Рішення № 129046045, 22.07.2025, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1617/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2025 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Котормус Т. І.

секретар судового засідання Карпа Г.М.

справа № 446/1617/24

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

представника позивача ОСОБА_2 ;

відповідач Жовтанецька сільська рада

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Жовтанецької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

Відповідно допротоколу повторногоавтоматизованого розподілу судової справи між суддямивід 10.02.2025 у провадженнясудді Котормус Т.І. надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_2 ,в якійвона проситьвизнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що її бабуся ОСОБА_3 була власником житлового будинку АДРЕСА_1 . За життя вона склала заповів, яким заповіла даний будинок позивачці. Однак, коли вона звернулася до державного реєстратора з метою реєстрації речових прав на вищевказаних житловий будинок, їй було відмовлено оскільки оригінал свідоцтва було втрачено, а також через розбіжність площ житлового будинку вказаних в Свідоцтві про право на спадщину та технічному паспорті виданому 07.12.2023 року Червоноградським МБТІ. У зв`язку з вищенаведеним просить визнати за нею право власності на належний їй, згідно заповіту, житловий будинок.

Ухвалою суду від 11.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 14.05.2025 підготовче засіданні закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 не прибули, однак представникпозивача подалазаяву вякій просилапроводити розгляд справи без їх участі, позовні вимоги просили задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 також у судове засідання не прибув, але подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі.

За таких обставин суд вирішив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Водночас у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Як видно із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . (а.с.21)

За життя вона була власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя, а саме 04 серпня 1983 року ОСОБА_3 склала заповіт зареєстрований в реєстрі №8, згідно якого будинок, а також все належне їй майно заповіла своїй онуці ОСОБА_5 . (а.с.26)

Згідно свідоцтва про народження № НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_5 (а.с.13)

26.10.1958 ОСОБА_5 одружилася із ОСОБА_6 , внаслідок чого змінила прізвище на ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу № НОМЕР_3 . (а.с.19)

Як видно з матеріалів справи, 05 липня 1986 року державним нотаріусом Кам`янка-Бузької державної нотаріальної контори, ОСОБА_8 , було видано та зареєстровано в реєстрі за №1098 свідоцтво про право на спадщину по заповіту згідно якого спадкоємцем майна померлої ОСОБА_3 є її онука ОСОБА_5 (спадкова справа №45/86). Майно на яке видане це свідоцтво складається з житлового дерев`яного будинку, що складається з однієї кімнати житловою площею 12 кв.м, кухні загальною площею 25 кв.м з всіма господарськими будівлями, що до нього відносяться, а саме сараю, що знаходяться в селі Ременів Кам`янка-Бузького району Львівської області. (а.с.22)

Однак, коли ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора з метою реєстрації речових прав на вищевказаних житловий будинок, їй було відмовлено, оскільки оригінал свідоцтва було втрачено, а також через розбіжність площ житлового будинку вказаних в свідоцтві про право на спадщину та технічному паспорті, виданому 07.12.2023 Червоноградським МБТІ.

Згідно довідки № 5704 від 12.12.2023 року виданої КП ЛОР «Червоноградським МБТІ» станом на 31.12.2012 року житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстрований.

Згідно виписки з погосподарської книги виданої старостою ОСОБА_9 24.11.2023 № 334, видно, що згідно записів з погосподарської книги № 1, 1983-1985 в домогосподарстві, яке знаходилося за адресою АДРЕСА_2 , була зареєстрована і проживала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.24)

Відтак, судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо права власності, які регулюються положеннями Цивільного кодексу УРСР 1963 року щодо колишнього колгоспного двору.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.6 № 5-24/26, а згодом Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Судом встановлено, що житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відноситься до суспільної групи господарств - колгоспний двір і в такому була зареєстрована і проживала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вирішуючи позовну вимогу в частині визнання права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 суд встановив наступне.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу Української РСР (даної ЦК УРСР), Закон України «Про власність» (чинного на час виникнення спірних правовідносин), Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та Цивільний процесуальний кодекс України(далі ЦПК України).

З встановлених судом обставин справи беззаперечно встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , за життя вона склала заповіт, яким все належне їй майно в тому числі житловий будинок АДРЕСА_1 вона заповіла свої онуці, позивачці по справі.

Так, відповідно до ч.1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Факт зміни прізвища позивачки із ОСОБА_10 на ОСОБА_7 стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с.19)

З матеріалів справи видно, що після реєстрації державним нотаріусом свідоцтва про право на спадщину № 1098, ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора з метою реєстрації речових прав на вищевказаних житловий будинок, однак їй було відмовлено, оскільки оригінал свідоцтва було втрачено, а також через розбіжність площ житлового будинку вказаних в свідоцтві про право на спадщину та технічному паспорті, виданому 07.12.2023 Червоноградським МБТІ.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Враховуючи те, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить позиваці згідно заповіту, однак позивачка не може реалізувати своє право оскільки державним реєстратором їй було відмовлено в реєстрації речових прав на вищевказаних житловий будинок, крім того, будинковолодіння на яке позивач просить визнати за нею право власності належить до колгоспного двору, а право на таке може бути визнане тільки в судовому порядку, тому суд приходить до висновку, що за ОСОБА_1 необхідно визнати право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

За таких обставин, суд дійшов переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні своїх спадкових та майнових прав, а тому позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 141, 258, 263-265, 268, Цивільного процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Жовтанецької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно - задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 22.07.2025.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Відповідач: Жовтанецька сільська рада (юридична адреса: вул. Куликівська, 1, с. Жовтанці Львівського району Львівської області, 80431)

Суддя Т.І. Котормус