Рішення № 129052609, 14.07.2025, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/3315/25

провадження 2/216/2027/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

14 липня 2025 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Кузнецова Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Шакули Є.О.,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №4 приміщення суду у м. Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, Органу опіки та піклування виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про позбавлення батьківських прав,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позову зазначила, що разом з нею проживають неповнолітні діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач по справі проживав в зареєстрованому шлюбі з матір`ю позивача, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . За рішенням суду від 02.03.2016 шлюб між ними було розірвано та стягнуто з відповідача аліменти на утримання дітей, проте, відповідач участі у житті та вихованні дітей не приймає з 2013 року, ухиляється від виконання своїх обов`язків по їх вихованню, не піклується про фізичний, духовний та культурний розвиток дітей, не спілкується з дітьми, що необхідно для їх нормального самоусвідомлення. Відповідач нехтує своїми обов`язками та свідомо ухиляється від виховання дітей. Діти проживають разом з позивачем, яка забезпечує їх всім необхідним, завдяки її турботі діти адаптувалась у суспільстві, вона дбає про соціальне благополуччя дітей. Таким чином позивач вважає, що є всі підстави для позбавлення батьківський прав відповідача, щодо його неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому звернулась до суду з даним позовом.

У судове засідання позивач не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує та наполягає на його задоволенні, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте до суду не з`явився, причини неявки не повідомив. Відзив, або будь-які пояснення по суті позову до суду не надав.

Представник третьої особи до суду не з`явився, надав заяву про розгляд справи без участі представника виконкому, при винесенні рішення просить врахувати висновко виконкому, як органу опіки та піклування.

У зв`язку з такими обставинами судом ухвалено здійснювати заочний розгляд справи без участі відповідача, відповідно до ст.ст. 279-281 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому, згідно з роз`ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Сімейним кодексом України та Конвенцією про права дитини від 20.11.1989.

Судом встановлено, що рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.03.2016 було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , від якого сторони мають неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та доньку - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 18.02.2025.

На підставі виконавчого листа від 29.11.2016 у цивільній справі №216/3562/16-ц стягнуто з відповідача ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.07.2016 на утримання дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до їх повноліття на користь матері дитини - ОСОБА_7 .

Згідно з паспортом № НОМЕР_2 відповідач ОСОБА_2 є громадянином РФ та там же й зареєстроване його місце проживання.

Як слідує з повідомлення Центрально-Міського відділу ДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області від 19.03.2018 на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження НОМЕР_4 щодо стягнення алментів з ОСОБА_2 . Державним виконавцем було встановлено, що останній виїхав за межі країни.

На підставі наказу Служби у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради №22-С від 03.03.2025 малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які залишилися без батьківського піклування, тимчасово влаштовані в сім`ю ОСОБА_1 терміном на 6 місяців.

Як вбачається з Акту про проживання від 24.07.2025, складеного зі слів сусідів та посвідченого головою квартального комітету №53, неповнолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою КЗСМО «Школа мистецтв №2» КМР №6 від 26.02.2025 мати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_7 займалась вихованням дитини, регулярно спілкувалась з викладачами, які навчають сина, цікавилась шкільним життя дитини. Батько, ОСОБА_2 , контакту зі школою не підтримує, з викладачами не спілкується.

Згідно з довідкою КЗСМО «Музична школа №1» КМР №38 від 26.02.2025 за весь період навчання ОСОБА_5 батько дитини жодного разу не відвідував заклад, не брав участі у батьківських зборах, не відвідував концерти учнів, участі у вихованні сина не приймає.

Відповідно до довідок КНП ЦПМСД №6, амбулаторії №1, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на прийом до лікаря приходили з мамою ОСОБА_7 , при огляді вдома також була присутня тільки мати.

Як слідує з характеристик з місця навчання Криворізький ліцей академічного спрямування «Міжнародні перспективи» КМР від 08.04.2025 №№ 147, 148 неповнолітні діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають у родині старшої сестри ОСОБА_1 . Батько з родиною не проживає, вихованням дітей не цікавиться, школу та батьківські збори не відвідував жодного разу.

Батьки, згідно зі ст.ст. 150, 155 Сімейного Кодексу України, зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, тобто здійснювати батьківські права, які не можуть суперечити інтересам дитини.

Кожна дитина, відповідно до ст.ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, що їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Батьки або особа, що їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Проте, судом встановлено, що відповідач злісно ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дітей, а саме, не здійснює за ними належний догляд і контроль, не піклується про фізичний та духовний розвиток, не створює умов для отримання дітьми освіти, не займається їх підготовкою до самостійного життя.

Як вбачається з висновку №8/33-2828 від 02.07.2025 виконком Центрально-Міської районної в місті ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Частиною 2 статті 164 СК України, визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року передбачено позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком чи матір`ю обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько ч мати ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки. Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

При розгляді даної справи судом встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків та свідомо їх не виконує.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч. 1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є доцільним та необхідним, оскільки відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не приймає участі у вихованні дітей, утриманні та їх здоровому розвитку.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, якими обґрунтовані заявлені вимоги є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150, 164, 165, 166 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 223, 247, 259, 263-265, 279-281, 354-355 ЦПК України суд,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, Органу опіки та піклування виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно його дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Після набрання рішенням суду законної сили направити його копію до Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: невідомий, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ;

- треті особи: виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради, Орган опіки та піклування виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, код ЄДРПОУ: 04052560, місцезнаходження: Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 27.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ