Рішення № 129067135, 24.07.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2025 року ЛуцькСправа № 640/15242/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноінвест» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноінвест» (далі ТзОВ «Техноінвест») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві (далі ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (далі ППР).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ТзОВ «Техноінвест» має у власності майно загальною площею 474,90 кв.м. (нежилі приміщення площею 319,20 кв.м. та 155,70 кв.м. відповідно), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40А.

30.04.2021 на адресу позивача засобами поштового зв`язку надійшов лист від ГУ ДПС у м. Києві, в якому знаходилось ППР від 08.04.2021 №260780417, яке винесене відповідачем стосовно стягнення з позивача штрафу в розмірі 20 % у сумі 11121,68 грн за несвоєчасну сплату недоїмки з податку на майно, сума недоїмки становить 55608,40 грн.

Позивач вважає, що рішення відповідача стосовно наявності у позивача недоїмки в розмірі 556808,40грн з податку на майно є незаконним, а застосування штрафу в розмірі 20% у сумі 11121,68грн протиправним.

В 2018 році позивачем подано декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за якою позивачем нараховано до сплати 13534,65 грн податку на нерухоме майно; 16.03.2018 позивачем подано уточнення до декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до якого збільшено платежі податку на майно з 13534,65 грн до 17680,53 грн. Загалом за 2018 рік позивачем сплачено податку на майно у сумі 17680,52 грн, що дорівнює сумі нарахувань вищезазначеного податку.

В 2019 році позивачем подано відповідачу декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за якою позивачем нараховано до сплати суму у розмірі 29728,74 грн податку на нерухоме майно, яка була сплачена позивачем протягом 2019 року.

Крім того, в 2020 році позивачем, на виконання норм податкового законодавства, подано декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за якою нараховано до сплати податку на майно в сумі 33644,29 грн. Однак, у зв`язку із тим, що було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 533-IX (далі Закон № 533-IX), то 27.04.2020 позивачем подану уточнення до декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до якого зменшено суму сплати податку на майно з 33644,29 грн до 30840,60 грн, яка була сплачена позивачем.

Не дивлячись на те, що нарахування податку на майно здійснюється позивачем за заявочним принципом, відповідач, посилаючись на акт № 006434/26-15-04-16/30861402 від 08.10.2020, самостійно нарахував позивачу податок на нерухоме майно додатково в сумі 55608,40грн за період з 30.07.2017 по 30.06.2020; зазначений розрахунок, який зроблений відповідачем, є неправомірним та несправедливим у відношенні до позивача, який добросовісно нараховував та сплачував податок на майно.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати ППР ГУ ДПС у м.Києві від 08.04.2021 №260780417.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а. с. 35).

В поданому до Окружного адміністративного суду міста Києва відзиві на позовну заяву (а.с. 38-41) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного ППР від 08.04.2021 № 260780417, прийнятого на підставі акту перевірки від 08.10.2020 №006434/26-15-04-16/30861402, яким встановлено порушення вимог підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України (далі ПК України).

В поданій до суду Окружного адміністративного суду міста Києва відповіді на відзив (а.с. 53-55) позивач підтвердив власну правову позицію, викладену у позовній заяві, та не погодився із доводами протилежної сторони.

Станом на 15.12.2022, тобто день набрання чинності Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX), адміністративну справу 640/15242/21 Окружним адміністративним судом міста Києва не було розглянуто.

На виконання пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-ІХ (в редакції Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» від 16.07.2024 № 3863-IX) справу передано на розгляд та вирішення до Волинського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/15242/21, постановлено судовий розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово (а. с. 62-63).

Позивач подав до Волинського окружного адміністративного суду пояснення від 14.03.2025, у яких просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а. с. 107-109).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 замінено у справі відповідача ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на правонаступника ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011) (а.с.113).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 витребувано у відповідача ГУ ДПС у м.Києві індивідуальну картку платника податку ТзОВ «Техноінвест» по коду бюджетної класифікації 18010400 за 2017-2020 рр. (використана при складанні акту камеральної перевірки від 08.10.2020 № 006434/26-15-04-16/30861402) (а. с. 116).

17.07.2025, на виконання ухвали суду від 11.07.2025 про витребування доказів, до суду від ГУ ДПС у м.Києві надійшли витребувані документи (а. с. 118-143).

22.07.2025 на адресу суду надійшли пояснення (а. с. 145-146), в яких позивач зазначив, що надана позивачем ІКП за 2017-2020 рр. підтверджує своєчасну оплату позивачем податку на нерухоме майно.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Техноінвест» є власником об`єктів нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, а саме: нежилих приміщень площею 319,20 кв.м. та 155,70 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, вул.Січових Стрільців, 40А, що підтверджується витягом з реєстру права власності на нерухоме майно (а. с. 9).

ТзОВ «Техноінвест» надано до податкового органу податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема звітну за 2018 рік від 29.01.2018, за якою річна сума податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті становить 13534,65 грн (а.с.10); звітну за 2019 рік від 19.02.2019, за якою річна сума податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті становить 29728,74 грн (а. с. 15), а також уточнюючу за 2020 рік від 27.04.2020, за якою податкове зобов`язання за податковий (звітний) період становить 30840,60грн (а.с.21), та вказані декларації прийнято податковим органом.

Позивач сплатив податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: за І квартал 2018 року платіжним дорученням від 27.04.2018 №39 в сумі 4420,13 грн (а. с. 11), за ІІ квартал 2018 року платіжним дорученням від 26.07.2018 №103 в сумі 4420,13 грн (а. с. 12), за ІІІ квартал 2018 року платіжним дорученням від 25.10.2018 №64 в сумі 4420,13 грн (а. с.13), за IV квартал 2018 року платіжним дорученням від 23.01.2019 №122 в сумі 4420,13 грн (а.с.14), за І квартал 2019 року платіжним дорученням від 19.04.2019 №204 в сумі 7432,19 грн (а.с. 16), за ІІ квартал 2019 року платіжним дорученням від 24.07.2019 №285 в сумі 7432,19грн (а.с.17), за ІІІ квартал 2019 року платіжним дорученням від 16.10.2019 №339 в сумі 7432,19грн (а. с. 18), за IV квартал 2019 року платіжним дорученням від 20.01.2020 №387 в сумі 7432,19 грн (а.с.19), за 01.01.2020-29.02.2020 платіжним дорученням від 27.04.2020 №192 в сумі 5607,38 грн (а.с.22), за 01.04.2020-30.06.2020 платіжним дорученням від 29.07.2020 №249 в сумі 8411,07 грн (а. с. 23), за 01.07.2020 30.09.2020 платіжним дорученням від 27.10.2020 №308 в сумі 8411,07грн (а.с.24), за 01.10.2020-31.12.2020 платіжним дорученням від 25.01.2021 №355 в сумі 8411,07 грн (а. с. 25).

ГУ ДПС у м.Києві провело камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ТзОВ «Техноінвест» (код ЄДРПОУ 30861402), про що складено акт камеральної перевірки від 08.10.2020 № 006434/26-15-04-16/30861402 (а. с. 43-44).

Перевіркою встановлено, що ТзОВ «Техноінвест» порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки протягом строків, визначених підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України, відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) грошових зобов`язань передбачена статтею 126 ПК України.

На підставі вказаного акту перевірки, ГУ ДПС у м.Києві прийнято ППР форми «Ш» №260780417 від 08.04.2021, яким, враховуючи розрахунок штрафної санкції до цього ППР, до позивача за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості застосовано штраф в розмірі 11121,68 грн (а. с. 26, 26 зворот).

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктами 36.1 - 36.3 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 14.1 статті 14 ПК України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні: податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175); погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (підпункт 14.1.152).

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За приписами пункту 131.2 статті 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Верховний Суд неодноразово вирішував справи із застосуванням наведених норм права та у постановах зокрема, але не виключно від 02.10.2018 у справі №820/1824/17, від 23.05.2019 у справі №806/2699/16, від 17.04.2020 у справі №806/124/17, від 13.02.2020 у справі №806/129/17, від 13.08.2021 у справі №806/46/17, №806/126/17, №806/43/17, від 10.03.2023 у справі №520/7293/19, вказав, що пунктом 87.9 статті 87 ПК України визначено обов`язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Визначальним при застосуванні приписів цієї статті є наявність податкового боргу. При цьому зміст графи призначення платежу у платіжних дорученнях за будь-яких умов не має значення, що прямо передбачено приписами наведеної норми.

Згідно із пунктом 126.1 статті 126 ПК України (в редакції, чинній у період нарахування штрафних санкцій) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З акту камеральної перевірки від 08.10.2020 № 006434/26-15-04-16/30861402 (а. с. 43-44) видно, що позивачем порушено терміни сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який визначений податковими деклараціями з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 16.03.2017 №9043395826, від 19.02.2019 №9025930234, від 07.02.2018 №9014045723, від 04.04.2018 №9058890728.

Судом проаналізовано відомості інтегрованої картки платника податку ІКС «Податковий блок» щодо несвоєчасної сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (погашення податкового боргу), з якої видно, що сплачені позивачем грошові зобов`язання за платіжними дорученнями від 27.04.2018 №39 в сумі 4420,13грн (а.с.11), від 26.07.2018 №103 в сумі 4420,13 грн (а. с. 12), від 25.10.2018 №64 в сумі 4420,13 грн (а. с.13), від 23.01.2019 №122 в сумі 4420,13 грн (а.с.14), від 19.04.2019 №204 в сумі 7432,19 грн (а.с. 16), від 24.07.2019 №285 в сумі 7432,19грн (а.с. 17), від 16.10.2019 №339 в сумі 7432,19грн (а. с. 18), від 20.01.2020 №387 в сумі 7432,19 грн (а. с. 19), від 27.04.2020 №192 в сумі 5607,38 грн (а.с.22), від 29.07.2020 №249 в сумі 8411,07 грн (а. с. 23), від 27.10.2020 №308 в сумі 8411,07грн (а.с.24), від 25.01.2021 №355 в сумі 8411,07 грн (а. с.25), контролюючий орган зараховував в рахунок погашення податкового боргу згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПК України (зокрема, по штрафних санкціях по ППР від 01.09.2017 №99461301, податкових зобов`язаннях за податковими деклараціями з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 16.03.2017 №9043395826, від 19.02.2019 №9025930234, від 07.02.2018 №9014045723, від 04.04.2018 №9058890728). Враховуючи те, що позивач допустив порушення строків сплати грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, тому відповідач правомірно застосував до нього санкції на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК України.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржуваного ППР, при його прийнятті діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України, оскаржуване у цій справі ППР є правомірними та таким, що прийняте відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування зазначеного ППР належить відмовити.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М. Валюх