Ухвала суду № 129052948, 23.07.2025, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/6525/25

Номер провадження 2-з/404/38/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2025 року м. Кропивницький

Суддя Фортечного районного суду м. Кропивницького Варакіна Н.Б. розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КП «Електротранс» Кропивницької міської ради» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

До Фортечного районного суду м. Кропивницького надійшла позовна заява ОСОБА_1 до КП «Електротранс» Кропивницької міської ради» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Разом із позовною заявою до Фортечного районного суду м. Кропивницького надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій остання просить вжити заходів забезпечення позову шляхом, накладення арешту на грошові кошти що належить Комунальному підприємству «Електротранс» Кропивницької міської ради (проспект Університетський, будинок 3, місто Кропивницький, 25031) в межах сум позову 43 000,00 (сорок три тисячі гривень 00 копійок) та витрат пов`язаних з розглядом справи в сумі 11 816,80 грн., що загалом складає 54 816,80 грн. (п`ятдесят чотири тисячі вісімсот шістнадцять гривень вісімдесят копійок).

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що необхідність забезпечення позову полягає в тому, що як зазначено у позовній заяві ДТП відбулось 22 січня 2025 року, проте до сьогоднішнього часу, тобто зі півроку відповідач жодним чином не відреагував, щодо необхідності добровільного відшкодування завданої позивачеві шкоди. Оскільки сплачені МТСБУ суми страхового відшкодування не покрили повний розмір, завданого матеріального збитку, позивач намагався врегулювати спір у позасудовому порядку шляхом направлення листа на адресу відповідача, котрий розглянуто 28.05.2025 року. В результаті чого всі намагання позивача лишилися без належного реагування зі сторони відповідача. Щодо реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, зазначила, що відповідачем постійно вчиняються дії, спрямовані на уникнення можливості врегулювання в позасудовому порядку даного спору. А тому вважає, що відповідач і надалі різними способами буде ухилятись від виконання, включаючи можливість відчуження майна та розтрату грошових коштів. Оскільки невжиття відповідних заходів наддасть відповідному учасникові справи можливість здійснити як перереєстрацію майна так і зменшення грошових коштів.

Суд, дослідивши подану заяву, дійшов наступного висновку.

Статтею 124 Конституції Українивизначений принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положеннястатей 18, 153 ЦПК Українипоширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другоїстатті 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини першоїстатті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Згідно з частиною другоюстатті 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час розгляду, зокрема заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно та/або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами та/або майном, а томуможе застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Під забезпеченням позову у даному випадку слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.При цьомузабезпеченняпозовумає бути спрямованепроти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Як встановлено судом, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення коштів.

Отже, позивач звернувся до суду з позовною вимогою майнового характеру.

Суд відзначає, що при вирішенні питання про забезпечення позовусуд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявникащодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:розумності, обґрунтованості і адекватностівимог заявника щодо забезпечення позову;забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;імовірності утруднення виконання або невиконання рішеннясуду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньообґрунтованимдля забезпечення позовує підтверджена доказаминаявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій,спрямованих наухилення від виконання зобов`язанняпісля пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майначи підготовчі дії до його реалізації,витрачання коштівне для здійснення розрахунків з позивачем,укладення договорів поруки чи заставиза наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Самелише посиланняв заявіна потенційну можливістьухилення відповідача від виконання судового рішеннябезнаведення відповідногообґрунтуванняне єдостатньоюпідставою для задоволеннявідповідноїзаяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньообґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача,що має бути підтверджено доказаминаявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою танадати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьомуобов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Заходи забезпечення позову повиннізастосовуватися лише в разі необхідності, оскількибезпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позовусуду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе доутруднення чи унеможливлення виконання рішеннясуду в разі задоволення позову.

Адекватністьзаходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримуєтьсяпринцип співвіднесеннявиду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. (Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17 та у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).

Заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову та мотивація, яка викладена у ній, не відповідають вимогамЦПК України, оскільки заявник мав обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, в тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, які свідчать, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

До заяви про забезпечення позову позивачем не надано належних та допустимих доказів, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів забезпечення позову, та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду у разі невжиття таких заходів.

Саме по собі існування заборгованості перед позивачем не є безумовною обставиною ухилення відповідача від виконання судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог.

Окрім цього, позивачем не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили про дійсний фінансовий стан відповідача, а також доказів, якими б підтверджувалась реальна загроза неможливості виконання судового рішення в зв`язку з відсутністю у відповідача грошових коштів.

Доводи заявника ґрунтуються виключно на його сумнівах щодо можливої недобросовісної поведінки відповідача та не доведені доказами на підтвердження реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду з боку відповідача у разі задоволення позовних вимог, відтак заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може будь-яким чином ускладнити чи унеможливити захист його прав чи законних інтересів.

Зазначені заявником обставини самі по собі та в сукупності жодним чином не обґрунтовують його припущення про наявність ризику вчинення дій відповідачем задля уникнення примусового стягнення заборгованості та порушуватиме збалансованість інтересів сторін справи, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Покликання позивача про імовірне утруднення виконання судового рішення у справі є необґрунтованим/недоведеним та базуються лише на припущеннях, адже позивачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про дійсний фінансовий стан відповідача, а також доказів, якими б підтверджувалась реальна загроза неможливості виконання судового рішення в зв`язку з відсутністю у відповідача грошових коштів; доводи заявника ґрунтуються виключно на його сумнівах щодо можливої недобросовісної поведінки відповідача та не доведені доказами на підтвердження реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду.

З огляду на вказане, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.149,151-153 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КП «Електротранс» Кропивницької міської ради» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Ухвала складена та проголошена 23.07.2025 року.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Б. Варакіна