Постанова № 129062757, 23.07.2025, Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 3/741/530/25

Єдиний унікальний номер 741/914/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2025 року суддя Носівського районного суду Чернігівської області Ляшко Р.С., розглянувши матеріали, що надійшли від ВП № 4 (м. Носівка) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшли протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 335499 та ЕПР1 № 335504 від 19.05.2025 суть яких зводиться до того, що:

- 19 травня 2025 року о 16 год. 16 хв. в с. Мрин по вул. Центральній біля буд. 2, водій гр. ОСОБА_1 , керував мотоциклом «ІЖ Юпітер 5», р. н. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп?яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager Alcotest 6820», результат тесту 2,92 проміле, тест № 1887. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

- 19 травня 2025 року о 16 год. 16 хв. в с. Мрин по вул. Центральна, 2, здійснював рух на транспортному засобі «ІЖ Юпітер 5», р. н. НОМЕР_2 , при цьому не мав права керування транспортними засобами відповідної категорії. Правопорушення вчинене повторно протягом року, постановою серії ЕНА № 2388812 від 14.06.2024 гр. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП;

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст.130, відносно ОСОБА_1 за № 741/914/25 (провадження №3/741/530/25), №741/915/25 (провадження № 3/741/531/25), слід об`єднати в одне провадження, якому присвоїти єдиний унікальний номер 741/914/25 та розглядати одночасно.

ОСОБА_1 вину у вчинених правопорушеннях визнав, щиро розкаявся, з викладеним у протоколах про адміністративні правопорушення погодився. Фактичних обставин вчинення правопорушень не спростував.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до загальних положеньПДР України, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, Правила відповідно доЗакону України «Про дорожній рух»встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього рухузатверджених постановоюКабінету МіністрівУкраїни №1306від 10жовтня 2001року (далі ПДР)водій механічноготранспортного засобуповинен матипри собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Положеннями частин 2-4 статті 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Щодо складу адміністративного правопорушення інкримінованого ОСОБА_1 , за ч. 1 ст.130 КУпА слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог п.2.9«а» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена та підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами у справі, а саме:

-даними, зафіксованими у протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №335499 та ЕПР1 № 335504 від 19.05.2025;

-копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4769196 від 19.05.2025 щодо ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП;

-копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2388812 від 14.06.2024 щодо ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.05.2025;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- результатом тестування на алкоголь приладом «Drager Alcotest 6820», тест № 1887, результат 2,92 проміле;

- розпискою про передачу транспортного засобу від 19.05.2025;

-відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який міститься на диску.

Отже, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З повідомлення ТСЦ № 7443 РСЦ ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях №31/33/7443-5447-2025 від 28.05.2025 (53268) вбачається, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Стаття 30 КУпАП не перешкоджає застосування судами стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами щодо осіб, які не мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

Внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення. Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання. Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Вказана правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, яку в силу засади верховенства права можливо застосувати й у справах про адміністративні правопорушення.

Оцінивши всі отримані докази, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому на нього слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції за більш серйозне правопорушення, передбаченеч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно дост. 40-1 КУпАПсудовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Отже, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на користь держави.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 за № 741/914/25 (провадження №3/741/530/25), №741/915/25 (провадження № 3/741/531/25), слід об`єднати в одне провадження, якому присвоїти єдиний унікальний номер 741/914/25.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу;

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Чернігівській області/ Чернігівська область/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ 37972475), банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA528999980313070149000025001, код класифікації доходів 21081300.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, р/р UА908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Носівський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя Р.С. Ляшко