Постанова № 129050162, 23.07.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 23.07.2025Справа № 554/10596/25 Провадження № 3/554/1531/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2025 року м.Полтава

Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Троцька А.І., при секретарі Гуренко Д.В., за участю прокурора Острійчука О.П., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП, відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої сестрою медичного алергічного кабінету КП «4-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради імені Леоніда Куроєдова»,-

в с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №325 від 14.07.2025 року, складеного відносно ОСОБА_2 слідує, що ОСОБА_1 , будучи членом позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії на базі КП «4-А МКЛ ПМР ім. Л. Куроєдова», відповідно до підпункту «ґ» пункту 2 частини 1 статті З Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог частини 1 статті 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого терміну декларування (до 01.04.2025), а саме лише о 08 год. 39 хв. 09.04.2025 подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

Після роз`яснення відповідно до ст.268 КУпАП прав особі, що притягується до адміністративної відповідальності, в тому числі права на захист, ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала, однак уточнила, що її прізвище « ОСОБА_3 ».

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, суд виходить з наступного.

Стаття 7КУпАП передбачає,що ніхтоне можебути підданийзаходу впливув зв`язкуз адміністративнимправопорушенням інакшеяк напідставах ів порядку,встановлених законом. Провадженняв справахпро адміністративніправопорушення здійснюєтьсяна основісуворого додержаннязаконності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною 1 статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

За правилами ст.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення,чи винна дана особа в його вчиненні,чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність,а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ч. 2ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно дост.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до ст. 32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід`ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.

Ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

У рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 року (заява №36673/04) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Виходячи з практики застосування Європейським судом Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина).Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282. Доказуванням за цим принципом має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених уст.258 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогамст.256 КУпАП.

Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (справа «Маттоціа проти Італії» від 25.07.2000)

Відповідно до ч. 1ст.256КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення від 14 липня 2025 року особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення зазначено як « ОСОБА_2 ».

Саме ОСОБА_2 роз`яснені положення ст.268 КУпАП, ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України.

Однак суть адміністративного правопорушення та долучені до нього матеріали перевірки складені відносно ОСОБА_1 , що зокрема, підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 .

В судовому засіданні прокурор оголошуючи свій висновок також просив притягнути до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 172-6 КУпАП саме ОСОБА_2 , посилаючись на здобуті докази відносно ОСОБА_1 .

З наведеного слідує, що протокол про адміністративне правопорушення №325 від 14.07.2025 року та долучені до нього матеріали перевірки мають суттєві розбіжності, тобто стосуються різних осіб.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справи "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року, «Шмауцер проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року, «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характерКодексу України про адміністративні правопорушення(пункти 17, 21 рішення "Надточій проти України").

Виходячи із системного аналізу ст.ст.7,251,252,280 КУпАПта ст.ст.85,86 КПК Українив поєднанні із вказаною вище позицією Конституційного суду України, викладеною у рішенні № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, а також практикою ЄСПЛ, що за правилами, визначенимист. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"має враховуватися судом як джерело права, можна зробити висновок, що у справах про притягнення осіб до адміністративної відповідальності належними вважаються докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність передбаченихст. 280 КУпАПобставин, які підлягають доказуванню у справі, а також інших обставин, які мають значення для справи, та прямо чи непрямо підтверджують достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

В той же час допустимим визнається доказ, якщо він отриманий суб`єктом, уповноваженим на це законодавством із належного джерела та з додержанням належної процедури отримання, тобто дотримання процесуального порядку їх збирання та закріплення відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема,КУпАП.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні рішення.

З огляду на викладене, слід визнати недопустимим доказом вини ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_2 , як такий, що складений з порушенням встановленого законом порядку.

Згідно ст.62Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.161-1КУпАП відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 14, ч.1 ст. 172-6, 247, 251-252, 254, 283, 284 КУпАП, суд,-

п о с т а н о в и в:

Провадження по адміністративній справі за ч.1 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 діб до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави.

Повний текст постанови виготовлено 24.07.2025 року.

Суддя Троцька А.І.