Ухвала суду № 129049720, 11.07.2025, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12432/25

Провадження №1-кс/369/2146/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2025 року м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ ВП № 5 Бучанського РУП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111410000280 від 10.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До провадження слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 5 Бучанського РУП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111410000280 від 10.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні слідчого відділення ВП № 5 Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження№12025111410000280 від 10.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Указом Президента Украі?ни №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Украі?ні» в Украі?ні введено воєннии? стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, якии? затверджено Законом Украі?ни від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ.

Також подальшими Указами Президента Украі?ни строк діі? воєнного стану в Украі?ні неодноразово продовжувався, останніи? раз Указом Президента Украі?ни № 235/2025 від 15.04.2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», якии? затверджено Законом Украі?ни від 16.04.2025 № 4356-ІХ та згідно з яким строк діі? воєнного стану в Украі?ні продовжено з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб (до 07 серпня 2025 року).

Незважаючи на дію в Україні воєнного стану, усвідомлюючи вищевказані обставини, ОСОБА_4 , будучи засудженим вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.08.2024 за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненим від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та в період встановленого йому судом іспитового строку повторно вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності.

Так, 10.07.2025, близько 16 год. 00 хв. (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_4 знаходився в переході будинку № 67-Б в с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області на території ЖК «Софіївський квартал», де зустрів раніше не знайому йому малолітню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та побачив в неї на шиї золотий ланцюжок. В цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на повторне відкрите викрадення вказаного золотого ланцюжка, який належить матері малолітньої ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , з метою його подальшого продажу та особистого збагачення.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 10.07.2025, близько 16 год. 02 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи в переході будинку № 67-Б по вул. Академіка Шалімова в с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області на території ЖК «Софіївський квартал», діючи з прямим умислом, спрямованим на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи те, що в Україні діє воєнний стан, в присутності інших неповнолітніх осіб підійшов до малолітньої ОСОБА_8 та умисно зірвав своєю рукою із її шиї золотий ланцюжок плетіння «Якірка», 585 проби, вагою 5,85г, вартістю 5000 гривень, який належить її матері ОСОБА_9 , таким чином повторно вчинивши відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Відкрито заволодівши вищевказаним чужим майном, ОСОБА_4 одразу з місця вчинення злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_9 майнової шкоди на суму 5000,00 гривень.

За результатами проведення оперативно-розшукових заходів працівниками поліції 10.07.2025 о 17 годині 00 хвилин в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як підозрюваного у вчиненні вищевказаного злочину.

11.07.2025 з додержанням порядку та строків, встановлених ст.ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

Під час розгляду вказаного клопотання слідчий просив врахувати наступне.

У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Краматорськ Донецької області, українець, громадянин України, неодружений, офіційно не працевлаштований, маючий середню спеціальну освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий вироком Києво-Святошинського районного суду від 26.08.2024 за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, обґрунтовується наступними доказами, які зібрано у кримінальному провадженні, а саме:

?протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 від 10.07.2025;

?протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 10.07.2025;

?протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 10.07.2025;

?протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 10.07.2025;

?протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 10.07.2025;

?протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 10.07.2025;

?протоколами огляду предметів від 10.07.2025;

?протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України від 10.07.2025 та іншими доказами в їх сукупності.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

У ході досудового розслідування задля об`єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, інкримінований злочин вчинено під час іспитового строку і у зв`язку з цим, усвідомлюючи невідворотність реального покарання, ОСОБА_4 з високим ризиком буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин (ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне:

?підозрюваний не має постійного місця роботи та законного джерела доходів;

?підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків, неодружений;

?підозрюваний зареєстрований в іншій області (Донецькій) порівняно із місцем проведення досудового розслідування (Бучанський район Київської області).

Враховуючи ці обставини, існує реальний ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може впливати на потерпілого та свідків, інших осіб у кримінальному провадженні. Даний ризик обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце проживання потерпілого та свідків, може незаконно впливати на них, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань. Крім того, на даний час в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду слідчих дій, встановити всіх осіб, які можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, а тому існує реальний ризик того, що ОСОБА_4 буде здійснювати вплив на останніх із метою надання неправдивих показань.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 раніше судимий вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.08.2024 за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки. Інкримінований йому злочин проти власності він вчинив повторно під час відбування іспитового строку за раніше вчинену крадіжку. Із викладеного можна прийти до висновку, що ОСОБА_4 схильний до вчинення злочинів проти власності, так як він ніде не працює та не має законного джерела доходів, а тому з високим ризиком вчинятиме в подальшому аналогічні корисливі злочини задля підтримання власної життєдіяльності. Також слід врахувати, що в даному разі ОСОБА_4 інкримінується саме відкрите викрадення чужого майна, правопорушення вчинено у присутності декількох неповнолітніх осіб, що підвищує суспільну небезпечність діянь підозрюваного.

Таким чином, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З огляду на викладене, сторона обвинувачення вважає, що застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованою та необхідною мірою, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні умисного тяжкого злочину, максимальне покаранням за який передбачено у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, у зв`язку з чим, на думку сторони обвинувачення, існує реальний ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосування альтернативного запобіжного заходу, такого як домашній арешт чи особисте зобов`язання, не зможуть запобігти всім вищевказаним ризикам, а тому до підозрюваного необхідно застосувати саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підставою застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину та наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що остання може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підставі вище наведеного, слідча просила слідчого суддю застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ Донецької області, українця, громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, маючого середню спеціальну освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на строк 60 днів.

Під час судового засідання прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі.

Під час судового засідання підозрюваний та захисник заперечували щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дослідивши матеріали клопотання та доданих до нього документів, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

У провадженні слідчого відділення ВП № 5 Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження№12025111410000280 від 10.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

11.07.2025 з додержанням порядку та строків, встановлених ст.ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, обґрунтовується наступними доказами, які зібрано у кримінальному провадженні, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 від 10.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 10.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 10.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 10.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 10.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 10.07.2025; протоколами огляду предметів від 10.07.2025; протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України від 10.07.2025 та іншими доказами в їх сукупності.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосованим до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У даному випадку ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчим у клопотанні зазначено, що задля об`єктивного розслідування кримінального провадження в розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, інкримінований злочин вчинено під час іспитового строку і у зв`язку з цим, усвідомлюючи невідворотність реального покарання, ОСОБА_4 з високим ризиком буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне:

?підозрюваний не має постійного місця роботи та законного джерела доходів;

?підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків, неодружений;

?підозрюваний зареєстрований в іншій області (Донецькій) порівняно із місцем проведення досудового розслідування (Бучанський район Київської області).

Враховуючи ці обставини, існує реальний ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може впливати на потерпілого та свідків, інших осіб у кримінальному провадженні. Даний ризик обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце проживання потерпілого та свідків, може незаконно впливати на них, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань. Крім того, на даний час в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду слідчих дій, встановити всіх осіб, які можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, а тому існує реальний ризик того, що ОСОБА_4 буде здійснювати вплив на останніх із метою надання неправдивих показань.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 раніше судимий вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.08.2024 за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки. Інкримінований йому злочин проти власності він вчинив повторно під час відбування іспитового строку за раніше вчинену крадіжку. Із викладеного можна прийти до висновку, що ОСОБА_4 схильний до вчинення злочинів проти власності, так як він ніде не працює та не має законного джерела доходів, а тому з високим ризиком вчинятиме в подальшому аналогічні корисливі злочини задля підтримання власної життєдіяльності. Також слід врахувати, що в даному разі ОСОБА_4 інкримінується саме відкрите викрадення чужого майна, правопорушення вчинено у присутності декількох неповнолітніх осіб, що підвищує суспільну небезпечність діянь підозрюваного.

На переконання слідчого судді, наведені прокурором ризики є обґрунтованими та такими, що виправдовують тримання ОСОБА_4 під вартою. Встановлені під час розгляду обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які слідчий суддя вважає доведеними, та не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , окрім вище викладених обставин, слідчий суддя у відповідності до положень ст. 178 КПК України враховує наявність доказів, що обґрунтовують підозру, які свідчать про обґрунтованість вказаних в клопотанні обставин, зухвалість вчиненого злочину, також слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я підозрюваного, відсутність підтвердження наявності міцних соціальних зв`язків підозрюваного.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.

В даному випадку є виправданим застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на наявність ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які слідчий суддя вважає реальними та існуючими.

Питання щодо доведеності вини підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягає встановленню під час судового розгляду.

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Таким чином, відповідно до вказаної рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного.

Викладене дає підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому стосовно підозрюваного ОСОБА_4 необхідним є застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.

Аналізуючи наведені вище обґрунтування, враховуючи відомості про особу підозрюваного, характер вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов до вмотивованого висновку, що в разі обрання ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, останній негативно впливатиме на хід досудового слідства у даному провадженні, може впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, вивчення даних щодо особи підозрюваного ОСОБА_4 , які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 29, 3, 8, 29, 55 Конституції України, ст. ст. 3, 8, 9, 12, 42, 206, 208, 369-372, 376, 177, 178, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 5 Бучанського РУП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111410000280 від 10.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ Донецької області, українця, громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, маючого середню спеціальну освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб з утриманням у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» за адресою: вул. Деґтярівська, 13, м. Київ, в межах строку досудового розслідування до 07.09.2025 року включно.

Строк дії ухвали до 07.09.2025 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень 00 коп., яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Отримувач ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на зазначений рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;

- не відлучається із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- не спілкуватися поза межами процесуальних дій із свідками, потерпілою та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1