Рішення № 129060930, 24.07.2025, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1058/25

Номер провадження 2/573/332/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2025 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Терещенко О.І.

з участю секретаря судового засідання Федорченко Г.В.,

розглянув заочноу відкритомусудовому засіданнів залісуду вм.Білопіллі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю«ВІН ФІНАНС»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 22641 грн 31 коп,

УСТАНОВИВ:

09 червня 2025 року з через систему «електронний суд» надійшов позов ТОВ «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_2 , який мотивований тим, що 21 березня 2019 року між ТОВ «Авентус Україна» і ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансового кредиту №723470, первісний кредитор виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти. В свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів в наслідок чого виникла заборгованість.

12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу №1, 12.07.2019 укладено додаткову угоду № 22 і сторонами підписано реєстр прав вимоги, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за договором фінансового кредиту №723470, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло прав кредитора відносно відповідача.

Станом на дату укладення додаткової угоди №22 від 12.07.2019 до договору №1 від 12.04.2018 відступлення права вимоги сума заборгованості відповідача перед кредитором ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» за кредитним договором становить 17300 грн. Сума збитків з урахуванням 3% річних становить 1558,42 грн, сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань становить 3782 грн 89 коп.

Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що станом на день звернення до суду з позовом сума заборгованості за кредитним договором не погашена, представник позивача просить поновити строк позовної, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

25.07.2024 відповідно до протоколу загальних зборів №1706 ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» перейменовано на ТОВ «Він Фінанс».

Ухвалою від 10 червня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження і справа призначена до судового розгляду (а. с. 38).

У судовезасідання представникпозивача ТОВ«ВІН ФІНАНС" Романенко М.Е. не з`явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити (а. с. 7).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання у судове засідання не з`явився. За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання останній відсутній, інформації щодосвоєї адресиперебування судуне надав,а томувідповідно до п.4ч.8ст.128ЦПК Українивважається таким,якому судоваповістка врученаналежним чином (а. с. 41).

Враховуючи, що належним чином сповіщений відповідач у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив на позов не подав, а також, що позивач проти заочного вирішення справи не заперечує, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов таких висновків.

Згідно з матеріалами справи 21 березня 2019 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту №723470, невід`ємною частиною якого є правила надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», як розміщені на сайті creditplus.ua/assets/uploads|public/pravila 18.03.2019.pdf.

Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 5000 грн строком на 30 днів зі сплатою фіксованого відсотку за користування за зниженою процентною ставкою у розмірі 1,71% за кожен день користування позики (558,45% річних), стандартна процентна ставка 1,80 % на день (657,00 % на рік).

Договір було підписано електронним підписом, що створений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який сформовано автоматично та направлено на мобільний номер позичальника (а. с. 16).

Відповідно доп.п.1.5,2.2.договору позиканадається шляхомперерахування грошовихкоштів набанківський картковийрахунок,наданий клієнтом.Товариство зобов`язаневидати клієнтупозику протягом3календарних днівз моментупідписання договору (а. с. 15).

12 квітня 2018 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» уклали договір факторингу №1, 12 липня 2019 року додаткову угоду №22 і підписали реєстр прав вимог, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за договором № 723470 від 21 березня 2019 року, за яким ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» набуло прав кредитора стосовно відповідача ОСОБА_1 (а. с. 11-13, 30).

Відповідно до документу під назвою «Картка обліку договору (розрахунок заборгованості» (станом на 12.07.2019), підписаного директором ТОВ «Авентус Україна», загальна сума заборгованості за кредитним договором №723470 становить 17300 грн, яка складається з такого: 5000 грн - сума основного боргу, 9900 грн - сума процентів, 2400,00 грн - сума штрафів.

Згідно з реєстром прав вимоги товариство набуло права вимоги за кредитним договором №723470 від 21 березня 2019 року на суму 17300 грн (а.с. 30 зв.-33).

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статей 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст.625ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з матеріалами справи оспорюваний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також відповідно до ч. ч 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З урахуванням викладеного наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також приписами ст. 12 цього Закону передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, судом встановлено, що між сторонами існують договірні кредитні правовідносини, відповідачем не виконані зобов`язання перед позивачем, кошти, отримані у кредит, не повернуті, а тому позов слід задовольнити та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 17300 грн заборгованості за договором.

Крім цього, період прострочення грошового зобов`язання ОСОБА_1 становить 1097 днів, а саме з 23.02.2019 по 23.02.2022, сума збитків з урахуванням 3% річних 1 558,42 грн, сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань - 3 782,89 грн, разом заборгованість становить 22 641 грн 31 коп (а. с. 4 зв. -5).

Щодо поновлення строку позовної давності для звернення з позовом до суду, про що у позовній заяві просить позивач, то суд зазначає таке.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки відповідач не просив суд застосувати позовну давність, то і підстави для його поновлення відсутні.

Що стосується вимоги про стягнення 5000 грн витрат на правничу допомогу, то суд дійшов такого висновку.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ч, 1, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статі 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (§80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (§95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року в справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначена правова позиція викладена зокрема в постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц.

З огляду на викладене, визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч. 4 ст. 137 ЦПК України, характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, значення справи для сторін, з урахуванням вимог розумності та справедливості, вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 2000 грн понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

З огляду на викладене, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 4422 грн 40 коп понесених і документально підтверджених судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із правничею допомогою (матеріали електронної справи).

Керуючись статтями 258, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» (м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 38750239) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» 22641(двадцятьдві тисячішістсот сорокодну)гривеню 31копійку заборгованостіза кредитнимдоговором та4442 (чотири тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судових витрат.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Білопільського районного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Суддя