Ухвала суду № 129066870, 23.07.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відвід судді

м. Вінниця

23 липня 2025 р. Справа № 120/5755/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши в письмовому провадженні заяву про відвід судді в адміністративній справі

за позовом: ОСОБА_1

до: начальника РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях Гайду Сергія Васильовича, РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях

про: скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях Гайду Сергія Васильовича, РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях про скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 04.06.2025 суддею Маслоід О.С. адміністративну справу прийнято до свого провадження, а також визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22.07.2025 за вх.№46009/25 до суду позивачем подано заяву про відвід судді.

Ухвалою суду від 22.07.2025 заяву про відвід судді Маслоід Олени Степанівни від розгляду адміністративної справи №120/5755/25 за позовом ОСОБА_1 до начальника РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях Гайду Сергія Васильовича та РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях про скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії визнано необґрунтованою. Цією ж ухвалою передано матеріали адміністративної справи №120/5755/25 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді Маслоід О.С. іншим суддею, визначеним в порядку, встановленому ст. 31 КАС України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2025 року розгляд заяви про відвід передано судді Заброцькій Людмилі Олександрівні.

Відповідно до частин 4, 8 та 12 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Ознайомившись з поданою заявою суд не вбачає підстав для призначення судового засідання для вирішення питання про відвід і вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заяву про відвід судді Маслоід Олени Степанівни, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до частини четвертої цієї ж статті, незгода сторони із процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді у іншій справах, публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З"ясувавши доводи, наведені позивачкою в обґрунтування заявленого відводу, та повідомлені фактичні обставини, що, на думку позивачки, викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Маслоід О.С. під час розгляду цієї справи, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, виходячи з такого.

Доводи позивачки щодо недовіри головуючій судді Маслоід О.С. при розгляді цієї справи зводяться до незгоди позивачки з ухваленими судом процесуальними рішеннями за наслідком розгляду та вирішення заявлених позивачкою клопотань, а також щодо особистої зацікавленості судді щодо розгляду цієї справи, яка, на думку позивачки, полягає в тому, що суддя Маслоід О.С. має посвідчення водія, а тому не хоче псувати відносини з відповідачем.

Надаючи оцінку таким доводам суд зауважує, що, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42); у контексті об`єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58 Reports of Judgments and Decisions, 1996-III).

Отже, при наданні оцінки об`єктивності судді під час здійснення правосуддя необхідно розрізняти два критерії: 1) об`єктивна безсторонність, яка полягає у встановленні фактів, які можуть ставити під сумнів незалежність судді; 2) суб`єктивна безсторонність, яка полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.

При цьому, особиста безсторонність судді презюмується поки не надано доказів протилежного (згадане вище рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v.Switzerland), п. 42).

Відтак, не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджена жодними належними і допустимими доказами.

Натомість, заявляючи відвід судді, позивачка не надала доказів на підтвердження обставин, які б об`єктивно викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості судді. Наведені у заяві обставини не свідчать про наявність підстав для відводу, передбачених у п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, а сам відвід пов`язується виключно з суб`єктивним сприйняттям позивачем ухвалених судом рішень щодо вирішення процесуальних питань та дій судді під час прийняття до провадження справи.

В свою чергу, прийняття суддею (судом) процесуального рішення, передбаченого КАС України, під час розгляду адміністративної справи є здійснення судом правосуддя та не є тією обставиною, що свідчить про упередженість судді чи її особисту зацікавленість. При цьому учасник справи, який не згоден з прийнятим судом рішенням, має право на його оскарження, в порядку, встановленому КАС України.

Також слід зазначити, що позивачем не надано жодних належних доказів, що з боку судді в даній справі наявна будь-яка особиста зацікавленість чи упередженість.

Сам факт наявності у судді Маслоід О.С. посвідчення водія на право керування транспортними засобами жодним чином не свідчить про зацікавленість судді у наслідках розгляду цієї справи, що могло б вплинути на її неупередженість при розгляді цієї справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 41, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олени Степанівни в адміністративній справі №120/5755/24 за позовом ОСОБА_1 до начальника РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях Гайду Сергія Васильовича та РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях про скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Адміністративну справу передати для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна