Рішення № 129062204, 22.07.2025, Херсонський міський суд Херсонської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/7960/24

Пров. №2/766/8858/25

22 липня 2025 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Петішкін О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ "СК Уніка" звернулось до суду з позовом про стягнення страхового відшкодування з відповідача ОСОБА_1 , мотивуючи позов тим, що 31.10.2021 року о 17-07 год. в м. Херсон по проспекту А. Сенявіна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Toyota", днз НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки "Peugeot", днз НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 . Під час ДТП було заподіяно матеріальну шкоду автомобілю "Peugeot", днз НОМЕР_2 . На момент дорожньо-транспортної пригоди діяв Договір добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" №022151/4605/0000320 від 14.05.2021 р., укладений між ПрАТ СК "Уніка" та ОСОБА_2 , за яким було застраховано майнові інтереси, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом "Peugeot", днз НОМЕР_2 . Постановою Херсонського міського суду Херсонської області у справі №766/21785/21 від 01.12.2021 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. ПрАТ СК "Уніка" було здійснено виплату страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб в розмірі 70990,82 грн. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в АТ "Просто-страхування" за полісом обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів №АР5400802. З врахуванням зносу, АТ "Просто-страхування" виплачено позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 44240,19 грн., не відшкодованою лишилась 26750,63 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 21.01.2025 року позов задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 02.04.2025 року у задоволенні клопотання відповідача про зупинення розгляду справи відмовлено, заочне рішення суду від 21.01.2025 року скасовано, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

20.05.2025 року відповідачем через Електронний суд подано заяву, у якій визнав позовні вимоги, просив їх задовольнити та зменшити судовий збір у зв`язку із визнанням ним позову на 50%.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в матеріалах справи наявна заява про визнання позову.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши заяви сторін про розгляд справи у їх відсутність, ухвалив: розглядати справу у відсутність сторін.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року, визначено, що у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

14.05.2021 року між ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" №022151/4605/0000320, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом "Peugeot", днз НОМЕР_2 .

31.10.2021 року о 17:07 год. ОСОБА_1 , у м. Херсоні по пр-т А. Сеняіна, керуючи транспортним засобом Toyota Camry, днз НОМЕР_1 , при виїзді з другорядної дороги на головну, не надав дорогу автомобілю "Peugeot", днз НОМЕР_2 , внаслідок чого трапилось їх зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 01.12.2021 року у справі №766/21785/21 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

01.11.2021 року ОСОБА_2 звернулася до ПрАТ "СК "Уніка" із заявою №00470609 про подію, що має ознаки страхового випадку.

Згідно рахунку-фактури №69523 від 17.11.2021 р. складеного ТОВ "Ампір" Україна, ремонт транспортного засобу "Peugeot", днз НОМЕР_2 згідно калькуляції склав 70990,82 грн.

Як вбачається зі страхового акту №00470609 від 17.11.2021 року виконуючи взяті на себе зобов`язання по договору, страховиком - ПрАТ «СК «Уніка» прийнято рішення про визнання події страховим випадком та виплату страхового відшкодування за договором в розмірі 70990,82 грн., шляхом безготівкового перерахування на рахунок виконавця відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого автомобіля ТОВ «Ампір», які згідно платіжного доручення №260219 перераховані в повному обсязі 18.11.2021 р.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у АТ "Просто-страхування" за полісом №АР5400802.

АТ "Просто-страхування" здійснило виплату страхового відшкодування ПрАТ "СК Уніка" в розмірі 44240,19 грн, що підтверджено платіжним дорученням №6228 від 23.05.2022р.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Така ж позиція викладена у ст. 27 Закону України «Про страхування».

Відповідно до наведених положень, до страховика в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.

Відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Таким чином, Цивільний кодекс України та Закон України «Про страхування» передбачає три види страхування, а саме особисте, майнове та страхування відповідальності.

Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.

Суброгація істотно відрізняється від регресу. Основна відмінність суброгації від регресу полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Таким чином, регрес, це нове право що виникає у особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу це право зворотної вимоги страховика до регресату, через те що страховик виконав обов`язок за страховим зобов`язанням. А, отже, у страхуванні відповідальності, навіть після виконання зобов`язання страховиком суброгація не припустима, оскільки виникають правовідносини із відшкодування витрат у порядку регресу.

Відповідно п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК України істатті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК України суброгація застосовується лише до майнового страхування.

Із правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, сум виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, викладеного в постанові від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 вбачається, що при розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив наступний правовий висновок: у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України). При цьому, перебіг позовної давності не змінюється і він обчислюється від дня настання страхового випадку (ч. 1 ст.261, ст.262 ЦК України).

Страхувальник, який отримав майнову шкоду, набув право вимоги відшкодування до заподіювача, але у зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача.

Отже, у спірному зобов`язанні відбулася заміна кредитора, а саме, страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до ПрАТ «СК «УНІКА» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на підставі ст. 993 ЦК України - в порядку суброгації.

З урахуванням викладеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн. Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги, суд вважає необхідним повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні даного позову; іншу частину слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.

Керуючись ст. 11, 14, 16, 526, 530, 611, 615, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 141, 258, 259, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6, літ. В, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 2003353) майнову шкоду в розмірі 26750 (двадцять шість тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 63 (шістдесят три) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6, літ. В, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 2003353) судовий збір в розмірі 1514,00 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок).

Повернути Приватномуакціонерному товариству"Страховакомпанія "Уніка"(місцезнаходження:м.Київ,вул.Олени Теліги,буд.6,літ.В,ідентифікаційний кодюридичної особив Єдиномудержавному реєстріпідприємств іорганізацій України2003353)із державногобюджету 50відсотків судовогозбору,сплаченого черезАТ «РайффайзенБанк» (всумі 3028,00грн.)в розмірі1514,00грн. (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Херсонського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. В. Ус