Вирок № 129060234, 24.07.2025, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 187/439/25 Провадження №1-кп/0187/97/25

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2025 р. Петриківський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників судового провадження прокурора ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши в селищі Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025042250000080 стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження смт Петриківка Петриківського району Дніпропетровської області; зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактично проживає: АДРЕСА_2 ; громадянин України; освіта середня спеціальна; офіційно не працює; не одружений; на військовому обліку за місцем проживання не перебуває; паспорт громадянина України (картка) № НОМЕР_1 виданий 18.03.2024 органом 1253; РНОКПП НОМЕР_2 ; раніше судимий:

1. 07.08.2019 Дніпровським районним судом м Дніпродзержинська за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

2. 05.12.2023 Дніпровським районним судом м Дніпродзержинська за ч. 3 ст. 185. ч. 1 ;ст. 309 КК України, на підставі ст. 49, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України, до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 21.02.2024 по відбуттю покарання;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України,-

Встановив:

ОСОБА_5 (далі обвинувачений), будучи раніше неодноразово судимим, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, повторно вчинив умисний корисливий злочин за таких обставин.

Так, відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 по всій території України введено воєнний стан.

Будучи обізнаним про введення на території України воєнного стану, повторно, 12.03.2025, близько 09 години 30 хвилин, перебуваючи на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_6 , вчиняючи домашнє насильство, тобто діяння економічного насильства, що вчиняється в сім`ї, в межах місця проживання, між родичами, а саме щодо своєї матері - ОСОБА_4 (далі жертва, потерпіла), відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникнення у житло, діючи з корисливих мотивів, шляхом віджиму металопластикового вікна невстановленим предметом, проник до житлового будинку на вищевказаній території домоволодіння.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та діючи на досягнення свого злочинного результату, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність діяння, скориставшись відсутністю свідків, переконавшись в тому, що його дії носять цілком таємний характер, цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та розуміючи при цьому, що своїми діями здійснює таємне безоплатне вилучення майна поза волею власника, таємно викрав ноутбук марки «LenovoB590», модель 20206, серійний номер WB10084085, P/N:59366082, M/O: WB03010403, виробництва Китай, чорного кольору, що належить жертві.

Довівши свій злочинний умисел до кінця, обвинувачений зник з місця вчинення кримінального правопорушення разом із викраденим майном, яким у подальшому розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 4 417,20 гривень.

За вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло, вчиненого в умовах воєнного стану, передбачена кримінальна відповідальність за ч. 4 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював. Пояснив, що дійсно вчинив дії за обставин викладених в обвинувальному акті. У вчиненому розкаюється просить суворо не карати.

На підставі ст. 349 ч.3 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також сторонам роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В ході судового розгляду кримінальної справи, з урахуванням ст. 349 ч. 3 КПК України суд допитав обвинуваченого, дослідив обвинувальний акт, та дійшов до переконання, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України знайшла своє підтвердження повністю, та в повному обсязі підтверджується сукупністю доказів, які були об`єктом судового розгляду, а також доказів які не досліджувались в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України та яким надано належну оцінку.

Таким чином, суд вважає встановленим, що обвинувачений, своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло, вчиненого в умовах воєнного стану, вчинив злочин передбачений ч.4 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання призначення покарання суд виходить з такого.

Попереднім вироком, який був скасований апеляційним судом обвинуваченому було призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку - 3 роки, не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ч.ч. 1 та 3 ст. 76 КК України.

Згідно приписів ч. 2 ст. 416 КПК України при новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв`язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання.

Отже, заборона щодо погіршення становища обвинуваченого, яка виникає після скасування рішення суду першої інстанції апеляційним судом з підстав не зазначених у ч. 2 ст. 416 КПК, продовжує діяти на увесь наступний період кримінального провадження щодо цього обвинуваченого (на усі подальші випадки нового розгляду в суді першої інстанції), незалежно від того, скільки разів буде здійснюватися розгляд у суді першої інстанції у цьому ж провадженні.

Як вбачається з ухвали Дніпровського апеляційного суду від 18.06.2025 попередній вирок не скасовувався у зв`язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання.

Таким чином, питання про посилення покарання не розглядається.

Право власності є тим фундаментом, на якому базується більшість соціальних настанов людства, зокрема і правова система.

Конституція України встановила, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, це право є непорушним.

Санкція ст. 185 ч. 4 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості, характер, спосіб та наслідки вчиненого злочину, особу винного, його ставлення до вчиненого та поведінку після вчинення, зокрема за місцем мешкання обвинувачений характеризується посередньо; не одружений; не працює; за даними лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває; за даними ІНФОРМАЦІЯ_2 не перебуває на військовому обліку; раніше неодноразово судимий; при цьому вчинив повторно злочин проти власності, який в силу ст. 12 КК України, є тяжким; свою вину визнав; викрадене майно не зникло і не знищено, також обвинувачений добровільно компенсував потерпілій збитки у розмірі 2500 грн.

Обставиною, що пом`якшує покарання є визнання вини, надання потерпілій грошових коштів в рахунок відшкодування збитків.

Обставини, що обтяжують покарання в межах пред`явленого обвинувачення є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Суд не враховує повторність як обтяжуючу обставину відповідно до ч. 4 ст. 67 КК України, яка зазначена в обвинувальному акті, оскільки вона одночасно є кваліфікуючою ознакою інкримінованого складу злочину і тому не може враховуватися двічі при призначенні покарання.

З огляду на викладене та вимоги ст. 416 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його характер, спосіб вчинення, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки, а також дані, що характеризують особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, наявність двох обставин, що пом`якшують, та однієї, що обтяжує покарання, суд приходить до висновку про можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк.

Разом з тим, оцінюючи можливість застосування до обвинуваченого положень статті 75 КК України щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд бере до уваги вимоги ст. 416 КПК України, та сукупність встановлених обставин справи, характеристику обвинуваченого, а також позицію потерпілої, яка є його матір`ю. У зв`язку з цим суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк у межах, передбачених статтею 75 КК України, із покладенням на нього обов`язків, визначених статтею 76 КК України, на максимальний строк.

На переконання суду, таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого, матиме належний виховний вплив, сприятиме формуванню у нього готовності до самостійної правослухняної поведінки в суспільстві та запобіганню вчиненню нових злочинів.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Підстави для застосування спеціальної конфіскації відсутні.

Процесуальні витрати стягнути з обвинуваченого.

На підставі ч. 4 ст.174 КПК України, суд вважає необхідним скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді.

Керуючись статтями 337, 349, 368-370, 376, 416 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Згідно статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки. Тривалість іспитового строку для ОСОБА_5 встановити 3 (три) роки.

Згідно статті 76 частини 1 пунктів 1, 2, частини 3 пункту 2 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_5 обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

1) ноутбук марки «LenovoB590», модель 20206, серійний номер WB10084085, P/N:59366082, M/O: WB03010403, виробництва Китай, чорного кольору, вважати повернутим потерпілій - ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення судової експертизи від 21.03.2025 №СЕ-19/105-25/2582-ТВ у розмірі 1591 грн 80 коп., від 17.03.2025 №СЕ-19/105-25/10530-Д у розмірі 1591 грн 80 коп., а всього 3 183,60 (три тисячі сто вісімдесят три грн 60 коп.) грн.

Арешт накладений ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19.03.2025 (справа №187/356/25, провадження № 1-кс/0187/41/25) на ноутбук марки «LenovoB590», модель 20206, серійний номер WB10084085, P/N:59366082, M/O: WB03010403, виробництва Китай, чорного кольору - скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами статті 394 частини 2 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до статті 349 частини 3 Кримінального процесуального кодексу України.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1