ім`я ОСОБА_27 , рапорт ст. ІНФОРМАЦІЯ_39 ОСОБА_40 , заяву про злочин ОСОБА_27 від 30.08.2014, доручення слідчого ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_26 в порядку ст.ст. 40, 41 КПК України від 04.09.2014, заяву ОСОБА_27 від 02.10.2014, заяву ОСОБА_27 від 13.10.2014, повідомлення на ім`я ОСОБА_27 , рапорт ст. ІНФОРМАЦІЯ_39 ОСОБА_40 від 02.09.2014, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26 серпня 2014 року від ОСОБА_27 та письмове пояснення ОСОБА_27 та ОСОБА_41 , протокол огляду місця події від 26 серпня 2014 року за адресою: АДРЕСА_9 , доповідну записку начальника ІНФОРМАЦІЯ_40 з додатками, копію доручення слідчого ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_26 в порядку ст.ст. 40, 41 КПК України від 05.09.2014, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_27 та письмове пояснення ОСОБА_27 , протокол огляду місця події від 18 листопада 2014 року з фототаблицею до нього, протокол огляду місця події від 28 березня 2015 року за адресою: АДРЕСА_9 з фототаблицею до нього, протокол огляду місця події від 18 листопада 2014 року з фототаблицею до нього, протокол огляду місця події від 28 березня 2015 року за адресою: АДРЕСА_3 з фототаблицею до нього, повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_17 від 26 вересня 2014 року, інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 36676117 від 23 квітня 2015 року, інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 36676644 від 23 квітня 2015 року, Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо ОСОБА_6 № 26610177 від 10 вересня 2014 року, доручення про проведення слідчих розшукових дій у порядку ст. 40 КПК України від 07 квітня 2015 року та зібрані на його виконання докази, повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_41 від 25 травня 2015 року, лист з додатками ІНФОРМАЦІЯ_17 від 30 вересня 2015 року, лист ІНФОРМАЦІЯ_42 та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 07 жовтня 2015 року, Інформаційну довідку ІНФОРМАЦІЯ_41 від 16 жовтня 2015 року, повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_17 від 15 жовтня 2015 року, повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_17 від 26 червня 2015 року, лист ІНФОРМАЦІЯ_43 від 20 жовтня 2015 року з додатком, лист ІНФОРМАЦІЯ_44 з додатками від 12 лютого 2016 року, лист ІНФОРМАЦІЯ_8 від 08 травня 2015 року з додатком у виді посадової інструкції та наказу про покладення обов`язків щодо здійснення функцій державних кадастрових реєстрацій, лист ІНФОРМАЦІЯ_45 від 30 квітня 2015 року, лист ІНФОРМАЦІЯ_46 від 18 лютого 2014 року, лист приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_24 від 04 червня 2015 року, лист ІНФОРМАЦІЯ_47 від 22 грудня 2014 року, лист ІНФОРМАЦІЯ_17 від 26 грудня 2014 року, лист ІНФОРМАЦІЯ_47 від 31.12.2014, лист ІНФОРМАЦІЯ_17 від 07 листопада 2014 року з додатком у виді акту обстеження земельної ділянки, лист ІНФОРМАЦІЯ_48 від 16 вересня 2014 року, лист Всеукраїнської громадської організації « ІНФОРМАЦІЯ_49 », лист ІНФОРМАЦІЯ_45 від 18 вересня 2014 року, засвідчені копії установчих документів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_50 », лист ІНФОРМАЦІЯ_51 від 10 квітня 2015 року, лист ІНФОРМАЦІЯ_52 від 16 лютого 2015 року, лист ІНФОРМАЦІЯ_53 від 12 червня 2015 року, лист ІНФОРМАЦІЯ_42 та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 25 січня 2016 року, протокол огляду місця події від 11 січня 2016 року за адресою: АДРЕСА_3 , лист ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_54 » з додатками від 29 лютого 2016 року, лист ІНФОРМАЦІЯ_55 від 26 лютого 2016 року, лист ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_54 » з додатками від 11 березня 2016 року, лист ІНФОРМАЦІЯ_56 , лист ІНФОРМАЦІЯ_57 від 17 березня 2016 року, лист КП « ІНФОРМАЦІЯ_25 » від 16 березня 206 року з додатками, лист ІНФОРМАЦІЯ_42 та реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна з додатками особової справи ОСОБА_42 від 23 лютого 2016 року, лист ІНФОРМАЦІЯ_58 від 31 березня 2016 року, лист ІНФОРМАЦІЯ_59 від 19 травня 2017 року, копію повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 13 грудня 2016 року, копію вироку ІНФОРМАЦІЯ_38 від 29 грудня 2016 року, повідомлення КП « ІНФОРМАЦІЯ_60 » від 03 березня 2018 року, які суд виключає з переліку доказів, оскільки вказані документи за своїм змістом не містять будь-яких фактичних даних, які б свідчили про вчинення незаконних дій щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , за кадастровим номером 8000000000:91:109:0341 саме ОСОБА_6 .

Також судом в ході судового слідства досліджені: рапорт оперуповноваженого ІНФОРМАЦІЯ_61 ОСОБА_43 від 28 березня 2015 року, рапорт оперуповноваженого ІНФОРМАЦІЯ_23 ОСОБА_44 з додатками у виді фотокопій документів.

З огляду на зазначене, суд вважає, що вказані рапорти не є доказом у розумінні ст. 93 КПК України, яка чітко регламентує збирання доказів і рапорт оперуповноваженого не є доказом у розумінні ст. 84 КПК України, а тому є недопустимими доказами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ІНФОРМАЦІЯ_35 від 29 червня 2023 року по справі № 759/9497/17.

Крім того, суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів наступні матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення: доручення про проведення досудового розслідування від 02 вересня 2014 року, постанову про призначення прокурора у кримінальному провадженні від 05 вересня 2014 року, постанову про зміну кваліфікації кримінального правопорушення від 28 січня 2015 року, доручення про проведення досудового розслідування від 15 червня 2017 року, доручення про проведення досудового розслідування від 04 липня 2017 року, постанову про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 04 грудня 2017 року, доручення про проведення досудового розслідування від 26 січня 2018 року, постанову про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 26 січня 2018 року, доручення про проведення досудового розслідування від 26 січня 2018 року, постанову про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 26 січня 2018 року, постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань в одне провадження від 26 січня 2018 року, доручення про проведення досудового розслідування від 02 лютого 2018 року, постанову про призначення прокурора від 02 лютого 2018 року, постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань в одне провадження від 02 лютого 2018 року, постанову про доручення проведення досудового розслідування декільком слідчим від 24 січня 2018 року, постанову про виділення матеріалів досудового розслідування від 07 лютого 2018 року, постанову про продовження строку досудового розслідування від 23 березня 2018 року, клопотання про продовження строку досудового розслідування від 19 березня 2018 року, постанову про відмову у визнанні потерпілого від 28 січня 2015 року, повідомлення т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_45 від 05 лютого 2015 року, повідомлення, резолюції, доручення в порядку ст.ст. 40, 41 КПК України від 06 жовтня 2015 року, рапорт від 02 вересня 2014 року, рапорт від 26 березня 2015 року, супровідні листи, Інформаційну довідку ІНФОРМАЦІЯ_41 від 16 жовтня 2015 року, клопотання про проведення обшуку від 29 вересня 2015 року, ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2015 року про відмову у задоволенні клопотання про проведення обшуку, клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 04 січня 2016 року, ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 січня 2016 року про відмову у задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, постанову про призначення почеркознавчої експертизи від 03 грудня 2015 року, постанову про призначення почеркознавчої експертизи від 31 липня 2017 року, запити, повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_62 від 04 серпня 2017 року, клопотання про проведення обшуку від 01 серпня 2017 року за адресою: АДРЕСА_10 , ухвалу слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_32 від 02 серпня 2017 року по справі № 761/26847/17, протокол обшуку від 31 серпня 2017 року за адресою: АДРЕСА_10 , клопотання про проведення обшуку від 01 серпня 2017 року за адресою: АДРЕСА_3 , ухвалу слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_32 від 02 серпня 2017 року по справі № 761/26840/17, протокол обшуку з фототаблицею від 31 серпня 2017 року за адресою: АДРЕСА_3 , клопотання про проведення обшуку від 14 грудня 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 , ухвалу слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_32 від 27 грудня 2017 року, протокол обшуку від 25 січня 2018 року із диском, протокол допиту свідка ОСОБА_46 , постанову про відбір зразків підпису для експертного дослідження ОСОБА_46 , протокол отримання експериментальних зразків підпису для експертизи від 01 жовтня 2015 року ОСОБА_46 , рапорти, запити, повідомлення т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_63 , лист з додатком ІНФОРМАЦІЯ_17 , повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_42 та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, клопотання про проведення обшуку від 29 вересня 2015 року, ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2015 року, клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 04 січня 2016 року, клопотання, протокол допиту свідка ОСОБА_47 від 23 вересня 2015 року з експериментальними зразками відтиску печатки, постанову про призначення почеркознавчої експертизи від 10 березня 2016 року, повідомлення про підозру від 24 січня 2018 року, пам`ятку про процесуальні права, клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту від 29 січня 2018 року, ухвалу слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_64 від 30 січня 2018 року, клопотання про арешт майна від 31 січня 2018 року, ухвалу слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_64 від 05 лютого 2018 року, постанову про відмову у задоволенні клопотання від 12 лютого 2018 року, постанову про часткову відмову у задоволенні клопотання від 06 лютого 2018 року, повідомлення, постанову про визнання потерпілим та залучення представника потерпілого від 29 січня 2018 року, постанову про відмову у задоволенні клопотання від 30 березня 2018 року, постанову про відмову у задоволенні клопотання від 30 березня 2018 року, ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 березня 2018 року, постанову про часткову відмову в задоволенні клопотання від 06 лютого 2018 року, доручення про повідомлення про закінчення досудового розслідування від 23 квітня 2018 року, повідомлення про завершення досудового розслідування від 23 квітня 2018 року, оскільки за своїм змістом вказані процедурні процесуальні документи безпосередньо не містять доказових даних, що мають значення для розгляду кримінального провадження, а виключно засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними особами.

При аналізі доказів сторін кримінального провадження, суд керується такими вимогами кримінального процесуального закону. Так, відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно з приписами ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Статтею 86 КПК України встановлено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Оцінюючи докази, надані сторонами обвинувачення та захисту, які досліджувалися в судовому засіданні, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до диспозиції ч. 4 ст. 197-1 КК України, відповідальність, передбачена за самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині другій цієї статті, або вчинене особою, раніше судимою за таке саме кримінальне правопорушення або кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою цієї статті.

Таким чином, безпосереднім об`єктом цього кримінального правопорушення є земельні відносини як суспільні відносини власності щодо володіння, користування і розпорядження землею. Крім цього, обов`язковим додатковим об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, є порядок будівництва будівель чи споруд, однак ключовим є самовільне зайняття земельної ділянки.

Самовільне будівництво нерозривно пов`язане з порушенням прав на землю і свідчить про більшу небезпеку діяння, караного за ч. 4 ст. 197-1 КК України: особа, яка його вчиняє, ставить себе на місце власника (землекористувача), реалізуючи право останнього на забудову земельної ділянки.

Предметом кримінального правопорушення, як складовим елементом об`єкту, є земельна ділянка як об`єкт права власності.

Об`єктивна сторона зазначеного злочину полягає не лише у самовільному зайнятті земельної ділянки, а і у самовільному зайнятті земель визначеної категорії.

Статтею 79 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Частинами 1, 3, 4 ст. 79-1 Земельного кодексу України встановлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

За приписами ч. 1 ст. 193 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами;

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державний земельний кадастр», до Державного земельного кадастру вносяться наступні відомості про земельні ділянки: місце розташування, опис меж, площа, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель) і т.п.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 16 зазначеного Закону, земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

Окрім того, п. а) ч. 1 ст. 112 Земельного кодексу України визначено, що охоронні зони створюються: навколо особливо цінних природних об`єктів, об`єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів;

Під цільовим призначенням земельної ділянки розуміється використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку (ст. 1 Закону України «Про землеустрій»).

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Тобто, виходячи з ґрунтовного аналізу зазначених правових норм, віднесенню земель до охоронних має передувати рішення, зазначеного в ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України, органу про віднесення відповідної земельної ділянки до категорії історико-культурного призначення.

Так, в судовому засіданні встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:91:109:109:0341 за адресою: АДРЕСА_3 , входить до меж пам`ятки археології національного значення « ІНФОРМАЦІЯ_19 » (ІХ-ХІІІ ст., Лиса гора, Юрковиця, постанова КМУ від 03.09.2009, охоронний номер 928260029-Н), до меж пам`ятки місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпро» (наказ ІНФОРМАЦІЯ_10 від 03.02.2010 № 58/0/16-10, охоронний номер 2600189) та відповідно до Генерального плану міста Києва, затвердженого Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28 березня 2002 року № 370/1804 «Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року» входять до меж Центрального історичного ареалу м. Києва, тобто вказана земельна ділянка віднесена до охоронної в розумінні п. а) ч. 1 ст. 112 Земельного кодексу України.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, характеризується діянням у формі самовільного будівництва будівель і споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці. Під самовільним зайняттям землі слід розуміти будь-які дії особи, які свідчать про заволодіння та (або) користування землею а) за відсутності прийнятого відповідно до законодавства рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу у власність чи надання в користування земельної ділянки, або б) за відсутності правочину, яким засвідчується перехід прав на земельну ділянку від попереднього власника чи землекористувача до особи, яка заволодіває землею, а так само в) за відсутності закону, рішення суду чи інших передбачених законодавством юридичних фактів, які підтверджують виникнення в особи права власності чи користування земельною ділянкою.

Аналіз положень регулятивного законодавства дозволяє стверджувати, що під будівництвом у ч. 4 ст. 197-1 КК України слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію і капітальний ремонт об`єктів будівництва. Поняття будівництва охоплює комплекс проектно-пошукових, дослідницьких і підготовчих робіт, власне будівельних робіт, робіт з монтажу обладнання, а так само допоміжних робіт.

З`ясовуючи поняття самовільності будівництва, слід маги на увазі, що згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинним визнається будівництво, яке було здійснене за однієї з таких обставин: 1) на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Вимоги ЦК у цій частині поширюються як на власників земельних ділянок і землекористувачів, так і на осіб, які не мають юридично оформлених титулів на земельні ділянки. Зі змісту ч. 4 ст. 197-1 КК України випливає, що поняття кримінально караного самовільного будівництва має специфіку, яка полягає в його поєднанні із самовільним зайняттям земельної ділянки.

Особи, які здійснили самовільне зайняття ділянки, згідно з чинним законодавством у жодному випадку не можуть отримати дозвіл на виконання будівельних робіт на ній, оскільки в них немає підстав для отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Через це в ч. 4 ст. 197-1 КК України не було необхідності наголошувати на самовільності будівництва - будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці в будь-якому разі вважається самовільним.

Факт самовільного зайняття земельної ділянки, яке передувало самовільному будівництву, може бути встановлений: 1) вироком суду, яким особа одночасно визнається винною у вчиненні двох злочинів - самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва на ній будівлі чи споруди; 2) вироком суду, яким особу раніше було засуджено за ч. 1 (ч. 2) ст. 197-1, ухвалою суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений цією кримінально-правовою нормою, або постановою посадової особи органу земельних ресурсів про накладення адміністративного стягнення за ст. 53-1 КУпАП.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 197-1 КК України, визнається закінченим не з моменту зведення готової будівлі або споруди, а з початку ведення будівельних робіт на самовільно зайнятій земельній ділянці (формальний склад). Регулятивне законодавство до підготовчих робіт відносить, зокрема, роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж.

Суб`єктивна сторона самовільного зайняття земельної ділянки і самовільного будівництва на ній будівель або споруд характеризується умисною формою вини (це випливає з етимології терміна «самовільний» - той, що здійснюється без дозволу, самочинний). Особа усвідомлює відсутність у неї права на конкретну земельну ділянку (права здійснювати будівельні роботи), однак бажає її зайняти (збудувати на ній будівлю або споруду), розуміючи, що цим самим вона порушує права на землю.

Умислом особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, має охоплюватись належність самовільно зайнятої земельної ділянки до вказаних у цій нормі земель з особливим правовим режимом.

У разі здійснення самовільного будівництва тим, хто не здійснював самовільне зайняття земельної ділянки - місце будівництва будівлі чи споруди, умисел винної особи повинен включати усвідомлення того, що земельна ділянка є самовільно зайнятою.

Суб?єкт злочинів, передбачених різними частинами ст. 197- КК України, є загальним.

Кваліфікуючими ознаками самовільного будівництва (ч. 4 ст. 197-1) є: 1) ведення такого будівництва на одній із земельних ділянок, які зазначені в ч. 2 ст. 197-1; 2) вчинення його особою, раніше судимою за такий саме злочин.

Відповідно суд відмічає, що з наданих суду даних є установленим факт, що рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.07.2007 за № 112/1946 ОСОБА_6 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3 з кадастровим № 8000000000:91:109:0163 (державний акт на право власності на земельну ділянку від 19.12.2008).

Дійсним є факт знаходження поряд з ділянкою, яка перебуває у власності обвинуваченого, земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:91:109:0341, що розміщується в охоронній зоні і є власністю територіальної громади м. Києва.

Зазначена земельна ділянка за кадастровим номером 8000000000:91:109:0341 належить до комунальної власності міста Києва і надання дозволу на право володіння, користування чи розпорядження нею входить до компетенції ІНФОРМАЦІЯ_2 та остання такого дозволу не видавала.

Установленим є, за наслідками розгляду, і факт, що при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах певні особи стали протиправно використовувати цю земельну ділянку у власних цілях.

Зокрема, було організовано огородження самовільно зайнятої земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_3 , та підготовка до проведення робіт по будівництву.

Зокрема, рішенням ІНФОРМАЦІЯ_32 від 25 березня 2021 року у справі № 761/22525/16-ц (провадження № 2/761/63/2021) позов керівника ІНФОРМАЦІЯ_33 в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_18 , ОСОБА_16 про визнання недійсними договорів та повернення земельної ділянки задоволено.

Визнано недійсним договір дарування частини будинку за адресою: АДРЕСА_3 , від 12 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_18 та ОСОБА_16 , зареєстрований в реєстрі за № 1969.

Визнано недійсним договір дарування частини будинку за адресою: АДРЕСА_3 , від 12 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_18 та ОСОБА_16 , зареєстрований в реєстрі за № 1970.

Зобов`язано ОСОБА_16 повернути територіальній громаді м. Києва в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 земельну ділянку кадастровий номер № 8000000000:91:109:0341 за адресою: АДРЕСА_3 .

Тобто, вказаним рішенням зобов`язано саме ОСОБА_16 повернути територіальній громаді м. Києва в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 земельну ділянку кадастровий номер № 8000000000:91:109:0341 за адресою: АДРЕСА_3 .

Однак, за наслідками розгляду так і не установлено, що дії щодо самовільного будівництва споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці в охоронних зонах за кадастровим номером 8000000000:91:109:0341 вчиняв особисто обвинувачений ОСОБА_6 .

Тобто органом досудового розслідування не доведено факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України саме ОСОБА_6 .

Крім того, відповідно до диспозиції ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, відповідальність, передбачена за пособництво у підробленні офіційного документу, який видається організацією і який надає права з метою його використання підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб та використання завідомо підробленого документа.

Використання завідомо підробленого документа може бути вчинене одним із двох способів: 1) пред`явлення документа, 2) подання документа. При пред`явленні документа суб`єкт, видаючи підробку за справжній документ, знайомить з його змістом інших осіб. У цьому випадку такий документ залишається у володінні винного.

Подання завідомо підробленого документа також передбачає, що певне коло осіб ознайомлюється з його змістом, але цей документ не залишається у винного, а передається уповноваженим особам для посвідчення тих чи інших фактів.

Використання завідомо підробленого документа є закінченим кримінальним правопорушенням з моменту, коли документ пред`явлено або подано винним незалежно від того, чи вдалося йому досягти поставленої мети. Для притягнення особи до кримінальної відповідальності за використання підробленого документа (ч. 4 ст. 358 КК) не обов`язково встановити, хто саме виготовив такий документ, яким чином і чи притягувалася така особа до кримінальної відповідальності за вчинене. Достатньо встановити той факт, що особа, яка використовувала підроблений документ, знала про факт його підробки, тобто усвідомлювала несправжність такого документа.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Так, встановленим є факт підроблення рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23 січня 2014 року у справі № 112/2367/14-ц, відповідно до якого право власності на індивідуальний будинок, площею 134 кв.м, по АДРЕСА_3 визнано за ОСОБА_18 , оскільки відповідно до інформації ІНФОРМАЦІЯ_4 за період з 01 січня 2011 року по 23 вересня 2015 року до провадження ІНФОРМАЦІЯ_6 справа за позовом ОСОБА_18 до ОСОБА_21 про визнання права власності не надходила, судом рішення у справі №122/2367/14-ц від 23 січня 2014 року не ухвалювалось.

Натомість, стороною обвинувачення не надано суду доказів того, що саме обвинувачений ОСОБА_6 своїми умисними діями, що виразились у пособництві у підробленні офіційного документу, який видається організацією і який надає права з метою його використання підроблювачем та використані підробленого документу вчинив дії, а саме сприяв у підробленні офіційного документу, отримав підроблений офіційний документ, а саме рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23 січня 2014 року у справі № 112/2367/14-ц, відповідно до якого право власності на індивідуальний будинок площею 134 кв.м, по АДРЕСА_3 визнано за ОСОБА_18 та використав вказане підроблене рішення суду.

Крім того, стороною обвинувачення не доведено, що 12 червня 2014 року, перебуваючи у приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_19 за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_6 надав нотаріусу підроблене рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23 січня 2014 року у справі № 112/2367/14-ц та документи щодо технічних характеристик об`єкту нерухомості на підставі яких приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_20 за адресою: АДРЕСА_4 , 12 червня 2014 року посвідчено Договір дарування 1/2 частини будинку за № 1969 та Договір дарування 1/2 частини будинку за №1970, відповідно до яких ОСОБА_18 , від імені якого виступав ОСОБА_17 , використовуючи паспорт брата ОСОБА_18 , безоплатно передає у власність ОСОБА_16 належний йому на праві приватної власності індивідуальний будинок літ «А», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 132 кв.м., оскільки вказаний факт був спростований в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_24 .

Крім того, недоведеним є факт того, що ОСОБА_6 з метою розроблення технічної документації звернувся до ФОП ОСОБА_23 , у якого замовив та отримав проектну документацію на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки з досліджених в судовому засіданні доказів, замовником розроблення технічної документації виступав ОСОБА_16 , а підрядником - ФОП ОСОБА_23 .

Також суд вважає недоведеним факт звернення обвинуваченого ОСОБА_6 до ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо реєстрації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,1 га, за кадастровим номер 8000000000:91:109:0341 на підставі розробленої технічної документації.

А тому, органом досудового розслідування не доведено факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України саме ОСОБА_6 .

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на прокурора.

З урахуванням того, що згідно ч. 1 ст. 2 КК України, єдиною підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

У той же час, за наслідками судового розгляду цього провадження, суд здійснивши дослідження усіх доказів наданих стороною обвинувачення, у порядку ст. 94 КПК України, як кожного окремо, так і у їх сукупності, з числа уже проаналізованих вище судом, та зміст, яких детально наведено в цьому судовому рішенні, вважає не доведеним факт того, що саме обвинувачений учинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 197-1, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Цей факт не випливає, ані з пояснень допитаних свідків, ані з даних стороною обвинувачення доказів.

У той час, як кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доги, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ст. 17 ч. 1 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України». «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України», див. алгоритм застосування критерію доведення «поза розумним сумнівом» у т.ч. в постанові ККС ВС від 16.04.2020 в справі № 761/8301/18).

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

У той час, як розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним (див. постанову ККС ВС від 16.04.2020 в справі № 761/8301/18).

Виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Згідно з вимогами ст. 373 ч. 1 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої ст. 284 цього Кодексу.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження з цього питання, у порядку ст. 94 КПК України, уважає за доречне ухвалити виправдувальний вирок у відношенні обвинуваченого, так як за наслідками судового розгляду не доведено, що ним було вчинено кримінальні правопорушення, в яких він обвинувачується.

Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 до набрання вироку законної сили, не встановлено. Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання обраний ОСОБА_6 відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 січня 2018 року строком на 2 місяці на даний час втратив силу.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2015 року (справа № 761/28548/15-к) на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , за кадастровим номером 8000000000:91:109:0341 - підлягає скасуванню.

Арешт, накладений ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_65 від 05 квітня 2018 року (справа № 11-сс/796/2031/2018) на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , за кадастровим номером 8000000000:91:109:0163 - підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ст. 129 КПК України, у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Таким чином, цивільний позов прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_48 в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, слід залишити без розгляду.

У зв`язку з виправданням ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 197-1, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні мають бути здійснені за рахунок Державного бюджету України.

Долю речових доказів необхідно вирішити у порядку, встановленому ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 371, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України та виправдати, у зв`язку з недоведеністю, що останнім вчинене вказане кримінальне правопорушення.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358 КК України та виправдати, у зв`язку з недоведеністю, що останнім вчинене вказане кримінальне правопорушення.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та виправдати, у зв`язку з недоведеністю, що останнім вчинене вказане кримінальне правопорушення.

Цивільний позов прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_48 в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, залишити без розгляду.

Витрати на залучення експертів в розмірі 10182 гривні 72 копійки - віднести на рахунок держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2015 року (справа № 761/28548/15-к) на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , за кадастровим номером 8000000000:91:109:0341 - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_65 від 05 квітня 2018 року (справа № 11-сс/796/2031/2018) на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , за кадастровим номером 8000000000:91:109:0163 - скасувати.

Речові докази:

- диск DVD-R, який відповідно до постанови слідчого ІНФОРМАЦІЯ_15 від 25 січня 2018 року, визначено зберігати в матеріалах кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- тестові завдання вступного випробування з фаху випробування для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста ОСОБА_16 , атестаційний листок № 204СПІДВ, заяву форми 4-1.01.3 від 11.07.2013, згоду на обробку персональних даних ОСОБА_16 , заяву щодо допуску до вступних іспитів від імені ОСОБА_16 від 01.07.2009, згоду на обробку персональних даних від 08.10.2012, які, відповідно до постанови слідчого ІНФОРМАЦІЯ_15 від 28 липня 2017 року, визначено зберігати в матеріалах кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- копію проекту котеджу, розташованого в кварталі по вул. Отто Шмідта у Шевченківському районі, копію договору дарування частини індивідуального будинку літ. «А», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , від ОСОБА_18 на ім`я ОСОБА_16 від 12 червня 2014 року, копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 22924475 від 12 червня 2014 року, копію договору дарування частини індивідуального будинку літ. «А», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , від ОСОБА_18 на ім`я ОСОБА_16 від 12 червня 2014 року, копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 22927568 від 12 червня 2014 року, які, відповідно до постанови слідчого ІНФОРМАЦІЯ_15 від 25 січня 2018 року, визначено зберігати в матеріалах кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- висновок експерта № 8-4/1659 від 29 вересня 2017 року, який відповідно до постанови слідчого ІНФОРМАЦІЯ_15 від 06 жовтня 2017 року, визначено зберігати в матеріалах кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- оригінал договору дарування частини будинку від 20 червня 2014 року за реєстровим № 1970, копію рішення ІНФОРМАЦІЯ_12 від 23 січня 2014 року у справі № 112/2367/14-ц, копію витягу з ЄРРП на НМ № 18717811 від 06 березня 2014 року, копію довідки про склад сім`ї від 11 червня 2014 року, копію висновку про вартість оцінки від 10 червня 2014 року, виконаних ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_24 » та копію сертифікату суб`єкта оціночної діяльності, копію паспорта та РНОКПП на ім`я ОСОБА_18 , копію паспорта та РНОКПП на ім`я ОСОБА_16 , договір дарування частини будинку від 20 червня 2014 року за реєстровим № 1969, оригінал рішення ІНФОРМАЦІЯ_12 від 23 січня 2014 року, оригінал Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 18717811 від 06 березня 2014 року оригінал довідки про склад сім`ї, виданої ЖЕК « ІНФОРМАЦІЯ_25 » від 11 червня 2014 року, оригінал висновку про вартість об`єкта оцінки від 10 червня 2014 року, виконаного ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_24 », які, відповідно до постанови слідчого ІНФОРМАЦІЯ_14 від 06 жовтня 2015 року, визначено зберігати в матеріалах кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості ОСОБА_16 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 , які, відповідно до постанови слідчого ІНФОРМАЦІЯ_14 від 02 листопада 2015 року, визначено зберігати в матеріалах кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- оригінал опису від 23.02.2015, оригінал реєстраційної картки форми 1 від 11.02.2015, оригінал протоколу № 1 від 11.02.2015, оригінал статуту ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_29 » в редакції 2015 року, копію довіреності від 19 лютого 2015 року, копію довіреності від 19 лютого 2015 року, які, відповідно до постанови слідчого СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві від 02 серпня 2017 року, визначено зберігати в матеріалах кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1