Ухвала суду № 129061724, 23.07.2025, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4327/25

Провадження № 2/496/2846/25

У Х В А Л А

23 липня 2025 року м. Біляївка

Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М., вивчивши заяву керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності,

В С Т А Н О В И В :

В проваджені Біляївського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за вищезазначеним позовом.

Разом з позовною заявою від керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ОСОБА_1 у межах суми позовних вимог на загальну суму 1 071 315,28 грн., а також на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) у межах ціни позову 1 071 315,28 грн, лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 , являючись власником нежитлових будівель площею 2 377,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , що розташовані на земельній ділянці комунальної власності Усатівської сільської ради з кадастровим номером 5121085200:01:001:0855, фактично безпідставно користується вказаною земельною ділянкою без оформленого та зареєстрованого речового права та, відповідно, без достатньої правової підстави зберігає у себе кошти, які мав би сплатити за її користування. Так, сума безпідставно збережених коштів на підставі ст. 1212 ЦК України за період з 01.05.2022 по 01.05.2025 склала 1 071 315,28 грн. Забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 , які знаходяться на всіх рахунках Відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить останньому, у межах суми позову 1 071 315,28 грн є адекватним способом захисту можливих порушень охоронюваних законом інтересів на користь Усатівської територіальної громади в особі Позивача при виконанні судового рішення у випадку задоволення позовних вимог у зв`язку з чим керівник Біляївської окружної прокуратури звернувся з вказаною заявою про забезпечення позову.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до положень ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

На підставі п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Як вбачається з п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що предметом спору є стягнення грошових коштів, належних до сплати за користування земельною ділянкою за звичайних умов (в разі оформлення договорних відносин відповідачем), втім не сплачених відповідачем, що пов`язуються із втратою позивачем як потерпілою особою цього ж майна (грошових коштів).

Згідно Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 08.05.2025 року, відповідачу ОСОБА_1 належить нежитлова будівля, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом перевірено аргументованість вимоги про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, враховано те, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Також судом враховано, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, враховуючи те, що позивачем надано відомості про належність нерухомого майна відповідачу, а також співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначеної заяви, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову в частині накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 у межах ціни позову 1 484 305,97 грн підлягає задоволенню.

Що стосується вимог в частині накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ОСОБА_1 у межах суми позовних вимог на загальну суму 1071315,28 грн, згідно пункту першого частини першої статті 150 ЦПК України, то суд звертає увагу, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Отже, законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, суд може накласти арешт лише на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві з урахуванням місця їх знаходження (рахунок в установі банку, фінансово-кредитних установах, особисте зберігання грошових коштів або у третіх осіб, тощо).

Тобто, суд на цій стадії має перевірити, яке конкретно майно чи грошові кошти належить відповідачеві і де вони знаходяться.

Саме з цією метою положеннями частини першої статті 151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

З наведеного випливає, що відомості про те, на яких рахунках, в якій сумі та в яких банківських установах перебувають грошові кошти відповідача є необхідними для забезпечення позову.

Разом з тим, звертаючись в суд із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ОСОБА_1 у межах суми позовних вимог на загальну суму 1071315,28 грн. позивачем не надано доказів щодо належності будь-якого майна відповідачу, на яке просить накласти арешт; не надано доказів, на яких рахунках, в якій сумі перебувають грошові кошти відповідача, що позбавляє суд можливості визначити співмірність засобів забезпечення позову із заявленими вимогами. Крім того, позивачем не зазначено у яких банківських установах знаходяться відповідні грошові кошти, на які просить накласти арешт.

Відсутність відомостей про рахунки та вклади відповідачів не дає змоги визначити співмірність засобів забезпечення позову із заявленими вимогами.

Частиною 1ст.81ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Що стосується заходів зустрічного забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Частиною 3статті 154 ЦПК Українипередбачено вичерпний перелік випадків, коли суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, а саме, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, який діє в інтересах держави в особі Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області має офіційну юридичну адресу. Тобто відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

Крім того, єдиним обмеженням для відповідача, яке може бути спричинене забезпеченням позову, є неможливість відчуження вказаної земельної ділянки, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав в даному випадку для зустрічного забезпечення.

Отже, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви керівника Біляївської окружної прокуратури про забезпечення позову у вищевказаний спосіб, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 149, 151 154, 353 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву керівника Біляївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності задовольнити частково.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) у межах ціни позову 1 071 315,28 грн, лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності, а саме на: нежитлову будівля, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).

В задоволенні вимог іншій частині заяви - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали надіслати зацікавленим особам для відома.

Строк пред`явлення ухвали до виконання згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя І.М. Горяєв