Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 347/1017/25
Провадження № 2/347/637/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2025 року Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Драч Д.С.,
за участі секретаря Мусорук Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
21.05.2025 року представник ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 04.06.2021 року за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» Думенко Інеса Дмитрівна подала Заявку на отримання кредиту № 103058616.
Вказана заява №103058616 від 04.06.2021 року знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ «МІЛОАН» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору №103058616 від 04.06.2021 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Відповідно до умов Кредитного договору, до укладення Договору отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього Договору. Правила надання фінансових кредитів ТОВ «МІЛОАН» розміщені для ознайомлення на офіційному веб-сайті кредитодавця.
Таким чином, 04.06.2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (код ЄДРПОУ 40484607) було укладено договір про надання споживчого кредиту №103058616. У той же день на банківську картку відповідача були перераховані кредитні кошти у сумі 7000 гривень.
Згідно умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний позичальником при укладанні кредитного договору. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи вказується особа, яка створила запит.
Факт перерахування коштів у сумі 7000 гривень підтверджується копією платіжного доручення 28346390 від 04.06.2021 року ТОВ «МІЛОАН», копіями платіжних інструкцій ТОВ «Діджи Фінанс» та копією відомостей ТОВ «МІЛОАН» про щоденні нарахування та погашення.
Оскільки, відповідач не виконує належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
У судове засідання представник позивача не з`явився. У позовній заяві міститься прохання про розгляд справи без участі представника позивача, а також висловлена згода щодо ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, у засідання не з`явилася, причин неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву та заяв, що перешкоджають розгляду справи, не подавала.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідача було належним чином повідомлено про розгляд справи, у зв`язку з чим вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Ознайомившись із матеріалами справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 04.06.2021 року уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» договір про надання споживчого кредиту №103058616. У тойже день, кредитнікошти усумі 7000гривень булиперераховані наїї банківськукартку.Факт перерахуваннякредитних коштівна картковийрахунок відповідачапідтверджується копією платіжного доручення 28346390 від 04.06.2021 року ТОВ «МІЛОАН», копіями платіжних інструкцій ТОВ «Діджи Фінанс» та копією відомостей ТОВ «МІЛОАН» про щоденні нарахування та погашення.
На підставі положень статей 530, 1082, 1084 Цивільного кодексу України,30.09.2021року згідноумов договоруфакторингу №09Т ТОВ «МІЛОАН»(ЄДРПОУ:40484607)відступило правовимоги закредитним договором№103058616від 04.06.2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746). Таким чином ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги до відповідача.
Отже,відповідно доумов договоруфакторингу,сума заборгованостіперед новимкредитором ТОВ «ДІДЖИФІНАНС» становить 29057,8 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 6318 грн.; заборгованість за відсотками становить 21409,8 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 1330 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів
Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно вимог ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
В свою чергу, положеннями ст.ст. 525-527 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами ст. 629 ЦК України.
Крім того, статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 3 статті 207 Цивільного кодексу України визначено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Із відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №103058616 вбачається, що розрахунок заборгованості відповідачеві проведено з 04.06.2021 року по 01.09.2021 року (а.с.60-63).
При цьому п.1.2. вказаного Договору визначено суму кредиту 7000 грн., п.1.3. та 1.4. Договору визначено строк надання кредиту 15 днів з 04.06.2021 року по 19.06.2021 року; п.1.5.1 Договору визначено сплату одноразової комісії в сумі 1330 грн.
Пунктом 2.3. Договору передбачено можливість пролонгації строку кредитування.
В матеріалах справи відсутні і позивачем не надано доказів продовження строку надання кредиту, а відтак нарахування процентів поза межами 15-денного строку договору є порушенням ст. 526 ЦК України та існуючої домовленості сторін.
Відповідно до правової позиці Верховного Суду, висловленої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється.
«Користування кредитом» це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору. Припис абзацу другого ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Вказаних вище висновків ВП ВС також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). ВП ВС вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає. ВП ВС підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання (Постанова ВП Верховного Суду від 05.04.2025 року у справі № 910/4518/16).
Таким чином, враховуючи вище наведене, суд вважає підставною і такою, що підлягає до задоволення вимогу позивача в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №103058616 від 04.06.2021 року у загальній сумі 10273 гривень, що складається із 6318 грн. заборгованості по кредиту, 2625 грн. заборгованості по відсоткам та 1330 грн заборгованості по комісії за оформлення кредиту.
Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідача сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Судовий збір слід розподілити за правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, а саме пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов майнового характеру задоволений на 35,35 %, відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути 856,32 грн судового збору (2422,40 * 35,35% =856,32).
Розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, суд враховує правила ч. 4 ст. 137 ЦПК України, згідно яких розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Такі послуги адвоката, як правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій на суму 3000,00 грн, складання позовної заяви на суму 2000,00 грн, формування додатків до позовної заяви на суму 500,00 грн, консультація щодо документів на доказів на суму 500,00 грн є очевидно завищеними та підлягають зменшенню, адже виконані адвокатом роботи не потребували багато часу та були не складними.
Виходячи зі змісту ч. 4, п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України розгляд даної справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження, як малозначної справи, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ці обставини свідчать про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є явно неспівмірним із складністю справи, витраченим адвокатом часом, обсягом наданих послуг та значенням справи для позивача.
Виходячи з критеріїв обґрунтованості та пропорційності судових витрат, а також принципу розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу має становити 2500 грн., яка буде співмірною по відношенню до обставин, визначених у ч.4 ст. 137 ЦПК України та яка відповідатиме характеру і обсягу узгодженим між сторонами і фактично наданим адвокатом послугам.
Отже сума витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з урахуванням положень ст.141 ЦПК України, становить 883,75 грн (2500 грн * 35,35% = 883,75 грн).
На підставі наведеного, ст.ст. 509, 526, 1046-1049, 1050-1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990) заборгованість за Кредитним договором № 103058616 від 04.06.2021 року у сумі 10273 (десять тисяч двісті сімдесят три) гривні, 856(вісімсотп`ятдесятшість)гривень 32копійки судового зборута 883 (вісімсот вісімдесят три) гривні 75 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.С. Драч
Судове рішення № 129052754, Косівський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 23.07.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 347/1017/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: