Рішення № 129046051, 22.07.2025, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/2493/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2025 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Котормус Т. І.

секретар судового засідання Карпа Г.М.

Справа № 446/2493/24

учасники справи:

позивачі ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ;

представника позивача Білик Романна Олегівна;

відповідач Кам`янка-Бузька міська рада

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кам`янка-Бузької міської ради про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

Відповідно допротоколу повторногоавтоматизованого розподілусудової справи між суддями від 10.02.2025 у провадження судді КотормусТ.І. надійшла позовна заява представникапозивачів ОСОБА_3 ,в якійвона проситьвизнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті матері ОСОБА_4 .

В обґрунтуваннясвоїх позовнихвимог посилаютьсяна те,що будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 відносилось до типу колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_4 , членом даного колгоспного двору була її онука ОСОБА_5 , таким чином, кожен з них мав право власності на 1/2 частину будинку, який знаходився в їхньому спільному володінні та користуванні. У зв`язку зі змінами законодавства припинилось існування колгоспного двору і кожен член колгоспного двору має свою частку у колгоспному дворі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, ОСОБА_4 , післяїї смертівідкрилась спадщинана 1/2частину житловогобудинку АДРЕСА_1 .За життя ОСОБА_4 заповітне складала. У зв`язку з вищевказаним син померлої ОСОБА_2 фактично успадкував 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 . Однак, коли ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено так як спадкове майно складається з домоволодіння - колгоспного двору.

Відтак,оскільки позивачіне можутьв іншийспосіб реалізуватисвоє право,тому звернутисядо судуіз заявою,в якійпросять визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 право власності на спадкове майно, а саме на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частину вищевказаного житлового будинку.

Ухвалою суду від 11.02.2025 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 20.03.2025 підготовче засіданні закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивачів ОСОБА_3 не прибула, однак через канцелярію суду подала заяву, в якій просить проводити розгляд без її участі та без участі позивачів, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_7 в судове засідання також не прибула, однак подала заяву, в якій просила проводити розгляд справи без її участі.

За таких обставин суд вирішив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Водночас у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Як видноіз витягу з погосподарської книги с.Мазярка станом на 15.04.1991 будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 відносилось до типу колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_4 , членом даного колгоспного двору була її онука ОСОБА_5 , що підтверджується витягом з погосподарської книги АДРЕСА_1 , видана міським головою Омелян О. № 1287/03-15 від 10.09.2024. (а.с.24)

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 19.09.2024. (а.с.17)

Відтак, після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_4 заповіт не складала.

Відповідно до довідки №2425 від 25.09.2024 року ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Разом з нею до дня смерті проживали її син ОСОБА_2 , невістка ОСОБА_8 та онука ОСОБА_9 , що підтверджується довідкою № 2425 від 25.09.2024 (а.с.33)

Таким чином, син померлої - ОСОБА_2 фактично успадкував 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Однак, коли ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено так як спадкове майно складається з домоволодіння - колгоспного двору.

Відтак, судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо права власності, які регулюються положеннями Цивільного кодексу УРСР 1963 року щодо колишнього колгоспного двору.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Судом встановлено, що будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 відносилось до типу колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_4 , членом даного колгоспного двору була її онука ОСОБА_5 , які станом на 15.04.1991 проживали та були прописані там і були членами цього двору, відтак мають право на частку в праві сумісної власності на підставі статей 120, 123 ЦК УРСР та виходячи з встановленої ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР рівності часток усіх членів колгоспного двору, розмір частки позивача становить 1/2.

Таким чином судом встановлено, що на момент припинення колгоспного двору кожен з членів мав по 1/2 права власності на майно, яке йому належало.

Встановлено,що ОСОБА_5 належить частини будинковолодіння АДРЕСА_1 , оскільки така проживала та була пописана в даному будинковолодіння станом на 15.04.1991.

Факт зміни прізвища позивачки із ОСОБА_10 на Заборовська підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 01.08.1992. (а.с.19)

Відтак, суд дійшов висновку, що вимога позивачки щодо визнання за нею права власності на частину у вищевказаному будинковолодінні, підлягає до задоволення.

Вирішуючи позовну вимогу в частині визнання права власності в порядку спадкування після ОСОБА_4 , суд встановив наступне.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу Української РСР (даної ЦК УРСР), Закон України «Про власність» (чинного на час виникнення спірних правовідносин), Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та Цивільний процесуальний кодекс України(далі ЦПК України).

З встановлених судом обставин справи беззаперечно встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/2 частина будинковолодіння АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_4 заповіту не склала.

Згідно довідки №2425 від 25.09.2024 року ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Разом з нею до дня смерті проживали її син ОСОБА_2 , невістка ОСОБА_8 та онука ОСОБА_9 , що підтверджується довідкою № 2425 від 25.09.2024.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Враховуючи те, що судом доведено факт постійного проживання ОСОБА_2 із спадкодавцем ОСОБА_4 , то суд дійшов висновку, що спадщину після смерті матері він прийняв.

Родинні зв`язки позивача ОСОБА_2 та померлої ОСОБА_4 підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (а.с.22)

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса для оформлення належної йому частки житлового будинку, однак отримав відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з тим, що вказаний житловий будинок є колгоспним двором.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Враховуючи те,що судомдоведено фактпереходу до ОСОБА_2 в порядкуспадкування після смерті матері ОСОБА_4 , частини будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 , те що він виявив бажання прийняти спадкове майно, однак не може таке реалізувати через відмову нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки будинковолодіння, на частину якого позивач просить визнати за ним право власності належить до колгоспного двору, а право на таке може бути визнане тільки в судовому порядку, тому суд дійшов переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні своїх спадкових та майнових прав, тому позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 141, 258, 263-265, 268, Цивільного процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кам`янка-Бузької міської ради про визнання права власності на спадкове майно - задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 право власності на спадкове майно, а саме на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , як члена колгоспного двору.

Повний текст рішення складено 22.07.2025.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 )

ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 )

Відповідач: Кам`янка-Бузька міська рада (юридична адреса: вул. Шевченка, 2, м. Кам`янка-Бузька Львівського району Львівської області, 80400)

Суддя Т.І. Котормус