Рішення № 129060934, 24.07.2025, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/1668/25

2-а/405/50/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2025 Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:

головуючого судді Волоткевича А.В.,

секретар судового засідання Чала В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Кропивницькому адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд до Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області, в якому просить суд скасувати рішення суб`єкта владних повноважень у формі постанови про накладення адміністративного стягнення від 09.02.2025 серії ЕНА №4040656 і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування поданого позову зазначив, що 09.02.2025 відносно нього iнспектором СРПП ВП м. Гайворон Голованiвського РВП ГУНП в Кіровоградській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст. 126 КУпАП по справi про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. Як вбачається з матеріалів справи, постанова складена відносно нього за те, що він керував транспортним засобом без права керувати даним транспортним засобом, не включив покажчик повороту без шолому. З оскаржуваною постановою не погоджується, оскільки остання суперечить чинному законодавству, та є такою, що порушує його конституцiйнi права та інтереси. Він рух на транспорті не здійснював взагалі. Справу розглянуто без будь якого належного та допустимого доказу.

Ухвалою від 28.02.2025 судді Кіровського районного суду м. Кіровограда адміністративний позов передано для розгляду до Ленінського районного суду м. Кіровограда за підсудністю.

Ухвалою судді від 13.05.2025 залишено позовну заяву без руху (а.с. 16-18).

04.06.2025 до суду позивачем надано докази на усунення недоліків позову (а.с.21-28).

Ухвалою судді від 18.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд (а.с. 35).

23.06.2025 від відповідача до суду надійшов відзив, згідно з яким просить оскаржувану постанову залишити без змін, а позов без задоволення. Свої заперечення обґрунтовують тим, що оскаржувана постанова, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством. Вважають дії інспектора поліції такими що відповідають чинному законодавству. Підтвердженням вчинення позивачем правопорушення є відеозапис факту правопорушення.

Також, 23.06.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження без виклику сторін.

24.06.2025 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

24.06.2025 та 30.06.2025до суду від відповідача надійшли додаткові докази.

Представники учасників справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце повідомлені належним чином, причини неявки суду не сповістили.

Згідно з ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, суд встановив таке.

09.02.2025 поліцейським ВП № 1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області старшим лейтенантом поліції Сотніченком О.Ю. винесено оспорювану постанову та накладено на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн у відповідності до ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Згідно із зазначеною постановою, 09.02.2025 о 16:13 м. Гайворон, вул Центральна, 142А керував транспортним засобом мопед Ямаха джок будучи особою, яка не має права керування т.з. оскільки не отримував посвідчення водія відповідної категорії А1 2.1.а, керував транспортним засобом без мотошолома 2.3.г., був відсутній поліс обов`язкового страхування наземних тз 2.1 г ПДР, під час зупинки не ввімкнув показчик повороту відповідного напрямку 9.2.б відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП дані правопорушення об`єднані, чим порушив п. 2.1.а. ПДР ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Позивач не погоджується із зазначеною постановою та зауважує що інспектором не надано доказів керування ним автомобілем, у зв`язку з чим просить скасувати оспорювану постанову.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, пункту 1 частини другої статті 2 та частини першої статті 7 КАС України, суд при вирішенні справи повинен керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 6 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації (частина перша статті 7 Закону України Про Національну поліцію).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч. 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до п. 2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (п. 1.10. ПДР України).

Таким чином, обов`язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Визначення терміну "керування транспортним засобом" було наведено в п. 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в постанові N 404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року Верховний Суд зазначив, що "само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Жодних доказів, які би підтверджували факт керування позивачем 09.02.2025 о 16:13 в в м. Гайворон, вул Центральна, 142А, транспортним засобом матеріали справи не містять.

В оскаржуваній постанові зазначено, що до справи додаються відеофіксація на нагрудний відеореєстратор 30. Вказаного доказу до суду не надано. Натомість надано відео з відеореєстратора патрульного автомобіля, на якому зафіксовано рух невідомої особи на мопеді. Посилання на відео з патрульного автомобіля в оскаржуваній постанові відсутнє. Крім того, суд констатує, що на вказаному відео не можливо ідентифікувати особу, яка здійснює рух на мопеді, що також ставить під сумнів факт керування позивачем транспортним засобом.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Таким чином, на відповідача покладено обов`язок доказування правомірності складення оскаржуваної постанови.

Всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, факт порушення позивачем Правил дорожнього руху та правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено, належних та допустимих доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суду не надано.

Суд звертає увагу на те, що сама по собі постанова у справі про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (постанова Верховного Суду від 14 травня 2020 року в справі N 240/12/17).

У відповідності до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з частиною першої статті 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (заява N 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії").

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4040656 від 09.02.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3400,00 грн, слід скасувати та закрити провадження у справі.

У відповідності до вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 605,60 грн підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області за рахунок їх бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. 2, 9, 72-90, 99, 205, 241-246, 251, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову від 09.02.2025 серії ЕНА №4040656 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Закрити справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції, яким є Третій апеляційний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Кіровоградській області, адреса: 25006, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, буд. 41, ІКЮО 40108709.

Суддя Подільського районного

суду міста Кропивницького А. В. Волоткевич